ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4715/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 (колегія суддів: Поліщук В. Ю. - головуючий, Доманська М. Л., Пантелієнко В. О.)

у межах розгляду заяви Мерк Шарп Енд Доме Елелсі про забезпечення позову

у справі

за позовом Мерк Шарп Енд Доме Елелсі

до 1) Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод", 2) Міністерства охорони здоров`я України

про визнання недійсним наказу, реєстраційного посвідчення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1 Мерк Шарп Енд Доме Елелсі (Merck Sharp&Dohme LLC) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" (далі - Товариство) та Міністерства охорони здоров`я України, в якій просить зобов`язати Товариство припинити порушення прав Мерк Шарп енд Доме Елелсі на винаходи за патентами України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 шляхом заборони Товариству використовувати винаходи за патентами України № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у лікарському засобі "ІНФОРМАЦІЯ_1", що містить сполуки ситагліптин та дигідрофосфат ситагліптину; визнати недійсним наказ Міністерства охорони здоров`я України № 388 від 25 лютого 2023 року "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині державної реєстрації лікарського засобу "ІНФОРМАЦІЯ_1"; визнати недійсним реєстраційне посвідчення № UA/19907/01/01 на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1".

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1", який зареєстрований Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 388 від 25.02.2023 за заявою Товариства, порушує належні позивачу права інтелектуальної власності на винаходи, що захищені патентом України № НОМЕР_1 та патентом України № НОМЕР_2.

1.3 До господарського суду міста Києва 22.04.2023 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Міністерству охорони здоров`я України вносити зміни до Державного реєстру лікарських засобів України стосовно лікарського засобу "ІНФОРМАЦІЯ_1" та заборонити Товариству здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1".

1.4 Заява позивача обґрунтована тим, що Товариство може до ухвалення місцевим господарським судом рішення передати право власності на зареєстрований лікарський засіб будь-якій іншій особі (особам), що потребуватиме залучення до участі у справі нових учасників процесу, а також до порушення розумних строків розгляду справи і утруднення ефективного захисту прав позивача.

2. Короткий зміст ухали та постанови судів попередніх інстанцій

2.1 Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.04.2024, залишеною без змін у постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, заяву Мерк Шарп Енд Доме Елелсі про забезпечення позову задовольнив; забезпечив позов у справі № 910/6145/23 забороною Міністерству охорони здоров`я України вносити зміни до Державного реєстру лікарських засобів України стосовно лікарського засобу "ІНФОРМАЦІЯ_1" та забороною Товариству здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1".

2.2 Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що невжиття запропонованих заходів до забезпечення позову може унеможливити виконання рішення господарського суду у цій справі у разі задоволення позову, оскільки відповідач має право здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на спірний лікарський засіб, внаслідок чого може бути змінено заявника спірного лікарського засобу і назву та форму його випуску. При цьому внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів України, що здійснюється на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України, може призвести до позбавлення позивача права на оперативний та ефективний захист належних йому прав інтелектуальної власності.

2.3 Суд першої інстанції врахував співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, та наслідків заборони відповідачам вчиняти певні дії.

2.4 Колегія суддів суду апеляційної інстанції виснувала, що суд першої інстанції оцінив обґрунтованість доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановив наявність правового зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахував ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів і зробив правильний висновок про обґрунтованість заяви Мерк Шарп Енд Доме Елелсі про забезпечення позову в частині заборони Товариству здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на лікарський засіб.

2.5 Апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги Товариства на спірну ухвалу в оскаржуваній частині з огляду на те, що така ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи

3.1 У касаційній скарзі (з урахуванням уточнень) Товариство просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, у частині заборони Товариству здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1" і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви Мерк Шарп Енд Доме Елелсі.

3.2 Відповідач касаційну скаргу мотивував тим, що вжитий захід забезпечення позову в частині заборони Товариству здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на спірний лікарський засіб будь-якій іншій особі є тотожним задоволенню позовної вимоги про заборону використання винаходів за патентами України, що належать позивачу, у такому лікарському засобі.

3.3 Товариство вважає, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і неправильного застосування (незастосування) частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про лікарські засоби".

3.4 Касаційна скарга подана з підстав касаційного оскарження, передбачених в абзаці 2 частини 2 статті 287 ГПК України.

3.5 У заяві, поданій до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідач вказав, що Господарський суд міста Києва в ухвалі від 01.08.2024 роз`яснив учасникам справи, що ухвала суду першої інстанції від 23.04.2024 про забезпечення позову у справі № 910/4715/24 в частині заборони Товариству здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1" стосується безпосередньо лікарського засобу (товару) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (в тому числі стосується заборони змінювати заявника зазначеного лікарського засобу у реєстраційних матеріалах) та не передбачає заборони здійснювати розповсюдження вказаного лікарського засобу (в тому числі продавати, поставляти, іншим чином безоплатно відчужувати АФІ - лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1", в тому числі для експорту (за кордон)).

3.6 З огляду на вказане Товариство у заяві зазначило, що мотиви, з яких воно оскаржило в частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 відпали.

3.7 Позивач у відзиві на касаційну скаргу Товариства заперечує викладені в ній доводи і просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду - залишити без змін. Міністерство охорони здоров`я не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень

4. Мотивувальна частина

4.1 Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

4.2 Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

4.3 Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.

4.4 Підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.5 Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4.6 Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

4.7 Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

4.8 Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

4.9 При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на особу, яка клопоче про таке забезпечення та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

4.10 Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

4.11 Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

4.12 Мерк Шарп Енд Доме Елелсі звернулось до місцевого господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру, і на обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач наголошував на можливості передачі права власності на спірний лікарський засіб будь-які іншій особі до ухвалення рішення судом першої інстанції, що призведе до негативних наслідків для Мерк Шарп Енд Доме Елелсі, які полягають у необхідності залучати до участі у справі нових учасників, порушенні розумних строків розгляду справи, ускладненні подальшого виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог у цій справі.

4.13 Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.14 Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта постановленого саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі.

4.15 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 сформовано наступну правову позицію, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

4.16 Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

4.17 Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

4.18 Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

4.19 Позивач обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що Мерк Шарп Енд Доме Елелсі є власником Патенту України № НОМЕР_1 на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_2" та Патенту України № НОМЕР_2 на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_3", якими захищено сполуки, що є активною діючою речовиною лікарського засобу "Янувія".

4.20 Мерк Шарп Енд Доме Елелсі належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об`єктами винаходів за Патентами України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходів.

4.21 Товариство зазначає, що заборона йому здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1" будь-якій іншій особі стосується власне самого товару, а тому, на думку скаржника, стосується і продажу продукту.

4.22 Апеляційний господарський суд виснував, що оскільки спір стосується саме захисту порушеного права на інтелектуальну власність, а саме - за Патентами України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які належать Мерк Шарп Енд Доме Елелсі, то заборона дій з передачі прав власності на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1" стосується заборони саме щодо Патентів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які належать Мерк Шарп Енд Доме Елелсі, а не щодо самого товару (продукції виготовленої Товариством).

4.23 У постанові Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 910/7716/10, зазначено зокрема, що у справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавали будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та / або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності. Такі заходи мають на меті, зокрема запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

4.24 Суди попередніх інстанцій обґрунтовано погодилися з доводами позивача про те, що невжиття запропонованих заходів до забезпечення позову може унеможливити виконання рішення господарського суду у цій справі, оскільки, наразі відповідач наділений правом здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на спірний лікарський засіб, внаслідок чого може бути змінено як заявника спірного лікарського засобу, так і назву та форму випуску останнього.

4.25 Доводи касаційної скарги Товариства наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

4.26 Зі змісту оскаржуваних ухвали та постанови вбачається, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення не суперечать та узгоджуються з актуальними правовими висновками Верховного Суду в контексті забезпечення позову, про які йшлося вище.

4.27 Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для заборони Товариству здійснювати будь-які дії з передачі прав власності на лікарський засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1" у цій справі, оскільки вжиті заходи є розумними, адекватними та співмірними з предметом спору, сприятимуть досягненню балансу інтересів сторін, фактичному виконанню судового рішення у разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечать ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

4.28 Отже, доводи касаційної скарги відповідача про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, Верховний Суд вважає безпідставними та відхиляє їх.

4.29 Як зазначалося вище, у заяві, поданій до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Товариство зазначило, що мотиви, з яких воно оскаржило в частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 відпали, однак до Верховного Суду не надходили заяви від Товариства про відкликання касаційної скарги або відмову від такої у порядку статті 298 ГПК України.

4.30 Колегія суддів бере до уваги доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, яка узгоджується з викладеним у цій постанові.

4.31 Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.32 Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.33 З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки оскаржувану в частині ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду прийнято судами з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

4.33 У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 910/4715/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

Т. Малашенкова