ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/2607/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Власова Ю.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (далі - ТОВ «ЙЕ Енергія», скаржник)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 (головуюча - суддя Зеленіна Н.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 (головуюча - суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.)

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (далі - ТОВ «Євроенерготрейд»)

про забезпечення позову до подання позовної заяви.

ВСТУП

Предметом судового розгляду є наявність / відсутність підстав для забезпечення позову до подання позовної заяви.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст заяви про забезпечення позову

1.1. ТОВ «Євроенерготрейд» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно (рухоме/нерухоме) в межах суми 264 282 022,41 грн, що належать ТОВ «ЙЕ Енергія» і знаходяться у нього чи в інших осіб або підлягає передачі; накладання арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ «ЙЕ Енергія» і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах суми 264 282 022,41 грн, що підлягає стягненню, в тому числі на всі розрахункові банківські рахунки, які відкриті ТОВ «ЙЕ Енергія» на день подання цієї заяви та які будуть відкриті після подання даної заяви про забезпечення позову.

1.2. На обґрунтування заяви ТОВ «Євроенерготрейд» посилалося на те, що ТОВ «ЙЕ Енергія» не сплачує вартість отриманого природного газу, у зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість у розмірі 148 911 684,00 грн за додатковою угодою №8 від 27.01.2022. Окрім того, за прострочені ТОВ «ЙЕ Енергія» грошові зобов`язання за вказаним договором та додатковою угодою заявником нараховані штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних від сум заборгованості. При цьому, ТОВ «Євроенерготрейд» зазначило, що має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «ЙЕ Енергія» з вимогами про примусове стягнення з останнього 264 448 691,15 грн, з яких: 148 911 684,00 грн заборгованість за поставлений газ, 67 105 978,47 грн - інфляційне збільшення, 13 514 900,54 грн - 3% річних, 20 024 959,74 грн - пеня та 14 891 168,40 грн - штраф за договором.

1.3. ТОВ «Євроенерготрейд» зазначило, що з метою виконання можливого судового рішення, заявлені ним до відповідача позовні вимоги мають бути забезпечені, шляхом накладення арешту у межах суми майбутніх позовних вимог на все майно (рухоме/нерухоме), що належить ТОВ «ЙЕ Енергія» і знаходиться у нього чи в інших осіб або підлягає передачі, та на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ «ЙЕ Енергія» і знаходяться у нього чи в інших осіб, в тому числі на всі розрахункові банківські рахунки, з огляду на те, що боржник, ТОВ «ЙЕ Енергія» має відношення до корпоративної групи особи, яка перебуває під персональними санкціями; ТОВ «ЙЕ Енергія» є учасником кримінального провадження №62025000000000222, що зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України; невжиття заходів забезпечення позову, ймовірно, матиме наслідком ухилення боржника від виконання грошового зобов`язання та існування можливостей для виведення грошових коштів з рахунків та продажу майна.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.03.2025 у справі №910/2607/25, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025, заяву ТОВ «Євроенерготрейд» про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнив частково; наклав арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «ЙЕ Енергія» в межах суми 264 282 022,41 грн, що обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову. В іншій частині заяви відмовив.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ «ЙЕ Енергія» 06.05.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025, та ухвалити нове рішення, яким ТОВ «Євроенерготрейд» відмовити в повному обсязі в задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У касаційній скарзі ТОВ «ЙЕ Енергія» з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень:

- порушили норми процесуального права (статтю 139 ГПК України), не з`ясувавши належним чином усі обставин, що мають значення для справи, а саме ті обставини, що заяву ТОВ «Євроенерготрейд» про забезпечення позову, було подано без додержання вимог статті 139 ГПК України;

- порушили норми процесуального права (статтю 136 ГПК України), оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі докази які б свідчили про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути будь-які перешкоди для виконання рішення суду (у разі задоволення позову), також, в матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі докази вчинення ТОВ «ЙЕ Енергія» будь-яких дій спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань;

- проігнорували правову позицію Верховного Суду у справі №924/1277/20 (924/1226/21) від 09.06.2022 року, щодо неможливості забезпечення позову без встановлення фактичних обставин, які б підтвердили про вчинення відповідачем дій для ухилення від виконання зобов`язання перед позивачем.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. ТОВ «Євроенерготрейд» у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти доводів ТОВ «ЙЕ Енергія», просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви, суд першої інстанції, зокрема, встановив таке.

6.2. Між ТОВ «Євроенерготрейд» як оптовим продавцем та ТОВ «ЙЕ Енергія» як оптовим покупцем 15.12.2021 укладено договір №ЄЕТ-ЙЕ-ГАЗ-15/12/21 купівлі-продажу природного газу від 15.12.2021 (далі - договір), предметом якого є зобов`язання оптового продавця передати у власність оптового покупця природний газ, приведений до стандартних умов: t = 20C, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа), а зобов`язання оптового покупця - прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.

6.2.1. Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за газ проводиться оптовим покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок оптового продавця в порядку, що визначається в додаткових угодах до цього договору.

6.2.2. Згідно з пунктом 6.2 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, визначені пунктом 5.1 договору, оптовий покупець, крім заборгованості, сплачує на користь оптового продавця пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, а у випадку прострочення більше ніж на 30 календарних днів - додатково штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

6.3. Відповідно до додаткової угоди №8 від 27.01.2022 (далі - додаткова угода) до договору, оптовий продавець здійснює передачу оптовому покупцю по договору в період лютого 2022 року обсяг газу в розмірі 15000,000 тис. куб. метрів; ціна за одну тисячу кубічних метрів газу, що передається за додатковою угодою, складає 38800,02 грн з ПДВ; загальна вартість газу, що передається за цією додатковою угодою, становить 582 000 300,00 грн з ПДВ. Пунктом 5 додаткової угоди сторони погодили порядок та строки проведення оплати.

6.4. ТОВ «Євроенерготрейд» на підтвердження передачі у власність оптового покупця природного газу за договором та додатковою угодою подано разом із заявою про забезпечення позову копії актів прийому-передачі природного газу.

6.5. Як зазначає ТОВ «Євроенерготрейд», оптовий покупець - ТОВ «ЙЕ Енергія» не в повному обсязі сплатило вартість отриманого природного газу за договором та додатковою угодою, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 148 911 684,00 грн, у підтвердження чого заявником подано копії банківської виписки по рахунку та копію карти рахунку щодо контрагента ТОВ «ЙЕ Енергія» за договором.

6.6. ТОВ «Євроенерготрейд» вказало, що має намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з оптового покупця зазначеної заборгованості, а також 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Верховний Суд ухвалою від 19.05.2025, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №910/2607/25 на підставі на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7.2. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.06.2025 у зв`язку з обранням судді Ємця А.А. до Великої Палати Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/2607/25, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуюча), Бенедисюк І.М., Власов Ю.Л.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025, якою переглянута ухвала Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви до подання позовної заяви.

8.2. Перед Верховним Судом поставлено питання перевірки доводів касаційної скарги щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (див. пункти 4.1 цієї постанови) при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

8.3. Перевіряючи правильність застосування судами норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.

8.4. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

8.5. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

8.6. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

8.7. Колегія суддів зазначає, що правові висновки щодо застосування статей 136 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

8.8. Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

8.9. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

8.10. Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

8.11. Відповідно до пункту першого частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

8.12. Частиною першою статті 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

8.13. Верховний Суд вчергове зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

8.14. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

8.15. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

8.16. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

8.17. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.

8.18. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

8.19. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

8.20. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

8.21. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

8.22. При цьому, у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

8.23. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

8.24. Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

8.25. Верховний Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

8.26. В цій конкретній справі, слід врахувати, що заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову до подання позову, тобто, суд при розгляді заяви про вжиття заходів до забезпечення позову оцінює міру вірогідності, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

8.27. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з такого:

- виконання в майбутньому судового рішення у цій справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, відтак арешт грошових коштів, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, матиме наслідком збереження грошових коштів для подальшого виконання рішення суду в разі задоволення майбутнього позову;

- з поданих заявником матеріалів вбачається, що ТОВ «ЙЕ Енергія» не сплачує вартість природного газу за договором та додатковою угодою з квітня 2022 року (останній платіж - 29.03.2022). Крім того, відповідно до наданого заявником аналізу контрагента - ТОВ «ЙЕ Енергія», наявні санкції, пов`язані з вказаним суб`єктом господарювання;

- наведені обставини в сукупності, за висновками суду, достатньо обґрунтовано підтверджують припущення заявника про наявність обставин, що можуть утруднити захист прав заявника за наслідками подання позову, що унеможливить досягнення його мети звернення з таким позовом до суду - захисту порушених прав і інтересів позивача;

- вид забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «ЙЕ Енергія», оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним;

- можливість накладення арешту на грошові кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів, є для майбутнього позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог;

- заявник належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, причини свого звернення із заявою про забезпечення позову, а також те, що невжиття обраного ним заходу забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- забезпечення позову, про застосування якого судом просить заявник, щодо арешту грошових коштів відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких заявник просить вжити відповідний захід забезпечення позову, оскільки заявник просить накласти арешт на грошові кошти в межах суми 264 282 022,41 грн (як зазначено в прохальній частині заяви). Заявником подано детальний розрахунок 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу.

