ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1041/19 (911/1703/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г.,Пєскова В.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: Боржника (представник ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Мрія") - Лозовський В.М. (ордер ЧК № 85256 від 25.08.2021); Скаржника (представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України") - Басій К.С. (дов. № 0024701/19692-21 від 17.06.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021
у справі
за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мрія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-Інвест"
про визнання недійсним правочину
у межах провадження у справі № 911/1041/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-Інвест"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мрія"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2019 відкрито провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Колосс-Інвест» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
2. Постановою Господарського суду Київської області від 17.10.2019 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» призначено арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича.
3. До Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла заява б/н від 11.06.2020 (вх. № 1715/20 від 11.06.2020) про визнання недійсним правочину у межах справи про банкрутство в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Заява обґрунтована тим, що боржник протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим (п. 2 ч. 1 та ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства).
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021, у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» б/н від 11.06.2020 (вх. № 1715/20 від 11.06.2020) про визнання недійсним правочину відмовлено.
4.1. Судові рішення мотивовані тим, що станом на час укладання оспорюваного договору такої умови як вчинення правочину протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство для визнання такого договору недійсним не існувало, що виключає можливість застосування її під час розгляду даного цього з огляду на принцип незворотності дії закону в часі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 911/1041/19 (911/1703/20), в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначив, що підставою для звернення до суду касаційної інстанції є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки судові рішення першої та апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі
№ 04/01/5026/1089/2011.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Відзиву на касаційну скаргу не надано.
Провадження у Верховному Суді
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1041/19 (911/1703/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г. що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.06.2021.
9. Разом з тим, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Н.Г. у відпустці, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 05.07.2021 № 29.3-02/1761 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1041/19 (911/1703/20).
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1041/19 (911/1703/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.07.2021.
11. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 911/1041/19 (911/1703/20) за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на 25 серпня 2021 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
12. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021, визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.
14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
15. Предметом касаційного оскарження у цій справі є заява кредитора Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 11.06.2020 (вх. № 1715/20 від 11.06.2020) про визнання недійсним правочину у межах справи про банкрутство в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства Далі - КУзПБ), який укладено боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство і в результаті виконання якого боржник взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
16. Отже, зважаючи на зміст предмету судового розгляду, доводів скаржника, висновків судів попередніх інстанцій, необхідним є вирішення питання правомірності відмови у задоволенні позовних вимог про визнання оспорюваного правочину недійсним з підстав передбачених ст. 42 КУзПБ.
17. З огляду на приписи пунктів 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (згідно яких з дня введення вказаного в дію Кодексу втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ і з дня введення Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
18. Водночас слід зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо застосування статті 42 КУзПБ у Постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 дійшов висновку, що норми цієї статті з урахуванням приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, який стосується процесуальних норм КУзПБ, застосовується до усіх заяв арбітражних керуючих та кредиторів, поданих після вступу в дію КУзПБ, а темпоральним критерієм її застосування є дата відкриття провадження у справі про банкрутство. Передбачений статтею 42 КУзПБ трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Такий строк з огляду на вступ в дію КУзПБ 21.10.2019 може повноцінно діяти лише у разі відкриття відповідного провадження після 21.10.2022.
19. Тобто підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину, тоді як підстави визнання правочинів боржника недійсними, що містяться в статті 42 КУзПБ, не є повністю тотожними (ідентичними) з підставами, що містилися в статті 20 Закону про банкрутство, чинного до 21.10.2019.
20. Тому приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, - підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.
21. Враховуючи наведені вище висновки зроблені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 та з огляду на встановлені під час розгляду справи судами попередніх інстанцій обставини вчинення спірного правочину 11.10.2016, що мало місце до введення в дію КУзПБ, доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для поширення на спірні правовідносини у цій справі положень статті 42 КУзПБ, підлягають відхиленню.
22. У зв`язку з наведеним підлягають відхиленню доводи скаржника, оскільки, станом на час укладання оспорюваного договору такої умови як вчинення правочину протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство для визнання такого договору недійсним не існувало, що виключає можливість застосування наведеної умови під час розгляду цього спору. Отже, висновки попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсним договору № 26/16 про надання зворотної фінансової допомоги від 11.10.2016, укладеного за 2 роки і 7 місяців до відкриття провадження у даній справі про банкрутство ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», е правильними та такими, які під час касаційного оскарження не спростовані Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України».
23. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
24. З огляду на встановлені судами обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд зауважує, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
26. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
27. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені апеляційним господарським судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Судові витрати
28. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 911/1041/19(911/1703/20) залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді Н.Г. Ткаченко
В.Г. Пєсков