ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4275/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.06.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі Енергетичні Послуги»
про забезпечення позову до подання позовної заяви
до товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про припинення дій, що порушують право,
за участю публічного акціонерного товариства «МТБ Банк»
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі Енергетичні Послуги» (далі - ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги») звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову шляхом заборони публічному акціонерному товариству «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк») вчиняти дії щодо виконання безвідкличної банківської гарантії від 25.02.2022 №0GO222138/К на суму 40 810 000 грн на вимогу товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») до набрання чинності судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги» до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про припинення дій, що порушують право.
Заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви обґрунтовано наявністю формально-юридичних підстав для здійснення виплати ПАТ «МТБ Банк» грошових коштів за виданою ним банківською гарантією від 25.02.2022 №0GO222138/К на суму 40 810 000 грн на вимогу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за зобов`язанням, строк виконання якого відповідно до умов договору від 20.10.2021 №2рд_БГр-ДЕП не сплинув. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2022 (суддя Кирилюк Т.Ю.) заяву ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги» про забезпечення позову до подання позовної заяви до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про припинення дій, що порушують право, задоволено повністю.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «МТБ Банк» вчиняти дії щодо виконання безвідкличної банківської гарантії від 25.02.2022 №0GO222138/К на суму 40 810 000,00 (сорок мільйонів вісімсот десять тисяч гривень 00 копійок) на вимогу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» до набрання чинності судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги» до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про припинення дій, що порушують право.
Зобов`язано ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги» протягом 10 днів надати суду докази виконання вимог частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 (колегія суддів у складі: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О., Алданова С.О.) ухвалу господарського суду міста Києва від 09.06.2022 залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» звернулося із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити постанову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначив про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме:
- частини одинадцятої статті 137 ГПК України, оскільки суд першої інстанції вжив заходи забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог;
- частини шостої статті 140 ГПК України, оскільки суд першої інстанції не вирішив питання зустрічного забезпечення, а скаржник зазнав збитків, спричинених забезпеченням позову, у розмірі 29 271 900,00 грн;
- статті 236 ГПК України, оскільки суди при вирішенні питання забезпечення позову не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах від 16.12.2019 у справі № 910/10808/19, від 08.10.2018 у справі № 913/257/18 та від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. А також без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21- щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги» заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ПАТ «МТБ Банк» у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій у повному обсязі дослідили усі обставини, пов`язані із застосуванням заявлених позивачем заходів забезпечення позову, надали цим обставинам належну правову оцінку і дійшли правильних висновків про наявність підстав для їх застосування, а доводи скаржника є безпідставними.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; заборони забезпечення позову таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявником зазначено, що він має намір звернутися до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про припинення дій, що порушують права ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги» шляхом зобов`язання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відкликати вимогу до ПАТ «МТБ Банк» про виплату коштів за банківською гарантією від 25.02.2022 №0GO222138/К.
Підставою для подання позову, заявник визначає порушення ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» умов рамкового договору, у зв`язку зі зверненням до банка-гаранта з вимогою про сплату коштів за банківською гарантією від 25.02.2022 №0GO222138/К, оскільки останнім залишено поза увагою автоматичне відкладення строку виконання грошового зобов`язання зі сплати коштів за період поставки природного газу «березень 2022 року» через настання форс-мажорних обставин.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.10.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», (Продавець) ТОВ «Донецькі Енергетичні Послуги» (Покупець) укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ДЕП та індивідуальний договір №БГр-21/22-ДЕП до рамкового договору купівлі-продажу природного газу.
За умовами пункту 12 індивідуального договору оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки.
Покупець має право здійснити 100% передоплату договірного обсягу природного газу за період поставки, вказаного у додатковій угоді до індивідуального договору, не пізніше ніж за 5 банківських дня до початку такого періоду поставки (пункт 13 індивідуального договору).
Згідно з пунктом 14 індивідуального договору Покупець зобов`язується надати Продавцю не пізніше ніж за 2 банківські дні до початку періоду поставки: жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, один із наступних видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за індивідуальним договором: у вигляді безвідкличної безумовної банківської гарантії у сумі, що становить 100% договірної вартості газу за відповідний період поставки, визначеної сторонами у додатковій угоді до індивідуального договору, укладеної відповідно до пунктів 7 та 16 індивідуального договору, та закінченням строку такої банківської гарантії не раніше ніж через 31 день після закінчення терміну оплати, визначеного у пункті 12 цього індивідуального договору.
Заявник на виконання своїх зобов`язань за період поставки «березень 2022 року» надав ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» безвідкличну банківську гарантію від 25.02.2022 №0GO222138/К ПАТ «МТБ Банк» на суму 40 810 000,00 грн зі строком дії до 17.06.2022 включно.
Листом від 20.05.2022 №125/14-1750 ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до ПАТ «МТБ Банк» з вимогою платежу за банківською гарантією від 25.02.2022 №0GO222138/К.
Апеляційний господарський суд зазначив про те, що заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення зокрема тим, що відповідно до пункту 7.1 рамкового договору сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання чи невиконання своїх зобов`язань за даним договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під обставинами непереборної сили сторони розуміють обставини, що мають надзвичайний та невідворотний характер, які виникли після укладання договору та виключають або частково унеможливлюють належне виконання цього договору. Настання таких обставин не залежить від волі та бажання сторін.
За твердженнями заявника, враховуючи умови відкладення строку виконання позивачем зобов`язань, граничний строк виконання зобов`язання позивача щодо оплати за період поставки «березень 2022 року» не настав через автоматичне відкладення цього строку відповідно до часу, протягом якого діють форс-мажорні обставини.
Невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони банку-гаранту вчиняти дії щодо виконання безвідкличної банківської гарантії від 25.02.2022 №0GO222138/К на суму 40 810 000,00 грн на вимогу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», за твердженнями заявника, зробить неможливим виконання рішення суду в справі за позовом ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про припинення дій, що порушують право, оскільки кошти вже будуть перераховані банком-гарантом на користь відповідача.
Апеляційний господарський суд зауважив, що при вирішенні питання щодо забезпечення позову в даній справі, місцевий господарський суд вірно врахував лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 ТПП про підтвердження факту того, що з 24.02.2022 до офіційного завершення, військова агресія російської федерації проти України, на території нашої країни є надзвичайною, виключною обставиною (обставиною непереборної сили). Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги доводи заявника, що на території Донецької області, на якій заявник здійснює свою господарську діяльність, ведуться активний бойові дії.
За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.
Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Отже, підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.
При цьому, наявність факту порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, встановлюється гарантом при настанні так званого гарантійного випадку та розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми, в якій останній повинен вказати, у чому полягає порушення принципалом основного зобов`язання, і, відповідно, гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання, що забезпечене.
Натомість відсутність такого порушення основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (на чому наполягає позивач у цій справі), може бути, зокрема, підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара (кредитора) гарантом при розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми за гарантією.
Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 16.12.2019 у справі № 910/10808/19
З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що обставина відсутності порушення боржником основного зобов`язання, про що зазначає позивач, не може бути підставою для забезпечення позову шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії при вирішенні спору щодо зобов`язання кредитора (бенефіціара) відкликати вимогу до гаранта про виплату грошових коштів за банківською гарантією.
Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.01.2023 у справі №910/3334/22.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, суди попередніх інстанцій в порушення частини четвертої статті 236 ГПК України не врахували зазначені вище висновки Верховного Суду, про що обґрунтовано зазначив позивач у касаційній скарзі.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції зазначає про те, що суди попередніх інстанцій, задовольнивши заяву позивача про забезпечення позову, фактично на етапі вжиття заходів забезпечення позову вирішили частково спір по суті щодо виконання гарантом зобов`язання сплатити визначену в гарантії суму, внаслідок чого позбавили кредитора можливості отримати належні йому суми протягом строку, на який видана гарантія, чим порушили вимоги частини одинадцятої статті 137 ГПК України.
Крім того, Верховний Суд виходить з того, що хоча норма частини першої статті 141 ГПК України і передбачає право суду (застосоване слово «може» слід розуміти в сенсі суддівського розсуду при вирішенні цього питання), а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), у даному випадку, суд першої інстанції, не вирішивши відповідне питання, не забезпечив розумний баланс між інтересами відповідача (права на отримання грошової суми відповідно до умов гарантії) і позивача (не сплачувати суму гарантію), оскільки не брав до уваги те, що гарантія є строковим зобов`язанням, а строк розгляду справи та відповідно строк дії ухвали про забезпечення позову може значно перевищувати цей строк. У такому випадку суд першої інстанції порушив принцип пропорційності, передбачений статтею 15 ГПК України, а суд апеляційної інстанції зазначені порушення місцевого господарського суду не усунув та відповідно також порушив цей принцип.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у пункті 4.9 постанови від 16.12.2019 у справі № 910/10808/19.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає наведені скаржником підстави касаційного оскарження обґрунтованими та погоджується із доводами, наведеними скаржником у касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій при постановленні та ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови порушили норми процесуального права, зокрема статті 137 236 ГПК України, та зазначає про те, що правові підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі відсутні.
У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частиною першою статті 311 Господарського процесуального кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
З огляду на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову неправильно застосували та порушили норми матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані ухвалу господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/4275/22, оскільки правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб відсутні.
Судові витрати
Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що у даному випадку Верховний Суд приймає нове рішення, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі Енергетичні Послуги».
Керуючись статтями 137 140 300 301 304 308 311 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 910/4275/22 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі Енергетичні Послуги» про забезпечення позову відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі Енергетичні Послуги» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору за подання апеляційної скарги та 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору за подання касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова