ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/7970/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" - Пегзи К.К.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" (далі - Філія)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022
(головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Алданова С.О. і Сулім В.В.)
зі справи № 910/7970/21
за позовом АТ "Українська залізниця"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" (далі - Товариство)
про стягнення 18 032 005,56 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов подано до господарського суду міста Києва: про зобов`язання Товариства поставити дизельне паливо (далі - ДП) у кількості 1 843 т на суму 45 486 861,84 грн. на адреси кінцевих вантажоодержувачів, зазначених у рознарядці від 13.04.2021 № ЦВЗ-20/1223 (далі - Рознарядка); про стягнення з Товариства безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 10 526 673,35 грн.; про стягнення з Товариства на користь АТ "Українська залізниця" в особі Філії штрафних санкцій, а саме: 682 302,93 грн. пені, 6 823 029,28 грн. штрафу; про стягнення з Товариства на користь АТ "Українська залізниця" в особі Філії витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2021 (суддя Лиськов М.О.): позов задоволено; зобов`язано Товариство поставити ДП у кількості 1843 т на суму 45 486 861,84 грн. (з ПДВ) на адреси кінцевих вантажоодержувачів, зазначених у Рознарядці; стягнуто з Товариства на користь АТ "Українська залізниця" безпідставно сплачені грошові кошти у розмірі 10 526 673,35 грн., пеню в розмірі 682 302,93 грн., штраф у розмірі 6 823 029,28 грн. та судовий збір у розмірі 794 500 грн.
3. Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022: задоволено апеляційну скаргу Товариства; зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в позові; судовий збір, пов`язаний з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 409 125 грн. покладено на позивача.
5. Постанову мотивовано безпідставністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" в особі Філії просить: скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи; залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 15.09.2021; стягнути з відповідача суму понесених позивачем судових витрат.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що третій робочий день після отримання відповідачем додаткової угоди № 7 припав на 16.04.2021, а ця угода набрала законної сили 19.04.2021.
8. Скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що замовником за договором не було дотримано порядку внесення змін до договору в частині застосування ціни товару за попередній період (з 13.04.2021), і такі зміни набули законної сили 19.04.2021.
Відсутній висновок Верховного Суду щодо дотримання порядку внесення змін до договору в частині застосування ціни товару на попередній період з урахуванням положень частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України у розрізі застосування положень про тлумачення поняття "дні".
9. Скаржник не згоден з твердженням суду апеляційної інстанції про дефектність Рознарядки, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для поставки продукції за договором.
10. Оскаржувана постанова є необґрунтованою, протиправною, такою, що прийнята за неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи іншого учасника справи та подані клопотання
11. 03.04.2023 Товариством подано відзив на касаційну скаргу з пропуском строку для подання відзиву, який було встановлено в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2023, а саме строк на подання відзиву було встановлено до 27.03.2023. Товариство просить поновити пропущений строк з посиланням на планові і аварійні відключення електропостачання як за місцем роботи так і за місцем проживання адвоката Товариства, постійними оголошеннями сигналу "Повітряна тривога" та необхідністю перебування в укритті, зміщенням через ці обставини запланованого графіку роботи як адвоката, так і Товариства; через ці обставини подати відзив на касаційну скаргу у строк, визначений судом, не було можливим.
За приписами частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. У частині четвертій статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим.
Оскільки зазначене клопотання подане Товариством поза межами встановленого судом строку (до 27.03.2023) і було викладене у відзиві, який надіслано до Суду 03.04.2023, то Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022.
З огляду на зазначене та беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), Верховний Суд вважає за можливе продовжити Товариству строк для подання відзиву з ініціативи суду.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, і просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
12. Товариством подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю представника Товариства, з ознаками респіраторної вірусної інфекції, що підтверджується доказами, що долучені до даного клопотання.
Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з огляду на таке. Явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою Судом. Водночас обсяг наявних у справі матеріалів є достатнім для розгляду касаційної скарги і за відсутності представника Товариства.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ, ТА ЇХНІХ ВИСНОВКІВ
13. АТ "Українська залізниця" в особі Філії (замовник) і Товариством (постачальник) укладено договір поставки від 23.03.2020 № ЦЗВ-14-01020-01 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а замовник - прийняти та оплатити нафту і дистиляти (ДП), найменування, марка та кількість якого вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.
У подальшому позивачем і відповідачем укладено низку додаткових договорів.
14. 13.04.2021 позивачем направлено на електронну адресу відповідача, яка вказана в Договорі; Рознарядку, в якій зазначено, що вона складена згідно із специфікацією № 7 до Договору та в якій позивач просив відповідача здійснити відправку ДП в обсязі 1 843 т за ціною 24680,88 грн./т (з ПДВ), з розрахунком протягом 5 банківських днів, за вантажними реквізитами, вказаними в цій рознарядці, термін поставки - протягом 5 календарних днів з моменту надання Рознарядки.
Вказані документи (Рознарядка, додаткова угода із специфікацією) направлені також на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
15. Відповідач вважав додаткову угоду № 6 до Договору не укладеною і нечинною, а укладання угоди № 7 до Договору вважав неможливим, крім того, зазначив, що лист від 13.04.2021 № ЦЗВ-20/1223 не може вважатися рознарядкою, і угоду № 7 до Договору не підписав.
16. Позивач, звертаючись до суду, вказував, що відповідач на порушення Договору не поставив позивачу у встановлений строк товар, у зв`язку з чим і заявлено позовні вимоги в даній справі.
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з такого.
13.04.2021 позивач направив на електронну адресу відповідача додаткову угоду № 7 до Договору, в якій зазначено, що у зв`язку з нездійсненням відвантаження по специфікації № 6 до Договору дану специфікацію слід анулювати, включити до Договору специфікацію № 7 на суму 45 486 861,84 грн., також викласти у відповідній редакції пункт 2.3 Договору (щодо вартості товару).
Крім того, у пункті 5 додаткової угоди № 7 до Договору зазначено, що вона набуває чинності з моменту її підписання, є невід`ємною частиною Договору та умови, визначені в даній додатковій угоді, застосовуються до відносин, що склалися між сторонами з 13.04.2021.
Відповідачем не було виконано вимоги Рознарядки, у зв`язку з чим у нього виникло прострочення зобов`язання, відповідальність за що було передбачена умовами Договору.
18. Суд апеляційної інстанції з даними висновками першої інстанції не погодився.
Так, зокрема, сторонами було узгоджено як порядок укладення додаткової угоди до Договору, так і порядок набрання законної сили такою угодою (якщо інша сторона не підписала додаткову угоду, то на 4-й день після трьох робочих днів з дня надсилання такої угоди).
Додаткова угода № 6 від 13.04.2021 до Договору набирає законної сили на наступний день після трьох робочих днів з дня її отримання (13.04.2021).
Третій робочий день після отримання відповідачем додаткової угоди № 7 до Договору припав на 16.04.2021, наступний день - субота. Відповідно, ця додаткова угода набрала законної сили 19.04.2021, як це було передбачено умовами Договору й узгоджено сторонами.
Позивачем не було дотримано порядку внесення змін до Договору в частині застосування ціни товару на попередній період (з 13.04.2021). Такі зміни набули законної сили 19.04.2021. Водночас станом на 19.04.2021 ціна товару змінилася більше ніж на 1%, що стало підставою для обов`язкового внесення змін до Договору протягом 3-х робочих днів (пункт 2.6 Договору).
Крім того, 13.04.2021 позивач звернувся з Рознарядкою, в якій зазначено, що вона складена згідно із специфікацією № 7 до Договору поставки та в якій позивач просив відповідача здійснити відправку ДП.
Водночас специфікація № 7 до Договору станом на 13.04.2021 не набрала законної сили у порядку, передбаченому умовами Договору. Отже, підстав для її виконання у відповідача не було. До того ж станом на 19.04.2021 існували передумови для обов`язкового укладення додаткової угоди про зміну ціни товару у зв`язку із збільшенням ціни товару на 1%, але така угода сторонами не укладалася.
Відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача поставити ДП у кількості 1 843 т на адреси кінцевих вантажоодержувачів, зазначених у Рознарядці, не підлягає задоволенню у зв`язку з недосягненням згоди сторін щодо істотної умови договору - ціни.
Відповідно, й підстави для стягнення штрафу й пені відсутні.
19. Крім того, Рознарядка містить дефекти, які перешкоджали відповідачу виконати свої зобов`язання за Договором. Так, позивачем не вказана інформація про станцію відправлення в межах України (всупереч вимогам пункту 3.1 Договору). У відповідача була відсутня будь-яка інформація стосовно того, на яку станцію відправлення позивач планував направити власні вагони для отримання товару та з якої станції необхідно здійснювати відвантаження товару.
20. За умовами Договору відповідач мав не пізніше дати його укладення сплатити позивачу грошову суму 10 526 673,35 грн. (без ПДВ), яка має статус завдатку.
У подальшому позивачем 17.07.2020 повернуто відповідачу грошову суму 10 526 673,35 грн. (без ПДВ), яка має статус завдатку, що підтверджує повне виконання відповідачем своїх зобов`язань у частині поставки товару відповідно до Договору.
АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА І ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, наведених у пункті 1 цієї постанови.
22. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
23. Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України також передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
24. Згідно з приписами ГПК України:
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; при цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74);
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76).
25. Суд апеляційної інстанції у розгляді даної справи, на відміну від місцевого господарського суду, з`ясувавши недоведеність АТ "Українська залізниця" в особі Філії своїх позовних вимог, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
26. Водночас доводи касаційної скарги фактично стосуються виключно питань встановлення обставин справи, вже встановлених судом попередньої інстанції, та оцінки (дослідження) доказів у ній, також вже оцінених зазначеним судом.
Проте суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Недодержання учасником справи свого процесуального обов`язку щодо доведення обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, не може бути надолужене (компенсоване) в суді касаційної інстанції.
27. Судом також не приймаються посилання скаржника на рішення Конституційного Суду України від 07.07.1998 № 11-рп/98 (справа № 1-19/98) та від 19.05.2004 № 11-рп/2004 (справа № 1-21/2004). Дані справи розглянуті, відповідно, щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України і про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, а, отже, відносини, які були предметом розгляду в них, жодним чином не були цивільними відносинами в розумінні частини першої статті 1 Цивільного кодексу України і не стосувалися визначення та обчислення строків та термінів, передбачених цим Кодексом (статті 251-255 останнього).
28. За таких обставин суду касаційної інстанції не вбачає підстав для формування висновку щодо дотримання порядку внесення змін до договору в частині застосування ціни товару на попередній період з урахуванням положень частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України у розрізі застосування положень про тлумачення поняття "дні".
29. Суд погоджується з доводами Товариства, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, в тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. З урахуванням викладеного касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" в особі Філії залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін за відсутності визначених законом підстав для її скасування.
Судові витрати
31. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129 300 308 309 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 зі справи № 910/7970/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова