№ 911/1077/19 (911/1548/21) - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 911/1077/19 (911/1548/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Банаська О. О., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю: арбітражного керуючого Демчана О. І., представників: НАК "Украгролізинг" - Чміля В. В.; ОСОБА_1 - адвоката Бордюженко Е. Р.; ОСОБА_2 - адвоката Гончарука М. П. (в режимі відеоконференції); ОСОБА_3 - адвоката Нечваля Я. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХК Інноваційні технології" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022

у справі № 911/1077/19 (911/1548/21)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХК Інноваційні технології" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язанням боржника

в межах справи № 911/1077/19

за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХК Інноваційні технології"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "ХК Інноваційні технології".

Постановою Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі №911/1077/19 ТОВ "ХК Інноваційні технології" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О. І.?

В травні 2021 року до Господарського суду Київської області від ТОВ "ХК Інноваційні технології" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. надійшла заява, у якій заявник просив суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "ХК Інноваційні технології" у розмірі 5 275 514,41 грн у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та стягнути солідарно із вказаних осіб на користь банкрута грошові кошти у розмірі 5 275 514,41 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор зазначав, що протиправні дії та бездіяльність колишніх учасників і керівника ТОВ "ХК Інноваційні технології" та колишнього голови правління Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" призвели до стійкої неплатоспроможності боржника і неможливості здійснювати ним господарську діяльність, тобто призвели до його банкрутства. Заявлена ліквідатором сума у розмірі 5 275 514,41 грн становить різницю між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою.

ОСОБА_3 заперечував проти заявлених вимог та зазначав, що ліквідатором не надано належних доказів на підтвердження у його діях складу такого правопорушення як доведення до банкрутства; а реальною причиною банкрутства ТОВ "ХК Інноваційні технології" була фінансова криза 2014-2016 років.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заперечуючи проти вимог ліквідатора, стверджували, що вони фактично не брали участі у господарській діяльності боржника, а були лише його номінальними учасниками, не здійснювали жодних дій, що завдали шкоди майновому стану боржника, не були посадовими особами боржника.

ОСОБА_4 посилався на те, що він ніколи не був реальним учасником та/або кінцевим бенефіціарним власником та/або посадовою особою боржника, не мав вирішального впливу, не міг давати і ніколи не давав будь-яких вказівок керівництву зазначеного товариства, не мав можливості іншим чином визначати дії ТОВ "ХК Інноваційні технології", у зв`язку з чим він не може бути суб`єктом правопорушення.

В заяві від 29.06.2021 ліквідатор ТОВ "ХК Інноваційні технології" відмовився від вимог в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ХК Інноваційні технології" на ОСОБА_5 у зв`язку із смертю останнього. Вказана заява була задоволена судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2022 у справі №911/1077/19 (911/1548/21) задоволено заяву ТОВ "ХК Інноваційні технології" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "ХК Інноваційні технології" у розмірі 5 275 514,41 грн у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Стягнуто солідарно з вказаних фізичних осіб на користь ТОВ "ХК Інноваційні технології" грошові кошти у розмірі 5 275 514,41 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ХК Інноваційні технології".?

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2022 у справі №911/1077/19 (911/1548/21) скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ХК Інноваційні технології" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства відмовлено.

У касаційній скарзі арбітражний керуючий Демчан О. І. просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2022 у справі №911/1077/19 (911/1548/21).?

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції застосовано ч. 2 ст. 61 КУзПБ без врахування висновків щодо застосування наведеної норми, викладених:

- у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №923/590/18 про те, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини;

- у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №917/1500/18 (917/1932/20) та від 02.08.2022 у справі №908/314/18 щодо можливості застосування субсидіарної відповідальності до осіб, у зв`язку з їх бездіяльністю в органі управління боржником;

- у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 про те, що відсутність в матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності.

У відзиві ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №911/1077/19 (911/1548/21) - без змін.

ОСОБА_3 вважає, що висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які посилається арбітражний керуючий Демчан О. І. у касаційній скарзі.

ОСОБА_3 стверджує про законність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для притягнення відповідачів до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, оскільки арбітражним керуючим не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження доведення боржника до банкрутства та вини відповідачів у цьому.

Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно скасовано ухвалу місцевого господарського суду з підстав покладення в основу висновків останнього недопустимого доказу - ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, що не має преюдиційного значення в розумінні ст. 75 Г ПК України.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ліквідатора ТОВ "ХК Інноваційні технології" арбітражного керуючого Демчана О. І. підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2019 відкрито провадження у справі № 911/1077/19 за заявою Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" про банкрутство ТОВ "ХК Інноваційні технології", у зв`язку з неспроможністю останнього сплати заборгованість, що виникла на підставі договору про надання позики № 43 від 14.02.2013 та підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/18637/13.

Постановою господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі №911/1077/19 визнано банкрутом ТОВ "ХК Інноваційні технології" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О. І.

В межах справи № 911/1077/19 про банкрутство ТОВ "ХК Інноваційні технології" судом визнано заборгованість банкрута перед Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" (в сумі 5 247 125,89 грн, яка виникла на підставі договору про надання позики № 43 від 14.02.2013) та Головним управлінням ДПС у Київській області (в сумі 40 373,00 грн, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, поданої 03.03.2014) в загальному розмірі 5 287 498,89 грн, яка наданий час є непогашеною.

Відповідно до матеріалів справи ліквідатором ТОВ "ХК Інноваційні технології" під час здійснення ліквідаційної процедури останнього сформована ліквідаційна маса, про що видано відповідний наказ.

Так, наказом про включення майна до ліквідаційної маси банкрута від 03.12.2020 ліквідатором включено до ліквідаційної маси ТОВ "ХК Інноваційні технології" право вимоги до ОСОБА_6 в розмірі 102 102,00 грн, яке виникло на підставі рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2020 у справі № 911/1077/19 (911/1830/20). Дану дебіторську заборгованість відчужено на електронному аукціоні, у порядку встановленому КУзПБ, та реалізовано вказане право вимоги за 816,82 грн без ПДВ.

Крім того, ліквідатором виявлено грошові кошти ТОВ "ХК Інноваційні технології" у розмірі 11 167,66 грн, які обліковуються на ліквідаційному рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль", інших активів боржника ліквідатором не виявлено.

Таким чином, розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ХК Інноваційні технології" у зв`язку з доведенням до банкрутства, який заявлений ліквідатором, складає 5 275 514, 41 грн (5 287 498,89 грн - 816,82 грн - 11 167,66 грн = 5 275 514,41 грн).

Судами також встановлено, що ТОВ "ХК Інноваційні технології" створено 29.04.2009 та зареєстроване 15.05.2009 - дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 10671020000014081.

Господарська діяльність ТОВ "ХК Інноваційні технології" здійснювалася на підставі статуту, затвердженого зборами засновників товариства 29.04.2009 (протокол № 1 від 29.04.2009).

З 15.05.2009 до 23.11.2015 засновниками (учасниками) ТОВ "ХК Інноваційні технології" були:

-громадянин України ОСОБА_5 , частка якого в статутному капіталі товариства становила 62%;

-громадянка України ОСОБА_1 , частка якої в статутному капіталі товариства становила 19%;

-громадянин України ОСОБА_2 , частка якого в статутному капіталі товариства становила 19%.

Разом з тим, у період з 31.07.2012 до 23.11.2015 директором ТОВ "ХК Інноваційні технології" був ОСОБА_3 .

На загальних зборах учасників ТОВ "ХК Інноваційні технології" 23.11.2015 прийнято такі рішення:

1. Затвердити вихід ОСОБА_5 зі складу учасників товариства у зв`язку з передачею ним своєї частки в статутному капіталі товариства, яка становить 38 750,00 грн та складає 62 % статутного капіталу товариства на користь ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ХК Інноваційні технології".

2. Затвердити вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства у зв`язку з передачею нею своєї частки в статутному капіталі товариства, яка становить 11 875,00 грн та складає 19 % статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ХК Інноваційні технології".

3. Затвердити вихід ОСОБА_2 зі складу учасників товариства у зв`язку з передачею ним своєї частки в статутному капіталі товариства, яка становить 11 875,00 грн та складає 19 % статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ХК Інноваційні технології".

4. Включити ОСОБА_7 до складу учасників товариства.

5. Включити ОСОБА_8 до складу учасників товариства та перерозподілити частки в статутному капіталі товариства наступним чином:

- ОСОБА_7 - 62% статутного капіталу товариства, що складає 38 750,00 грн;

- ОСОБА_8 - 38% статутного капіталу товариства, що складає 23 750,00 грн.

6. Звільнити з посади директора товариства ОСОБА_3 23.11.2015.

7. Призначити на посаду директора товариства ОСОБА_7 з 24.11.2015.

8. Змінити місцезнаходження на наступне: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 3.

Вказане підтверджується протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ "ХК Інноваційні технології" від 23.11.2015, який містить реєстраційні дані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно до яких вказані особи зареєстровані в м.Донецьк, що знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до листа Головного управління ДПС в Київській області № 2558/Арб-кер/10-36-04-04 від 23.09.2019 остання фінансова звітність ТОВ "ХК Інноваційні технології" була подана 02.03.2015 за рік 2014, остання звітність "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів" була подана ТОВ "ХК Інноваційні технології" 13.03.2015.

Відповідно до листа Головного управління статистики в Київській області № 06-11/2314-19 від 17.09.2019 ТОВ "ХК Інноваційні технології" фінансову звітність Головному управлінню статистики в Київській області не подавало.

Відповідно до даних реєстру платників податків ТОВ "ХК Інноваційні технології" було платником податку на додану вартість 05.02.2015 йому анульовано свідоцтво платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу у зв`язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ХК Інноваційні технології" фактично здійснювало свою діяльність лише до 2015 року, тобто в період, коли його учасниками були ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а керівником ОСОБА_3 , після 23.11.2015 жодних документально підтверджених відомостей щодо будь-якої діяльності боржника ліквідатором не встановлено.

Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.02.2013 між Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" в особі голови правління Шпака М. В. (позикодавець) та ТОВ "ХК Інноваційні технології" в особі генерального директора Руських К. О. (позичальник) укладено договір № 43 про надання позики, згідно якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти для використання їх у господарський діяльності у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю у строк та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору сума позики за договором становить 5 700 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцю суму позики до 15.03.2013.

14.02.2013 позикодавцем перераховано на рахунок позичальника суму позики у розмірі 5 700 000, 00 грн.

ТОВ "ХК Інноваційні технології" 06.03.2013 повернуто Національній акціонерній компанії "Украгролізинг" частину позики, а саме у розмірі 500 000,00 грн.

14.03.2013 між Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" в особі голови правління Шпака М. В. (позикодавець) та ТОВ "ХК Інноваційні технології" в особі генерального директора Руських К. О. (позичальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання позики № 43 від 14.02.2013, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк повернення позики, встановлений у п. 4.1 договору до 14.08.2013.

ТОВ "ХК Інноваційні технології" 08.04.2013 повернуто Національній акціонерній компанії "Украгролізинг" частину позики, а саме у розмірі 300 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/18637/13 стягнуто з ТОВ "ХК Інноваційні технології" на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 4 900 000,00 грн - основної заборгованості за договором № 43 про надання позики від 14.02.2013, 245 000,00 грн - штрафу, 14 095,89 грн - 3% річних та 68 820,00 грн - судового збору.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва 06.12.2013 у справі № 910/18637/13 видано відповідний наказ.

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 30.06.2016 (виконавче провадження № 46580575) повернуто виконавчий документ (наказ Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 у справі № 910/18637/13) стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, решту позики у розмірі 4 900 000,00 грн ТОВ "ХК Інноваційні технології" не було повернуто Національній акціонерній компанії "Украгролізинг", у зв`язку з чим за ТОВ "ХК Інноваційні технології" утворилася заборгованість, яка стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ХК Інноваційні технології".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у період з 11.02.2009 по 04.09.2013 головою правління Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 70 від 11.02.2009 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 644-р від 04.09.2013, був ОСОБА_4 .

Відповідно до статуту Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", зазначена юридична особа є державним підприємством, метою діяльності якого є сприяння реалізації державної політики в сфері агропромислового комплексу, забезпечення ефективного функціонування і розвитку виробництва шляхом передачі товаровиробникам на умовах лізингу технічних засобів для зазначеного комплексу, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу, отримання прибутку.

Пунктом 6 статуту Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" визначено конкретизований перелік видів діяльності компанії, серед яких відсутній вид надання будь-яких фінансових послуг (в т.ч. позики) юридичним та фізичним особам.

Згідно з п. 59 статуту Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" органами компанії є: загальні збори акціонерів; наглядова рада; правління; ревізійна комісія.

Пунктами 92, 93 та 94 статуту Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" передбачено, що виконавчим органом компанії, який здійснює керівництво її поточною діяльністю, є правління. До складу правління входять голова, його заступники та члени правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів та наглядовій раді і несе перед ними відповідальність за результати своєї роботи.

Відповідно до абз. 2 п. 53 статуту Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" використання капіталів (фондів) компанії здійснюється відповідно до затвердженого в установленому порядку фінансового плану.

Згідно з актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" за IV квартал 2012 року та завершений місяць 2013 року від 19.12.2013 ревізією, проведеною ревізійною групою Державної фінансової інспекції України, встановлено, що здійснення витрат на благодійні, спонсорські та інші допомоги фінансовим планом компанії на 2013 рік не передбачено, що є порушенням ч. 5 ст. 89 ГК України в частині зобов`язання господарського товариства, у статному капіталі якого більше 50 % акцій належить державі, на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до ст. 75 ГК України.

Також, у вказаному акті ревізії від 19.12.2013 вказано, що за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 - 2012 роки та 9 місяців 2013 року компанія мала збитки, а тому надання позики протягом зазначеного періоду призвело до порушення п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1673 від 29.11.2006, якою передбачено здійснення витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб`єктів господарювання, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року).

Відповідно до акту ревізії від 19.12.2013 вищевказані порушення допущені внаслідок дій (бездіяльності) колишніх голів правління компанії та їх заступників, якими підписані договори позики та які відповідно до п. 53, п. 100 статуту зобов`язані здійснювати використання капіталів (фондів) відповідно до затвердженого в установленому порядку фінансового плану і несуть персональну відповідальність за виконання покладених на компанію завдань.

Судом першої інстанції з наявних у матеріалах справи банківських виписок (виписки ПАТ КБ "Євробанк" по рахунку за період з 06.02.2013 по 15.03.2017) встановлено таке:

- 14.02.2013 на рахунок боржника Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" було перераховано 5 700 000,00 грн з призначенням платежу "безпроцентна позика згідно договору позики № 43 від 13.02.2013";

- 06.03.2013 боржником перераховано на рахунок ТОВ "Компанія Добробут-Трейд" 4 900 000,00 грн з призначенням платежу "безвідсоткова повторна фінансова допомога згідно договору № 0603/13 від 06.03.2013";

- 06.03.2013 боржником перераховано на рахунок Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 500 000,00 грн з призначенням платежу "часткове повернення безвідсоткової поворотної допомоги згідно договору № 43 від 13.02.2013";

- 08.04.2013 боржником перераховано на рахунок Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 300 000, 00 грн. з призначенням платежу "часткове повернення безвідсоткової поворотної допомоги згідно договору № 43 від 14.02.2013";

- 20.05.2013 боржником перераховано на рахунок ПрАТ "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона" 110 000,00 грн з призначенням платежу "безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно договору № 16 від 16.04.2013".

Отримані ТОВ "Компанія Добробут-Трейд" та ПрАТ "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона" кошти в якості фінансової допомоги боржнику повернуті не були, що підтверджується банківськими виписками. Загальна сума неповернутих коштів становить 5 010 000,00 грн.

Будь-яких доказів того, що керівництвом боржника вживалися заходи чи вчинялись дії щодо повернення коштів, які надавались ТОВ "ХК Інноваційні технології" в якості поворотної фінансової допомоги на користь ТОВ "Компанія Добробут-Трейд" та ПрАТ "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона" в матеріалах справи відсутні.

Ліквідатор ТОВ "ХК Інноваційні технології" звертався до ТОВ "Компанія Добробут-Трейд" та ПрАТ "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона" з письмовими вимогами про повернення фінансової допомоги, проте вони залишені останніми без реагування.

Судом першої інстанції встановлено, що відносно колишнього голови правління Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" ОСОБА_4 та колишнього керівника ТОВ "ХК Інноваційні технології" ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження № 52019000000000746 від 21.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Кримінальне провадження № 52019000000000746 від 21.08.2019 стосується, зокрема, обставин викладених вище щодо укладення договору № 43 про надання позики від 14.02.2013 між Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" та ТОВ "ХК Інноваційні технології", надання позики та перерахування коштів.

Судом першої інстанції було досліджено положення Статуту ТОВ "ХК Інноваційні технології" (у редакції, що діяла з 2009 року по 2015 рік), зокрема в частині прав та обов`язків учасників товариства, органів управління товариства та їх повноважень.

Задовольняючи заяву ліквідатора, суд першої інстанції зазначив, що за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, враховуючи встановлені обставини справи (укладення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правочинів, які негативно вплинули на зміну фінансового стану боржника, фактична можливість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 впливати на дії директора боржника та контролювати його діяльність, а також фінансову та господарську діяльність товариства, відчуження всього рухомого та нерухомого майна боржника, невжиття заходів щодо повернення дебіторської заборгованості, невжиття заходів для запобігання банкрутства боржника та повідомлення щодо наявності ознак банкрутства, а також невжиття заходів щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, при цьому наявність непогашеної кредиторської заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" та Головним Управлінням ДПС у Київській області, а також відчуження часток у статному капіталі боржника особам, зареєстроване місцезнаходження яких на тимчасово окупованій території України, а фактичне місцезнаходження яких встановити неможливо), вбачається, що наслідком вчинення дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при бездіяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало доведення ТОВ "ХК Інноваційні технології" до банкрутства.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами відсутності їх вини у доведені ТОВ "ХК Інноваційні технології" до банкрутства; співпраці з арбітражним керуючим щодо надання інформації та доказів по суті справи судом не встановлено; колишній керівник боржника ОСОБА_3 договори, які укладалися боржником, або доказів передання первинних документів іншим особам не надав, вплив фінансової кризи на господарську діяльність боржника не довів, використання позики з метою виробництва комбайнів належними доказами не обґрунтував, доказів надсилання повідомлення щодо наявності у ТОВ "ХК Інноваційні технології" ознак банкрутства учасникам товариства не надав; колишній голова правління Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" ОСОБА_4 жодних доказів щодо відсутності його вини у доведені ТОВ "ХК Інноваційні технології" до банкрутства не надав; колишні учасники боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доказів отримання відомостей про наявність у ТОВ "ХК Інноваційні технології" ознак банкрутства не надали, вчинення будь-яких дій щодо ініціювання проведення зборів учасників товариства для контролю за діяльністю директора, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів і визначення порядку покриття збитків не підтвердили, отже, своєю бездіяльністю підтримували такий стан ведення господарської діяльності директором - ОСОБА_3 , що призвело ТОВ "ХК Інноваційні технології" до банкрутства.

Суд першої інстанції також виходив з того, що ТОВ "ХК Інноваційні технології" фактично припинило свою діяльність на початку 2015 року, що підтверджується фактами відчуження всього рухомого та нерухомого майна, відсутністю руху коштів по банківським рахункам, припиненням подачі обов`язкової звітності до органу державної податкової служби та органу статистики, а також в подальшому відчуженням часток у статутному капіталі товариства особам, які зареєстровані на тимчасово окупованій території України.

Натомість суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив про відсутність у матеріалах справи договорів щодо надання ТОВ "ХК Інноваційні технології" на користь ТОВ "Компанія Добробут-Трейд" та ПрАТ "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона" поворотної фінансової допомоги, та платіжних доручень на перерахування коштів за такими договорами. У зв`язку з чим, за висновком апеляційного суду, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 приймали участь в їх укладенні, виконанні та взагалі мають будь-який зв`язок з такими договорами, а тому відсутні підстави покладення на них субсидіарної відповідальності внаслідок укладення зазначених договорів на час існування у ТОВ "ХК Інноваційні технології" заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Украгролізинг". До того ж сама по собі бездіяльність учасників боржника не є ознакою доведення підприємства до банкрутства.

Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції не мав права посилатись на описову частину ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.06.2021 у справі №991/4108/21 та від 18.06.2021 по справі №991/4107/21 та вважати, що викладені у вказаних ухвалах обставини є встановленими.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би надавав змогу встановити, хто конкретно з посадових осіб ТОВ "ХК Інноваційні технології" приймав рішення щодо відчуження транспортного засобу/нерухомого майна, хто приймав участь в укладенні та виконанні відповідних договорів.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, оскільки вони зроблені з неповним з`ясуванням обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом. (ч. 3 ст. 215 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 61 КУзПБ ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а стягнені, за результатом проведеної роботи, суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ суб`єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:

І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (ст. 1 КУзПБ), "пов`язані особи" (ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");

ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зав`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас при вирішенні питання щодо вини (форми вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

При цьому, на ліквідатора відповідно до ч. 5 ст. 61 КУзПБ покладається обов`язок доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) суб`єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).

Водночас, притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

З вищевикладеного можна дійти висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20).

Звертаючись із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, ліквідатор стверджував, що протиправні дії та бездіяльність колишніх учасників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) і керівника ТОВ "ХК Інноваційні технології" ОСОБА_3 та дії колишнього голови правління ДПАТ НАК "Украгролізинг" ОСОБА_4 .

Ліквідатор стверджував, що у 2013 році за наявності невиконаних грошових зобов`язань перед кредитором ДПАТ НАК "Украгролізинг" боржником була надана поворотна фінансова допомога на користь двох юридичних осіб без вчинення надалі будь-яких дій щодо повернення коштів, а також було відчужено усе рухоме та нерухоме майно боржника, що й призвело зрештою до неплатоспроможності боржника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у спірний період керівником боржника був ОСОБА_3 , а засновниками, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із частками у статутному капіталі у розмірі 19 % кожен.

Разом з тим, повністю погоджуючись із доводами апеляційний скарг відповідачів, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних і суперечливих висновків щодо обставин, які визначають об`єктивну сторону правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Так, судом апеляційної інстанції зазначено про недоведеність надання боржником поворотної фінансової допомоги третім особам, при цьому вказано, що на момент надання поворотної фінансової допомоги у боржника було достатньо коштів на рахунках, тобто існувала фінансова можливість надавати позику іншим особам. Однак судом апеляційної інстанції залишено без дослідження наявні у справі банківські виписки по рахунках боржника із відповідними призначеннями платежів, на які ліквідатор посилався як на підтвердження фактів виведення коштів та обставин, що призвели до неплатоспроможності боржника.

До того ж, судом не враховано, що будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність. У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Так, зазначаючи про недоведеність тверджень ліквідатора про те, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приймали участь в укладенні спірних договорів, їх виконанні та взагалі мають будь-який зв`язок з такими договорами, судом апеляційної інстанції не було перевірено обов`язків та повноважень зазначених осіб щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом у спірний період.

Звідси обґрунтованими є доводи арбітражного керуючого Демчана О. І., що судом апеляційної інстанції не враховано, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини. Натомість у цій справі апеляційний суд необґрунтовано поклав на ліквідатора обов`язок доведення вини відповідачів у доведенні боржника до банкрутства.

Верховний Суд погоджується також з доводами скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 28.07.2021 у справі №917/1500/18(917/1932/20), що до засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв`язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів.

При розгляді даної справи суду апеляційної інстанції належало належним чином перевірити доводи ліквідатора про те, що підставою для субсидіарної відповідальності, зокрема, колишніх учасників боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була їх бездіяльність, що призвела до неплатоспроможності товариства, оскільки, володіючи частками у статутному капіталі по 19%, мали здійснювати, але не здійснювали, належний контроль за діяльністю товариства.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції помилково не надано жодної оцінки висновку експерта №44/21 від 16.12.2021, аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "ХК Інноваційні технології" щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, який складено розпорядником майна ТОВ "ХК Інноваційні технології" Лободою В. О. Разом з тим, поклавши в основу свого рішення вказані докази, суд апеляційної інстанції не врахував визначені ст. 86 Г ПК України правила оцінки доказів щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження усіх наявних у справі доказів у їх сукупності.

Водночас колегія суддів частково погоджується із доводами ОСОБА_3 , що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суд не має преюдиційного значення в розумінні ст. 75 Г ПК України. Проте, з огляду на положення ст. 86 Г ПК України, суд зобов`язаний у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору. Тому, господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Так судом апеляційної інстанції не враховано, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 269 Г ПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Порушення судом апеляційної інстанції принципу повноти встановлення обставин справи, оцінки доказів та їх відображення у прийнятому судовому рішенні, якими вирішувався спір по суті, свідчить про передчасність здійснених висновків у даній справі щодо недоведеності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на відповідачів.

Враховуючи наведене, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника є передчасними, оскільки такі висновки зроблені за відсутності повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи. Водночас доводи касаційної скарги арбітражного керуючого Демчана О. І. знайшли своє часткове підтвердження.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Відповідно до ст. 236 Г ПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведеним вимогам прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 Г ПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, касаційна скарга ТОВ "ХК Інноваційні технології" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. підлягає частковому задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 911/1077/19 (911/1548/21 - скасуванню із направленням справи № 911/1077/19 (911/1548/21) на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене в даній постанові, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ХК Інноваційні технології", у зв`язку із доведенням боржника до банкрутства на осіб, які були засновниками (учасниками) та керівником боржника, а також особу, яка була головою правління кредитора Національної акціонерної компанії "Украгролізинг".

Керуючись ст. ст. 300 301 314 315 317 Г ПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХК Інноваційні технології" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича - задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №911/1077/19 (911/1548/21) - скасувати.

Справу №911/1077/19 (911/1548/21) направити на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Банасько О. О.

Огороднік К. М.