?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9422/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Джарти В.В.)

від 19.08.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Корсак В.А., Гаврилюк О.М.)

від 09.11.2021

у справі № 910/9422/21

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальна фірма "Криптон"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про зобов`язання надати документи,

за участю представників учасників справи:

позивача - Сич О.Ю.

відповідача - Куса Л.І. , Ленська Т.І.

третіх осіб - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальна фірма "Криптон" (далі - ТОВ НВФ "Криптон") про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії наступних документів: статуту ТОВ НВФ "Криптон" в діючій редакції та в редакції, що діяла до проведення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 39/20 від 22.07.2020; балансів (Форма № 1) за І квартал 2021 року, 2020 рік та 2019 рік; звітів про фінансові результати ТОВ НВФ "Криптон" за І квартал 2021 року, 2020 рік та 2019 рік; протоколів загальних зборів учасників ТОВ НВФ "Криптон" за період з 2019 по 2021 роки; наказів та розпоряджень Генерального директора ТОВ НВФ "Криптон" за період з 2019 по 2021 роки; договору, укладеного між ТОВ НВФ "Криптон" та генеральним директором ТОВ НВФ "Криптон"; річних звітів Генерального директора ТОВ НВФ "Криптон" перед загальними зборами учасників ТОВ НВФ "Криптон" за період з 2019 по 2021 роки; усіх господарських договорів (контрактів), в тому числі і зовнішньоекономічних, додаткових угод та додатків до них (специфікації, акти тощо), меморандумів, укладених ТОВ НВФ "Криптон" за період з 2019 по 2021 роки.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , як учасник товариства, має право на отримання вказаних документів, а їх ненадання порушує його корпоративні права.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 у справі №910/9422/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 , маючи намір відчуження своєї частки, повідомив про це інших учасників товариства з метою не порушення їх переважних прав, а також доказів скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання щодо відчуження ОСОБА_4 своєї частки на користь ОСОБА_1 та включення позивача до складу учасників справи.

При цьому, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7804/21, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору міни, акта та скасування реєстраційної дії.

Встановлені обставини в своїй сукупності дали підстави суду стверджувати, що сам по собі недоведений факт статусу ОСОБА_1 як учасника товариства (відповідача), створюють наслідки відсутності у нього станом на день звернення із даним позовом до суду прав, якими наділені учасники товариства, ТОВ НВФ "Криптон", а позовні вимоги про зобов`язання надати документи є такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку, що судовому захисту не підлягають порушені права особи сама наявність яких оспорюється.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 у справі № 910/9422/21 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погоджуючись з висновком місцевого господарського суду та застосовуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, щодо моменту набуття права з частки (права участі в господарському товаристві), дійшов висновку, що позивачем не підтверджено факт реєстрації переходу корпоративних прав із частки у статутному капіталі відповідача та, як наслідок, перехід до нього всіх прав та обов`язків учасника ТОВ НВФ "Криптон".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі №910/9422/21, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою з врахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 щодо застосування частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

3.5. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.6. Скаржник також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме: частини першу та четверту статті 38 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ході судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції були встановлені обставини, передбачені частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що судді колегії Корсак В.А. та Гаврилюк А.М. не могли розглядати дану справу і підлягали відводу, оскільки розпорядження №09.1-08/5318/21 від 25.10.2021 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ є немотивованим і не може бути підставою для призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «НВФ «Криптон» проти вимог останньої заперечує та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 06.11.1992 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальну фірму "Криптон", запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань внесений 08.11.2004, номер запису 10661200000000645. Розмір статутного капіталу відповідача склав 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

На підставі договору міни (обміну) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальна фірма "Криптон", який було укладено з громадянином ОСОБА_4 , 20.04.2021 ним ОСОБА_1 було набуто частку в розмірі 33% в статутному капіталі товариства.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 20.04.2021 було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, відповідно до якого відчужувач ( ОСОБА_4 ) передав, а набувач ( ОСОБА_1 ) прийняв частку у статутному капіталі ТОВ НВФ "Криптон" у розмірі 33% (тридцять три) відсотки, яка в грошовому еквіваленті становить 16 500,00 грн. Підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства було засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С., про що в реєстрі було зроблено записи за №№ 519, 520.

На підставі зазначеного акта приймання-передачі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грицик Л.О. 22.04.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було проведено реєстраційну дію - державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, за № 1000661070026000645.

Зазначена реєстраційна дія стосувалася внесення змін відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, в частині складу учасників товариства зміни учасника останнього, якому належить частка в розмірі 33% з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 . У підтвердження проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000661070026000645 від 22.04.2021 приватним нотаріусом КМНО Грицик Л.О. було видано виписку з ЄДР № 352719190462 від 22.04.2021.

Відповідно до підпункту "г" пункту 4.2 Статуту товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 39/20 від 22.07.2020, учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

З метою реалізації свого права, як учасника товариства, позивачем 19.05.2021 через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грицик Л.О. керівнику ТОВ НВФ "Криптон" - Генеральному директору ОСОБА_3 було подану заяву, яка містила відомості щодо надання для ознайомлення ОСОБА_1 (позивачу) засвідчених печаткою та підписом уповноваженої особи товариства читабельних копій наведених нижче документів:

а. статуту ТОВ НВФ "Криптон" в діючій редакції та в редакції, що діяла до проведення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 39/20 від 22.07.2020;

b. балансів (Форма № 1) ТОВ НВФ "Криптон" за І квартал 2021 року, 2020 рік та 2019 рік;

c. звітів про фінансові результати ТОВ НВФ "Криптон" за І квартал 2021 року, 2020 рік та 2019 рік;

d. протоколів загальних зборів учасників ТОВ НВФ "Криптон" (код ЄДРПОУ 19136506) за період з 2019 по 2021 роки;

e. наказів та розпоряджень Генерального директора ТОВ НВФ "Криптон" (код ЄДРПОУ 19136506) за період з 2019 по 2021 роки;

f. договору, укладеного між ТОВ НВФ "Криптон" (код ЄДРПОУ 19136506) та генеральним директором ТОВ НВФ "Криптон";

g. річних звітів Генерального директора ТОВ НВФ "Криптон" перед загальними зборами учасників ТОВ НВФ "Криптон" за період з 2019 по 2021 роки;

h. усіх господарських договорів (контрактів), в тому числі і зовнішньоекономічних, додаткових угод та додатків до них (специфікації, акти тощо), меморандумів, укладених ТОВ НВФ "Криптон" за період з 2019 по 2021 роки.

У підтвердження направлення ОСОБА_1 заяви на адресу відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було 03.06.2021 було видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 177, оформлене на спеціальному бланку НРЕ № 156409. Відповідно до вказаного вище Свідоцтва приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грицик Л.О. заяву учасника ТОВ НВФ "Криптон" ОСОБА_1 було передано шляхом відправлення через поштове відділення цінним листом з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та було отримано відповідачем 27.05.2021.

Позивач стверджує, що на момент звернення з цим позовом до суду жодної відповіді від органу управління товариства ним отримано не було, так само як і запитуваних копій документів.

У той же час, як стверджує позивач, 04.06.2021 ним було отримано лист - відповідь, датований 28.05.2021, підписаний Куса Людмилою , як зазначено нею самою в якості представника та в інтересах Генерального директора ТОВ НВФ "Криптон" ОСОБА_3 , наступного змісту: "Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальна фірма "Криптон", ознайомившись із заявою ОСОБА_1 повідомляє наступне. Звертаючись із заявою ОСОБА_1 стверджує, що він, як учасник ТОВ НВФ "Криптон" з часткою 33%, має право на отримання інформації та копій документів щодо діяльності Товариства. Товариству особа ОСОБА_1 невідома, правовий статус як учасника не підтверджено жодними документами, які б свідчили про законність набуття частки статутного капіталу. З урахуванням наведеного, з метою захисту від недобросовісного втручання в роботу ТОВ НВФ "Криптон" надання запитуваної інформації та документів поза межами законодавчо визначеного порядку є неможливим».

Посилаючись на вказане вище, беручи до уваги відмову в отриманні інформації про господарську діяльність товариства, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Предметом спору є матеріально-правова вимога про зобов`язання товариства надати позивачу належним чином засвідчені копії документів товариства.

5.3. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, дійшли висновку про відсутність у позивача станом на день звернення із позовом до суду прав, якими наділені учасники товариства. Суди зазначили, що позивачем не підтверджено факт реєстрації переходу корпоративних прав із частки у статутному капіталі відповідача та, як наслідок, перехід до нього всіх прав та обов`язків учасника товариства. При цьому суди виходили з того, що ОСОБА_4 в порушення норм чинного законодавства як учасник товариства, маючи намір здійснити відчуження належної йому частки у статутному капіталі товариства, зобов`язаний був направити іншим учасникам товариства, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідну письмову пропозицію у встановленому законодавством та положеннями Статуту товариства порядку щодо придбання його частки.

5.4. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що ним на підставі договору міни (обміну) частки в статутному капіталі товариства, який було укладено з учасником ТОВ НВФ "Криптон" ОСОБА_4 , набуто частку в розмірі 33% в статутному капіталі відповідача.

Відповідно до статей статті 715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Тобто, фактично за договором міни відчужується один одному належне сторонам майно.

Пунктом 3.2 договору міни від 20.04.2021 передбачено, що право власності на частку в розмірі 33% статутного капіталу ТОВ НВФ "Криптон" переходить від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 з моменту підписання договору.

Відповідно до абз. 2 пункту 3.3 договору міни від 20.04.2021 з моменту укладення цього договору та державної реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних зі зміною складу учасників ОСОБА_1 стає по відношенню до відповідача його новим учасником. До ОСОБА_8 переходять всі права та обов`язки учасника, передбачені чинним законодавством та установчими документами товариства.

Так позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_4 було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, відповідно до якого відчужувач ОСОБА_4 передав, а набувач ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ НВФ "Криптон" у розмірі 33%.

На підставі зазначеного акту приймання-передачі приватним нотаріусом Київського міського округу Грицик Л.О. 22.04.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було проведено реєстраційну дію - державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР за № 1000661070026000645.

В підтвердження проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1000661070026000645 від 22.04.2021 приватним нотаріусом КМНО Грицик Л.О. було видано виписку з ЄДР №352719190462 від 22.04.2021.

Проте, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій надавалася належна оцінка зазначеним твердженням позивача та зазначені доводи спростовані.

5.5. Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

5.6. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 названого Кодексу).

5.7. Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

5.8. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 викладено такі правові висновки щодо моменту переходу корпоративних прав з частки.

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування або іншого зобов`язального договору. Наслідком відчуження частки є набуття іншою стороною договору права на частку.

Учинення правочину з відчуження частки не має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача. Договором може бути передбачено, що право власності на частку переходить до набувача з моменту підписання договору, однак для переходу володіння часткою є необхідним волевиявлення обох сторін щодо цього. Передання частки від учасника набувачу може бути, зокрема, кінцевим етапом виконання договору (наприклад, після сплати покупної ціни), що можливо значно пізніше від укладення зобов`язального договору. Відтак акт приймання-передачі частки є документом, що відображає волевиявлення сторін щодо передання володіння від учасника товариства до набувача частки. Для передання частки у статутному капіталі товариства положеннями Закону № 755-ІV передбачено нотаріальне засвідчення справжності підписів сторін на акті приймання-передачі частки.

За загальним правилом частини першої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої цієї статті Цивільного кодексу України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Отже, як передання майна зазвичай розуміють надання набувачу можливості користування майном, здійснювати панування над ним, мати у своєму господарстві, володіти майном. Тому як передання частки у статутному капіталі товариства слід розуміти надання набувачу можливості здійснювати права учасника товариства.

За законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", дії учасника та особи, якій передається частка у статутному капіталі товариства, полягали в доведенні ними до відома товариства їх волевиявлення про передання частки. Таке волевиявлення могло міститися, зокрема, в заяві учасника товариства та особи, якій передається частка (набувача), або могло бути доведено до відома товариства іншим чином.

Унаслідок доведення до відома товариства волевиявлення учасника товариства та набувача про передання частки відбувалася зміна у складі учасників. На підставі такого волевиявлення товариство в особі загальних зборів було зобов`язано прийняти рішення про внесення змін до статуту товариства та здійснити державну реєстрацію таких змін і зміни складу учасників. Загальні збори мали прийняти рішення про внесення змін до статуту за участі набувача частки, а не за участі колишнього учасника, який передав частку набувачу. При цьому загальні збори не повинні були приймати рішення про виключення учасника зі складу учасників, про вступ або надання згоди на вступ набувача до складу учасників, про прийняття набувача до складу учасників товариства тощо.

Подальша державна реєстрація зміни складу учасників товариства та відображення нового складу учасників в ЄДРЮОФОПГФ має значення для третіх осіб, оскільки статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДРЮОФОПГФ. Такий висновок сформульований, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі №826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 (провадження № 11-771апп19).

За законодавством, яке діє після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", більше не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Відповідно зміна учасників не потребує ні внесення змін до статуту, ні проведення загальних зборів учасників для внесення таких змін. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства (частина друга статті 21 Закону № 2275-VІІІ).

Натомість відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Справжність підписів на такому акті засвідчується нотаріально. У випадку, якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

З моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 96), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)). З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

5.9. З врахуванням викладеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не доведено набуття статусу учасника товариства, оскільки суди обох інстанцій належним чином не перевіряли чи має місце юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі та залишили поза увагою обставини наявності/відсутності порушення прав і законних інтересів позивача. Натомість встановлювали обставини порушення продавцем переважного права на придбання частки іншими учасниками товариства, тоді як у даній справі підлягає встановленню саме момент переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі набувачем.

5.10. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: частини першої та четвертої статті 38 Господарського процесуального кодексу України, з приводу того, що судді колегії Корсак В.А. та Гаврилюк А.М. не могли розглядати дану справу і підлягали відводу, оскільки розпорядження №09.1-08/5318/21 від 25.10.2021 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ є немотивованим і не може бути підставою для призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ колегія зазначає наступне.

Відповідно до частин першої - третьої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Відповідно до пункту 2.3.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (зі змінами) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється шляхом розподілу судових справ; шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; повторного автоматизованого розподілу судових справ; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів). Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Згідно із пунктом 2.3.23 вказаного Положення якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Пунктом 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарського суді, затверджених рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 з подальшими змінами, визначено, що невирішені судові справи (в тому числі справи, в яких не вирішено питання відкриття апеляційного провадження), у випадку неможливості їх розгляду суддею-доповідачем (головуючим суддею) у справі більше чотирнадцяти днів (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо), що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ за розпорядженням керівника апарату суду на підставі службової записки секретаря судової палати, до складу якої входить суддя-доповідач (у випадку його відсутності - секретаря іншої судової палати, а в разі відсутності секретарів судових палат - голови/в.о. голови суду), що додається до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 4.2 Засад використання Автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 (із доповненнями, внесеними рішеннями зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019, 08.07.2019, 18.07.2019, 11.02.2021), автоматизований розподіл судових справ, які надходять до Північного апеляційного господарського суду, проводиться між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП "ДСС", із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді), у тому числі, якщо кількісний склад постійної колегії суддів більший ніж три судді.

Для здійснення можливої заміни судді у складі постійної колегії суддів, за винятком судді-доповідача, до складу колегій вводяться резервні судді.

У випадку відсутності судді, який не є суддею-доповідачем (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо), заміна такого судді у складі постійної колегії суддів здійснюється автоматизованою системою під час розподілу справи з числа резервних суддів відповідної колегії (пункт 4.3 Засад використання Автоматизованої системи документообігу суду).

У разі неможливості визначити суддю з числа резервних суддів, суддя визначається системою із складу відповідної судової палати з урахуванням спеціалізації.

У разі неможливості здійснення автоматизованого розподілу справи, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів у відповідній колегії, розподіл справи проводиться шляхом визначення автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді) та складу колегії суддів із відповідної судової палати з урахуванням їх спеціалізації (у разі такої неможливості - з числа всіх суддів Північного апеляційного господарського суду) за окремими протоколами (пункт 4.3 Засад використання Автоматизованої системи документообігу суду).

Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

Так, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021, для розгляду справи № 910/9422/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 сформовано склад колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя), Сулім В.В. та Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №910/9422/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.10.2021.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Суліма В.В. та Коротун О.М. для розгляду справи №910/9422/21 був визначений наступний склад колегії: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя), Корсак В.А., Гаврилюк О.М.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі сформовано з порушенням приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені скаржником доводи зводяться до незгоди останнього з розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду, що не може бути підставою для їх відводу (самовідводу), в розумінні статей 35 38 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Враховуючи те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, знайшла своє підтвердження, і при цьому суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для його скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 910/9422/21 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кібенко