- судом також враховано співвідношення права (інтересу), за захистом якого позивач має намір звернутись до суду, та наслідків вжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, про застосування якого просить позивач;

- судом також надано оцінку тому, що запропонований заявником захід забезпечення позову не матиме наслідком втручання у господарську діяльність ТОВ «ЙЕ Енергія», як і не припинить існування будь-яких прав на наявне у нього майно.

8.27.1. Отже, за висновком суду першої інстанції, критерій обґрунтованості заявленого заявником заходу забезпечення досягається наявністю фактичних обставин, з якими пов`язаний захід забезпечення та переконливістю доводів, якими мотивована заява, та доказів, що подані на підтвердження таких доводів; адекватність такого заходу відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, з урахуванням того, що невжиття може призвести до втрати ефективності та актуальності заявлених вимог чи значного утруднення їх виконання; співмірність обраного заходу забезпечення полягає в тому, що негативні наслідки, які можуть настати внаслідок невжиття заходів забезпечення, пересилюють ті наслідки, які стосуються накладення арешту на кошти на період розгляду справи.

7.28. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками. В оскаржуваній постанові апеляційний суд зазначив, що Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку про те, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, та доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Колегія суддів погодилася з висновками місцевого господарського суду, що в разі невжиття запропонованого заявником заходу забезпечення позову, накладенням арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах ціни позову, відповідач матиме можливість безперешкодно розпорядитися коштами, що в разі задоволення позову може реально істотно утруднити захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача та призвести до невиконання відповідного судового рішення. У цьому випадку арешт грошових коштів боржника не порушить його прав та охоронюваних законом інтересів чи прав інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Також колегія суддів апеляційної інстанції відхилила за неспроможністю доводи скаржника про блокування господарської діяльності юридичної особи ТОВ «ЙЕ Енергія» відхиляються колегією суддів.

8.29. З урахуванням висновків судів першої та апеляційної інстанцій, викладених у пунктах 8.27- 8.28 цієї постанови, Верховний Суд погоджується з тим, що застосування заходу забезпечення майбутнього позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЙЕ Енергія» є правомірним, пропорційним та обґрунтованим.

8.30. Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що вказаний захід забезпечення прямо пов`язаний з предметом можливих позовних вимог, має тимчасовий характер, не призводить до невиправданого обмеження прав ТОВ «ЙЕ Енергія» та не блокує його господарську діяльність, а отже, відповідає засадам розумності, справедливості та співмірності, передбаченим процесуальним законодавством. Заявником наведено належні докази, які підтверджують імовірність утруднення виконання судового рішення в разі його задоволення, а тому накладення арешту на грошові кошти в межах заявленої суми відповідає меті забезпечення ефективного судового захисту.

8.31. Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи ТОВ «ЙЕ Енергія» про наявність підстав для повернення заяви ТОВ «Євроенерготрейд» про забезпечення позову, у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 139 ГПК України, а саме в частині того, що особа, яка може отримати статус учасника, заявником вказана як відповідач, зводяться до надмірного формалізму, що не є наслідком повернення заявнику поданої ним заяви про забезпечення позову. При цьому Суд звертається до правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 30.04.2024 у справі №908/3731/23, згідно з якими відповідно до приписів ГПК України статус учасника справи особа має ще до моменту звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі (по суті з моменту складення позивачем остаточного тексту позовної заяви і визначення у ньому певної особи як відповідача).

8.32. Посилання ТОВ «ЙЕ Енергія» на правову позицію Верховного Суду у справі №924/1277/20 (924/1226/21) від 09.06.2022 щодо неможливості забезпечення позову без встановлення фактичних обставин, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання перед позивачем, Суд відхиляє з огляду на їх нерелевантність, оскільки у справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили наявність фактичних обставин, які підтверджують існування ризиків утруднення або унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення майбутнього позову, а також дійшли висновку про достатню обґрунтованість заяви про забезпечення позову з огляду на її відповідність критеріям співмірності, адекватності та зв`язку з предметом спору.

8.33. Враховуючи наведене, Верховний Суд, діючи в межах повноважень, передбачених статтею 300 ГПК України, перевіривши у межах касаційної скарги законність та обґрунтованість судових рішень у частині задоволення заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що висновки судів попередніх інстанцій є правомірними та узгоджуються з вимогами статей 136 - 139 ГПК України.

8.34. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

8.35. Доводи ТОВ «Євроенерготрейд», викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

8.36. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.37. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу ТОВ «ЙЕ Енергія» слід залишити без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №910/2607/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов