№ 911/1862/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/1862/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю представника: боржника ОСОБА_1 - адвоката Дасюка В. В., арбітражного керуючого Дарієнка В. Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022

та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині пунктів 1, 2, 3, 4

та касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022

та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині закриття провадження

у справі №911/1862/21

за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 відкрито провадження у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі №911/1862/21 за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника у сумах: 4 540 грн - до задоволення вимог кредиторів; 7 054 789,54 грн - 2 черга (без права вирішального голосу); зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника; призначено засідання суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі №911/1862/21: (1) відмовлено у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів; (2) закрито провадження у справі № 911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; (3) припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі № 911/1862/21; (4) припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Дарієнка В. Д.; (5) затверджено звіт арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 911/1862/21 за період з 12.10.2021 по 01.03.2022 у загальній сумі 56 784,19 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі №911/1862/21 залишено без змін.

У касаційній скарзі арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. просить скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині пунктів 1, 2, 3, 4, а справу №911/1862/21 - направити для продовження розгляду до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині закриття провадження у справі №911/1862/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження арбітражний керуючий та боржник зазначають відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ у зв`язку з відсутністю кредиторів, які мають право вирішального голосу на зборах кредиторів, однак за наявності конкурсного кредитора з правом дорадчого голосу.

Боржник також вказує, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не враховано висновку щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. та ОСОБА_1 вважають, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано п. 9 ч. 1 ст. 90, ч. 11 ст. 126 та ст.130 КУзПБ та не враховано добросовісної поведінки боржника, пасивної поведінки єдиного кредитора щодо не схвалення плану реструктуризації боргів боржника та наявності неплатоспроможності боржника.

Крім того, заявники касаційний скарг зазначають, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях необґрунтовано послались на правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20 та від 23.12.2021 у справі №921/173/21 з огляду на відмінність фактичних обставин у вказаних справах із справою №911/1862/21.

В судовому засіданні представник боржника уточнив вимоги касаційної скарги та просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в у повному обсязі.

Разом з тим, касаційна скарга боржника не містить жодних доводів щодо незгоди із судовими рішення судів попередніх інстанцій в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів у справі № 911/1862/21. Відтак предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвала Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині пунктів 1, 2, 3, 4.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. підлягає задоволенню, а касаційна скарга боржника ОСОБА_1 частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, вказавши про неможливість сплатити заборгованість перед АТ "Альфа-Банк" у розмірі 16 340 989,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 відкрито провадження у справі № 911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка В. Д.; призначено попереднє засідання господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2021 за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника: 4 540,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 7 054 789,54 грн - 2 черга (без права вирішального голосу); зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника; призначено засідання суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 01.02.2022.

Грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" у сумі 7 054 789,54 грн визнані судом першої інстанції без права вирішального голосу, як такі, що заявлені після спливу встановленого ст. 45 КУзПБ строку.

Арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. та боржник ОСОБА_1 звернулись до Господарського суду Київської області із клопотаннями про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, які були мотивовані не прийняттям зборами кредиторів рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів та відсутністю у боржника можливості погасити заборгованість перед кредитором (неплатоспроможністю).

В свою чергу АТ "Альфа-Банк" звернулось із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, посилаючись на те, що боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в деклараціях про майновий стан вказано неповну та недостовірну інформацію щодо його майнового стану та членів його сім`ї, а арбітражним керуючим не вжито заходів щодо перевірки декларації боржника.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні клопотання АТ "Альфа-Банк" про закриття провадження відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ з підстав його необґрунтованості, однак дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з посиланням на ч. 11 ст. 126 та п. 9 ч.1 ст. 90 КУзПБ.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом передують такі умови як не прийняття у встановлений законом строк рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів, що передбачає наявність кредиторів у справі про банкрутство, які мають право вирішального голосу або ухвалення судом рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

За висновками судів попередніх інстанцій відсутність у справі кредиторів з правом вирішального голосу на зборах кредиторів зумовлює неможливість розгляду плану реструктуризації боргів боржника, а відтак і відсутність процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі (у т.ч. перейти до процедури погашення боргів боржника) та свідчить про відсутність підстав для визнання боржника банкрутом.

Однак з такими висновками, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, виходячи з наступного.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Правовий висновок аналогічного змісту викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Згідно з ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).

Згідно з ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Приписами ст. 45 КУзПБ встановлено, зокрема, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи підставою для звернення до суду із заявою про неплатоспроможність фізична особа ОСОБА_1 зазначив неможливість у зв`язку із відсутністю майна та постійних доходів сплатити заборгованість перед єдиним кредитором АТ "Альфа-Банк" за кредитом в іноземній валюті відповідно до договору від 21.12.2007 № 10-29/4869.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 звернувся один кредитор - АТ "Альфа-Банк", грошові вимоги якого розглянуті та визнані судом першої інстанції у попередньому засіданні без права вирішального голосу, як такі, що заявлені після спливу встановленого ст. 45 КУзПБ строку.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Так, ухвалою за результатами попереднього засідання суд першої інстанції зобов`язав керуючого реструктуризацією боржника організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника та призначив засідання суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 01.02.2022.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами п. 8 ч. 5 ст. 119, ч. 11 ст. 126 цього Кодексу визначено строк - три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до ч. 7, п. 2 ч. 8 ст. 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Системне тлумачення положень ст. ст. 90 123 126 128 129 КУзПБ у взаємозв`язку зі ст. ст. 2 113 КУзПБ приводить до висновку, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе:

- зі спеціальних підстав, визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ, ч. 11 ст. 126 КУзПБ;

- із загальних підстав, визначених п. 1 - 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи);

- в інших випадках, передбачених законом (п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ).

За змістом положень ч. 11 ст. 126 КУЗПБ у взаємозв`язку з п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури розпорядження майном, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

У разі неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, після спливу цього строку повинен у судовому засіданні з`ясувати позиції сторін та крізь призму судового контролю оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Як вбачається із оскаржуваних судових рішень, єдиною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність була відсутність у цій справі кредиторів із правом вирішального голосу, що за висновком судів попередніх інстанцій, зумовлює неможливість розгляду плану реструктуризації боргів боржника, а відтак і відсутність процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі.

На думку судів першої та апеляційної інстанцій інстанцій, зазначена підстава для закриття провадження у справі про неплатоспроможність охоплюється п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом. При цьому суди послались правові висновки щодо застосування п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, що викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20 та від 23.12.2021 у справі №921/173/21.

Так, у зазначених постановах Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтримав висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справах про неплатоспроможність у зв`язку із відсутністю вимог кредиторів до боржника та неможливістю розгляду плану реструктуризації боргів боржника, а відтак і відсутності процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі (перейти до процедури погашення боргів боржника), підстави для визнання боржника банкрутом відсутні.

У справах № 911/3459/20 та №921/173/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що, зважаючи на послідовність встановлених судами попередніх інстанцій обставин (до боржника не висунуто вимог кредиторів, у зв`язку з чим є неможливим як розгляд плану реструктуризації боргів боржника, проект якого підлягає схваленню зборами кредиторів, так і визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів), відсутність процесуальних норм, якими було б врегульовано можливість здійснення подальшого розгляду справи за названих обставин, а також те, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, застосування до спірної ситуації судами першої та апеляційної інстанцій положень п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі, є логічним та виправданим.

Таким чином вказані вище висновки у справах № 911/3459/20 та №921/173/21 були сформовані за відсутності у справах про неплатоспроможність кредиторів (до боржників не висунуто вимог кредиторів).

Натомість у справі, яка розглядається, на відміну від справ № 911/3459/20 та №921/173/21, наявний конкурсний кредитор із визнаними грошовими вимогами в сумі 7 054 789,54 грн, що помилково не взято до уваги судами попередніх інстанцій.

У зв`язку з чим касаційний суд погоджується із доводами касаційних скарг боржника та арбітражного керуючого щодо не обґрунтованого посилання судів попередніх інстанцій на правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20 та від 23.12.2021 у справі №921/173/21 з огляду на відмінність фактичних обставин у вказаних справах із справою №911/1862/21, яка розглядається.

Згідно з ч. 1 ст. 48 КУзПБ учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу, зокрема, конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

За змістом ч. 1, 2 ст. 123 КУзПБ участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже у справі, що розглядається, за відсутності у справі про неплатоспроможність конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу, питання щодо розгляду та затвердження плану реструктуризації боргів боржника підлягає вирішенню конкурсним кредитором з правом дорадчого голосу.

Відтак наявність у справі про неплатоспроможність конкурсного кредитора з правом дорадчого голосу спростовує висновки судів попередніх інстанцій щодо неможливості розгляду плану реструктуризації боргів боржника та відсутності процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі.

Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст. ст. 123 126 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Натомість суд першої інстанції не перевірив причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, не надав оцінки звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника, а також добросовісності боржника - фізичної особи.

У зв`язку із наведеним обґрунтованими є доводи боржника про не врахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Крім того, задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (ч. 3 ст. 122 КУзПБ).

На результатах таких заходів, за приписами ч. 7 ст. 123 та ч. 1 ст. 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та не усунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до п. п. 9 - 11 ч. 5 ст. 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

При цьому своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Наведеного суди першої та апеляційної інстанції також не врахували та не надали оцінки звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника, в тому числі щодо повноти здійснених арбітражним керуючим заходів щодо перевірки декларації боржника.

Враховуючи викладене вище, суди попередніх інстанцій помилково застосували при прийнятті оскаржуваних судових рішень п. 9 ч. 1 ст. 90 та ч. 11 ст. 126 КУзПБ та дійшли передчасних висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч. 6 ст. 310 ГПК України).

Враховуючи викладене, касаційна скарга арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. підлягає задоволенню, касаційна скарга боржника ОСОБА_1 - частковому задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвала Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 у справі № 911/1862/21 - скасуванню із направленням справи № 911/1862/21 у скасованій частині до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 300 301 314 315 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича - задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 у справі №911/1862/21 - скасувати.

Справу №911/1862/21 у скасованій частині направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Огороднік К. М.

Пєсков В. Г.