ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9228/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.)
у справі № 910/9228/21
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атрекс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт",
про визнання протиправним висновку Колегії, визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Бабенко А. І., третьої особи на стороні позивача - Шкабрій М. П., третьої особи на стороні відповідача - Пустовіт О. Ю.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач, ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст) про:
- визнання висновку Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту від 03.03.2021 за розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрекс" (далі - ТОВ "Атрекс") від 16.06.2021, зареєстрованої в Мін`юсті 23.02.2021 за № 6511-32-21 протиправним;
- визнання незаконним і скасування наказу Мін`юсту від 24.03.2021 № 907/7 "Про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт" на дії державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича про внесення запису від 01.10.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54365045 за ТОВ "Атрекс".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оспорювані висновок і наказ складено (прийнято) відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, Колегія Мін`юсту, в порушення положень Порядку розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність, державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі також - Порядок 1128), не повідомила зацікавлених осіб, зокрема, позивача, про розгляд скарги ТОВ "Атрекс" в особі ліквідатора Шкабрія Михайла Петровича, не направило позивачу копію скарги та додані до неї документи, внаслідок чого позивач був протиправно позбавлений можливості взяти участь у розгляді скарги та подати пояснення чи заперечення по суті скарги. Також позивач зазначив про те, що вказана Колегія необ`єктивно розглянула скаргу, без всебічного і повного з`ясування усіх обставин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині визнання висновку Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту від 03.03.2021 за розглядом скарги ТОВ "Атрекс" від 16.06.2021, зареєстрованої в Мінюсті 23.02.2021 за № 6511-32-21 протиправним, суд виходив з того, що даний висновок не є рішенням, яке створює правові наслідки, а являє особою відображення суб`єктивної думки членів комісії при розгляді скарги ТОВ "Атрекс" та є підставою для прийняття відповідного наказу Мін`юстом України, а тому не може бути скасований у судовому порядку. Водночас, судом не встановлено порушень процедури розгляду Мін`юстом скарги на дії державного реєстратора, а тому відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним і скасування наказу Мін`юсту від 24.03.2021 №907/7. При цьому, твердження позивача про те, що він є заінтересованою особою, яку відповідач мав повідомити про розгляд скарги суд визнав безпідставними та необґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
6. Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції посилався на відсутність доказів надіслання позивачу повідомлення про розгляд Мін`юстом скарги ТОВ "Атрекс", як і отримання її позивачем як заінтересованою особою.
7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позбавлення заінтересованої особи (яка є іпотекодержателем нерухомого майна, відносно якого вчинено державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ "Аларіт", індексний номер 54365045) можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Третя особа у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт" (далі - ТОВ "Аларіт") подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати повністю постанову суду апеляційної інстанції від 12.07.2022 і залишити в силі рішення суду першої інстанції від 04.10.2021.
9. 10.08.2022 ТОВ "Аларіт" надіслано до Суду засобами поштового зв`язку доповнення до касаційної скарги, які суд касаційної інстанції приймає до розгляду, оскільки такі доповнення подані з дотриманням вимог статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на застосування судом апеляційної інстанції статей 3 15 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №910/3100/21, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, від 01.09.2020 у справі №907/29/19, від 12.11.2020 у справі №908/2638/17, від 10.09.2020 у справі №908/1611/19, від 02.09.2020 у справі №922/1614/19, від 14.08.2018 у справі №910/23369/17, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 15.09.2020 у справі №918/80/19, від 27.08.2019 у справі №911/2392/17, від 12.10.2020 у справі № 5/148-10-4045, від 10.11.2021 у справі №922/4248/20, від 29.04.2020 у справі № 9901/14/20, від 15.04.2020 у справі №9901/580/19, від 11.03.2020 у справі № 9901/590/19, від 13.05.2020 у справі №820/3018/17, від 13.05.2020 у справі № 826/12446/18, від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 14.11.2018 від 183/1617/16, від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16, від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц, від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц, від 05.12.2018 у справі №522/2202/15-ц, від 05.12.2018 у справі №522/2110/15-ц, від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц, зокрема щодо неефективності обраного позивачем способу захисту права чи інтересу, а також відсутності порушеного або оспореного права позивача, що має наслідком відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
11. Також, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначив, що апеляційним господарським судом не враховано того, що ПАТ АБ "Укргазбанк" не є власником чи володільцем нерухомого майна, реєстрація права власності на яке за ТОВ "Аларіт" була оскаржена зі сторони ТОВ "Атрекс" до Мін`юсту. При цьому апеляційний суд не встановив, якими саме доказами підтверджується право власності на майно за ТОВ "Атрекс" та чи виникло таке право у товариства взагалі.
Позиція інших учасників справи
12. ПАТ АБ "Укргазбанк" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Позивач зазначає, що апеляційний суд у повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи докази та дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на порушення прав позивача як іпотекодержателя спірного майна внаслідок неповідомлення останнього Мін`юстом про розгляд поданої ТОВ "Атрекс" скарги.
13. Також ПАТ АБ "Укргазбанк" подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 910/9228/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України з посиланням на те, що у справах, на правові висновки у яких послався заявник касаційної скарги, обставини не є подібними обставинам справи, що переглядається. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню відповідно до мотивів, що будуть наведені нижче.
14. 29.08.2022 ТОВ "Атрекс" засобами поштового зв`язку надіслано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, не може бути врахований Судом, оскільки поданий поза межами строку, встановленого Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 04.08.2022, в якій строк для подання відзиву на касаційну скаргу встановлено до 19.08.2022.
15. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційної скарги
17. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
18. За змістом статей 3 15 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
19. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
20. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
21. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
22. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/7815/18, а також від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, на які як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України посилається скаржник.
23. Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
24. Більше того, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 144).
25. У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
26. У цій справі ПАТ АБ "Укргазбанк" оскаржує висновок колегії Мін`юсту з розгляду поданої ТОВ "Атрекс" скарги від 03.03.2021 на дії державного реєстратора та наказ Мін`юсту від 24.03.2021 № 907/7, яким за результатом розгляду скарги відмовлено в її задоволенні.
27. Як на підставу для визнання протиправним висновку колегії Мін`юсту від 03.03.2021, визнання незаконним і скасування наказу Мін`юсту від 24.03.2021 №907/7 ПАТ АБ "Укргазбанк" посилався на порушення Мін`юстом положень Порядку 1128 внаслідок неповідомлення останнього як заінтересованої особи про розгляд поданої ТОВ "Атрекс" скарги на дії державного реєстратора.
28. Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі у відповідній редакції) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів або до суду.
29. Згідно з частиною другою статті 37 вказаного Закону Мін`юст розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
30. Частиною дев`ятою статті 37 названого Закону визначено, що Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту визначається Кабінетом Міністрів України.
31. Як уже зазначалось, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено "Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції".
32. Відповідно до пункту 2 Порядку 1128 (тут і далі у відповідній редакції) розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.
33. Пунктом 10 Порядку 1128 визначено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
34. Відповідно до Пункту 11 Порядку 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
35. Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально (пункт 12 Порядку 1128).
36. Отже, повідомлення засобами електронної пошти чи телефонограмою є додатковими способами повідомлення, а відсутність зазначених у пункті 10 Порядку 1128 осіб не є перешкодою для розгляду скарги.
37. Відповідно до пункту 13 Порядку 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
38. Згідно з пунктом 14 Порядку 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
39. Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним судом, на виконання пунктів 10, 11 Порядку № 1128 на офіційному сайті Мін`юсту за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-03-bereznya-2021-roku розміщено інформацію про дату, місце та час розгляду скарги для визначеного чинним законодавством кола осіб, а саме: скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, а також заінтересованих осіб (ТОВ "Аларіт").
40. Водночас, оскаржуючи висновок колегії Мін`юсту від 03.03.2021 та наказ Мін`юсту від 24.03.2021 № 907/7, ПАТ АБ "Укргазбанк" обґрунтовувало їх протиправність виключно тією обставиною, що останній є заінтересованою особою (іпотекодержателем нерухомого майна щодо якого вчинено реєстраційні дії), і яку, на думку позивача, Мін`юст мав повідомити про розгляд скарги ТОВ "Атрекс" на дії державного реєстратора.
41. Верховний Суд зазначає, що оскарження ПАТ АБ "Укргазбанк" висновку колегії Мін`юсту від 03.03.2021 та наказу Мін`юсту від 24.03.2021 №907/7 не є ефективним способом захисту, адже задоволення позовних вимог у справі не здатне поновити в межах розгляду цієї справі будь-яких прав ПАТ АБ "Укргазбанк", які останнє як іпотекодержатель вважає порушеними внаслідок вчинення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій.
42. При цьому захист прав позивача як іпотекодержателя (про які зазначено у позові) вочевидь полягає не у скасуванні висновку колегії Мін`юсту від 03.03.2021 та наказу Мін`юсту від 24.03.2021 №907/7, прийнятих за результатами розгляду скарги на дії державного реєстратора, яку подано іншою особою - ТОВ "Атрекс", а не позивачем, і в задоволенні якої Мін`юстом було відмовлено.
43. Отже, на переконання колегії суддів, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки: по-перше, предметом розгляду у цій справі не є оцінка дій державного реєстратора про внесення запису від 01.10.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ "Аларіт" (індексний номер 54365045), по-друге, навіть у випадку порушення Мін`юстом положень Порядку 1128 щодо повідомлення позивача про розгляд скарги іншої особи - ТОВ "Атрекс" на дії на державного реєстратора, задоволення заявлених у межах цієї справи позовних вимог не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності) щодо спірного нерухомого майна.
44. Разом із цим, вважаючи свої права порушеними внаслідок вчинення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій, позивач не був позбавлений можливості самостійного звернення зі скаргою на такі дії до Мін`юсту в передбаченому Порядку № 1128.
45. Враховуючи наведене вище, з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту свого права та інтересу, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову у даній справі.
46. Аргументи позивача про те, що висновки щодо застосування статей 3 15 16 ЦК України, викладені у постановах Верховного Суду, на неврахуванні апеляційним судом яких як на підставу оскарження постанови посилається скаржник, сформовані за неподібних правовідносин (фактичних обставин), визнаються необґрунтованими, оскільки наведені правові висновки є загальними незалежно від предмета і підстав позовів. Так, апеляційний господарський суд, задовольняючи позов у цій справі, не встановив/не з`ясував (а позивач у позові належним чином не обґрунтував), на захист якого свого права позивач у цій справі подав відповідну позовну заяву, а також як задоволення такого позову відновить це право (детальніше про це зазначено у цій постанові вище), чим порушив зазначені норми матеріального права і не врахував вказані вище висновки Верховного Суду щодо їх правильного застосування. За наведених вище підстав також не підлягає задоволенню клопотання позивача про закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
47. Відтак, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави для касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (статей 3 15 16 ЦК України), підтвердились.
48. Враховуючи наявність підстав для відмови у задоволенні позову через обрання позивачем неефективного способу захисту права та інтересу, що є самостійною підставою для відмови у позові, оцінку інших доводів скаржника щодо підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду, визначених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд не здійснює.
49. Верховний Суд також не бере до уваги доводи позивача у відзиві на касаційну скаргу про те, що наведені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження не були предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки: по перше - такі доводи не спростовують обставин обрання позивачем неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови судом у позові; по друге - відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу позивача (т. 2, а.с. 66-68) наголошував на зазначених обставинах, чого помилково не було враховано апеляційним судом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
51. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
52. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
53. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи достатніми для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції з підстав, зазначених у цій постанові.
Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі №910/9228/21 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил