ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/3270/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Похоронний дім "Пам`ять" (далі - ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять", Товариство, скаржник) - Білик В.О. адвокат, свід. від 25.09.2003 №2349/10, Сірик С.І. керівник, наказ від 04.12.2017 №6,

відповідача - Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Ритуальна служба, відповідач, скаржник) - Чехоєва Н.М. адвокат, посвідчення від 25.12.2008 №3598,

розглянув касаційну скаргу Ритуальної служби

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 (суддя Мандриченко О.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (головуючий - суддя Мартюк А.І., судді: Буравльов С.І. і Зубець Л.П.)

зі справи № 910/3270/19

за позовом ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять"

до Ритуальної служби

про визнання договору укладеним.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2019 року ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Ритуальної служби про визнання укладеним з Ритуальною службою договору про надання ритуальних послуг у запропонованій Товариством у позовній заяві редакції.

1.2. Позовна заява з посиланням, зокрема, на приписи статей 8, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", статей 181 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 N 193 (далі - Положення), мотивована тим, що Ритуальна служба безпідставно ухиляється від укладення Договору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019: позов задоволено повністю; визнано укладеним договір про надання ритуальних послуг між ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" та Ритуальною службою з дня набрання рішенням суду законної сили у редакції, запропонованій позивачем; стягнуто з Ритуальної служби на користь ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" 1 921 грн сплаченого позивачем судового збору.

2.2. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем вживалися заходи щодо укладення Договору, а відмова відповідача від укладення Договору є безпідставною; Договір відповідає вимогам норм Закону України "Про поховання та похоронну справу", Положення, а також примірному договору про надання ритуальних послуг; спосіб захисту цивільних прав і інтересів, обраний позивачем, відповідає вимогам законодавства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Ритуальна служба просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі № 910/3270/19, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Скаржник вважає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: статей 8, 10, 12 Закону України «Про поховання та похоронну справу»; пункту 8.2 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 (далі - Типове положення про ритуальну службу в Україні); розділу 2 пункту 2.2 підпункту 2.2.1 примірного договору про надання ритуальних послуг, викладеного у додатку до пункту 8.2 Типового положення про ритуальну службу в Україні; статей 180 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України); статей 6 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

4.2. Ритуальна служба зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінку посиланням відповідача на лист від 08.02.2014 №26-01/383 Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому зазначено, що різні умови при укладенні договору про надання ритуальних послуг є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

4.3. Скаржник вважає, що укладення спірного договору для сторін не є обов`язковим у розумінні частини третьої статті 179 ГК України, а сторони не дійшли жодних попередніх домовленостей щодо його укладення та не погодили всі істотні умови договору.

5. Позиція позивача

5.1. Від ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" відзив на касаційну скаргу не надходив.

5.2. Через відділ діловодства Верховного Суду 20.02.2020 від ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" надійшла судова промова, яку суд враховує у межах встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" є господарюючим суб`єктом, юридичною особою за законодавством України, основним видом діяльності якого відповідно до класифікації видів економічної діяльності є організування поховань і надання суміжних послуг.

6.2. ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" 11.10.2018 надіслав Ритуальній службі лист щодо укладання договору про надання ритуальних послуг від 11.10.2018 без вихідного номеру з посиланням на статті 8, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", пункт 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, додавши копію довідки про включення до ЄДРПОУ, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.02.2013, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.12.2017, копію свідоцтва платника єдиного податку від 20.02.2013, також вказавши перелік запропонованих до надавання послуг за рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 389/6605 "Про затвердження переліку ритуальних послуг, який буде надаватися населенню ритуальними службами м. Києва", а також найменування додаткових послуг, які він пропонує надавати. У листі також було наведено номери телефонів та адресу електронної пошти товариства, зазначено про запланований графік роботи.

6.3. У відповідь на лист від 11.10.2018 Ритуальна служба надіслала лист від 31.10.2018 № 1884, в якому процитувала статтю 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", просила позивача надати "підтвердні" документи щодо правомірності надання послуг, які входять до Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг.

Крім того, у своєму листі від 31.10.2018 № 1884 Ритуальна служба звернула увагу ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" на те, що за актуальними відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником товариства є Сірик С.І., що не відповідає отриманій від позивача довідці з ЄДРПОУ, датований 26.02.2013.

6.4. ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" 22.11.2018 у відповідь на лист Ритуальної служби від 31.10.2018 № 1884 надіслало лист від 22.11.2018 без вихідного номеру, в якому вказало про витребування відповідачем непередбачених законодавством документів, запропонувало ознайомитися з листом Мінрегіонбуду від 06.09.2011 № 7/12-10455 "Щодо надання роз`яснень про неухильне виконання законодавчих норм стосовно укладення договорів про надання ритуальних послуг" та просило укласти договір у визначений законодавством термін, приєднавши до свого листа актуальні відомості з ЄДРПОУ.

6.5. ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" 22.02.2019 звернулося до Ритуальної служби з листом щодо укладення договору про надання ритуальних послуг, датованим 21.11.2019 без вихідного номеру [суд зазначив про те, що тут і надалі суд виходить з того, що позивачем допущено технічну описку у даті листа та вважає, що лист датовано 21.02.2019, оскільки фактичні обставини у своєї сукупності саме про це свідчать (лист складено у 2019 році, отримано відповідачем 22.02.2019, відповідач заперечень щодо дати 21.02.2019 не навів].

Посилаючись у цьому листі на статті 8, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", пункт 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, позивач надав відомості з ЄДРПОУ станом на 22.11.2018, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.12.2017, копію свідоцтва платника єдиного податку та два підписаних зі свого боку та з відтисками печатки товариства примірники договору про надання ритуальних послуг.

6.6. У листі від 21.02.2019 наведено перелік запропонованих послуг за рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 389/6605 "Про затвердження переліку ритуальних послуг, який буде надаватися населенню ритуальними службами м. Києва", а також найменування додаткових послуг, які він бажає надавати, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти товариства, графік роботи.

6.7. У відповідь на лист позивача від 21.02.2019 відповідач направив лист від 07.03.20149 № 262, в якому знову процитував статтю 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" та повторно просив позивача надати "підтвердні" документи щодо правомірності надання послуг, які входять до Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг.

6.8. Ритуальна служба 08.04.2019 звернулася до директора Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом від 05.04.2019 № 415, в якому, вказавши про бажання ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" укласти договір про надання ритуальних послуг, просила надати роз`яснення щодо того, чи має воно право укладати договір з суб`єктом господарювання без затверджених належним чином тарифів на послуги Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг.

6.9. Листом від 02.05.2019 № 050/22-2669 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) роз`яснив відповідачу, що, на його думку, фактичне надання ритуальних послуг, що передбачені Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, можливе після встановлення виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідних тарифів на них.

6.10. Листом від 02.05.2016 № 495 Ритуальна служба запросила ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" для укладення договору про надання ритуальних послуг у зв`язку з необхідністю виконання рекомендації адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2019 № 60-02/2286. У цьому листі відповідач просив позивача заздалегідь узгодити дата та час.

До листа було приєднано примірник договору про надання ритуальних послуг без дати, без підпису та відтиску печатки. Доказів направлення такого листа відповідач суду не надав, проте позивач підтвердив факт його отримання 03.05.2019.

6.11. ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" 14.05.2019 звернулося до Ритуальної служби з претензією від 13.05.2019 без вихідного номеру на лист-запрошення від 02.05.2019 № 495. У цій претензії позивач вказує, що отриманий з листом від 02.05.2019 № 495 примірник договору не містить підпису уповноважено особи відповідача, не відповідає типовому договору, а його зміст суперечить Типовому положенню про ритуальну службу в Україні щодо строків дії, окремих умов про відповідальність, не містить конкретизації способу і термінів передачі замовлень на ритуальні послуги. Також у своїй претензії позивач просив відповідача взяти до уваги наведені ним зауваження до проекту договору, якнайшвидше їх усунути та повідомити про готовність підписати договір.

6.12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти договір про надання ритуальних послуг відповідає положенням чинного законодавства.

7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

7.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права

8.1. ГК України:

частини третя та сьома статті 179:

- укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування;

- господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів;

стаття 187 ГК України:

- спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

8.2. Закон України "Про поховання та похоронну справу":

частина перша статті 10:

- надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради;

частина перша статті 12:

- особа, яка зобов`язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб`єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.

8.3. Положення:

пункт 5:

- ритуальна служба відповідно до покладених на неї завдань зобов`язана, зокрема, укладати договори-замовлення на організацію та проведення поховання; на підставі договору-замовлення забезпечувати безперешкодний доступ на територію кладовища (крематорію) суб`єкта господарської діяльності, з яким укладено договір про надання ритуальних послуг; у разі відсутності на ринку послуг регіону необхідної замовнику ритуальної послуги - забезпечувати надання цієї послуги власними силами;

пункти 8 і 8.1:

- ритуальна служба забезпечує укладання договорів із суб`єктами господарювання в такому порядку;

- суб`єкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім`я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи - копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, що пропонуються для надання суб`єктом господарювання; режим роботи та номер телефона. Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб`єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.

8.4. ГПК України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

9.2. Причиною виникнення спору зі справи стала відмова Ритуальної служби укласти з ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" договір надання ритуальних послуг.

9.3. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Аналогічна позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 46/603, від 07.05.2019 у справі №914/1002/18.

Отже, предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим статтею 16 ЦК України.

9.4. Суд касаційної інстанції зазначає, що наведений підпункт 8.1 пункту 8 Положення містить вичерпний перелік документів, які суб`єкт господарювання має подати до територіальної ритуальної служби у додатку до заяви щодо укладання договору про надання ритуальних послуг.

Положення зобов`язує Ритуальну службу укласти з суб`єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених пунктом 8 Положення.

Оскільки здійснення підприємницької діяльності на ринку ритуальних послуг можливе, згідно із законом, лише за наявності договору, укладеного суб`єктами господарювання з Ритуальною службою, то не заснована на законі відмова останньої в укладенні відповідного договору завжди має наслідками перешкоди в розширенні ринку таких послуг, яке могло б мати місце за рахунок вступу на нього нових учасників, а, отже, й можливість обмеження конкуренції.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм права, беручи до уваги те, що позивачем вживалися заходи з метою укладення Договору з наданням необхідного переліку документів, Договір відповідає вимогам Закону України "Про поховання та похоронну справу", Положення та примірному договору про надання ритуальних послуг, - дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог ТОВ "Похоронний дім "Пам`ять" у повному обсязі та правомірно задовольнили позов.

9.5. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.

9.6. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

9.7. З огляду на наведену норму процесуального права не можуть бути предметом розгляду та перевірки в Касаційному господарському суді викладені у касаційній скарзі доводи Ритуальної служби, спрямовані на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній.

Доводи Ритуальної служби, які наведені в касаційній скарзі, зводяться до власного тлумачення норм законодавства та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній.

9.8. За таких обставин доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів наведених у розділі 9 цієї постанови.

9.9. За результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

9.10. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Ритуальна служба не спростувала наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довела неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішеннь.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Ритуальної служби залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як таких, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені Ритуальною службою у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 308 309 315 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі № 910/3270/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко