ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6636/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Жукова А.О.,

відповідача - Яковченка Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 (суддя Смирнова Ю.М.)

у справі №910/6636/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 716854347,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - ТОВ "ДТЕК Східенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 716854347,56 грн, з яких: основного боргу - 664427883,64 грн, пені - 9420491,19 грн, 3% річних - 7742869,46 грн, інфляційних втрат - 35263103,27 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про участь у балансуючому ринку №0425-04013 від 27.05.2019 в частині оплати купленої у позивача балансуючої електричної енергії у період з серпня 2020 року по березень 2021 року (включно).

1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що неповна та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання, перешкоджає своєчасному та повному розрахунку з позивачем. При цьому, відповідач зазначає, що оплата здійснюється ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь позивача щодня у межах доступної суми коштів на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання.

1.4.Також відповідач стверджує про неправильне обчислення позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також про відсутність його вини у несвоєчасному виконанні зобов`язань перед позивачем.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.ТОВ "ДТЕК Східенерго" (постачальник послуг балансування/ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.05.2019 №818.

2.2. ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

2.3.У повідомленні від 27.05.2019 за вих.№.01/18996 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (зміна найменування на ПрАТ "НЕК "Укренерго") поставило до відома ТОВ "ДТЕК Східенерго" про приєднання останнього до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0425-04013, дата акцептування 27.05.2019).

2.4.Відповідно до п.1.2 типового договору про участь у балансуючому ринку (договір) за цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.

2.5.Згідно з п.2.1 договору загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.

2.6.Пунктом 2.2 договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.

2.7.За умовами п.4.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у правилах ринку.

2.8.За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акту приймання-передачі наданих послуг балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені (п.4.2 договору).

2.9.У відповідності до п.4.3 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.

2.10.Згідно з п.4.4. договору у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.

2.11.Відповідно до п.7.1 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

2.12.Цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п.9.1, 9.2 договору).

2.13.На виконання умов укладеного між сторонами правочину, ППБ у період з серпня 2020 року по березень 2021 року поставив, а ОСП прийняв балансуючу електричну енергію на загальну суму 1105683339, 00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії №БР/20/08-№0425 від 31.08.2020 на суму 53192693,87 грн, №БР/20/09-№0425 від 30.09.2020 на суму 191543877,17 грн, №БР/20/10-№0425 від 31.10.2020 на суму 191991848,47 грн, №БР/20/11-№0425 від 30.11.2020 на суму 217801415,36 грн, №БР/20/12-№0425 від 31.12.2020 на суму 57204072,25 грн, №БР/21/01-№0425 від 31.01.2021 на суму 226562607,61 грн, №БР/21/02-№0425 від 28.02.2021 на суму 80755227,25 грн, №БР/21/03-№0425 від 31.03.2021 на суму 86631596,77 грн.

2.14.Як стверджує позивач, відповідач здійснив оплату за продану у спірний період балансуючу електричну енергію частково, з порушенням строків оплати, встановлених договором, що власне і обумовили виникнення спору між сторонами.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 15.07.2021 у справі №910/6636/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021, позов задовольнив частково; стягнув на користь позивача 580330880,39 грн основного боргу, 35263103,27 грн інфляційних втрат, 3% річних 7704434,51 грн, пені 9397602,15 грн та 786928,13 грн судового збору; закрив провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 77326448,18 грн; в іншій частині позову відмовив.

3.2.Щодо закриття провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 77326448,18 грн судові рішення з посиланням на приписи пункту другого частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовані тим, що під час судового провадження відповідачем сплачено заборгованість у згаданому розмірі, з огляду на що в цій частині відсутній предмет спору між сторонами.

3.3.Разом з тим, встановивши порушення ПрАТ "НЕК "Укренерго" умов договору про участь у балансуючому ринку, здійснення оплати за продану балансуючу електричну енергію не в повному обсязі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що решта суми основного боргу в розмірі 580330880,39 грн, яка не була погашена відповідачем на момент розгляду справи в суді першої інстанції по суті спору, підлягає стягненню на користь позивача, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині обґрунтовано підлягають задоволенню.

3.4.У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних задоволені судом до стягнення у розмірі 9397602,15 грн, 35263103,27 грн та 7704434,51 грн відповідно.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд клопотання

4.1.ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 у справі №910/6636/21 в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

4.2.Підставою касаційного оскарження вищезазначених судових рішень ПрАТ "НЕК "Укренерго" зазначає пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:- судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01.06.2016 у справі №910/1771/14, Верховного Суду, викладених у постановах від 31.01.2018 у справі №915/14/17, від 14.08.2018 у справі №910/23369/17, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 24.10.2018 у справі №910/19576/17, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 22.01.2019 у справі №905/305/18, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 30.01.2019 у справі №922/175/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 10.07.2019 у справі №910/21564/16, від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, від 04.12.2019 у справі №910/15714/18 від 30.04.2020 у справі №914/1001/19, стосовно застосування статей 16 та 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії";- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії".

4.3.Скаржник зазначає, що Законом України "Про ринок електричної енергії" встановлено спеціальний алгоритм розрахунків між оператором системи передач (ОСП) та постачальником послуг з балансування (ППБ), який передбачає: наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ; розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування. Тобто, відповідач може сплачувати позивачу вартість наданої балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку. При цьому оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку лише з метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування та сторонами, відповідальними за баланс, під час врегулювання системних обмежень.

4.4.Відтак, скаржник вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту його інтересів, оскільки заявлена вимога про стягнення коштів з будь-якого рахунку відповідача, суперечить нормам законодавства, зокрема статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", а оскаржувані судові рішення фактично вимагають спрямувати на виконання зобов`язань відповідача, як адміністратора розрахунків (на оплату балансуючої електричної енергії), кошти, отримані відповідачем від його діяльності як оператора системи передачі (надання послуг учасникам ринку), які мають цільове призначення і не можуть бути використані на інші цілі, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

4.5.З огляду на зазначене, а також враховуючи неможливість "користування" відповідачем коштами, належними до сплати позивачу, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних скаржник також вважає необґрунтованими, оскільки судами не враховано специфіку правового регулювання розрахунків на балансуючому ринку електричної енергії, обов`язок відповідача діяти в межах законодавчо визначеного алгоритму, відсутність вини у простроченні оплати.

4.6.Також на думку скаржника, судами безпідставно не прийнято до уваги його заперечення щодо невірного визначення термінів початку та завершення оплати актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії та, відповідно, початку періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на те, що акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії були підписані ПрАТ "НЕК "Укренерго" в інші дати, ніж зазначені у цих актах.

4.7.Крім цього скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки наведеним ним доводам щодо зменшення пені та безпідставно відмовив в задоволенні відповідного клопотання, не застосувавши норми матеріального права статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України, що підлягали застосуванню.

4.8.ТОВ "ДТЕК Східенерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, мотивуючи свою позицію тим, що укладений між сторонами договір не містить жодних умов чи застережень щодо проведення оплати виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання та/або за умови наявності коштів на такому рахунку, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити розрахунки з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

5.2.Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.3.За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.4.Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.5.Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.6.Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.7.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України)

5.8.Відповідно до положень статей 525 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.9.Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.10.Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

5.11.Частиною другою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.

5.12.Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку.

5.13.Так, згідно положень пп.пп.4.2.1-4.2.3 Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до реєстру ППБ (надалі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.

5.14.Участь у балансуючому ринку обов`язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ППБ, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву (пп.4.2.4 Правил ринку).

5.15.У відповідності до пп.7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

5.16.Як зазначалось, на підставі укладеного між сторонами договору у період з серпня 2020 року по березень 2021 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято балансуючу електричну енергію на загальну суму 1105683339,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, копії яких наявні в матеріалах справи. Жодних зауважень щодо цих актів відповідачем не висловлено.

5.17.Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконував, здійснював оплату за продану балансуючу електричну енергію частково, з порушенням строків, встановлених договором, у зв`язку з чим у ПрАТ "НЕК "Укренерго" утворилась заборгованість, яка з урахуванням встановлених судами попередніх обставин в розмірі 580330880,39 грн не була погашена відповідачем на момент розгляду справи в суді першої інстанції по суті спору, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині обґрунтовано задоволено у вказаній сумі.

5.18.Водночас щодо доводів відповідача про відсутність його вини у простроченні виконання своїх зобов`язань з посиланням на те, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв`язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, суди попередній інстанцій правильно зазначили таке.

5.19.Частиною першою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини другої статті 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

5.20.Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

5.21.Умовами укладеного між сторонами правочину передбачено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.

5.22.При цьому, положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

5.23.Згідно з частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

5.24.З наведеної статті закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

5.25.За наведених обставин, відсутні й підстави стверджувати про обрання позивачем неналежного способу захисту його порушених прав з огляду на заявлення ним вимоги про стягнення заборгованості без конкретизації рахунку, з якого така заборгованість підлягатиме стягненню, адже така вимога не суперечить ні нормам статті 16 ЦК України та статті 20 ГПК України, ні нормам наведеної статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії."

5.26.У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 9420491,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 35263103, 27 грн та 3% річних у розмірі 7742869, 46 грн за загальний період прострочення з 10.09.2020 по 20.04.2021.

5.27.Порушенням зобов`язання на підставі статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.28.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

5.29.В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

5.30.Оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій відповідач свого обов`язку по сплаті коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, такі його дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 ЦК України), що відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

5.31.За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.32.Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

5.33.Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

5.34.За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат судами встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 35263103,27 грн за загальний період прострочення з 10.09.2020 по 20.04.2021 правомірно визнано обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в цій частині.

5.35.Водночас, здійснивши перерахунок 3% річних, із врахуванням положень договору щодо здійснення оплати та платіжних доручень відповідача, їх дат та сум, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог в цій частині, а саме на суму 7704434,51 грн.

5.36.Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

5.37.Частиною першою статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.38.Згідно з частинами першою та третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.39.Пунктом 3.3 договору визначено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

5.40.Відповідно до пункту 7.1 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

5.41.З урахуванням положень договору щодо здійснення оплати та наданих доказів на її підтвердження (платіжних доручень відповідача, їх дат та сум), суди дійшли висновку, що правильним є розмір пені на суму 9397602,15 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволено частково.

5.42.Водночас, судами обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення відповідача щодо неправильного визначення початку періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на те, що акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії були підписані відповідачем в інші дати, ніж зазначені у цих актах.

5.43.Так, судами встановлено, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, так як і не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат; наданий же відповідачем журнал реєстрації вихідної документації для актів купівлі-продажу електричної енергії не свідчить про підписання сторонами актів в інші дати, ніж в них зазначені.

5.44.За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що обґрунтованими до стягнення є суми: інфляційних втрат у розмірі 35263103,27 грн, 3% річних у розмірі 7704434,51 грн та пені у розмірі 9397602,15 грн.

5.45.Щодо відмови апеляційного суду у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені варто зазначити наступне.

5.46.Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.47.Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.48.При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що унормовано у частині першій статті 550 ЦК України.

5.49.Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

5.50.Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

5.51.Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.

5.52.Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

5.53.Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України, на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

5.54.Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача щодо підстав зменшення пені на 99%, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що відповідач не надав суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76 77 78 79 91 ГПК України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, відповідно про відсутність підстав для зменшення пені, у зв`язку з чим відмовив задоволенні такого клопотання.

5.55.Твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, відхиляються колегією суддів з огляду на те, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова ВС у складі ОП КГС від 16.10.2020 у справі № 903/918/19).

5.56.Враховуючи вищевикладене у цій постанові Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, встановив, що оскаржувані судові рішення у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, а наведені ним посилання зводяться до незгоди скаржника з висновками суду судів попередніх інстанцій стосовно встановлених ними обставин справи та переоцінки доказів.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2021у справі №910/6636/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко