ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7275/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), і Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпорт» (далі - Компанія) - Бондаря В.М.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Безпека Сервіс» (далі - Товариство) - Зайончковської В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 (суддя Марченко О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 [колегія суддів: Дикунська С.Я. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Тищенко О.В.]
зі справи № 910/7275/19
за позовом Компанії
до Товариства
про розірвання договору, зменшення плати до суми 9 176,23 грн. та стягнення 130 647,71 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про: розірвання договору від 05.06.2018 №1224-М, укладеного між позивачем і відповідачем (далі - Договір); зменшення плати за Договором до суми 9 176,23 грн., стягнення з Товариства частини раніше сплаченого авансу в розмірі 102 005,82 грн. і неустойки в розмірі 28 641,89 грн. у зв`язку з порушенням зобов`язань за Договором.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, позов задоволено повністю.
2.2. Прийняті зі справи судові рішення мотивовані тим, що: з урахуванням кошторисної вартості робіт та часткового виконання відповідачем зобов`язань за Договором плата за роботу за ним підлягає зменшенню до 9 176,23 грн., а частина раніше сплаченого авансу в сумі 102 005,82 грн. - поверненню позивачу; оскільки Товариство порушило умови Договору щодо строків виконання робіт, роботи в повному обсязі не виконані, Компанія позбавлена того, на що розраховувала при укладенні Договору, наслідки неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором призвели до отримання позивачем припису щодо усунення недоліків пожежної системи, тому відповідно до приписів статей 651 852 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Договір підлягає розірванню; здійснений позивачем розрахунок суми неустойки є правильним.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Товариство, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права - статті 76, 77, 86, 98, частину п`яту статті 101, статтю 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи, а саме: суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи, яка необхідна для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суди встановили обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3 і 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
4.1.2. Касаційну скаргу з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 № 522/1029/18.
4.2. Доводи інших учасників
Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів і просила згадані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Компанія (замовник) і Товариство (виконавець) уклали Договір, за умовами якого, зокрема:
замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання на проведення таких робіт: монтаж системи пожежної сигналізації (далі - ПС) на об`єкті замовника за адресою: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17 (пункт 1.1);
загальна вартість виконаних робіт, матеріалів і обладнання становить 132 359,59 грн., крім того ПДВ 26 471,92 грн., всього 158 831,51 грн. (пункт 3.1);
протягом 3 (трьох) банківських днів з дня укладення Договору замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 70 % вартості обладнання та монтажних робіт, що становить 92 651,71 грн., крім того ПДВ 18 530,34 грн., всього 111 182,05 грн. (пункт 3.2);
залишок коштів за виконані роботи замовник сплачує виконавцю протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання акта виконаних робіт, що становить 39 707,88 грн., крім того ПДВ 7 941,58 грн., всього 47 649,46 грн. (пункт 3.3);
після закінчення робіт виконавець за узгодженням з замовником призначає дату і час здачі засобів ПС в експлуатацію (пункт 4.1);
замовник зобов`язаний після закінчення робіт виконавцем взяти участь у комісії з приймання системи ПС в експлуатацію (пункт 4.2);
за порушення строків виконання і введення засобів ПС в експлуатацію (пункт 6.1 Договору) з вини виконавця виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості монтажних робіт, вказаної у пункті 3.1 Договору, за кожний день прострочки і відшкодовує всі понесені у зв`язку з цим збитки (пункт 4.3);
строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 Договору, та закінчується з моменту підписання акта приймання-передачі (пункт 5.2);
якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним законодавством України, Договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору (пункт 5.5);
виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 5-ти робочих днів після надходження коштів на його поточний рахунок; термін виконання монтажних робіт - 15 днів за умови будівельної готовності об`єкта (пункт 6.1).
5.2. На виконання умов Договору позивач 04.07.2018 на підставі рахунка-фактури від 26.06.2018 № 1224-М здійснив авансовий платіж у сумі 111 182,05 грн. (у тому числі ПДВ 18 530,34 грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 04.07.2018 № 1085.
5.3. Враховуючи пункт 6.1 Договору Товариство мало розпочати виконання робіт до 12.07.2018 та виконати і здати такі роботи до 26.07.2018 (включно).
5.4. У зазначений строк виконавець замовнику не передав повідомлення про закінчення монтажних робіт, ці роботи в обумовлені строки відповідачем виконані не були, що стало підставою для звернення Компанії з позовом зі справи.
6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
6.1. ЦК України:
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
стаття 525:
- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
частина друга статті 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
частина перша статті 530:
- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …;
стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
пункт 3 частини першої статті 611:
- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
стаття 651:
- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим;
частина перша статті 837:
- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
6.2. ГПК України:
частина перша статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина перша статті 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
частина четверта статті 236:
- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
частина друга статті 287:
- підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу;
пункт 5 частини першої статті 296:
- суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними;
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
частина перша статті 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;
пункти 3 і 4 частини третьої статті 310:
- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
…
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
7.1. Відповідно до приписів статей 11 525 526 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами і за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
7.2. Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство є таким, що не виконало зобов`язання з виконання робіт у строки, визначені умовами Договору.
7.3. У прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
з метою з`ясування фактичного обсягу та стану виконаних відповідачем робіт за Договором позивачем замовлено експертний будівельно-технічний аудит, на вирішення якого поставлено питання щодо відповідності виконаних робіт з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на об`єкті «Адміністративно-офісна будівля за адресою: пров. Куренівський, 17, м. Київ» затвердженій проєктно-кошторисній документації та вимогам нормативних документів; щодо виконання пусконалагоджувальних робіт системи автоматичної пожежної сигналізації на зазначеному об`єкті, а також придатності до експлуатації системи автоматичної пожежної сигналізації на об`єкті;
на підставі проведеного аналізу виконаних робіт з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на об`єкті та співставлення з даними затвердженої проєктно-кошторисної документації встановлено невідповідність та відсутність частини обладнання і приладів. Роботи виконані не в повному об`ємі, частина обладнання не встановлена;
невиконання Товариством в повному обсязі робіт з монтажу системи пожежної сигналізації є істотним порушенням Договору, яке полягає в тому, що станом на момент звернення до суду з позовом у даній справі позивач вже більше ніж 10 місяців був позбавлений того, на що він розраховував при укладанні Договору, а саме: змонтованої в строки, обумовлені Договором, системи пожежної сигналізації, та, відповідно, можливості безпечного використання у господарській діяльності адміністративно-офісної будівлі, яка належить Компанії, адже позивач очікував, що будівля буде безпечною з точки зору пожежної сигналізації щонайменше з 26.07.2018;
крім цього, матеріалами справи встановлено настання для позивача негативних наслідків у вигляді виявлення порушень пожежної безпеки за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у вигляді понесення додаткових витрат на виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також на укладення договорів на придбання матеріалів, яких не вистачає для приведення системи пожежної сигналізації на об`єкті в робочий стан, та виконання робіт з монтажу;
отже, враховуючи порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації в обумовлені Договором строки та визначених обсягах, що є істотним порушенням його умов, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договору з відповідачем, за висновком судів попередніх інстанцій наявні підстави для розірвання в судовому порядку укладеного сторонами Договору.
7.4. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів матеріального права, встановивши факт порушення Товариством умов Договору щодо виконання робіт у погоджені сторонами строки, перевіривши обґрунтованість розрахунку пені, дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
7.5. За змістом касаційної скарги, підставою оскарження рішень судів попередніх інстанцій є пункт 4 частини другої статі 287 ГПК України, а саме, передбачені пунктами 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України. Зокрема, Товариство посилається на порушення судами норм процесуального права - статей 76, 77, 86, 98, частини п`ятої статті 101, статті 236 ГПК України (пункт 4.1.1 цієї постанови).
7.5.1. Так, за твердженням Товариства, Звіт про проведений експертний будівельно-технічний аудит виконаних монтажних робіт не є висновком експерта, оскільки не містить ані посилань на те, що такий висновок підготовлено для подання до суду, ані зазначення про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність, як того вимагають приписи частини п`ятої статті 101 ГПК України. Відтак відповідач вважає, що суд не повинен був приймати до уваги такий Звіт як доказ.
7.5.2. Відповідно до статей 73 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
7.5.3. Зі встановлених судами обставин не вбачається, що суд першої інстанції, як і апеляційний господарський суд, Звіт про проведений експертний будівельно-технічний аудит виконаних монтажних робіт оцінили саме як висновок експерта згідно з приписами статті 101 ГПК України, як вважає відповідач.
7.5.4. Водночас за змістом оскаржуваних судових рішень суди оцінили експертне дослідження (Звіт) у сукупності з іншими письмовими доказами, наданими позивачем в обґрунтування обставин, на які він посилався в підтвердження своїх вимог. При цьому суд касаційної інстанції не має права додатково перевіряти докази.
7.5.5. Посилання заявника касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у зв`язку з відмовою в задоволенні клопотань про призначення судової експертизи не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови зі справи з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій, відхиляючи клопотання Товариства про призначення судової експертизи, в ухвалі суду першої інстанції від 19.08.2019 і оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду навели мотиви і обґрунтування. Зокрема, суди виходили з того, що матеріали справи містять: акт Оболонського районного управління ГУ ДСНС України в м. Києві від 10.07.2019 № 524, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Компанії; припис від 11.07.2019 № 359 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; докази виконання підрядних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «Досвід», що в сукупності, за висновком судів попередніх інстанцій, не дозволить експерту побачити реальну картину виконання відповідачем робіт за Договором.
Верховний Суд зазначає, що обґрунтована і мотивована відмова суду в задоволенні клопотання учасника справи про призначення експертизи не може вважатися обмеженням у поданні доказів учасником справи суду.
7.5.6. Скаржник також зазначає про те, що у розгляді справи судами попередніх інстанцій мало місце порушення статті 236 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.
Зазначене твердження спростовується змістом судових рішень першої і апеляційної інстанцій, повним, всебічним та об`єктивним розглядом справи названими судами.
7.5.7. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді цієї справи, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин цієї справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами попередніх інстанцій обов`язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального і процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування оскаржуваних судових рішень.
7.5.8. Отже, Верховний Суд констатує, що: по-перше, скаржником не доведено порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, з урахуванням визначеного предмету спору та меж розгляду даної справи; по-друге, доводи касаційної скарги в частині, яка стосується порушення судами норм процесуального права, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин у справі, що відповідно до статті 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
7.6. Ухвала Верховного Суду від 05.08.2020, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на оскаржувані рішення зі справи, мотивована також тим, що скаржник обґрунтував наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, і таке обґрунтування полягає у неврахуванні судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 зі справи № 522/1029/18.
7.6.1. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду (справи № 305/1180/15-ц, № 922/2383/16, № 757/31606/15-ц).
7.6.2. Предметом спору зі справи № 522/1029/18 є визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, визнання права власності на квартиру, витребування майна з чужого незаконного володіння і виселення. Позовну заяву мотивовано тим, що позивач у встановленому порядку набув майнові права на нерухоме майно у вигляді квартири, тоді як відповідач цю квартиру розділив на дві і перепродав.
7.6.3. Товариство посилається на те, що Великою Палатою Верховного Суду від 18.12.2019 зі справи № 522/1029/18 зроблено правовий висновок про те, що непопередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку тягне за собою неналежність експертного висновку. Натомість в основу судових рішень попередніх інстанцій у справі, що розглядається, покладено Звіт про проведений експертний будівельно-технічний аудит виконаних монтажних робіт, в якому відсутні відомості про попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а отже, неналежний доказ.
7.6.4. Проаналізувавши судове рішення, висновок у якому, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, та з урахуванням викладеного, зокрема, у пунктах 7.5.3 і 7.5.4 цієї постанови, відсутні підстави вважати, що правовідносини у справі, яка розглядається, та справі, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, є подібними, позаяк окрім різних предмета і підстав позову, мають місце різні обставини справи, різний перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність обставин, які є предметом доказування, що впливає на правильність застосування норм права.
7.6.5. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження щодо цієї частини касаційної скарги Товариства.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
8.2. Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу також дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі в цій частині.
9. Судові витрати
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати зі сплати судового збору згідно зі статтею 129 ГПК України покладаються на Товариство.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 296, статтями 300 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити касаційне провадження зі справи № 910/7275/19 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Безпека Сервіс» в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Безпека Сервіс» в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 зі справи № 910/7275/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова