ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6833/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортресс Пропертіс Україна"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 (у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю.) про повернення апеляційної скарги

за позовом першого заступника керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортресс Пропертіс Україна"

про стягнення 509 073,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Перший заступник керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортресс Пропертіс Україна" (далі - ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна", Відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 509 073,24 грн. за користування земельною ділянкою.

1.2. У обґрунтування своїх вимог Прокурор зазначив, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» з 26.02.2020 є власником нерухомого майна загальною площею 4449,2 кв.м (Водомірна М - 80,7 кв.м., адміністративна будівля Н - 80,7 кв.м, бокси О - 408 кв.м, ангар № 12 - 3879,8 кв.м) по вул. Колекторній, 3-А, в Дарницькому районі міста Києва. Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:90:172:0025, площею 0,7661 га. Разом з тим ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна», як власник вказаного нерухомого майна, належним чином не оформило і не зареєструвало речові права на зазначену земельну ділянку та з 30.04.2020 (дата формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) користувалось нею без достатніх правових підстав, не вносячи при цьому відповідної плати, внаслідок чого зберегло в себе грошові кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою. У позові, посилаючись на статті 1212 1214 Цивільного кодексу України, Прокурор просить стягнути з ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" безпідставно збережені кошти з плати за землю в сумі 509 073,24 грн.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/6833/23 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" на користь Київської міської ради безпідставно збережені грошові кошти в сумі 509 073,24 грн. Стягнуто з ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" на користь Київської міської прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 7 636,10 грн.

2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" № б/н від 15.11.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/6833/23 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення/доставлення даної ухвали, ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду докази, з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України, про надсилання Київській міській раді (Позивачу) копії апеляційної скарги.

2.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу № б/н від 15.11.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/6833/23 повернуто ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна".

2.4. Апеляційній суд, повертаючи апеляційну скаргу посилався на те, що 15.12.2023 скаржником отримано копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/6833/23, тому останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги є 25.12.2023.

Проте, станом на 15.01.2024 недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/6833/23, Скаржником не усунуто, а отже, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" матеріалів апеляційної скарги на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 по справі №910/6833/23 та зобов`язати Північний апеляційний господарський суд прийняти апеляційну скаргу ТОВ "Фортресс Пропертіс Україна" № б/н від 15.11.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/6833/23 до свого провадження за наявними матеріалами справи.

3.2. Зазначена скарга обґрунтована тим, що апеляційна скарга № б/н від 15.11.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/6833/23 подавалась безпосередньо через канцелярію Північного апеляційного господарського суду, про що свідчить печатка канцелярії та вхідний номер (фотокопія надається). При прийнятті апеляційної скарги працівники канцелярії перевіряли наявність додатків до апеляційної скарги, а саме: поштова квитанція та опис вкладення про відправлення апеляційної скарги Позивачу та доказ сплати судового збору. Дані документи були додані до апеляційної скарги в оригіналах, відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Виконати зобов`язання щодо надання до Північного апеляційного господарського суду доказу, з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України, про надсилання Київській міській раді (Позивачу) копії апеляційної скарги Скаржник не мав фізично, бо єдиний екземпляр (оригінал) поштової квитанції та опису вкладення було надано до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою. Доказом цього є фотокопія поштової квитанції та опису вкладення на фоні платіжної інструкції та апеляційної скарги (фотокопія додається).

3.3. Прокурор не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.2. Предметом судового розгляду у цій справі є оскарження процесуального рішення суду про повернення апеляційної скарги разом з доданими до неї документами скаржнику, у зв`язку з неусуненням її недоліків, а саме ненаданням суду апеляційної інстанції доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Позивачу, а саме Київській міській раді.

4.3. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановлено, що, не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023, Відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

4.4. Відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

4.5. Водночас стаття 259 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

4.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу Відповідача залишено без руху, оскільки ним, зокрема, не додано до апеляційної скарги доказів направлення копії цієї скарги Київській міській раді (Позивачу).

4.7. За приписами частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

4.8. Відповідно до приписів статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4.9. Аналіз положень статей 174 158 260 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що апеляційна скарга приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, подання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

4.10. Отже, згідно зі статтею 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд має повноваження залишати апеляційну скаргу без руху у зв`язку з невиконанням стороною вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 922/2771/16 та від 22.04.2021 у справі № 911/1228/20.

4.11. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення апеляційної скарги Відповідача без руху з підстав неподання доказів направлення копії апеляційної скарги Позивачу у справі.

4.12. При цьому, повертаючи ухвалою від 15.01.2024 апеляційну скаргу Відповідачу, суд апеляційної інстанції виходив з обставин обізнаності останнього про залишення апеляційної скарги без руху, що підтверджується довідкою від 19.12.2023 про доставку електронного документу - примірника вказаної вище ухвали до електронного кабінету ТОВ "Фортрес Пропертіс Україна".

4.13. Водночас, у касаційній скарзі Скаржник вказує на те, що копія апеляційної скарги була надіслана Київській міській раді (Позивачу), що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення на фоні платіжної інструкції та апеляційної скарги.

4.14. Проте, наведений скаржником аргумент визнається колегією суддів необґрунтованим з огляду на таке.

4.15. Так, за змістом частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

4.16. Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках Прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтями 53 174 Господарського процесуального кодексу України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

4.17. Як вбачається із матеріалів справи Скаржником була направлена апеляційна скарга лише до Дарницької окружної прокуратури, яка безпосередньо не є Позивачем у справі, а здійснює представництво інтересів держави в особі Київської міської ради.

4.18. Документів, які підтверджували направлення копії апеляційної скарги саме Київській міській раді (як Позивачу по справі), матеріали справи не містять, а посилання Касатора на наявність доказів надсилання Київській міській раді копії апеляційної скарги у томі ІІ а. с. 149-150 спростовуються фотокопіями поштової квитанції та описом вкладення, де у графі одержувач зазначено: " юридична особа Дарницька окружна прокуратура".

4.19. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про повернення апеляційної скарги Відповідача у цій справі з мотивів ненадання доказів про усунення недоліків апеляційної скарги, вказаних в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, а саме не направлення копії апеляційної скарги Позивачу у справі, яким є Київська міська рада, а не Дарницька окружна прокуратура.

4.20. Зважаючи на викладене, наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. За змістом частин першої та другої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, дійшов висновку про відсутність підстав для його зміни чи скасування.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на заявника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ""Фортресс Пропертіс Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі №910/6833/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко