ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7662/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С.К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 (головуючий суддя Дикунська С. Я., судді Тищенко О. В., Станік С. Р.)

у справі № 910/7662/17

за позовом першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі 1) Кабінету Міністрів України, 2) Міністерства оборони України і 3) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

до 1) Київської міської ради і 2) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради і 2) Державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій"

про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та визнання права користування земельною ділянкою,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У травні 2017 перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач-1, КМУ), Міністерства оборони України (далі - позивач-2, МОУ) та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - позивач-3, Київське КЕУ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач-1, КМР) та Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2, ГУЮ у м. Києві) про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою.

2. Справа розглядалася неодноразово. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 позов задоволено повністю. Визнано недійсною реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі КМР від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8388 га з кадастровим номером 8000000000:69:254:0100, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42. Визнано за державою в особі КМУ право власності на земельну ділянку площею 2,8388 га, з кадастровим номером 8000000000:69:254:0100, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42. Визнано право постійного користування на земельну ділянку площею 2,8388 га, з кадастровим номером 8000000000:69:254:0100, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 за МОУ в особі Київського КЕУ. Стягнуто з КМР на користь Військової прокуратури Центрального регіону України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 400,00 грн. Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Військової прокуратури Центрального регіону України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 400, 00 грн.

3. Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, КМР подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 апеляційну скаргу КМР на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 залишено без руху й надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше 11.01.2021, а саме: подання (надсилання) до Північного апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, доказів на підтвердження сплати судового збору у передбаченому законом порядку та розмірі, доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів належному відповідачеві-2, а також третім особам 1 та 2.

5. Копію ухвали апеляційного суду від 22.12.2020, згідно з відміткою канцелярії суду, рекомендованим листом 31.12.2020 надіслано за вказаною апелянтом в апеляційній скарзі адресою: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 і відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримано апелянтом 04.01.2021.

6. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 22.12.2020, 21.01.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання до якого апелянтом долучено, зокрема, платіжне доручення про сплату судового збору від 19.01.2021 №10 на суму 2 400,00 грн, докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу (довіреність від 11.12.2020 №225-КМГ-7401; розпорядження Київського міського голови від 26.07.2016 №724; посадова інструкція головного спеціаліста відділу представництва інтересів КМР в судах та інших органах управління правового забезпечення діяльності КМР секретаріату КМР; Положення про відділ представництва інтересів КМР в судах та інших органах управління правового забезпечення діяльності КМР) і докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів належному відповідачеві-2, а також третім особам 1 та 2. У поданому клопотанні апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 ним отримано 04.01.2021, що підтверджується копією конверта та відстеженням з сайту АТ "Укрпошта" за трек-кодом №0411632637101, проте згідно з карткою реєстрації вхідного документа, ухвала зареєстрована в секретаріаті КМР 11.01.2021, а тому просив прийняти дане клопотання до розгляду та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою КМР на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу КМР на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 повернуто без розгляду, в зв`язку з невиконанням відповідачем-1 вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, неподанням до апеляційного суду протягом десяти днів з дня вручення згаданої ухвали доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.

8. Повертаючи апеляційну скаргу з підстав відсутності належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) станом як на дату подання апеляційної скарги, так і на дату постановлення ухвали, відсутня інформація про особу, яка підписала апеляційну скаргу - Ільчик М. О., щодо наявності у неї повноважень вчиняти дії від імені КМР в порядку самопредставництва. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що Ільчик М. О. має статус адвоката, не додано також довіреності або ордеру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. КМР подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, справу № 910/7662/20 направити до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

10. У касаційній скарзі відповідач-1 посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів частини 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 № 390-ІХ, далі - Закон № 390-ІХ).

11. Скаржник, зокрема, наголошує, що до апеляційної скарги додано належні докази на підтвердження повноважень у головного спеціаліста відділу представництва КМР - Ільчик М. О. відповідно до закону представляти інтереси КМР в порядку самопредставництва. Посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.

Позиція інших учасників справи

12. Прокурор подав пояснення на касаційну скаргу, які за своїм змістом і прохальною частиною по суті є відзивом на касаційну скаргу, з пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 18.03.2021 та без клопотання про продовження строку, в зв`язку з чим відповідні пояснення на підставі приписів частини 2 статті 118 ГПК України залишаються без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків апеляційного господарського суду

13. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу КМР на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 повернуто без розгляду через неусунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою, а саме, неподання доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу (відсутність відомостей про таку особу в ЄДР, а також доказів на підтвердження наявності у такої особи статусу адвоката).

14. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

15. Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

16. Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

17. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України.

18. Згідно з положеннями частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

19. Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

20. Частиною четвертою статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

21. В ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 922/751/20 наведено такі висновки:

"12.6. З урахуванням положень частин першої і третьої статті 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 цього Кодексу представником може бути адвокат або законний представник.

12.7. За приписом підпункту 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції, але ці питання унормовано положеннями відповідних Кодексів, у тому числі ГПК України.

12.8. Таким чином, представництво Ради у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

12.9. Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

З процесуального Закону не випливає, що відсутність в ЄДР відомостей про особу, що підписала касаційну скаргу, позбавляла б її права на підписання такої скарги.

13. З огляду на наведене Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування приписів статей 56 58 ГПК України в частині обов`язковості відображення в ЄДР інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19".

22. Таким чином, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування приписів статей 56 58 ГПК України, а саме в частині необхідності відображення в ЄДР інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, викладених у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, яка була врахована судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали.

23. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 (до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі) виклала висновок щодо застосування, зокрема, приписів частин третьої, четвертої статті 56 ГПК України у редакції Закону № 390-ІХ.

24. Так, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 викладено такий висновок:

"23. 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 390-IX, згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України виклали у новій редакції:

23.1. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частини третя та четверта статті 58 ЦПК України у редакції, чинній із 29 грудня 2019 року).

23.2. Аналогічні за змістом положення передбачені у чинних із указаної дати частинах третій і четвертій статті 56 ГПК України та у частинах третій і четвертій статті 55 КАС України.

24. Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді" від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

25. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень".

25. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, досліджуючи питання застосування, зокрема, приписів частин третьої, четвертої статті 56 ГПК України в редакції Закону № 390-IX, вказала на поширення інституту самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

26. Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх повноважень підписувати апеляційну скаргу від імені КМР Ільчик М. О. додала:

- довіреність від 11.12.2020 №225-КМГ-7401 про уповноваження головного спеціаліста відділу представництва інтересів КМР Ільчик М. О. представляти інтереси КМР у всіх судах, у тому числі Верховному Суді;

- розпорядження Київського міського голови від 26.07.2016 №724 про призначення Ільчик М. О. на посаду головного спеціаліста відділу представництва інтересів КМР;

- Положення про управління правового забезпечення діяльності КМР секретаріату КМР, затверджене розпорядженням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 19.06.2016 №72 (зі змінами, внесеними розпорядженням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 10.03.2020 № 16), відповідно до пункту 3.1.9 якого, основними функціями управління є в порядку самопредставництва здійснювати захист прав та інтересів КМР, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради у судах, а також інших органах влади під час розгляду правових питань і спорів;

- посадову інструкцію головного спеціаліста відділу представництва інтересів КМР в судах та інших органах управління правового забезпечення діяльності КМР секретаріату КМР, відповідно до пункту 2.1 якої, головний спеціаліст в порядку самопредставництва здійснює захист прав та інтересів КМР, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради в судах, а також в органах влади під час розгляду правових питань і спорів;

- Положення про відділ представництва інтересів КМР в судах та інших органах управління правового забезпечення діяльності КМР секретаріату КМР, затверджене розпорядженням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 14.06.2016 № 72 (зі змінами, внесеними розпорядженням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 10.03.2020 № 16), відповідно до пункту 2.1 якого, основним завданням відділу є здійснення в порядку самопредставництва захисту прав та інтересів КМР, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради у судах, а також інших, опрацювання проектів нормативно-правових та інших актів КМР.

27. З наведеного вбачається, що на підтвердження повноважень представника -головного спеціаліста відділу представництва інтересів КМР Ільчик М. О. до апеляційної скарги долучено як докази наявності трудових відносин між представником і КМР, так і докази на підтвердження наявності у такого представника повноважень діяти за правилами самопредставництва в суді в інтересах КМР.

28. Водночас оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не містить обґрунтування в частині визнання наданих документів неналежними доказами для підтвердження повноважень Ільчик М. О. на подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що інформація про Ільчик М. О., яка підписала апеляційну скаргу від імені КМР, відсутня в ЄДР, а також до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що остання є адвокатом.

29. Проте такі висновки апеляційного господарського суду не узгоджуються з висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 18.06.2021 у справі № 922/751/20, та з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, наведеними в пунктах 21, 24 цієї постанови.

30. За таких обставин не можна визнати законним і обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для повернення без розгляду через неусунення недоліків апеляційної скарги, в зв`язку з неподання доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.

31. Разом з тим, усунути відповідні недоліки оскаржуваного судового рішення Верховний Суд самостійно не може, оскільки обмежений приписами статті 300 ГПК України (такі повноваження віднесені до компетенції суду апеляційної інстанції).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. За змістом частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

33. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

34. Згідно з частиною шостою статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

35. За наведених вище обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Розподіл судових витрат

36. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги та направленням справи до суду апеляційної інстанції, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до приписів статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 910/7662/17 скасувати.

3. Справу № 910/7662/17 направити до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил