№ 910/9215/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9215/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

представників учасників справи:

позивача - компанії МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.) - Сопільняк В.Ю., адвокат (ордер від 01.12.2022),

відповідача -1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» - Кислий Т.Ф., адвокат (дов. від 10.11.2020), Гутнік І.В., адвокат (ордер від 01.11.2022),

відповідача -2 - Міністерства охорони здоров`я України - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна»

на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2022 (суддя Картавцева Ю.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (головуючий суддя: Гарник Л.Л., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.)

у справі № 910/9215/21

за позовом компанії МЕРК ШАРП ЕНД ДОМЕ КОРП. (Merck Sharp & Dohme Corp.; далі - Компанія)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» (далі - ТОВ «Тева Україна») та Міністерства охорони здоров`я України (далі - Міністерство),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (далі - ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України»),

про захист порушеного права інтелектуальної власності.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Компанія звернулася до суду з позовом до ТОВ «Тева Україна» та Міністерства про захист порушеного права інтелектуальної власності Компанії.

Так, Компанія просить суд:

- зобов`язати ТОВ «Тева Україна» припинити порушення прав позивача на винахід за патентом України № 55409;

- заборонити ТОВ «Тева Україна» використовувати винахід (сполука каспофунгін) за патентом України № 55409 у лікарському засобі «Каспофунгін-Тева», або в будь-якому іншому лікарському засобі, що містить сполуку каспофунгін;

- зобов`язати Міністерство відмовити в державній реєстрації лікарського засобу «Каспофунгін-Тева», у формі порошок для концентрату для розчину для інфузій, по 50 мг або по 70 мг флакон з порошком, по 1 флакону у картонній коробці.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що подання відповідачем-1 заяви на державну реєстрацію лікарського засобу «Каспофунгін-Тева», діючою речовиною якого є сполука каспофунгін, яка, на думку позивача, тотожна з композицією, що захищена згідно з патентом України № 55409 на винахід (власник - позивач), є посяганням на права інтелектуальної власності позивача, відповідно є порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винахід, яке (порушення) має бути припинене.

За твердженням позивача, дії як з подання документів для державної реєстрації лікарського засобу, так і (або) отримання державної реєстрації лікарського засобу, в якому використано винахід, власником якого є позивач, є посяганням на права інтелектуальної власності володільця патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб (процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу), що згідно із законодавством України про охорону прав на винаходи і корисні моделі, є порушенням прав інтелектуальної власності.

Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі № 910/9215/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Тева Україна», з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ «Тева Україна» посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України», який не підлягав застосуванню; безпідставне незастосування статті 9 Конституції України, статей 15, 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статей 2, 4, 6, 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», абзацу 5 частини четвертої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (у редакції, чинній станом на 05.12.2012, а саме, станом на дату прийняття рішення про продовження строку дії патенту України № 55409), статей 1, 33 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, статей 220, 486 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), статей 3 11 ГПК України, статей 4 5 10 465 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), -

стосовно продовження чинності майнових прав на патент на період дії воєнного стану на підставі Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України», а саме того, що названий Закон нібито продовжує чинність майнових прав на виходи за патентами, в тому числі, й за патентом України № 55409 після закінчення його дії 15.04.2022, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.

Також за доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: статей 6, 27-1, 28, 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», статей 13 15 16 424 425 465 467 ЦК України, статей 2 4 5 ГПК України, статей 41 42 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких, на думку скаржника, вбачається, що після закінчення строку чинності майнових прав за патентом будь-яка особа може вільно та безоплатно використовувати винахід; таке використання не є порушенням та не надає власнику патенту право на судовий захист від такого використання.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Компанія просила залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, посилаючись, зокрема, на те, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із самим правовим регулюванням, встановленим Законом України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України», тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Позивач є власником патенту України № 55409 на винахід «ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ВВЕДЕННЯ, СПОСІБ ЇЇ ОДЕРЖАННЯ ТА СПОСІБ ЛІКУВАННЯ І/АБО ПРОФІЛАКТИКИ ГРИБКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ (ВАРІАНТИ)», який виданий на підставі заявки від 15.04.1997, дата реєстрації - 15.04.2003, що підтверджується випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи та копією опису до патенту України № 55409 на винахід. Дата до якої підтримано чинність патенту - 15.04.2018.

Строк дії патенту України № 55409 на винахід продовжений на підставі рішення Державної служби інтелектуальної власності від 16.05.2016 № 16/ЗА/Вх№31492 відповідно до абзацу 5 частини четвертої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Очікувана дата закінчення строку дії патенту - 15.04.2022.

Також судами встановлено, що патент України № 55409 на винахід є чинним станом на час вирішення спору судом в силу приписів абзацу 3 пункту 1 частини першої Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України».

ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» 04.02.2021 прийнята до розгляду заява ТОВ «Тева Україна» про державну реєстрацію лікарського засобу «Каспофунгін-Тева» у формі порошок для концентрату для розчину для інфузій, по 50 мг або по 70 мг флакон з порошком, по 1 флакону у картонній коробці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2021 у справі № 910/9215/21 призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлене таке питання:

- чи використана кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за патентом України на винахід № 55409, або ознака еквівалентна їй, у лікарському засобі «Каспофунгін-Тева»?;

Відповідно до висновку експертів від 28.10.2021 № 175/21, який складений за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності після порівняння суттєвих ознак винаходу за патентом України № 55409 з ознаками лікарського засобу «Каспофунгін-Тева», експерти дійшли висновку про те, що у зазначеному лікарському засобі використана кожна ознака, включена до незалежних пунктів формули 1, 7, 9, 12, 18 винаходу за патентом України на винахід № 55409, або ознака, еквівалентна їй.

Згідно з рецензією від 31.01.2022 на висновок експертів від 28.10.2021 № 175/21 комісійна експертиза у сфері інтелектуальної власності, за результатами якої складено висновок експертів від 28.10.2021 № 175/21, проведена неповно та не об`єктивно, з порушенням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, та методичними порушеннями, а зроблені в результаті дослідження висновки є необ`єктивними та необґрунтованими, що є наслідком порушення принципів об`єктивності та повноти дослідження.

У відповідності з наданим позивачем висновком експертів від 28.01.2022 № 90/1-01, який складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання в господарському судочинстві (справа № 910/9215/21), у лікарському засобі «Каспофунгін-Тева» та у способі його застосування для лікування використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 7, 9, 11, 12, 14 формули винаходу за патентом України № 55409, або ознаку, еквівалентну їй.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з висновками експертів від 28.10.2021 № 175/21 та від 28.01.2022 № 90/1-01, відхиливши рецензію на висновок експертів від 28.10.2021 № 175/21, а також врахувавши підтвердження самого відповідача-1 стосовно наміру щодо використання винаходу за патентом України № 55409 після закінчення його дії, - суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що в лікарському засобі «Каспофунгін-Тева» використана кожна ознака незалежних пунктів 1, 7, 9, 11, 12, 14 формули винаходу за патентом України № 55409, у тому числі, винахід - сполука каспофунгін. При цьому судами враховано, що кожен з вказаних незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 55409 сам по собі характеризує один з винаходів, що входять до групи винаходів за вказаним патентом. Подання ж заяви на реєстрацію лікарського засобу, що містить сполуку, тотожну з композицією, яка захищена патентом України № 55409 на винахід, визнано за висновком судів попередніх інстанцій порушенням прав позивача на винахід.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав вважати права позивача на винахід за патентом України № 55409 порушеними, відповідно наявності чи відсутності підстав для їх захисту у судовому порядку у спосіб, визначений позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі № 910/9215/21 позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 зі справи рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Тева Україна» з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України», який не підлягав застосуванню; безпідставне незастосування статті 9 Конституції України, статей 15, 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статей 2, 4, 6, 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», абзацу 5 частини четвертої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (у редакції, чинній станом на 05.12.2012, а саме, станом на дату прийняття рішення про продовження строку дії патенту України № 55409), статей 1, 33 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, статей 220, 486 Угоди асоціацію, статей 3 11 ГПК України, статей 4 5 10 465 ЦК України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.

Так, скаржник посилається на те, що в силу приписів абзацу 3 пункту 1 частини першої Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України», останній застосовується до об`єктів, чинність яких може бути продовжена після припинення чи скасування воєнного стану, у той час як продовження дії патенту України № 55409 на винахід є неможливим в силу приписів статті 465 ЦК України, статей 6, 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Також, за доводами скаржника, Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України» суперечить статті 465 ЦК України, оскільки ані цей Закон, ані будь-який інший законодавчий акт не вносить змін до ЦК України щодо іншого регулювання продовження строку дії патентів на винаходи, а названий Закон запроваджує нову підставу для продовження строку дії патентів, яка не передбачена ЦК України. До спірних правовідносин, на думку скаржника, мають застосовуватися положення ЦК України, а не Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України», який суперечить ЦК України, а також приписам статті 220 Угоди про асоціацію. Продовження чинності майнових прав на патент поза межами строку додаткової охорони (5 років) суперечить статті 220 Угоди про асоціацію, статті 33 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Із закінченням строку чинності майнових прав на винахід будь-яка особа може вільно та безперешкодно використовувати винахід, а, отже, на його думку з 16.04.2022 предмет спору у справі перестав існувати, оскільки з 16.04.2002 відсутнє порушене право позивача на винахід, за захистом якого останній звернувся з позовом до суду.

Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Водночас Верховний Суд зазначає про те, згідно з послідовною і сталою правовою позицією відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством, є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові (повністю або частково). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2022 зі справи № 905/730/20.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не врахував того, що у кожному конкретному випадку суд найперше повинен оцінювати застосовувані засоби захисту порушених прав, які випливають з характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також урахувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Так, підставою для звернення до суду з позовом в даній справі згідно з доводами позивача та обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій у розгляді справи стало подання відповідачем-1 заяви на державну реєстрацію лікарського засобу «Каспофунгін-Тева», в якому використана кожна ознака незалежних пунктів 1, 7, 9, 11, 12, 14 формули винаходу за патентом України № 55409, у тому числі, винахід - сполука каспофунгін, що є порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винахід, яке (порушення) має бути припинене.

Водночас предметом спору, зокрема, є вимоги про: зобов`язання ТОВ «Тева Україна» припинити порушення прав позивача на винахід за патентом України № 55409; заборону ТОВ «Тева Україна» використовувати винахід (сполука каспофунгін) за патентом України № 55409 у лікарському засобі «Каспофунгін-Тева», або в будь-якому іншому лікарському засобі, що містить сполуку каспофунгін.

За приписами статей 15 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів та вплив на правопорушника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16.

Іншими словами це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 зі справи № 310/11024/15-ц.

Верховний Суд зазначає про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного захисту залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспоренення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Близька за змістом правова позиція міститься у низці постанов Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 зі справи № 338/180/17, від 11.09.2018 зі справи № 905/1926/16, від 19.05.2020 зі справи № 916/1608/18, від 11.01.2022 зі справи № 904/1448/20.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разів неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Проте, місцевий господарський суд не звернув увагу, а суд апеляційної інстанції не виправив помилку суду першої інстанції та не врахував, що зобов`язання припинити порушення права є вимогою щодо припинення конкретної дії, яка таке право порушує. Водночас, задовольняючи заявлену вимогу суди не врахували та не зазначили, яке саме майнове право чи інтерес за патентом України № 55409 в контексті спірних правовідносин (предмету і підстав заявленого позову) є порушеним чи підлягає захисту, не конкретизували характер порушення, зокрема, чи є він триваючим.

Припинення дії, яка порушує право здійснюється у визначений спосіб, який є ефективним за результатом. Отже, враховуючи викладене, не з`ясованим залишилося питання, яка саме конкретна дія є такою, що порушує право та чи є ефективним обраний позивачем спосіб захисту, виходячи з предмета та підстав заявленого Компанією позову.

Зокрема, у задоволенні позову в частині вимоги про заборону ТОВ «Тева Україна» використовувати винахід (сполука каспофунгін) за патентом України № 55409 у будь-якому іншому лікарському засобі, що містить сполуку каспофунгін, залишилося не встановленим: ким та яким чином буде встановлюватися таке використання, в чому безпосередньо полягає таке використання, суб`єкт використання, внаслідок чого існує невизначеність щодо оцінки певних дій на предмет їх кваліфікації як таких, що порушують право позивача з урахуванням, у тому числі, принципу диспозитивності господарського судочинства.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, у тому числі, щодо можливого порушення прав чи інтересів у майбутньому, натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Водночас касаційна інстанція згідно з приписами частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного постанова апеляційного господарського суду зі справи підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховую викладене, передчасним є формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ТОВ «Тева Україна» у касаційній скарзі норм права, оскільки суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку стосовно застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому, безвідносно до конкретних правовідносин та встановлених і належним чином оцінених обставин справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційній скарзі, які мають значення для вирішення даного спору під час нового апеляційного розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову Північного апеляційного господарського суду зі справи скасувати, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо судових витрат у ній.

Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 зі справи № 910/9215/21 скасувати.

3. Справу № 910/9215/21 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко