ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1149/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед"
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
позивача - адвоката Крижова С.В.;
відповідача 1 - адвоката Романчука О.А.;
відповідача 2 - адвоката Пікалової Ю.М.
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя Бацуца В.М.)
від 12.02.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кропивна Л.В., судді: Калатай Н.Ф., Поляк О.І.)
від 21.10.2020
у справі за позовом Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія",
2. Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - державний реєстратор Городоцької районної державної адміністрації Львівської області Окрепка Галина Володимирівна
про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, визначення розміру статутного капіталу товариства,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У травні 2019 Компанія "Зафорпо Венчурс Лімітед" (Zaforpo Ventures Limited) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.10.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited), у якому просила:
- визнати право власності (та визначити розмір частки) Компанія "Зафорпо Венчурс Лімітед" на 100 % частки, яка становить 1 250 000, 00 грн у статутному капіталі ТОВ "Кримська водочна компанія";
- визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Кримська водочна компанія" у сумі 1 250 000,00 грн, 100 % якого належить Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед".
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору від 04.12.2018, укладеного з Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" (EBC Eastern Beverage Company Limited), набув право власності на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "Кримська водочна компанія", проте не має можливості реалізувати свої корпоративні права, оскільки державний реєстратор відмовив у здійсненні реєстрації змін до відомостей про склад учасників через відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - Єдиний державний реєстр) відомостей щодо Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед", як учасника товариства.
Позивач стверджує, що через бездіяльність самого товариства та попередніх власників 100 % частки у статутному капіталі щодо нездійснення державної реєстрації змін до відомостей про зміну складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю (з Компанії "Істерн Беверідж Компані С.А." на Компанію "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед"), порушуються його корпоративні права, як учасника, котрий володіє 100 % у статутному капіталі, щодо управління товариством, і відновлення його прав може бути здійснене шляхом визнання права власності на 100 % частки у статутному капіталі, а також визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства за рішенням суду відповідно до підпункту "д" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
1.3. ТОВ "Кримська водочна компанія" проти позову заперечувало, стверджуючи, що відповідно до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі єдиним учасником товариства є Компанія "Істерн Беверідж Компані С.А." і позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ця Компанія продала або будь яким-чином передала право власності іншим особам.
1.4. Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" позов визнала та пояснила, що раніше набула право власності на 100 % частки у статутному капіталі товариства відповідно до договору про продаж частки від 08.04.2014, укладеного з Компанією "Істерн Беверідж Компані С.А.". Відповідач - 2 зауважив, що мав повне право розпорядитися (здійснити відчуження позивачу) своєю власністю (часткою у статутному капіталі), навіть за відсутності змін у Єдиному державному реєстрі та статутних документа товариства.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Господарський суд Київської області рішенням від 12.02.2020 відмовив у задоволенні позову.
2.2. Суд першої інстанції встановив такі обставини:
2.2.1. відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Компанія "Істерн Беверідж Компані С.А." (Eastern Beverage Company S.A.) станом на 28.02.2013 та станом на момент розгляду справи ТОВ "Кримська водочна компанія" був і є єдиним учасником (розмір внеску у статутному капіталі товариства - 1 250 000, 00 грн, що становить 100, 00 % статутного капіталу товариства).
2.2.2. 28.02.2013 між Компанією "Істерн Беверідж Компані С. А." та Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого цедент цим відступає цесіонарію 100 % своїх законних та бенефіціарних прав та інтересів в якості позичальника, а цесіонарій приймає таке відступлення на всіх умовах цього договору про відступлення права вимоги в обмін на достатню та належну винагороду, визначену генеральним договором, який додається до цього документу у формі додатку А.
2.2.3. У цей же день між сторонами було укладено генеральний договір, згідно з умовами пунктів 1, 2 якого продавець продає покупцеві 100 % акцій ТОВ "Кримська Водочна Компанія" та "Helinburg Investments Limited"; і 99,9 % акцій ТОВ "АлкоРус", ТОВ "Альянс" та ТОВ "Російський горілчаний холдинг". Покупець приймає відповідно 100 % та 99, 9 % акцій зазначених вище компаній. Продаж акцій компанії здійснюватиметься шляхом виконання окремих договорів купівлі-продажу щодо кожної Компанії.
2.2.4. 08.04.2014 між Компанією "Істерн Беверідж Компані С. А." та Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, згідно з умовами пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця свою частку у статутному капіталі ТОВ "Кримська водочна компанія", у розмірі 100 % статутного капіталу товариства, що дорівнює 1 250 000, 00 грн, а покупець - прийняти і оплатити вказану частку в порядку та строки, визначені цим договором.
2.2.5. У пункті 4.1 цього договору сторони дійшли згоди, що право власності на частку, що є предметом цього договору, переходить до покупця в момент укладення цього договору.
2.2.6. 04.12.2018 Компанія "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" уклала з Компанією "Зафорпо Венчурс Лімітед" договір відступлення права вимоги та передачі частки.
2.2.7. 08.01.2019 сторони підписали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Кримська водочна компанія".
2.2.8. 18.03.2019 державним реєстратором Городоцької районної державної адміністрації Львівської області Окрепкою Галиною Володимирівною відмовлено позивачу - Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед" у проведенні реєстраційної дії - державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ "Кримська водочна компанія", пов`язаних із зміною складу учасників товариства, оскільки у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості щодо Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" (продавця), як учасника товариства.
2.2.9. 02.10.2019 сторони підписали договір про внесення змін (уточнення) до договору відступлення права вимоги та передачі частки, у якому погодили, що:
1. Сторони однаково розуміють і застосовують вказаний контракт і визнають, що право власності на "частку" перейшло від цедента до цесіонарія, але уклали цей договір для додаткового підтвердження волевиявлення сторін за Контрактом та об`єктивних фактів і наслідків такого Контракту, і виключення будь яких неправильних трактувань будь-якими третіми особами змісту Контракту.
2. Сторони підтверджують, погоджуються, і заявляють, що термін "частка" (у лапках або без, з маленької або великої букви), який використовується у тексті Контракту (а також у тексті цього договору) означає: частка 100 % у статутному капіталі (1 250 000, 00 (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч) гривень у статутному капіталі) підприємства KRYMSKA VODOCHNA KOMPANIYA, LIMITED LIABILITY COMPANY (також, сторони мають на увазі назву CRIMEAN VODKA COMPANY) (9753, Ukraine, Autonomous Republic of Crimea, Simferopol District, Mazanka Village, Sadovaya Street, 19, identification code 36499654; Оригінально українською мовою: "Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" (97530, Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вулиця Садова, будинок 19, ідентифікаційний код 36499654).
3. Сторони визнають і підтверджують, що відповідно до Контракту право власності на "частку" перейшло від цедента до цесіонарія у день "Завершення" - а саме: 04.12.2018. Починаючи з 04.12.2018 цесіонарій є повноправним власником „частки" і може розпоряджатись "часткою" будь-яким чином на власний розсуд, мати (реалізовувати) усі права власника "частки".
2.2.10. 02.10.2019 сторони підписали акт про внесення змін (уточнення) до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Кримська водочна компанія".
2.2.11. Діяльність Компанії "Істерн Беверідж Компані С. А." є припиненою, що підтверджується довідкою б/н від 30.10.2019 р. про анулювання та іншими документами, наявними у матеріалах справи.
2.3. Суд першої інстанції встановив, що Компанія "Зафорпо Венчурс Лімітед" набула у власність та є власником 100 % частки (у розмірі 1 250 000, 00 грн) статутного капіталу ТОВ "Кримська водочна компанія", проте відмовив у задоволенні позову з підстав недоведення факту оспорення та невизнання саме відповідачами виникнення та набуття позивачем права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Кримська водочна компанія".
2.4. Суд виходив з того, що фактично спір у справі виник між позивачем та державним реєстратором з приводу оскарження дій останнього щодо його відмови у проведенні реєстраційної дії, а не у зв`язку із оспоренням чи не визнанням саме відповідачами права власності позивача на частку у статутному капіталі товариства.
2.5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.10.2020 апеляційну скаргу Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2020 року - без змін.
2.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, проте виходив з інших мотивів.
2.7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що:
2.7.1. у відносинах із третіми особами повноваження учасника на відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю має підтверджуватися випискою із Єдиного державного реєстру, яка містить відомості про належність частки, яка відчужується, особі як учаснику господарського товариства;
2.7.2. права на розпорядження часткою, тобто всього комплексу правоволодіння, виникає у особи не лише з моменту внесення нею плати за частку, але з моменту вчинення державним органом реєстраційної дії щодо внесення змін у відомості про таку особу, як учасника товариства;
2.7.3. відповідач-2, відносно якого у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про наявність у нього права на частку, не міг здійснити її відчуження позивачу у справі;
2.7.4. відсутність зареєстрованого права на частку у обох відповідачів означає, що вказані особи наявних чи уявних прав позивача не заперечують.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 25.11.2020 Компанія "Зафорпо Венчурс Лімітед" звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020. Просить скасувати ці судові рішення та задовольнити позов у повному обсязі.
3.2. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає:
3.2.1. неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статей 89 328 363 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (станом на 2014 рік), частини 3 статті 10 та частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 911/3773/17, від 10.10.2019 у справі № 911/2218/18, від 13.11.2018 у справі № 910/605/18, від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17, від 04.08.2020 у справі № 910/10764/19, від 22.10.2019 у справі № 923/876/19, зокрема, що право власності на частку в статутному капіталі товариства виникає з моменту укладення договору; закон не пов`язує момент виникнення права участі у товариства з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ; належним способом захисту є визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру часток учасників товариства (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
3.2.2. неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 191 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України та відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Кримська водочна компанія" просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
3.4. Обґрунтовуючи заперечення щодо змісту та вимог касаційної скарги, відповідач- 1 вказує, що:
3.4.1. законодавство України вимагає набуття особою статусу учасника для отримання прав на розпорядження часткою. Для чого особа має здійснити певні дії - провести збори учасників, внести зміни щодо складу учасників товариства і провести необхідні реєстраційні дії.
3.4.2. Компанія "Істерн Беверідж Компані С. А." не мала права розпоряджатися часткою у статутному капіталі, тому укладений з позивачем договір купівлі-продажу є нікчемним відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, як такий, що порушує публічний порядок;
3.4.3. позивач не довів, що частка в статутному капіталі ТОВ "Кримська водочна компанія" була повністю оплачена попереднім учасником (учасниками), а відповідно до статті 53 Закону України "Про господарські товариства" частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено;
3.4.4. суд першої інстанції встановив обставини щодо набуття позивачем права власності 100 % частки (у розмірі 1 250 000, 00 грн) статутного капіталу ТОВ "Кримська водочна компанія", які були доведені належними доказами;
3.4.5. обраний позивачем у спірних правовідносинах спосіб захисту щодо визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не можна вважати правильним, оскільки закон не пов`язує момент виникнення права участі у ТОВ або ТДВ з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ або ТДВ. Водночас, згідно з положеннями статті 89 Цивільного кодексу України відомості про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Правові наслідки наявності або відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
3.4.6. якщо товариство після прийняття рішення про внесення змін до установчих документів (зміна складу учасників) не повідомило орган, що здійснив реєстрацію, для внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру, новий учасник мав право звернутися до господарського суду з позовом про зобов`язання товариства вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв`язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства".
3.5. 16.02.2021 відповідач-2 подав пояснення щодо касаційної скарги, в яких зауважив, що у суді першої інстанції визнав позов, оскільки вважає, що позивач набув право власності на частку і його права як власника порушуються через відсутність можливості внесення запису до Єдиного державного реєстру. Право власності відповідача-2, а відповідно й наступного власника (позивача) не визнається відповідачем-1, оскільки ним не було вчинено дій щодо подачі документів для реєстрації змін складу учасників відповідача - 1 та його керівника на виконання рішення загальних зборів товариства про передачу частки та зміну директора, оформленого протоколом № 49 від 30.06.2014, який підписаний представниками Компанії "Істерн Беверідж Компані С. А." та Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статі 89, пункту 4 частини 1 статті 116, статей 328 363 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (станом на 2014 рік), частини 3 статті 10 та частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Верховний Суд виходить з такого.
4.3. Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
4.4. Згідно з частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.5. Згідно з положеннями статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
4.6. У пункті 4 частині 1 статті 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
4.7. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи був врегульований статтею 147 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" (яка була чинною на момент укладення договору купівлі-продажу частки Компанією "Істерн Беверідж Компані С. А." та Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед"). Згідно з положеннями зазначених норм права учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
4.8. У постанові від 10.10.2019 у справі № 911/2218/18 Верховний Суд зробив висновок, що право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Закон не пов`язує момент виникнення права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Такий саме висновок був сформульований у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 911/3773/17.
4.9. Суд апеляційної інстанції у порушення вимог частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України не врахував ці висновки та помилково зазначив, що відповідач-2, відносно якого у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про наявність у нього права на частку, не міг здійснити її відчуження позивачу у справі, оскільки право на розпорядження часткою, тобто всього комплексу правоволодіння, виникає у особи не лише з моменту внесення нею плати за частку, але з моменту вчинення державним органом реєстраційної дії щодо внесення змін у відомості про таку особу, як учасника товариства.
4.10. Такий висновок суду апеляційної інстанції суперечить положенням частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
4.11. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 317 Цивільного кодексу України).
4.12. Чинне законодавство, як на момент укладення договору купівлі-продажу частки між Компанією "Істерн Беверідж Компані С. А." та Компанією "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед", так і на момент укладення договору з позивачем у справі, не визначало, що продавець частки у статутному капіталі товариства має право продати її стороннім особам лише за умови вчинення державним органом реєстраційної дії щодо внесення змін у відомості про таку особу, як учасника товариства. Суд апеляційної інстанції, дійшовши такого висновку, обмежив власника у здійсненні правомочності щодо розпоряджання своїм майном за відсутності на те законних підстав.
4.13. Правові наслідки невнесення відповідних відомостей щодо змін у складі учасників товариства до Єдиного державного реєстру, що визначені статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", стосуються правовідносин у спорі юридичної особи з третіми особами. Натомість, у частині 5 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
4.14. Аргументи відповідача-1, що законодавство України вимагає набуття особою статусу учасника для отримання прав на розпорядження часткою, для чого особа має здійснити певні дії - провести збори учасників, внести зміни щодо складу учасників товариства і провести необхідні реєстраційні дії, Верховний Суд відхиляє, оскільки підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. У разі відступлення частки, особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін. Включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства (пункти 52, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 (провадження № 12-33гс19)).
4.15. З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що ухвалена внаслідок неправильного застосування норм статі 89, пункту 4 частини 1 статті 116, статей 321 328 334 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства", частини 3 статті 10 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
4.16. Суд першої інстанції, обґрунтовано встановивши, що Компанія "Зафорпо Венчурс Лімітед" набула у власність та є власником 100 % частки (у розмірі 1 250 000, 00 грн) статутного капіталу ТОВ "Кримська водочна компанія", помилково відмовив у позові з тих підстав, що позивачем не доведено факт оспорення та невизнання цього права саме відповідачами.
4.17. Верховний Суд зауважує, що судом безпідставно не було враховано, що окрім вимоги про визнання права власності позивачем заявлена також вимога про визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки учасника товариства.
4.18. У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
4.19. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у пунктах 62, 63 цієї постанови, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
4.20. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 за провадженням № 12-88гс19).
4.21. Отже, оскільки частиною 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка містить вичерпний перелік підстав для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, встановлені спеціальні способи захисту порушеного права або інтересу, і за практикою Великої Палати Верховного Суду відповідати за таким позовом має товариство та учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі, висновок суду першої інстанції про відмову в позові з тих підстав, що у даному випадку спір фактично виник між позивачем та державним реєстратором з приводу оскарження дій останнього щодо його відмови у проведенні реєстраційної дії, є помилковим.
4.22. Звернення до суду із цим позовом не зумовлене необхідністю захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин, зважаючи на правомірність дій державного реєстратора та неможливість проведення реєстраційних дій через відсутність в реєстрі інформації щодо Компанії "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед", у якої позивач придбав частку у статутному капіталі товариства.
4.23. Отже, зважаючи на те, що суд першої інстанції встановив, що Компанія "Зафорпо Венчурс Лімітед" є власником 100 % частки (у розмірі 1 250 000, 00 грн) статутного капіталу ТОВ "Кримська водочна компанія", і відповідно до підпункту "д" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" позовні вимоги у частині визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки учасника товариства відповідають належним та ефективним способам захисту, Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення в частині відмови в задоволенні зазначеної позовної вимоги слід скасувати і прийняти нове рішення, яким у цій частині позов задовольнити, оскільки позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.
4.24. Крім того, оскільки за висновком Великої Палати Верховного Суду позовна вимога про визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не є належним та ефективним способом захисту, судові рішення в частині відмови у задоволенні зазначеної позовної вимоги слід залишити без змін.
4.25. Аргументи ТОВ "Кримська водочна компанія", викладені у відзиві на касаційну скаргу, стосовно того, що суд першої інстанції помилково встановив обставини щодо набуття позивачем права власності 100 % частки (у розмірі 1 250 000, 00 грн) статутного капіталу ТОВ "Кримська водочна компанія", що були доведені належними доказами, Верховний Суд відхиляє, оскільки ці доводи стосуються оцінки доказів, їх належності та допустимості, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
4.26. При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що суд першої інстанції встановив, що позивач та Компанія "І-Бі-Сі Істерн Беверіж Кампані Лімітед" набули права власності на 100 % частки (у розмірі 1 250 000, 00 грн) статутного капіталу ТОВ "Кримська водочна компанія" на підставі договорів. Ці договори у судовому порядку не визнані недійсними, доказів чого сторонами не надано, та не є нікчемними правочинами, оскільки їх недійсність не встановлена законом. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
4.27. Доводи ТОВ "Кримська водочна компанія" стосовно того, що Компанія "Істерн Беверідж Компані С. А." не мала права розпоряджатися часткою у статутному капіталі, тому укладений з позивачем договір купівлі-продажу є нікчемним відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, як такий, що порушує публічний порядок, Верховний Суд відхиляє, оскільки, як вже зазначалось, чинним законодавством не передбачено, що продавець частки у статутному капіталі товариства має право продати її стороннім особам лише за умови вчинення державним органом реєстраційної дії щодо внесення змін у відомості про таку особу, як учасника товариства, а відповідно до частини 2 статті 321 Цивільного кодексу України особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
4.28. Посилання ТОВ "Кримська водочна компанія" на те, що новий учасник мав право звернутися до господарського суду з позовом про зобов`язання товариства вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв`язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства", Верховний Суд відхиляє, оскільки незвернення попереднього учасника з таким позовом не може бути підставою для обмеження прав дійсного власника частки у статутному капіталі товариства. Окрім того, такий спосіб захисту не є належним та ефективним у спірних правовідносинах, зважаючи на положення підпункт "д" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у чинні редакції.
4.29. З огляду на те, що Верховний Суд ухвалив нове рішення на користь позивача, відсутні підстави для надання висновку щодо застосування статті 191 Господарського процесуального кодексу України в контексті чи порушує права та інтереси інших осіб, зокрема, самого товариства, факт визнання позову колишнім учасником (продавцем частки) у правовідносинах між учасниками щодо права власності на частку, щодо участі у товаристві, визначення розміру статутного капіталу і часток учасників.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
5.1. Пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
5.2. Частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
5.3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України).
5.4. Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними обставин та в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень у частині відмови в задоволенні позову щодо визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та розміру часток учасників у такому товаристві й ухвалення нового рішення про задоволення позову в цій частині, оскільки судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
6. Щодо судових витрат.
6.1. Відповідно до підпунктів "б ", "в " пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
6.2. Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
6.3. З огляду на те, що спір у даній справі виник із неправильних дій відповідача-1, які фактично призвели до неможливості здійснити реєстрацію змін до відомостей про склад учасників та реалізації позивачем корпоративних прав, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом майнової вимоги (щодо визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та розміру часток учасників у такому товаристві), покладаються на відповідача-1.
Керуючись статтями 129, 287, 300, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед" (Zaforpo Ventures Limited) задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 911/1149/19 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та розміру часток учасників у такому товаристві й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
3. Визначити, що розмір частки Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед" (Zaforpo Ventures Company Limited; 35, Eleftheriou Venizelou, 1107, Nicosia, Cyprus; HE 354695) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (код 36499654, місцезнаходження: 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вулиця Садова, будинок 19) у сумі 1250000,00 грн (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч) становить 100,00% (сто).
4. Рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 911/1149/19 в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання права власності Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед" на частку в статутному капіталі товариства залишити без змін.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (код 36499654, місцезнаходження: 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вулиця Садова, будинок 19) на користь Компанії "Зафорпо Венчурс Лімітед" (Zaforpo Ventures Company Limited; 35, Eleftheriou Venizelou, 1107, Nicosia, Cyprus; HE 354695) судовий збір за розгляд позову у розмірі 1921,00 грн; за розгляд апеляційної скарги - 2881,50 грн; за розгляд касаційної скарги -3842,00 грн.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова Судді О. Кібенко Л. Стратієнко