ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6608/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,
за участі секретаря судового засідання - Балли Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024
у складі колегії суддів: Шапран В.В. - головуючий, Корсак В.А., Алданова С.О.
та на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2024
суддя: Спичак О.М.
у справі № 910/6608/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна"
до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації
про зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: Баляба О.В.,
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна" звернулося до господарського суду з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, у якому просило зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про перебування позивача в процесі припинення за рішенням №46 від 11.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відмова відповідача у державній реєстрації припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна" за рішенням №46 від 11.04.2024 з посиланням на порушення норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також ч. ч. 3, 5 ст. 105 Цивільного кодексу України є безпідставною та такою, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.
Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі №910/6608/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна" відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позов у даній справі пред`явлено до особи - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, яка не порушувала права товариства з обмеженою відповідальністю «Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна», тобто до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у позові.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна", не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до заяви про усунення недоліків касаційної скарги, підставами касаційного оскарження судових рішень товариство з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує на неправильне застосуванням (порушення) судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме:
- частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (порушено порядок подання доказів) без врахування висновків про їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3030/17, від 16.10.2019 у справі № 904/5262/18, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.10.2020 у справі № 911/2498/18 (357/66515/20);
- частини 1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України (долучені докази не мають зв`язку з фактами, що підлягають встановленню при вирішенні спору) без врахування висновків про їх застосування, викладених в постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 910/16093/18;
- пункту 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України (позовні вимоги, заявлені до неналежного відповідача ) без врахування висновків про їх застосування, викладених в постановах Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 925/1205/23, від 11.04.2024 у справі № 910/11814/22, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19;
- пунктів 3, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України без врахування висновку про їх застосування, викладеного у постанові
Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 911/1529/17.
На думку скаржника, апеляційний господарський суд при винесенні оскаржуваної постанови помилково не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 стосовно того, що суб`єктом матеріального правовідношення у спорі є Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, а не працівник відповідача, який в межах виконання трудових обов`язків вчиняє фізичні дії з розміщення інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно позивача.
Також у скарзі зазначається, що висновки судів про те, що належним позивачем по справі повинна бути - державний реєстратор Полякова В.О. Подільської районної в м. Києві державної адміністрації ґрунтуються на аналізі двох доказів, які містяться в матеріалах справи - це повідомлення про відмову та рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрів юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 21.05.2024 код доступу
209863608933, а також повідомлення про відмову та рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрів юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 19.06.2024 код доступу 452855103971. Позивач вважає, що вищенаведені докази не є належним підтвердженням стосовно того, що відповідачем по справі повинна бути фізична особа Полякова В.О. як державний реєстратор.
У додаткових поясненнях скаржник зазначає, що після подання касаційної скарги 27.08.2024 станом на 11.10.2024 зміст реєстраційного запису від 21.05.2024 було змінено відповідачем, що свідчить про те, що відповідач у даний час почав дотримуватись вимог ч. 7 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо свого рішення по реєстраційній дії за зверненням позивача станом на 21.05.2024 і відповідно така дія відповідача згідно ст. 205 Цивільного кодексу України свідчить про визнання відповідачем обґрунтованості звернення позивачем з позовом саме до відповідача , а не до працівника відповідача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзивів та заперечень на касаційну скаргу у встановлені Судом строки до Верховного Суду не надходило.
Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна» є юридичною особою, створеною за законодавством України, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 10.09.2012, №10711020000029844 (єдиним учасником товариства є товариство з обмеженою відповідальністю «Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг», росія), керівником товариства є Потоцька Світлана Володимирівна.
Рішенням №46 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна» від 11.04.2024 (ТОВ «Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг», росія) вирішено припинити діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна» шляхом добровільної ліквідації.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна» звернулось до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її добровільної ліквідації (вих. №01-20/147 від 15.05.2024).
Однак, державним реєстратором Поляковою В.О. Подільської районної в місті Києві державної адміністрації було прийнято рішення від 21.05.2024 про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке обґрунтовано наступним:
1) подання документів або відомостей, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», не в повному обсязі (п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону). Подане рішення не містить відомостей щодо порядку та строку заявлення кредиторами своїх вимог, визначених нормами чинного законодавства (пп. 3,5 ст. 105 Цивільного кодексу України та п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Не подано документ, визначений п. 25 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
2) документи суперечать вимогам Конституції та законам України (п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Подане рішення №46 оформлене з порушенням вимог, встановлених пп. 6, 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
3) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом (п. 10-4 ч. 1 ст. 28 Закону). Невідповідність відомостей про учасника товариства, зазначених в рішення №46, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
14.06.2024 позивач повторно звернувся до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна" (заява вих. №01-20/159 від 14.06.2024).
Рішенням державного реєстратора Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Поляковою В.О. від 19.06.2024 відмовлено в державній реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з наступних підстав:
1) документи подано особою, яка не має на це повноважень (п. 1 ч. 1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»);
2) Подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі (п.4 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Поданий пакет документів для проведення державної реєстрації не відповідає переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, та не містить документів, визначених ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
3) документи суперечать вимогам Конституції та законам України (п. 5 ч 1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Подані документи, згідно опису, оформлені з порушенням вимог, встановлених 3аконом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у господарському (судовому) процесі": сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у статті 4 ГПК України (частина перша статті 45 цього Кодексу); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17).
Визначення у позові складу сторін у справі, зокрема відповідачів є правом позивача, має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).
Позов у даній справі поданий товариством з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна" до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, у якому позивач просить зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про перебування позивача в процесі припинення за рішенням №46 від 11.04.2024.
Відмовляючи в задоволенні позову господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини у цій справі склалися між товариством та державним реєстратором; позивач не погоджується з рішенням державного реєстратора щодо відмови внести до реєстру інформацію про припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням власника.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Подільська районна в місті Києві державна адміністрація не є належним відповідачем у даній справі, а ухвалення рішення до такого відповідача не вичерпає конфлікт між сторонами, оскільки відповідальною особою за проведення реєстраційних дій шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру є саме державний реєстратор. Відтак суди вказали, що належним відповідачем у даному спорі є державний реєстратор Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Полякова В.О.
Верховний Суд вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус. Державний реєстратор, зокрема, приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (ч. 2 ст. 6 Закону).
Суб`єктом державної реєстрації відповідно до ст. 1 вказаного Закону є, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - крім державної реєстрації суб`єктів, передбачених абзацами другим і третім цього пункту (крім випадків, передбачених статтею 25-1 цього Закону).
Згідно з частинами 1, 3 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.
До повноважень інших суб`єктів державної реєстрації належить, зокрема, забезпечення державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього.
Стаття 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначає повноваження місцевої державної адміністрації в галузі управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики, до яких зокрема належить здійснення у встановленому порядку державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (крім обласних державних адміністрацій) (пункт 7).
Верховний Суд звертає увагу, що з огляду на предмет даного позову, спір у даній справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів, пов`язаний з припиненням діяльності юридичної особи.
З викладених вище норм вбачається, що відповідач - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація є суб`єктом державної реєстрації, до повноважень якого належить забезпечення державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, ведення Єдиного державного реєстру, тощо. Тоді як Полякова В.О. як державний реєстратор на час винесення рішення про відмову в державній реєстрації змін перебувала у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації - Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією, діяла від імені відповідного державного органу.
Отже у даному випадку Подільська районна в місті Києві державна адміністрація є належним відповідачем у справі за позовом про зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про перебування позивача в процесі припинення.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що спір виник саме між позивачем та державним реєстратором є помилковими, оскільки предметом даного спору є вимоги позивача внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про перебування позивача в процесі припинення, а не оскарження дій чи бездіяльності конкретного державного реєстратора.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для внесення відповідного запису будь-яким державним реєстратором.
Державний реєстратор може бути відповідачем у суді у випадку звернення особи з позовом до такого державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків з внесення записів до ЄДР, що не пов`язана з діями інших суб`єктів цивільних правовідносин (подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі). Однак таких позовних вимог у цій справі не заявлено.
З огляду на викладене, позов у даній справі заявлено до належного відповідача, а тому господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Частиною другою статті 300 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарські суди попередніх інстанцій, дійшовши помилкового висновку щодо неналежного відповідача у даній справі та передчасно відмовивши в задоволенні позову, не надали оцінку обґрунтованості/безпідставності заявлених позивачем вимог по суті спору. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось з`ясування обставин, які входять у предмет доказування у цьому спорі. У свою чергу нез`ясування судами таких обстави є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи сторін, встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.
Відповідно до статті 129 ГПК у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун АРМІ-Маркетинг Україна" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі №910/6608/24 скасувати, а справу №910/6608/24 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді С. В. Бакуліна
О. А. Кролевець