ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/8291/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 (головуючий суддя Пономаренко Є. Ю., судді Барсук М. А., Кропивна Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) Національна академія аграрних наук України, 2) Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України,

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Качура Д. М. (у порядку самопредставництва),

відповідача - Котовського В. М. (у порядку самопредставництва),

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» (далі - ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації») звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Регіональне відділення ФДМУ) із заявою про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» (далі - Державне підприємство).

2. Регіональне відділення ФДМУ відмовило у включенні вказаного Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на підставі відмови органу, уповноваженого управляти державним майном.

3. ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації», вважаючи, що відмова Регіонального відділення ФДМУ є незаконною та протиправною, звернулося до суду з позовом у цій справі.

4. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішенні - про відмову в позові.

5. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

6. Верховний Суд відмовив в задоволенні касаційної скарги ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації», виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. У травні 2021 року ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» звернулося до суду з позовом до Регіонального відділення ФДМУ в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального відділення ФДМУ щодо відмови у включенні до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, Державного підприємства, яке викладене у формі листа від 29.04.2021 № 50-303.01-1949, та зобов`язати Регіональне відділення ФДМУ повторно розглянути заяву ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» від 13.04.2021 про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

8. На обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» посилається на те, що Регіональним відділенням ФДМУ було допущене порушення його права на належний розгляд заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації та відмовлено йому у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, лише на підставі відмови органу, уповноваженого управляти державним майном

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» звернулося до Регіонального відділення ФДМУ із заявою від 13.04.2021 про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» (08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка, вул. Молодіжна, б. 1, код 04308278) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

10. Указана заява 14.04.2021 була отримана та зареєстрована Регіональним відділенням ФДМУ за вхідним номером № 05-50-2255 від 14.04.2021.

11. Регіональне відділення ФДМУ на адресу Національної академії аграрних наук України (далі -НААН України) 14.04.2021 направило запит № 50-03.01-1713 щодо розгляду питання приватизації об`єкта державної власності, в якому Регіональне відділення ФДМУ зазначало, що відповідно до Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) від 22.05.2018 № 675 (далі - Порядок), до Регіонального відділення ФДМУ надійшла заява ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - Державного підприємства, яке перебуває у сфері управління НААН України. Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон про приватизацію), згідно із пунктом 2 розділу IV Порядку, для прийняття рішення щодо включення вищевказаного об`єкта державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, Регіональне відділення ФДМУ просить у встановлений зазначеною статтею вказаного Закону строк розглянути питання щодо можливості приватизації Державного підприємства, та у разі прийняття позитивного рішення, надати до Регіонального відділення ФДМУ перелік документів, визначений пунктом 2 додатку 2 до доручення голови ФДМУ від 26.02.2020 № К/13, необхідний для продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства.

12. Аналогічний за змістом запит від 14.04.2021 № 46-03.01-1704 Регіональне відділення ФДМУ направило на адресу ФДМУ.

13. НААН України 22.04.2021 листом № 10.2-03/119 повідомила Регіональне відділення ФДМУ про непогодження приватизації Державного підприємства з мотивів необхідності забезпечення продовольчої безпеки України, що, на думку НААН України, є складовою національної безпеки, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України.

14. У листі із посиланням на статтю 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» НААН України стверджувало, що національні галузеві академії наук, отже і НААН України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

15. НААН України зазначало, що відповідно до чинного Статуту НААН України, державні підприємства, дослідні господарства, створені з метою організаційно-господарського забезпечення умов для своєчасного проведення наукових досліджень та їх апробації, не відносяться до сільськогосподарських підприємств, а мають інший статус - проведення досліджень і пропаганди передового досвіду у сільському господарстві згідно з частиною третьою статті 22 Земельного кодексу України.

16. У листі НААН України також вказувало, що частиною четвертою статті 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть бути передані у приватну власність, належать землі, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, державних галузевих академій наук. Державне підприємство відповідно до його Статуту є державним сільськогосподарським підприємством, що здійснює дослідну господарську комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку. Господарство забезпечує науково-дослідним установам НААН України умови для проведення наукових досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур.

17. НААН України зазначало, що земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства, в повному обсязі використовуються у сільськогосподарському виробництві та науковій діяльності для виконання статутних завдань.

18. ФДМУ 28.04.2021 направив до Регіонального відділення ФДМУ лист № 10-47-9615, яким повідомив про неможливість погодження включення Державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, посилаючись на відсутність у ФДМУ компетенції органу управління цього підприємства.

19. Регіональне відділення ФДМУ 29.04.2021 направило на адресу ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» лист № 50-03.01-1949 щодо розгляду заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, за змістом якого, відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію, враховуючи лист ФДМУ від 28.04.2021 № 10-47-9615 та відмову НААН України як уповноваженого органу управління вказаним вище державним майном, надану листом від 22.04.2021 № 10.2-03/119, Регіональне відділення ФДМУ відмовило у включенні до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, об`єкта права державної власності - Державного підприємства за адресою: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка, вул. Молодіжна, 1.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

20. Рішенням Господарського суду Київської області від 04.10.2021 позов задоволено повністю.

21. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відмова Регіонального відділення ФДМУ у включенні об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, яка викладена у формі листа від 29.04.2021 № 50-03.01-1949, є невмотивованою, оскільки не містить підстав, визначених чинним законодавством для такої відмови, у зв`язку з чим відмова Регіонального відділення ФДМУ є протиправною та підлягає скасуванню із зобов`язанням останнього повторно розглянути заяву ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації».

22. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

23. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що, враховуючи вмотивовану відмову органу, уповноваженого управляти майном - НААН України у погодженні щодо включення Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмова Регіонального відділення ФДМУ у включенні Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, не є протиправною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24. У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації», в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 і залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

25. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

26. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21, щодо застосування положень частини третьої статті 4 та частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію.

27. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

28. У судовому засіданні представник ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

29. Регіональне відділення ФДМУ подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

30. Представник Регіонального відділення ФДМУ у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги.

31. Інші учасники справи правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

32. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

34. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

35. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

36. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

37. Верховний Суд, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

38. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

39. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

40. Суд касаційної інстанції після відкриття касаційного провадження у цій справі, встановив, що Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21 зазначив, що державний орган приватизації, в даному випадку Регіональне відділення ФДМУ, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмовляє у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. При цьому вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити посилання на норми законодавства України.

41. При цьому Верховний Суд у справі № 911/1642/21 виходив з того, що:

- приписи частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію наводять підстави, з яких орган приватизації, в даній справі Регіональне відділення ФДМУ, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

- відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- у зв`язку з цим державний орган приватизації, в даному випадку Регіональне відділення ФДМУ, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмовляє у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

- при цьому вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити посилання на норми законодавства України.

42. У цій справі, постанова суду апеляційної інстанції в якій переглядається у касаційному порядку, апеляційним господарським судом вирішено спір про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

43. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частини першої статті 4 Закону про приватизацію до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

44. Частиною другою статті 4 Закону про приватизацію визначено державне і комунальне майно, що не підлягає приватизації.

45. Відповідно до частини першої статті 11 Закону про приватизацію ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

46. Згідно із частинами сьомою та восьмою статті 11 Закону про приватизацію заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, який встановлюється ФДМУ. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

47. Як уже зазначалося, ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» звернулося до Регіонального відділення ФДМУ із заявою про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Отримавши відмову у задоволенні цієї заяви, позивач звернувся до суду із позовом про визнання рішення про відмову протиправним, його скасування та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву.

48. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення Регіонального відділення ФДМУ ухвалене з посиланням на лист НААН України від 22.04.2021 № 10.2-03/119, в якому було вказано про непогодження приватизації Державного підприємства.

49. Відповідно до абзаців 3, 4 частини сьомої статті 11 Закону про приватизацію державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

50. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що вказані НААН України у листі від 22.04.2021 № 10.2-03/119 підстави для відмови у погодженні щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації за зверненням ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» не відповідають вимогам статті 4 Закону про приватизацію.

51. Місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив, що такі підстави непогодження приватизації Державного підприємства, як необхідність забезпечення вказаним підприємством продовольчої безпеки України та необхідність сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України, не підтверджені належними та допустимими доказами.

52. Натомість суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що внаслідок неправильного застосування частини третьої статті 4 та частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що Регіональне відділення ФДМУ вчинило протиправні дії, відмовивши ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» у включенні Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

53. Так, листом від 22.04.2021 10.2-03/199 НААН України повідомила Регіональне відділення ФДМУ про непогодження приватизації Державного підприємства у зв`язку з необхідністю забезпечення продовольчої безпеки України, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України. НААН України також послалося на неможливість передачі у приватну власність земельних ділянок Державного підприємства відповідно до частини четвертої статті 84 Земельного кодексу України та Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

54. Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням ФДМУ до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

55. Водночас, до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення абзаців першого та четвертого частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію, а саме, відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у разі вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

56. Вказана норма не передбачає, що орган приватизації має вмотивувати свою відмову або що лист органу приватизації має містити вмотивовану відмову органу управління в розумінні приписів статті 4 та частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію.

57. Приписи частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію наводять підстави, з яких орган приватизації, в даній справі Регіональне відділення ФДМУ, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

58. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції зазначив, що державний орган приватизації, в даному випадку Регіональне відділення ФДМУ, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмовляє у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. При цьому вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити посилання на норми законодавства України.

59. Такі висновки апеляційного господарського суду зроблені з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21.

60. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що правовідносини у справі № 911/1642/21 та у справі, яка розглядається, є подібними, оскільки спірні правовідносини у вказаних справах виникли щодо оскарження рішення Регіонального відділення ФДМУ про відмову у включенні Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном.

61. Більше того, у справах № 911/1642/21 та № 910/8291/21 оскаржувалася відмова Регіонального відділення ФДМУ у приватизації одного й того самого державного підприємства. Вказана відмова в обох справах була обґрунтована посиланням на один і той самий лист НААН України від 22.04.2021 № 10.2-03/119, з огляду на те, що вказаним листом НААН України одночасно надала відповіді на листи Регіонального відділення ФДМУ щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації за зверненням ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» (позивач у справі № 910/8291/21) та Громадська організація «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» (позивач у справі № 911/1642/21).

62. Зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду переконливо свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не лише послався, але й цілком обґрунтовано врахував під час вирішення спору правові висновки щодо застосування норм Закону про приватизацію, які визначають порядок включення державного або комунального майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21. Тому суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення відповідно до висновку, викладеного у зазначеній постанові Верховного Суду, що у розумінні пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 910/8291/21.

63. Таким чином, підстави для задоволення касаційної скарги і скасування судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

64. За вказаних обставин колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

65. Підставою касаційного оскарження також є пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

66. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

67. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів, а саме зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо вмотивованості відмови НААН України, на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення Регіонального відділення ФДМУ.

68. Суд касаційної інстанції зазначає, що згідно із частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

69. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

70. Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

71. Отже, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

72. У статті 77 «Допустимість доказів» Господарського процесуального кодексу України зазначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

73. Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

74. Суд апеляційної інстанції встановив, що НААН України 22.04.2021 листом № 10.2-03/119 повідомила Регіональне відділення ФДМУ про непогодження приватизації Державного підприємства з мотивів необхідності забезпечення продовольчої безпеки України, що, на думку НААН України, є складовою національної безпеки, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України.

75. В оскаржуваній постанові апеляційний господарський суд оцінив вказаний лист НААН України та зазначив, що відмова НААН України (орган уповноважений управляти державним майном) у погодженні щодо включення Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, є вмотивованою.

76. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

77. При цьому ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» не надало доказів, що спростовують обставини, викладені у вказаному листі НААН України, а також не зазначило, які саме обставини мають підтверджувати обґрунтованість оскаржуваного рішення Регіонального відділення ФДМУ, тобто не вказало на докази, що є допустимими у даній справі.

78. З огляду на викладене доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів є необґрунтованими.

79. Інших доводів щодо того, що суд апеляційної інстанції на підставі недопустимих доказів встановив обставини, які мають суттєве значення для справи, ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» не наведено.

80. У касаційній скарзі скаржник також стверджує, що він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права як учасник справи, оскільки ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» не було повідомлено про час та дату судового засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

81. Щодо цих доводів колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

82. Відповідно до частин першої, другої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

83. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022, якою було призначено розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення ФДМУ на рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2021 у справі № 910/8291/21 на 27.06.2022, явка сторін була визнана не обов`язковою.

84. Відповідно до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

85. За матеріалами справи, що 22.06.2022 директора ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» Качура Д. М. повідомлено телефонограмою про дату судового засідання 27.06.2022 у справі № 910/8291/21 (т. 2, а. с. 62).

86. Водночас ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» у касаційній скарзі підтверджує факт отримання вказаної телефонограми.

87. Звідси ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» було обізнане про дату та час судового засідання з розгляду апеляційної скарги Регіонального відділення ФДМУ у справі № 910/8291/21.

88. Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

89. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

90. З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» є необґрунтованою, а постанова апеляційного господарського суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. Зважаючи на те, що підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/8291/21 за касаційною скаргою ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» на судове рішення суду апеляційної інстанції з цієї підстави.

92. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

93. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

94. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

95. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційне провадження у справі № 910/8291/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 у справі № 910/8291/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов