ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/8388/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи-1 - не з`явився,
третьої особи-2 - Дорофєєв Д. В. (самопредставництво),
третьої особи-3 - не з`явився,
прокуратури - Красножон О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (судді: Тищенко А. І. - головуючий, Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 (суддя Морозов С. М.)
за позовом Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон"
до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Київська міська рада,
2. Міністерство молоді та спорту України,
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест"
за участю Київської міської прокуратури
про визнання протиправним та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У травні 2021 року Державне підприємство "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" (далі - ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Виконавчий орган КМР,Відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження останнього від 24.07.2020 № 1082 "Про надання згоди на поділ земельної ділянки на пр. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване розпорядження завдає шкоди ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон", оскільки видане без попереднього письмового погодження з органом управління майном - Міністерством молоді та спорту України, а також на підставі підробленого листа, щодо підробки якого відкрито кримінальне провадження №42013100010000290, яке проводиться Головним управлінням Національної поліції у місті Києві.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/8388/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Зазначені судові рішення обґрунтовано тим, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
Водночас, виділення зі сформованої земельної ділянки окремої частини у разі її поділу здійснюється за технічною документацією із землеустрою, оскільки така земельна ділянка зареєстрована як об`єкт цивільних прав, і для цього, окрім технічної документації, потрібна лише згода землекористувача та власника земельної ділянки, і така документація не підлягає погодженню та затвердженню в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, як це передбачено для документації із земельних ділянок. Наведене, на думку судів, спростовує доводи Позивача стосовно необхідності отримання дозволу на поділ спірної земельної ділянки з органом управління майном - Міністерством молоді і спорту України.
При цьому саме на підставі листа ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" спірним розпорядженням Відповідача надано згоду на поділ земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва, що перебуває у власності держави в особі Київської міської державної адміністрації, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У той же час, Позивачем не доведено протиправності дій директора ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" зі складання вказаного листа.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 21 377 Цивільного кодексу України, статей 120 141 142 Земельного кодексу України, викладених в постановах від 17.06.2020 у справі № 910/2845/19, від 05.11.2019 у справі №906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, від 20.10.2020 у справі №927/57/19, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18, 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі №910/21404/17.
3.3. Крім того, обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, Прокурор посилається на відсутність висновків Верховного Суду про застосування норм статей 122 123 Земельного кодексу України, статті 56 Закону України "Про землеустрій", щодо питання дотримання органом державної влади положень вказаних статей при прийнятті рішення про надання згоди на поділ земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства, яке (рішення) прийнято в межах компетенції, проте всупереч інтересів держави, у аналогічних правовідносинах.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство молоді та спорту України просить визнати протиправним та скасувати спірне розпорядження.
3.5. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест" (далі - ТОВ "Укрсоцбудінвест", Третя особа-3) також надійшов відзив на касаційну скаргу в якому, Третя особа-3 просить касаційне провадження за вказаною скаргою в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити; зазначену скаргу в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 наведеного Кодексу, залишити без задоволення; а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
4. Обставини, встановлені судами
4.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка площею 16,9202 га (кадастровий номер 8000000000:79:392:0050) на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва на підставі пункту 2. рішення Київської міської ради від 17.12.1998 № 85/186 "Про оформлення права користування земельними ділянками" (з урахуванням змін, внесених пунктом 26. рішення Київської міської ради від 19.12.2002 № 171/331 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею") надана у постійне користування ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" для експлуатації та обслуговування існуючих споруд (право постійного користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2017, номер запису про інше речове право 19721964). Право державної власності на земельну ділянку в особі Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2017, номер запису про право власності 19488698.
4.2. 30.03.2017 державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О. Ю. на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 79-4-00024 (копія) серія та номер: II-КВ № 004150, виданого 24.06.1999 Київським міським управлінням земельних ресурсів, було проведено реєстрацію за ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" права постійного користування земельною ділянкою площею 16,9202 га на просп. Академіка Глушкова, 9 для експлуатації та обслуговування існуючих споруд.
Згідно з вказаним Державним актом на право постійного користування від 24.06.1999 ІІ-КВ № 004150, виданим на підставі рішення Київської міської ради від 17.12.1998 № 85/186, ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" надається у постійне користування 17,1199 гектарів землі для експлуатації та обслуговування існуючих споруд на просп. Академіка Глушкова, 9 в м. Києві.
4.3. Як встановлено господарськими судами, на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25894074, дата реєстрації 22.04.2018), є власністю держави в особі Міністерства молоді та спорту України та закріплене на праві господарського відання за ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон".
4.4. У свою чергу, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 12251938, дата реєстрації 27.11.2015) ТОВ "Укрсоцбудінвест" є власником об`єкта незавершеного будівництва - Критої спортивної арени, розташованої в межах вказаної земельної ділянки, яка була придбана Третьою особою-3 в процесі приватизації шляхом придбання на аукціоні.
4.5. Так, ТОВ "Укрсоцбудінвест" на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, посвідченого 26.03.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В. А., зареєстрованого в реєстрі за № 712, набуло у власність об`єкт незавершеного будівництва - Криту спортивну арену (Льодовий стадіон), що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. Глушкова Академіка, 9.
4.6. Право власності ТОВ "Укрсоцбудінвест" на об`єкт незавершеного будівництва підтверджується реєстраційним посвідченням № 032058, виданим 13.05.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (запис № 12291938 від 27.11.2015).
4.7. Листом № 184 від 24.06.2010, адресованим КМДА, ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" погодилось з вилученням частини земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 24.06.1999 серія ІІ-КВ № 004150, що розташована в м. Києві на просп. Академіка Глушкова, 9, та передачею частини зазначеної ділянки площею 10 га ТОВ "Укрсоцбудінвест" в порядку відповідно до чинного законодавства.
4.8. Як встановлено господарськими судами, ТОВ "Укрсоцбудінвест" розроблено та погоджено документацію із землеустрою на земельну ділянку розміром 10,78 га.
4.9. Рішенням Київської міської ради V сесії VI скликання № 1095/4533 від 08.07.2010 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Укрсоцбудінвест" земельної ділянки для будівництва та реконструкції спортивно-розважально-торговельного комплексу, ведення діяльності у сфері спорту та торгівлі на вул. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва. ТОВ "Укрсоцбудінвест" за умови виконання обов`язків землекористувача, передбачених даним рішенням, було надано у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 10,78 га для будівництва та реконструкції спортивно-розважально-торговельного комплексу, ведення діяльності у сфері спорту та торгівлі на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 17.12.1998 №85/186, у зв`язку з переходом права власності на майно.
4.10. Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі № 2а-4563/11/2670 було скасовано вказане рішення Київської міської ради V сесії VI скликання від 08.07.2010 № 1095/4533 "Про передачу ТОВ "Укрсоцбудінвест" земельної ділянки для будівництва та реконструкції спортивно-розважального-торгівельного комплексу, ведення діяльності в сфері спорту та торгівлі на проспекті Академіка Глушкова 9, у Голосіївському районі міста Києва".
4.11. У подальшому ТОВ "Укрсоцбудінвест" повторно ініціювало оформлення права користування вказаною земельною ділянкою площею 10,78 га для будівництва та реконструкції спортивно-розважально-торговельного комплексу, ведення діяльності у сфері спорту і торгівлі на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва.
4.12. Рішенням Київської міської ради від 08.10.2015 № 136/2039 "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва" надано згоду на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 № 712, посвідченого Матвеєвим В. А. - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.03.2010 за № 712, в частині продовження ТОВ "Укрсоцбудінвест" строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 9 на 5 років до 26.03.2020.
4.13. На підставі зазначеного рішення між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Департаментом комунальної власності міста Києва укладено договір від 27.11.2015 про внесення змін до договору купівлі-продажу від 26.03.2010 за №712.
4.14. 30.07.2020 рішенням Київської міської ради № 425/9504 "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва" надано згоду на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 № 712 з урахуванням договору від 27.11.2015 про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва за реєстровим № 2307. Так, серед іншого, продовжено строк завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 9 до 26.03.2030.
4.15. Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.07.2020 № 1082 надано згоду на поділ земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва.
4.16. На підставі зазначеного розпорядження розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:392:0050. Відповідно до цієї документації, поділ земельної ділянки загальною площею 16,9202 га здійснюється саме з метою формування двох окремих ділянок загальною площею 10,78 га, землекористувачем якої є ТОВ "Укрсоцбудінвест", та 6,1402 га, землекористувачем якої є ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон".
4.17. Спір у справі виник внаслідок незгоди постійного користувача (ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон") земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:392:0050, з прийнятим розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.07.2020 № 1082.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Земельні відносини регулюються Конституцією України Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Земельного кодексу України).
5.3. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.4. Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
5.5. За змістом частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
5.6. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).
5.7. Згідно з нормами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. (частина перша статті 123 зазначеного Кодексу).
5.8. Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
5.9. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина друга статті 95 вказаного Кодексу).
5.10. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.
5.11. Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.
5.12. Разом із тим, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії..
5.13. За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
5.14. Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
5.15. Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.
5.16. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така правова позиція відповідає висновку, викладеному у вищезазначеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
5.17. Указаний правовий висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі №906/392/18, від 23.06.2020 у справі №922/989/18.
5.18. Господарськими суди попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка площею 16,9202 га (кадастровий номер 8000000000:79:392:0050) на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва на підставі пункту 2. рішення Київської міської ради від 17.12.1998 № 85/186 "Про оформлення права користування земельними ділянками" надана у постійне користування ДП "ЦУТБКС" Льодовий стадіон" для експлуатації та обслуговування існуючих споруд (право постійного користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2017, номер запису про інше речове право 19721964). Право державної власності на земельну ділянку в особі КМДА зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2017, номер запису про право власності 19488698.
30.03.2017 державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О. Ю. на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 79-4-00024 (копія) серія та номер: II-КВ № 004150, виданого 24.06.1999 Київським міським управлінням земельних ресурсів, було проведено реєстрацію за ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" права постійного користування земельною ділянкою площею 16,9202 га на просп. Академіка Глушкова, 9 для експлуатації та обслуговування існуючих споруд.
Згідно з вказаним Державним актом, ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" надається у постійне користування земля для експлуатації та обслуговування існуючих споруд на просп. Академіка Глушкова, 9 в м. Києві.
5.19. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
5.20. Господарськими судами встановлено, що листом № 184 від 24.06.2010, адресованим КМДА, ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" погодилось з вилученням частини земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 24.06.1999 серія ІІ-КВ № 004150, що розташована в м.Києві на просп. Академіка Глушкова, 9, та передачею частини зазначеної ділянки площею 10 га ТОВ "Укрсоцбудінвест" в порядку відповідно до чинного законодавства.
5.21. За встановлених обставин суди попередніх інстанцій з посиланням на положеннями статей 120 141 Земельного кодексу України дійшли висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення позову у цій справі у зв`язку з тим, що спірне розпорядження, яким надано згоду на поділ земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 9 у Голосіївському районі міста Києва, відповідає наведеним законодавчим положенням.
5.22. Однак, колегія суддів вважає вказані висновки місцевого і апеляційного судів передчасними та такими, що зроблені з неповним дослідженням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, виходячи з наступного.
5.23. Положеннями частин першої та другої статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша). Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (частина друга).
5.24. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта статті 79-1 вказаного Кодексу).
5.25. Відповідно до частини п`ятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
5.26. У частині шостій наведеної статті визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
5.27. При цьому згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
5.28. За змістом частини першої статті 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).
5.29. Правовий аналіз вищенаведених положень земельного законодавства дає підстави для висновку, що виділення зі сформованої земельної ділянки окремої частини у разі її поділу здійснюються за технічною документацією із землеустрою, оскільки така земельна ділянка є зареєстрованою як об`єкт цивільних прав, і для цього, окрім технічної документації, потрібна лише нотаріально посвідчена згода землекористувача земельної ділянки та згода власника - органу місцевого самоврядування; при цьому, така документація не підлягає погодженню та затвердженню в порядку, встановленому Земельним кодексом України, як це передбачено для документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19 та від 15.06.2022 у справі № 924/482/21.
5.30. Однак, господарські суди попередніх інстанцій викладеного не врахували та, пославшись лише на те, що ДП "ЦУТБКС "Льодовий стадіон" листом № 184 від 24.06.2010, адресованим КМДА, погодилось з вилученням частини земельної ділянки, яка перебуває в його постійному користуванні, не дослідили чи надавав Позивач саме нотаріально засвідченої згоди на поділ вказаної ділянки, як того вимагають наведені положення чинного законодавства, а відтак і не дослідили чи було дотриману процедуру прийняття спірного розпорядження, на що неодноразово вказував Прокурор під час розгляду цієї справи.
5.31. Крім того, місцевий і апеляційний судами було встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 12251938, дата реєстрації 27.11.2015) ТОВ "Укрсоцбудінвест" є власником об`єкта незавершеного будівництва - Критої спортивної арени, розташованої в межах вказаної земельної ділянки, який(об`єкт) був придбаний в процесі приватизації шляхом придбання на аукціоні.
Так, ТОВ "Укрсоцбудінвест" на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, посвідченого 26.03.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В. А., зареєстрованого в реєстрі за № 712, набуло у власність об`єкт незавершеного будівництва - Криту спортивну арену (Льодовий стадіон), що знаходиться за адресою: м.Київ, просп. Глушкова Академіка, 9.
Право власності ТОВ "Укрсоцбудінвест" на об`єкт незавершеного будівництва підтверджується реєстраційним посвідченням № 032058, виданим 13.05.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (запис №12291938 від 27.11.2015).
5.32. Відмовляючи в задоволенні позову у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій з посиланням на вказані обставини та норми статті 120 Земельного кодексу України дійшли висновку, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства. Тобто, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. У разі наявності на земельній ділянці нерухомого майна така земельна ділянка перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.
5.33. За змістом положень частин першої, другої, шостої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти (частина перша). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (абзаци 1 та 2 частини шостої).
5.34. Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).
5.35. Разом з тим, відповідно до частин другої, третьої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. (частина перша статті 182 Цивільного кодексу України).
5.36. Аналіз вказаних положень цивільного та земельного законодавства дає підстави для наступних висновків:
- правила переходу та припинення прав на земельну ділянку, що передбачені статтею 120 та доповненим пунктом "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України можуть застосовуватись виключно у випадку набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, тобто об`єкт нерухомості, який знаходиться на такій земельній ділянці;
- факт здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини другої статті 331 Цивільного кодексу України;
- таким чином, у випадку відчуження розміщених на земельній ділянці об`єктів незавершеного будівництва, наведені приписи статей 120 141 Земельного кодексу України не застосовуються.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 914/1658/15.
5.37. За таких обставин посилання заявника в касаційній скарзі на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, зокрема, щодо застосування норм статей 120 141 142 Земельного кодексу України знайшли своє часткове підтвердження.
5.38. Водночас, доводи заявника про відсутність висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм статей 122 123 Земельного кодексу України, статті 56 Закону України "Про землеустрій" спростовуються вищенаведеними правовими позиціями Верховного Суду.
5.39. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.40. Однак, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.41. Таким чином, для правильного вирішення спору господарським судам попередніх інстанцій необхідно було належним чином встановити обставини справи щодо правомірності підстав і дотримання порядку прийняття (зокрема, вимог статті 56 Закону України "Про землеустрій") спірного розпорядження, всебічно оцінивши подані сторонами докази, та вирішити спір у залежності від такої оцінки.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
6.3. Відповідно до частини четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
6.4. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовані судові рішення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/8388/21 скасувати.
3. Справу №910/8388/21 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
В. Суховий