ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6104/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023
за скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на дії державного виконавця Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича
у справі №910/6104/21
за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
до акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 702 994,98 грн,
за участю державного виконавця Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6104/21 за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - АТ "ОГС "Львівгаз", позивач) до акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (АТ "НАК "Нафтогаз України", відповідач) про стягнення 3% річних у розмірі 223 368,95 грн та 479 626,03 грн інфляційних втрат нарахованих у зв`язку з несвоєчасним виконанням постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/11396/18.
2. Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню із скаргою на дії державного виконавця
2.1. За результатами розгляду справи №910/6104/21, рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2021 (повний текст складено 07.10.2021) позов задоволено частково; суд стягнув з відповідача на користь позивача 451 790,36 грн інфляційних втрат, 223 368,95 грн 3% річних та 10 127,39 грн судового збору; у іншій частині в позові відмовлено.
2.2. 10.11.2021 господарським судом міста Києва було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №910/6104/21.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 у справі №910/6104/21 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково; скасовано рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021; позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 479 626,03 грн інфляційних втрат, 223 368,95 грн 3% річних та 10 544,92 грн судового збору.
2.4. У грудні 2021 року АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Костянтина Петровича (далі - державний виконавець Савчук К.П.) в якій просило: визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. від 08.12.2021 ВП НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження з виконанню наказу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/6104/21.
2.5. Скарга мотивована тим, що у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, оскільки матеріали справи 01.12.2021 було скеровано до Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з апеляційним оскарженням судового рішення. Водночас незважаючи на вказані обставини, 08.12.2021 державний виконавець Савчук К.П. виніс постанови про: відкриття виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
2.6. За твердженнями АТ "НАК "Нафтогаз України", оскільки станом на 08.12.2021 рішення суду не набрало законної сили наказ суду підлягав поверненню стягувачу на підставі статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому ухвалена державним виконавцем Савчуком К.П. постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною.
2.7. Крім того, АТ "НАК "Нафтогаз України" також наголошує на тому, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №910/6104/21
3. Стислий виклад рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2022 (суддя Джарти В.В.) скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Савчука К.П. з виконання наказу господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №910/6104/21 задоволено; визнано неправомірною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2021 ВП НОМЕР_1.
3.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем Савчуком К.П. безпідставно проведено виконавчі дії (відкрито виконавче провадження) по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/6104/21, оскільки рішення суду станом на 08.12.2021 не набрало законної сили та оскаржувалось відповідачем в апеляційному порядку.
3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 (колегія суддів: Станік С.Р., Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.) ухвалу господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/6104/21 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Савчука К.П. з виконання наказу господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №910/6104/21 відмовлено.
3.4. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що станом на час відкриття виконавчого провадження була відсутня ухвала Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження, а тому дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №910/6104/21 були вчиненні останнім відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
3.5. Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для повернення виконавчого документа, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція) на момент винесення відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження. За висновком суду апеляційної інстанції, наказ господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/6104/21 оформлено у відповідності до вимог Закону (у наказі була наявна відмітка суду про набрання рішенням на виконання якого його видано, законної сили і виконавчий документ пред`явлено до виконання за адресою боржника, яка зазначена у наказі).
3.6. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в межах визначених законом повноважень.
3.7. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 у справі №910/6104/21 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково; скасовано рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021; позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 479 626,03 грн інфляційних втрат, 223 368,95 грн 3% річних та 10 544,92 грн судового збору. Також вказаною постановою доручено суду першої інстанції видати накази на виконання постанови.
3.8. Як зазначив суд апеляційної інстанції, вказана постанова не містить висновків стосовно застосування приписів статті 333 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і таких вимог учасниками спору не заявлялось ні в порядку статті 333 ГПК України, ні в порядку статті 328 ГПК України. З огляду на наведене та з урахуванням того, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 у справі №910/6104/21 доручено видати відповідні накази на виконання саме даної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасники спору не позбавлені права звернутися з відповідними вимогами як до суду в порядку визначено ГПК України так і до органу виконання судових рішень, а також самостійно врегулювати між собою правовідносини стосовно суми спірних коштів.
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги
4.1. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції АТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 31.08.2022 про задоволення скарги відповідача на дії державного виконавця.
5. Аргументи учасників справи
5.1. Аргументи касаційної скарги
5.1.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та незастосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень статті 32 цього Закону.
5.1.2. Також скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 зі справи №754/4727/16-ц та від 07.11.2022 зі справи №450/4257/20.
5.1.3. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги фактичних обставин, зокрема, що повний текст рішення суду першої інстанції відповідачем отримано лише 28.10.2021 (з відміткою про його складання 07.10.2021). З огляду на наведені обставини, скаржник вважає, що в силу положень статей 241 256 ГПК України строк, у межах якого АТ "НАК "Нафтогаз України" мало право оскаржити судове рішення спливав лише 17.11.2021. Таким чином відповідачем у межах строків на апеляційне оскарження (16.11.2021) було подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду. Станом на дату винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження на порталі Судова влада України вже містилася інформація про те, що рішення у справі №910/6104/21 оскаржується в апеляційному порядку.
5.1.4. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства, яким урегульовано процедуру виконання судових рішень. Зокрема, судом не враховано, що державний виконавець порушив імперативно визначений обов`язок, передбачений статтями 4, 18, 32 Закону України "Про виконавче провадження" та не застосував принцип "розумної обачності". Тобто, не вчинив необхідних дій, які не заборонено цим Законом та не "дочекався набрання законної сили рішенням суду". При цьому державний виконавець мав можливість перевірити наявність ухвали суду апеляційної інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
5.1.5. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції, зазначаючи, про відсутність законодавчо визначеного обов`язку державного виконавця перевіряти інформацію стосовно подання апеляційної скарги, не врахував, що навіть у разі відсутності прямої вказівки Закону щодо вчинення/невчинення виконавчих дій державний виконавець, в силу положень Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, мав би виходити із пріоритету захисту прав учасників виконавчого провадження .
5.1.6. З огляду на наведене скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування положень Закону України "Про виконавче провадження" та порушив норми процесуального права у спірних правовідносинах, зокрема: "у разі коли право на апеляційне оскарження було порушено судом першої інстанції через невручення судового рішення, і при цьому апеляційна скарга була подана в межах строку подання апеляційної скарги, а рішення не набрало законної сили".
5.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
5.2.1. Позивач та Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались.
6. Касаційне провадження
6.1. У зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2023, який наявний в матеріалах справи.
7. Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями
7.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2021 (повний текст складено 07.10.2021) позовні вимоги АТ "ОГС "Львівгаз" задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 451 790,36 грн інфляційних втрат, 223 368,95 грн 3% річних та 10 127,39 грн судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
7.2. Судами встановлено, що копія повного тексту рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №910/6104/21 отримана АТ "НАК "Нафтогаз України" лише 28.10.2021, повний текст рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено 22.10.2021.
7.3. На виконання зазначеного рішення місцевим господарським судом 10.11.2021 було видано відповідний наказ. У наказі зазначено, що його видано на виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №910/6104/21, яке набрало законної сили 28.10.2021.
7.4. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.12.2021 матеріали справи були скеровані до Північного апеляційного господарського суду на запит про витребування справи у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/6104/21).
7.5. У подальшому ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без руху.
7.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 поновлено АТ "НАК "Нафтогаз України" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2022; відкрито апеляційне провадження та зупинено дію оскаржуваного рішення суду.
7.7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 у справі №910/6104/21 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021. Позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 479 626,03 грн інфляційних втрат, 223 368,95 грн 3% річних та 10 544,92 грн судового збору. Доручено суду першої інстанції видати накази.
7.8. Судами також встановлено, що стягувачем (АТ "ОГС "Львівгаз") до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було подано заяву від про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №910/6104/21, до якої додано відповідний наказ суду.
7.9. Головний державний виконавець Савчук К.П. розглянувши заяву стягувача 08.12.2021 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з виконанню наказу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/6104/21.
7.10. Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 містяться такі документи:
- заява стягувача - АТ "ОГС "Львівгаз" про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №910/6104/21 від 01.12.2021 (зареєстрована органом виконавчої служби 07.12.2021);
- наказ господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/6104/21;
- постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2021 ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №910/6104/21 від 10.11.2021;
- постанова від 08.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
- постанова від 08.12.2021 про стягнення виконавчого збору;
- платіжна вимога НОМЕР_1/26 від 08.12.2021 на суму 754 273,29 грн про примусове списання коштів;
- реєстр платіжних вимог від 08.12.2021;
- розпорядження від 09.12.2021 НОМЕР_1 про списання грошових коштів у рахунок погашення боргу та витрат виконавчого провадження;
- платіжні доручення від 09.12.2021 №77899 на суму 685 286,70 грн, від 09.12.2021 №77900 на суму 68 528,67 грн, від 09.12.2021 №77902 на суму 69,00 грн, від 09.12.2021 №77901 на суму 388,92 грн, якими списано відповідні кошти в рахунок погашення боргу та витрат виконавчого провадження;
- постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2021 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із стягненням боргу у повному обсязі на депозитний рахунок Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та перерахуванням стягувачу.
7.11. Суд апеляційної інстанції також встановив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2021 ВП НОМЕР_1 направлена учасникам виконавчого провадження з супровідним листом від 08.12.2021 НОМЕР_1/26 та отримана АТ "НАК "Нафтогаз України".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК України.
8.2. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.3. Відмовляючи у задоволенні вимог, заявлених у скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Савчука К.П. від 08.12.2021 ВП НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження з виконанню наказу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/6104/21, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність у поданій до суду скарзі доводів, які можуть свідчити про порушення державним виконавцем норм Закону України "Про виконавче провадження" під час винесення вказаної постанови.
8.4. За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.
8.5. Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
8.6. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
8.7. Колегія суддів у розгляді даної справи, в контексті встановлених судом апеляційної інстанції обставин, зазначає про те, що згідно з положеннями статті 241 ГПК України до набрання рішенням законної сили воно (рішення) не створює жодних правових наслідків ані для сторін, ані для будь-яких третіх осіб.
8.8. Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 цього Закону).
8.9. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону).
8.10. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
8.11. Частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
8.12. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
8.13. Суд у розгляді спірного питання зазначає про те, що на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано усі документи, відтак, якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження (такий за змістом висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 21.12.2022 зі справи №902/34/21 та від 14.01.2021 зі справи №750/2414/17).
8.14. Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.
8.15. Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення державним виконавцем жодного із таких критеріїв під час винесення спірної постанови.
8.16. Як встановив суд апеляційної інстанції, приймаючи до виконання виконавчий документ, державним виконавцем не було встановлено жодної із передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу. Саме у зв`язку із тим, що виконавчий документ відповідав вимогам, які висуваються до нього Законом України "Про виконавче провадження" та з урахуванням обставин, що станом на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не володів інформацією щодо оскарження судового рішення на виконання якого видано виконавчий документ, державним виконавцем Савчуком К.П. відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного рішення суду. Протилежного відповідачем не доведено і судом не встановлено.
8.17. За висновком суду апеляційної інстанції, апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/6104/21 відкрито лише 16.12.2021, тобто, після відкриття виконавчого провадження та фактичного виконання наказу суду. При цьому матеріали справи не містять будь яких доказів щодо повідомлення державного виконавця про оскарження рішення судового рішення в апеляційному порядку.
8.18. Верховний Суд у розгляді даної справи також звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.12.2019 зі справи №905/584/19 та від 17.03.2020 зі справи №910/12472/18 згідно з якою: "звернення стягувача із заявою виконавця про відкриття виконавчого провадження в день набрання рішенням законної сили не є підставою для повернення виконавчого документа відповідно до частини четвертої статті 4 Закону".
8.19. Зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції, повний текст судового рішення від 02.09.2022 у справі №910/6104/21складено 07.10.2022.
8.20. Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8.21. Частиною першою статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8.22. Як встановлено судом апеляційної інстанції, повний текст судового рішення від 02.09.2022 у справі №910/6104/21 складено 07.10.2022, отже в силу приписів частини першої статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2022 сплинув 28.10.2022. Поряд з тим, наказ судом було видано 10.11.2021. Тобто до 01.12.2021 коли матеріали справи були скеровані до Північного апеляційного господарського суду на запит про витребуванням справи у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (ухвала апеляційного господарського суду від 18.11.2021 про витребування матеріалів справи).
8.23. Отже, з огляду на наведене вище Верховний Суд зазначає про те, що в силу положень частини першої статті 241 та частини першої статті 256 ГПК України набрання рішенням суду законної сили не може бути поставлено в залежність від моменту отримання учасником справи копії такого рішення, оскільки такий строк не може бути отожнений з правом сторони клопотати до суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
8.24. Урахувавши наведені вище положення статей 241 256 ГПК України суд апеляційної інстанції і дійшов висновку, що фактично на момент звернення АТ "ОГС "Львівгаз" із заявою про примусове виконання рішення суду у державного виконавця були відсутні підстави для повернення наказу від 10.11.2022 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
8.25. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з правильним висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу та правомірність відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з його примусового виконання.
8.26. Отже, встановивши відсутність законодавчо передбачених підстав для повернення стягувачу наказу господарського суду міста Києва від 10.11.2022 №910/6104/21 без прийняття до виконання, суд апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства при винесенні постанови у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2022.
8.27. У контексті доводів скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема тлумачення скаржником процесуального строку в межах якого АТ "НАК "Нафтогаз України" мало право оскаржити рішення суду першої інстанції та обов`язку державного виконавця "дочекатися набрання законної сили рішенням суду", а також перевірити наявність ухвали суду апеляційної інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.
8.28. Обов`язки виконавця закріплено в частині другій статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Водночас обов`язку перевіряти обставини оскарження рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, та відкриття апеляційного провадження і зупинення дії оскаржуваного рішення частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає.
8.29. Поряд з тим, як вже було зазначено вище обставин обізнаності державного виконавця станом на 08.12.2022 про відкриття апеляційного провадження та зупинення дії рішення суду від 02.09.2022 (наявність копії ухвал Північного апеляційного господарського суду в матеріалах виконавчого провадження, звернення боржника чи стягувача з відповідною заявою, тощо), на підставі якого було видано виконавчий документ, судами також не встановлено.
8.30. Крім того, Суд також враховує, що станом на 08.12.2022 апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2022 не було відкрито. Зокрема, як свідчать матеріали справи та встановлено судами, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" було залишено без руху. Лише в подальшому 16.12.2022 ухвалою Північного апеляційного господарського суду було поновлено АТ "НАК "Нафтогаз України" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження та зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
8.31. Отже, виходячи з наведених вище установлених обставин та норм законодавства, відносно доводів касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що наслідком оскарження рішення суду першої інстанції з пропуском строку, передбаченого статтею 256 ГПК України, є вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження (у разі подання такого клопотання). У разі, якщо суд апеляційної інстанції визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними суд поновлює заявнику такий строк.
8.32. Доводи скаржника про те, що внаслідок неналежного надсилання копії рішення суду останнє не набрало законної сили є безпідставними, оскільки, норми процесуального закону не ставлять в залежність набрання рішенням суду законної сили з моментом отримання учасником справи копії такого рішення. Наслідком неналежного надсилання та/або неотримання учасником справи копії судового рішення (зазначення невірної адреси, не надіслання, тощо) може бути визнання судом апеляційної інстанції причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними і, відповідно, поновлено строк на апеляційне оскарження. При цьому питання надсилання/отримання/неотримання стороною справи копії судового рішення не змінює строку на апеляційне оскарження та строку набрання рішенням законної сили, а лише передбачає для такої сторони, що судом, за належного обґрунтування вирішується питання поновлення процесуального строку (частина друга статті 256 ГПК України).
8.33. У силу положень частини п`ятої статті 262 ГПК України наслідком поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, є зупинення дії оскаржуваного рішення.
8.34. При цьому в силу положень частини першої статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" поновлення судом строку на подання апеляційної скарги, є підставою для зупинення виконавчого провадження і такі дії вчиняються виконавцем вже після відкриття виконавчого провадження.
8.35. Колегія суддів зазначає, що оскарження учасником справи рішення суду, яке набрало законної сили, з пропуском строку на апеляційне оскарження, який може бути поновлений судом апеляційної інстанції не може змінювати факту набрання рішенням суду першої інстанції законної сили. Наслідком поновлення строку на апеляційне оскарження, як вже було зазначено вище, є зупинення дії рішення та, відповідно, зупинення виконавчого провадження на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (подібні за змістом висновки, викладено і у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №902/34/21).
8.36. Щодо доводів касаційної скарги в частині незастосування судом апеляційної інстанції положень статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів зазначає таке.
8.37. Відповідно до положень статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
8.38. Аналіз положень наведеної норми дає підстави дійти висновку, що: по-перше, застосування цієї норми пов`язане з наявністю певних обставин та умов; по-друге, установлення та оцінювання таких обставин належить до повноважень державного виконавця і, які суд касаційної інстанції не може перебирати не себе.
8.39. З огляду на наведене, Суд відхиляє доводи касаційної скарги в цій частині, як необґрунтовані, оскільки такі доводи зводяться лише до вільного тлумачення скаржником наведених положень та, відповідно можливості їх застосування у спірних правовідносинах.
8.40. Крім того, Суд також ураховує, що за результатами апеляційного перегляду рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/6104/21, постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2021, а позовні вимоги задоволено у повному обсязі. На думку Суду, задоволення скарги відповідача та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ніяким чином не призведе до зміни резолютивної частини рішення суду у справі №910/6140/21 та ніяким чином не вплине на обов`язок виконання відповідачем рішення суду, обов`язковість виконання якого гарантовано позивачу (стягувачу) статтею 1291 Конституції України.
8.41. Водночас Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
8.42. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, часткове виконання рішення суду у справі №910/6104/21 за наказом від 10.11.2022 само по собі не порушило прав відповідача. Задля уникнення обставин щодо можливого подвійного стягнення за виконавчим документом, який було доручено суду першої інстанції видати на виконання постанови суду апеляційної інстанції, сторони не позбавлені можливості привести у відповідність свої правовідносини стосовно спірних коштів, застосувавши належний процесуальний інструмент такого врегулювання, обумовлений, положенням ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".
8.43. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2019 зі справи №754/4727/16-ц та у постанові від 07.11.2022 зі справи №450/4257/20 відхиляються, оскільки у наведених скаржником справах, судові рішення прийнято за інших фактичних обставин справи, установлених судами.
8.44. Так у справі №754/4727/16-ц суди встановили, що після відкриття виконавчого провадження та до моменту фактичного виконання рішення суду в примусовому порядку державного виконавця було повідомлено про те, що рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки ухвалою суду було відкрито апеляційне провадження. Крім того, колегія зазначає, що процитовані скаржником у касаційній скарзі висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" - "суд не вправі покладати на сторону виконавчого провадження додаткові обов`язки", стосуються, виключно відсутності обов`язку сторони виконавчого провадження надавати виконавцю належним чином завірену копію судового рішення про прийняття апеляційної скарги до розгляду за встановлених судами обставин щодо повідомлення виконавця про відкриття апеляційного провадження.
8.45. У справі №450/4257/20 судами також установлено, що приватний виконавець задовго до проведення торгів достовірно знав про наявність рішення суду про визнання виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження, таким, що не підлягає виконанню. Крім того у наведеній справі суди встановили, що виконавець відкрив виконавче провадження після того, як виконавчий напис було визнано таким, який не підлягав виконанню. Також колегія суддів зазначає, що процитовані скаржником у касаційній скарзі висновки стосовно принципу "розумної обачності" Верховний Суд робив у контексті обов`язку виконавця розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; обов`язку виконавця забезпечити можливість для учасників виконавчого провадження отримання всіх істотних документів у межах виконавчого провадження; обов`язку виконавця забезпечити зрозумілий та передбачуваний перехід від однієї стадії виконавчого провадження (оцінка майна боржника) до іншої (торги). Зокрема, висновки Верховного Суду щодо порушення виконавцем положень закону та засад виконавчого провадження, у даній справі зроблено Судом, зокрема, за встановлених судами обставин: що виконавець жодного разу не відреагував на заяви боржника та не застосував положень статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" задля можливості дочекатися набрання законної сили рішенням суду, яким було визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню саме на підставі якого і здійснювалась процедура продажу майна. При цьому вказане рішення суду було ухвалено до проведення торгів, однак після відкриття виконавчого провадження.
8.46. З огляду на викладене у розділі 8 цієї постанови, доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права та ухвалено незаконне судове рішення, яким не усунуто порушення законних прав та інтересів заявника, колегією суддів відхиляються.
8.47. Таким чином, з огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого ним судового рішення.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Верховний Суд, керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі №910/6104/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова