№ 910/9185/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9185/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представників:

- ТОВ "МАНІ ФЛОУ" - адвоката Макєєва Є.Ю.

- Красікової Н.В. - адвоката Пономарьова М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022

у справі № 910/9185/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"

до Приватного підприємства "Селтік"

про стягнення коштів у розмірі 9 660 584,07 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ПАТ "БГ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка Луньо І.В. звернувся з позовом про стягнення з ПП "Селтік" на підставі ст. 1212 ЦК України коштів у розмірі 9 660 584,07 грн. за користування у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ. «Е») за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 у справі №910/9185/19, залишеною без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, замінено позивача - ПАТ "БГ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" Луньо І.В. його правонаступником - ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі № 910/9185/19 позов ТОВ "МАНІ ФЛОУ" задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Селтік" на користь ТОВ "МАНІ ФЛОУ" 9 660 584,07 грн заборгованості та 144 908,76 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 910/9185/19 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі № 910/9185/19 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

У касаційній скарзі ТОВ "МАНІ ФЛОУ" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі № 910/9185/19.

Скаржник не погоджується з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, при прийняті постанови апеляційним судом були порушені норми процесуального права і скасовано судове рішення першої інстанції, яке відповідає вимогам закону.

Підставою касаційного оскарження ТОВ "МАНІ ФЛОУ" зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 03.12.2020 у справі № 908/3338/19, від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15 щодо застосування ст. ст. 17 254 ГПК України, а також постановах від 15.12.2020 у справі №910/17629/19, від 22.05.2020 року у справі № 910/17602/19, від 08.09.2020 у справі № 910/17599/19, від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18 щодо застосування ст. ст. 92 96 ЦК України, ст. 62 ГК України, ст. 54 ГПК України.

ТОВ "МАНІ ФЛОУ" у касаційній скарзі доводить, що права та інтереси ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням не порушені, питання про її права та обов`язки у справі не вирішувалося, вона також не є учасником спірних правовідносин, як і відсутній зв`язок з оскаржуваним нею рішенням суду першої інстанції, а тому, за твердженням ТОВ "МАНІ ФЛОУ", провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягало закриттю, оскільки оскаржуване рішення стосується виключно і безпосередню ПП "Селтік", яке самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями, а не його засновника - ОСОБА_1 .

Відзив на касаційну скаргу від учасників справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "МАНІ ФЛОУ", який підтримав вимоги касаційної скарги, представника ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимоги ПАТ "БГ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка Луньо І.В. про стягнення ПП "Селтік" коштів у розмірі 9 660 584,07 грн. за користування нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ. «Е») за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м.

Позивач, посилаючись на приписи ст. ст. 11 1212 1213 ЦК України та стверджуючи що з 24.04.2017 ПАТ "БГ Банк" належить право власності на вищевказане приміщення, зазначає про безпідставне користування ПП "Селтік" цими приміщеннями у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та виникнення у нього обов`язку щодо відшкодування вартості користування цим майном.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову на підставі ст. ст. 1212 1214 ЦК України, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Встановивши обставини щодо відступлення права вимоги ПАТ "БГ Банк" за дебіторською заборгованістю на користь ТОВ "МАНІ ФЛОУ", а також користування ПП "Селтік" у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 спірним приміщенням без належних правових підстав, місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставне набуття і збереження ПП "Селтік" цього майна та наявність у позивача як законного власника підстав вимагати відшкодування коштів за фактичне користування спірним приміщенням.

Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та відмовив у задоволенні позову з наступних підстав.

Дослідивши зміст договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.12.2019 №11/2019-42 апеляційний суд встановив, що його сторонами фактично здійснено передачу одній від одної невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ПАТ "БГ Банк" до ПП "Селтік" на момент укладення цього Договору, в останньому не вказано, натомість фактично відбулася уступка права стягувача за судовим рішенням по справі № 826/26802/15.

Встановивши відсутність переходу прав від правопопередника - ПАТ "БГ Банк", до правонаступника - ТОВ "МАНІ ФЛОУ", суд дійшов висновку, що ця обставина виключає можливість застосування положень ст. ст. 1212 1213 ЦК України до спірних правовідносин та задоволення позовних вимог ТОВ "МАНІ ФЛОУ" до ПП "Селтік".

При цьому, за висновком апеляційного суду, оскільки позивачем не доведено порушення його майнових прав та інтересів при зверненні до суду з позовом у справі, що розглядається, це виключає необхідність надання правової оцінки правомірності користування відповідачем спірними приміщеннями у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та відповідним доводам сторін.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не погоджується з висновками апеляційного суду, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Однак, як вбачається з постанови апеляційного суду, розглядаючи даний спір, апеляційний суд, не погодившись з рішенням суду першої інстанції за результатами розгляду позову, в порушення норм ст. 269 ГПК України не здійснив належний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом від 24.10.2019 №UА-ЕА-2019-10-01-000088-b, між ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та ПАТ "БГ Банк" укладено договір купівлі - продажу активів (майна) від 20.11.2019 № 11/2019, договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.12.2019 № 11/2019-42.

Відповідно до умов пункту 1.2 договору купівлі-продажу активів (майна) від 20.11.2019 № 11/2019 предметом купівлі-продажу є, зокрема, дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю суб`єктів господарювання (88 позицій).

Активи ПАТ "БГ Банк", які є предметом купівлі-продажу, складаються з групи активів: прав вимоги та іншого майнового права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та суб`єктами господарювання, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, основних прав на нерухоме майно, між продавцем та покупцем за кожною групою активів укладаються відповідні договори (пункт 1.3 Договору).

До покупця переходять права продавця на активи (майно) в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі, але не виключно, право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Даний договір є підставою для заміни продавця та покупця у наявних судових процесах та/чи наявних виконавчих провадженнях (пункт 1.4 Договору).

09.12.2019 між ПАТ "БГ Банк" (Банк) та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" (Новий кредитор) укладено Договір № 11/2019-42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (Договір) за результатами відкритих торгів (аукціону), за умовами якого Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених Договором, право вимоги Банку за дебіторською заборгованістю ПП "Селтік" (Боржник) зазначеною у додатку № 1 до Договору.

У відповідності до додатку № 1 до Договору (Реєстр дебіторської заборгованості) Банк відступив Новому кредиту, зокрема, права вимоги за відшкодування (орендна плата) за користування приміщенням за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 відповідно до судового рішення по справі 826/26802/15 на суму 9 660 584,07 грн.

Так, в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва переребувала справа № 826/26802/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатом розгляду якого 21.12.2016 винесено постанову, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, якою скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м. за ПАП "Банк Перший", та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю (Додаток № 3).

Однак, постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 за результатами касаційного перегляду справи № 826/26802/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасовано, провадження в адміністративній справі № 826/26802/15 - закрито.

Відповідно до обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пославшись на ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що в результаті скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12. 2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, станом на 24.04.2017 (дати внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) поновлено статус ПАТ "БГ Банк" щодо права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ.«Е»), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м.

При цьому, місцевим господарським судом з`ясовано, що 08.06.2018 між ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "Труб-Інжбуд" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: нежилого приміщення хімічного цеху (в літ.«Е»), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м. Таким чином, з 08.06.2018 право власності ПАТ "БГ Банк" на вищезазначене нерухоме майно припинилось.

Надавши оцінку наведеним вище обставинам та доводам сторін, судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 включно ПП "Селтік" користувався нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ.«Е»), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв. м. без належних правових підстав.

Водночас, з мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційний суд не надавав правової оцінки правомірності користування відповідачем спірними приміщеннями у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та відповідним доводам сторін з огляду на таке.

Так, апеляційний господарський суд, дослідивши зміст договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.12.2019 №11/2019-42 дійшов висновку, що його сторонами фактично здійснено передачу одній від одної невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ПАТ "БГ Банк" до ПП "Селтік" на момент укладення Договору, в останньому не вказано, натомість фактично відбулася уступка права стягувача за судовим рішенням по справі № 826/26802/15.

Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, передача за договором про відступлення прав вимоги невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Також апеляційний суд зазначив, що встановлення викладених обставин відсутності переходу прав від правопопередника - ПАТ "БГ Банк" до правонаступника - ТОВ "МАНІ ФЛОУ" виключає можливість застосування положень ст. ст. 1212 1213 ЦК України до спірних правовідносин та задоволення позовних вимог ТОВ "МАНІ ФЛОУ" до ПП "Селтік".

На думку апеляційного суду, та обставина, що позивачем не доведено порушення його майнових прав та інтересів при звернення до суду з позовом у справі, що розглядається, виключає необхідність надання правової оцінки правомірності користування відповідачем спірними приміщеннями у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та відповідним доводам сторін.

Однак, вдавшись до дослідження договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 11/2019-42 від 09.12.2019, згідно з яким ПАТ "БГ Банк" відступило шляхом продажу ТОВ "МАНІ ФЛОУ" право вимоги до ПП "Селтік" щодо відшкодування (орендна плата) за користування приміщенням за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 відповідно до судового рішення по справі № 826/26802/15, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що наявність підстав для заміни сторони матеріального правовідношення - ПАТ "БГ Банк" її правонаступником - ТОВ "МАНІ ФЛОУ" було предметом судового розгляду у цій справі і ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, замінено позивача у справі № 910/9185/19 - ПАТ "БГ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" Луньо І.В. його правонаступником - ТОВ "МАНІ ФЛОУ".

Зазначені судові рішення, у яких встановлено, що на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 11/2019-42 від 09.12.2019 відбулась заміна сторони матеріального правовідношення її правонаступником - ТОВ "Мані Флоу", є чинними.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, з`ясування включення дебіторської заборгованості відповідача до складу лоту, придбаного ТОВ "Мані Флоу" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UА-ЕА-2019-10-01-000088-b від 24.10.2019 та дослідження складу вимоги, переданої за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.12.2019 №11/2019-42, не входять до предмету доказування при розгляді спору про стягнення з ПП "Селтік" на підставі ст. 1212 ЦК України коштів за користування у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 спірним приміщенням, та підлягає з`ясуванню в рамках вирішення спору про визнання недійсним правочину, на підставі якого до нового кредитора перейшло право вимоги за дебіторською заборгованістю відповідача.

Крім того, апеляційним судом не встановлено, що на час вирішення спору, вказані правочини у встановленому законом порядку були визнані недійсними.

Як було зазначено вище, у відповідності до ст. 269 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, в порушення вимог процесуальних норм не здійснив належний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідає.

У зв`язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки у вирішенні спору, яких припустився апеляційний господарський суд, свідчать про неналежний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, а відтак, передчасність здійснених висновків про відмову у задоволенні позову.

Разом з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправомірного переглянув рішення суду за апеляційної скаргою особи, права та інтереси якої оскаржуваним рішенням не порушені, питання про її права та обов`язки у справі не вирішувалося, та яка не є учасником спірних правовідносин.

Так, як вбачається з матеріалів справи, до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 звернулась ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона є особою, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

При дослідженні питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19 апеляційний суд правильно виходив з того, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3943/21 про банкрутство ПП "Селтік".

Вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі № 910/9185/19 стало підставою для відкриття ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 провадження у справі № 910/3943/21 про банкрутство ПП "Селтік".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) ПП "Селтік" є ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 500 000 грн), ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 250 000 грн), ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду 250 000 грн).

У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів учасників (співвласників) ПП "Селтік", оформленого протоколом № 11/10-21 від 11.10.2021, уповноважено ОСОБА_1 на представництво інтересів учасників ПП "Селтік" у справі № 910/3943/21 про банкрутство ПП "Селтік" та доручено їй здійснення представництва як уповноваженої особи учасників ПП "Селтік" у справах № 910/3943/21 і № 910/9185/19.

З огляду на викладене, перевіривши повноваження Красікової Н.В. як представника (уповноваженої особи) засновників (учасників) ПП "Селтік", апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правового зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням й порушенням інтересів апелянта та виникнення у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі № 910/9185/19, і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з цим.

Водночас, встановивши зазначені вище порушення, допущені судом апеляційної інстанції, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 910/9185/19 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, здійснити належний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У зв`язку з направлення справи на новий апеляційний розгляд відповідно до ст.129 ГПК України розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300 301 314 315 317 ГПК України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" - задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі № 910/9185/19 - скасувати.

Справу № 910/9185/19 направити на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Огороднік К.М.