№ 910/4211/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4211/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019р.

у складі колегії суддів: Г.А. Кравчук - головуючий, В.В. Куксов, М.Л. Яковлєв

та на рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2019р.

суддя: Т.Ю. Трофименко

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтермомонтаж-Енерго"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 462 852,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Спецтермомонтаж-Енерго" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 462 852,00грн., з яких: 255 162,00 грн. - пеня та 207 690,00грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем виконання зобов`язань за договором № Л/Е-18974-НЮ від 12.10.2018р.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.07.2019р. у справі №910/4211/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 13 604,50 грн., пеню у розмірі 8 357,05 грн., судовий збір у розмірі 329,42 грн. В іншій частині позову відмовлено. Також стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Спецтермомонтаж-Енерго" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 049,96 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач прострочив виконання робіт за договором в частині монтажу обладнання, вартість яких згідно погодженого сторонами кошторису становить 194 350,03 грн. У відповідності до умов п. 11.2 господарські суди здійснили самостійно розрахунок та визнали обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13 604,50 грн. пені за період з 01.01.2019р. по 12.02.2019р., а також штрафу у розмірі 8 357,05 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця", не погоджуючись з рішенням та постановою, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

За твердженням скаржника, суди дійшли до хибного висновку щодо нарахування штрафних санкцій, виходячи із суми будівельних робіт, обумовленої у додатку №1 до договору, а саме: 194 350, 03 грн., а не з договірної ціни, визначеної самим додатком №1 до договору, що складає 2 967 000, 00 грн.

У скарзі вказується, що судом першої інстанції не досліджено, а судом апеляційної інстанції не враховано п. 6.2 договору, яким передбачено, що виконані роботи приймаються замовником поетапно на підставі належним чином складених та оформлених підрядником типових форм КБ-2в та КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками замовника та підрядника. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до невірного висновку щодо періоду нарахування штрафних санкцій.

Скаржник вказує, що згідно з положеннями договору замовник не доручав, а підрядник не мав обов`язку щодо поставки обладнання, оскільки за п. 8.1 договору підрядник самостійно забезпечує роботи матеріальними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам, встановленим нормативними документами та проектною документацією.

Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у справах №914/774/17 та №914/775/17.

Також зазначає, що апеляційним судом не наводиться жодного обґрунтування щодо стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки долучена копія платіжного доручення №205 від 23.04.2019р. не містить посилання про надання юридичної допомоги у даній справі та не відповідає вимогам Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

12 жовтня 2018р. між ПАТ "Українська залізниця" як замовником та ТОВ "Спецтермомонтаж-Енерго" як підрядником укладено договір № Л/Е-18974/НЮ, за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується за власний рахунок виконати у встановлений строк роботи по об`єкту "Технічне переоснащення тягових підстанцій Клепарів (заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)", а замовник зобов`язується після затвердження акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи і оплатити підряднику їх вартість відповідно до умов цього договору.

За умовами п. п. 1.2, 1.3 договору зміст та обсяги робіт по договору визначаються договірною ціною по об`єкту "Технічне переоснащення тягових підстанцій Клепарів (заміна вимикачів, роз`єднувачів ПО кВ, ТС-110)", складеними у відповідності з вимогами ДСТУ (Додаток № 1). Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору загальна вартість договору визначається договірною ціною (Додаток 1), який є невід`ємною частиною договору і становить 2 967 000,00 грн. (з ПДВ). Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору строк виконання робіт по об`єкту становить 80 днів і визначається Календарним планом виконання робіт (Додаток № 2), передбачених договором та який є невід`ємною частиною договору. Датою завершення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Відповідно до умов п. п. 6.2-6.5 договору виконані роботи приймаються замовником поетапно на підставі належним чином складених та оформлених підрядником типових форм КБ-2В та КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками замовника та підрядника. Якщо при прийнятті виконаних робіт замовником виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки, вій має заявити про них підряднику. При наявності зауважень або виявленні недоліків, замовник складає двосторонній Акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються терміни їх усунення. Підрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання даного Акту зобов`язаний підтвердити свою згоду щодо усунення виявлених недоліків або надіслати обґрунтовану відмову. Усунення недоліків проводиться за рахунок підрядника протягом 30 (тридцяти) робочих днів. Підрядник, до підписання типової форми КБ-2В, надає замовнику відповідні документи, що підтверджують якість використаних матеріальних ресурсів (сировина, будівельні матеріали, вироби, устаткування), а також документи, що підтверджують відповідність поставленого обладнання.

У п. 11.2 договору сторони погодили, що за порушення термінів виконання робіт, визначених договором, підрядник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості своєчасно не виконаних робіт за договором за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Відповідно до додатку №1 до договору, договірна ціна складається з вартості будівельних робіт на суму 194 350,03 грн та вартості устаткування на суму 2 772 649,97 грн.

У додатку №2 "Календарний план виконання робіт" сторони погодили строк виконання робіт по "Технічне переоснащення тягових підстанцій Клепарів (заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)" - 31.12.2018р.

Судами встановлено, що відповідач на виконання умов договору передав позивачу обладнання, а саме: трансформатор струму ИФЗМ 110Б-ІV УХЛ1 (блок) вартістю 952 560,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1024 від 05.12.2018р., товарно-транспортною накладною №Р1024 від 05.12.2018р., актом прийому-передачі обладнання від 05.12.2018р.; та елегазовий вимикач ЗАР1FG вартістю 1 818 940, 80 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1028 від 13.12.2018р., товарно-транспортною накладною № Р1028 від 13.12.2018р., актом прийому-передачі обладнання від 13.12.2018р. Загалом позивачу було передано відповідачем обладнання на суму 2 771 500,80 грн.

Зазначені первинні документи оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень.

Позивачем було оплачено вартість отриманого ним устаткування в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1522824 від 16.01.2019р. на суму 2 771 500,80 грн.

Вказане обладнання позивач передав відповідачу для монтажу 28.12.2018р., що підтверджується Актом приймання-передачі устаткування для монтажу.

Листом вих. №34-1/02-19 від 13.02.2019р. відповідач повідомив позивача про завершення виконання робіт, у тому числі, по об`єкту "Технічне переоснащення тягової підстанції Клепарів (заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)" за умовами договору № Л/Е-18974/НЮ від 12.10.2018р., у зв`язку з чим направив для узгодження та підписання документи, а саме: Акт приймання-передачі обладнання до монтажу від 28.12.2018р., акт приймання-передачі змонтованого обладнання, акт прийому-передачі демонтованого обладнання, протокол № ВЗ-Ланка А/2019, протокол № ВЗ-ВС/2019, протокол № ВК-Ланка А/2019, протокол № ВК-ВС/2019, протокол № ВВ 35-ВС/2019, протокол № ВВ 35-Ланка А/2019, паспорта на поставлене обладнання, акт форми КБ-2В, довідка (форми КБ-3), загальний журнал робіт, акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій, акт на закриття прихованих робіт.

Листом вих. № Е-6/899 від 14.03.2019р. позивач повідомив відповідача про припинення нарахування штрафних санкцій за договором з 13.02.2019р.

29 березня 2019р. позивачем підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Верховний Суд вважає помилковими твердження скаржника про те, що нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватися виходячи із договірної ціни, що складає 2 967 000, 00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до Додатку №1 до договору, договірна ціна складається з вартості будівельних робіт на суму 194 350,03 грн. та вартості устаткування на суму 2 772 649,97 грн. У Додатку № 2 "Календарний план виконання робіт" сторони погодили строк виконання робіт по "Технічне переоснащення тягових підстанцій Клепарів (заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)" - 31.12.2018р.

Як вбачається із встановлених судами обставин, відповідачем 05.12.2018р. та 13.12.2018р., тобто без прострочення, передано позивачу устаткування - трансформатор струму ИФЗМ 110Б-ІV УХЛ1 (блок), вартістю 952 560,00 грн. та елегазовий вимикач ЗАР1FG вартістю 1 818 940, 80 грн.

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що в обумовлений договором строк відповідач не виконав роботи з монтажу обладнання, чим порушив умови договору.

Тобто прострочення відповідача мало місце тільки в частині виконання будівельних робіт.

Як правильно враховано судами попередніх інстанцій, в п. 11.2 договору сторонами було визначено розмір штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання. Відповідач зобов`язання в частині поставки обладнання виконав вчасно, оскільки поставив його у грудні 2018 року, однак, прострочив виконання робіт в частині монтажу такого обладнання.

Враховуючи умови договору, вимоги ст. ст. 837, 839, 840, ч. 3 ст. 843 ЦК України, а також те, що предметом цього позову є стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт, а не передання обладнання (строку передання якого договором не встановлено, та яке фактично було передано за видатковими накладними до закінчення строку виконання робіт у грудні 2018 року), суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що нарахування штрафних санкцій повинно відбуватись виходячи з суми вартості робіт, вказаної у Додатку №1 до договору, у розмірі 194 350,03 грн., а не з загальної вартості договору, як вказує скаржник.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 17.12.2019р. у справі №910/4228/19.

Доводи скаржника про невірність визначення періоду нарахування санкцій спростовуються тим, що акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 було направлено відповідачем для підписання позивачу та прийнято останнім 13.02.2019р., у зв`язку з чим самим позивачем повідомлено відповідача про припинення нарахування штрафних санкцій за невиконані роботи з 13.02.2019р., тобто, фактично підтверджено виконання зобов`язань, і заперечень щодо виявлення недоліків під час прийняття вказаних робіт позивачем не заявлено. Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що вірною датою закінчення прострочення виконаних робіт є 12.02.2019р.

Недоречним є посилання скаржника і на неврахування судами при розгляді цієї справи правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах № 914/774/17, №914/775/17, адже у цих справах Верховний Суд виходив з інших фактичних обставин справи, встановлених господарськими судами, ніж ті, що були встановлені у даній справі.

Крім того, не підтвердились аргументи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не наводяться обґрунтування щодо стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу. З оскаржуваних рішення та постанови вбачається, що судами надано оцінку обґрунтованості заявленої суми судових витрат, відповідність критеріям співрозмірності, реальності та розумності.

Доводи скаржника щодо невідповідності поданого платіжного доручення №205 від 23.04.2019р. вимогам законодавства зводяться до переоцінки вказаного платіжного доручення, як доказу, що виходить за межі компетенції Верховного Суду, визначеної в ст. 300 ГПК України та спростовуються встановленими судами обставинами.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Оскільки підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2019р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019р. у справі №910/4211/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді Л. В. Стратієнко

В. І. Студенець