ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6933/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случа О.В. - головуючого, Волковицької Н.О., Могил С.К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Київметробуд»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2022 року (головуючий - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.) і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2021 року (суддя Гулевець О.В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства «Київметробуд»
до Приватного акціонерного товариства «Внештранс»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г.
про визнання правочину недійсним, скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
(у судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.06.2022 по 05.07.2022)
Хронологія спору
1. Акціонерне товариство "Київметробуд" (далі «Позивач», АТ "Київметробуд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Внештранс" (далі «Відповідач», ПАТ "Внештранс") про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки комплексу будівель та споруд від 01.06.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим № 396 (з усіма змінами, доповненнями, додатковими договорами та угодами до нього), а також скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.06.2018 № 41389798, прийнятого вказаним нотаріусом, з одночасним припиненням права власності ПАТ "Внештранс" на 1/21 частки комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Світлогірська, будинок 2/25 (номер запису про право власності - 26419522).
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. В подальшому, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 було частково задоволено заяву ПАТ "Внештранс" про ухвалення додаткового рішення у даній справі. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 37 500, 00 грн та витрати, пов`язані із залученням експерта для рецензування звіту про оцінку частини комплексу будівель та споруд у розмірі 5 700, 00 грн. В решті вимог заяви відмовлено.
4. За наслідками перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 його було залишено без змін.
Касаційна скарга
5. Не погодившись із додатковим рішенням господарського суду першої інстанції та постановою господарського суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Відповідача про розподіл судових витрат повністю відмовити.
6. Доводи касаційної скарги узагальнено зводяться до такого.
1) Судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано приписи статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та порушено положення частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оскільки при стягненні із Позивача на користь Відповідача заявлених витрат на професійну правничу допомогу ними не було враховано того, що укладений 14.05.2020 між ПАТ «Внештранс» та Адвокатським об`єднанням «Інпраксі» договір про надання правової допомоги не містить умов, які б дозволяли визначити вартість послуг, що за цим договором надавалися. У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд вже надав висновок про те, що відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та / або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, однак суди попередніх інстанцій вказаний висновок не врахували, а тому безпідставно стягнули з Позивача заявлені витрати, які спиралися саме на такий договір. У цій частині судами було також порушено приписи статей 86 236 ГПК України, оскільки ними було повністю проігноровано, що подані Відповідачем на підтвердження понесених витрат докази містять ряд дефектів, суперечать та не відповідають один одному.
2) Суди порушили і положення частини 1 статті 221 ГПК України, адже прийняли до розгляду подані Відповідачем платіжні доручення № 2799 і № 2843, які складені 17.05.2021 і 27.05.2021 відповідно, а тому ці докази могли та мали бути подані до закінчення судових дебатів, а не після ухвалення рішення по суті спору. Подання таких доказів після винесення рішення по суті спору можливе виключно у випадку наявності поважних причин, які унеможливлювали їх вчасне подання, однак таких причин Відповідачем наведено не було.
3) Суди порушили приписи частини 5 статті 129 ГПК України, адже не врахували, що подана Відповідачем рецензія експерта є суперечливою, неякісною та такою, що жодним чином не впливала на встановлення обставин цієї справи, а тому витрати за неї не могли бути покладені на Позивача.
Відзив
7. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Внештранс» заперечує проти наведених у ній доводів, скаргу вважає необґрунтованою та безпідставною. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
8. Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Липовенко Г.В.) і Відповідача (Гандзюк Т.О.), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
10. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
11. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
12. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
13. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
14. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
15. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
16. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
17. Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
18. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
19. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
20. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
21. Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
22. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі, в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
23. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
24. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
25. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
26. Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
27. Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (див. висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
28. У пунктах 73, 74 постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 914/1191/20 міститься висновок, що гонорар адвоката може існувати в двох формах - як фіксований розмір та погодинна оплата. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі ст. 30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
29. У разі відсутності у тексті договору умов щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (див. висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 (на неврахування висновків з неї посилається скаржник), від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21).
30. Із оскаржуваних у цій справі рішень та її матеріалів убачається, що на підтвердження здійснених Відповідачем судових витрат на правничу допомогу, ПАТ "Внештранс" надано:
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2020 № 9415/10;
- копію ордеру від 14.05.2021 серії АІ №1113611;
- копію договору про надання правової допомоги від 14.05.2020, укладеного ПАТ "Внештранс" з Адвокатським об`єднанням "Інпраксі";
- копію рахунку-фактури від 14.05.2021 № 1 на оплату юридичних послуг у розмірі 60 000, 00 грн;
- копію рахунку-фактури від 23.07.2021 № 2 на оплату юридичних послуг у розмірі 15 000,00 грн;
- копію платіжного доручення від 17.05.2021 № 2799 про оплату послуг в сумі 60 000,00 грн;
- копію платіжного доручення від 27.08.2021 № 3296 про оплату послуг в сумі 15 000,00 грн;
- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 17.11.2021 № 1 до договору про надання юридичних послуг від 14.05.2020;
- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 17.11.2021 № 2 до договору про надання юридичних послуг від 14.05.2020.
31. Досліджуючи вказані документи суди установили, що відповідно до п. 1.1. укладеного між Відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Інпраксі» договору про надання правової допомоги від 14.05.2020 клієнт в порядку і на умовах, визначених цим договором, надає доручення, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання, відповідно до доручення клієнта, надавати йому правову допомогу (адвокатські послуги) на умовах, визначених цим договором. Інформацію щодо обсягу, переліку, строків надання окремих юридичних послуг, а також інші відомості, можуть визначатися в окремому замовленні (завданні), яке є додатком до договору і невід`ємною його частиною.
Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони погодили, що оплата наданих Адвокатським об`єднанням послуг за договором здійснюється клієнтом на підставі виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною договору. Рахунок має бути сплачено протягом З (трьох) робочих днів з дня його виставлення. Банківські витрати, пов`язані з грошовим переказом, несе клієнт. Додатково до суми оплати за послуги клієнт зобов`язується відшкодовувати усі фактичні витрати, що здійснюються Адвокатським об`єднанням у зв`язку із наданням послуг, у тому числі сплата судового збору, витрати па телефонний зв`язок, транспорт, відрядження, нотаріальні послуги, послуги перекладача, копіювання документів, поштові та інші необхідні витрати.
Приймання-передача наданих послуг згідно з договором здійснюється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг (4.3. договору).
Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент підписання цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року. У разі, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати договір до закінчення терміну дії цього договору, строк дії цього договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (п. 6.1. договору).
32. Відповідно до акту № 1 сторонами погоджено, що вартість послуг, наданих в межах справи № 910/6933/21 складає 60 000,00 грн, з яких: вступ у справу, вивчення матеріалів, підготовка та отримання документів для представництва - 3 год; підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 14.05.2021 року - 1 год, підготовка та подання клопотання про продовження строку на подання відзиву та відкладення розгляду справи від 25.05.2021 - 1 год; підготовка та направлення відзиву па позовну заяву від 08.06.2021 з додатками - 4 год; представництво інтересів у судовому засіданні 15.06.2021 - 1 год; підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 15.06.2021 - 1 год; підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив від 24.06.2021 - 3 год, представництво інтересів у судовому засіданні 13.07.2021 - 2 год; підготовка та подання клопотання про видачу копії ухвали від 14.07.2021 - 1 год; представництво інтересів у судовому засіданні 26.10.2021 - 3 год, представництво інтересів у судовому засіданні 16.11.2021 - 4 год; підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат па професійну правничу допомогу з додатками - 2 год.
33. За змістом же акту № 2 від 17.11.2021 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг від 14.05.2020, Адвокатським об`єднанням надано ПАТ "Внештранс" послуги, вартість яких складає 15 000,00 грн, а саме: підготовка та подання апеляційної скарги від 26.07.2021 - 4 год, представництво інтересів у судовому засіданні 19.08.2021 - 3 год.
34. Оцінивши подані Відповідачем докази, суди дійшли до висновку, що ним належним чином доведено понесені витрати на правничу допомогу у даній справі. Водночас, враховуючи відповідне клопотання Позивача, та погодившись з тим, що заявлений Відповідачем розмір судових витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, суди вирішили розмір цих витрат зменшити.
35. Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає жодних порушень приписів ГПК України у вчинених судами попередніх інстанцій діях та зроблених ними висновках, адже такі висновки повністю узгоджуються із наведеними вище положеннями процесуального Закону та висновками Верховного Суду щодо них.
36. Колегія також відмічає, що в більшості ці висновки пов`язані виключно із оцінкою поданих Відповідачем доказів, які згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України, суди оцінюють за своїм внутрішнім переконанням, а Верховний Суд іншої оцінки їм надати не може, а тому аргументи касаційної скарги про те, що такі докази судами оцінено неправильно (невідповідності у датах поданих документів і тп) відхиляє.
37. Касаційний господарський суд у цій частині констатує, що невідповідності здійсненого судами попередніх інстанцій правозастосування висновкам Верховного Суду із постанови від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 у даному випадку немає, адже (як вже зазначалося) суд касаційної інстанції у тій справі чітко вказав, що у разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право задовольнити заяву про розподіл судових витрат частково, що і було зроблено судами у межах цієї справи.
38. Намагаючись обґрунтувати наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у тексті касаційної скарги скаржник вибірково цитує висновки Верховного Суду із постанови від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, однак цитувань наведеного висновку свідомо уникає, хоча саме він логічну структуру вказаної постанови завершує.
39. Щодо доводів скаржника про неправомірне (на його думку) прийняття судами платіжних доручень, то слід вказати, що такі аргументи не мають значення для вирішення питання про можливість покладення на Позивача судових витрат, адже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. висновок Верховного Суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
40. Зауваження ж Позивача до сум, які стягнені з нього в якості компенсації витрат, пов`язаних із залученням експерта для рецензування звіту про оцінку частини комплексу будівель та споруд Касаційний господарський суд не розглядає, позаяк такі аргументи не підкріплені наявністю жодної із підстав касаційного оскарження, визначених частиною 2 статті 287 ГПК України.
20. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
22. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду вирішила, що прийняті у справі додаткове рішення і постанова повністю відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані. Водночас подана Позивачем касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
23. В порядку приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Київметробуд» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2022 року і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у справі № 910/6933/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Случ О.В.
Судді Волковицька Н.О.
Могил С.К.