ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1870/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

відповідача - Бай С. Е.,

третьої особи - Коряк Д. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (судді: Шапран В. В. - головуючий, Андрієнко В. В., Буравльов С. І.) та рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 (суддя Шевчук Н. Г.) у справі

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

про визнання недійсним пункту договору та стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У червні 2023 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд" (далі - ТОВ "Аріан-Трейд"), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - Управління Держаудитслужби) про визнання недійсним пункту 4.1 договору № 29 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2022, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Аріан-Трейд" в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20% та стягнення з відповідача 9410,85 грн з яких: 8326,92 грн сума сплаченого ПДВ, 877,92 грн інфляційне збільшення та 206,01 грн штрафні санкції.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі - постанова КМУ від 02.03.2022 № 178) передбачено нульову ставку ПДВ за правовідносинами, що склалися на підставі договору від 15.07.2022 № 29, що є підставою для визнання договору недійсним у відповідній частині та стягнення безпідставно набутих грошових коштів, інфляційних та 3% річних.

1.3. ТОВ "Аріан-Трейд" у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення, вказувало на те, що ціна договору є однією з умов правочину, погодженої сторонами і зміна ціна після виконання договору не допускається. Відповідач зазначав, що укладаючи договір сторони знали, що мастильні матеріали не призначені для виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а тому в ціну договору був включений податок на додану вартість, який був сплачений.

1.4. Управління Держаудитслужби у поясненнях на позовну заяву просило її задовольнити зазначаючи, що недотримання постанови КМУ від 02.03.2022 № 178 в частині застосування нульової ставки ПДВ до операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, призвело до матеріальної шкоди (збитків) завданих Військовій частині НОМЕР_1 у сумі 8326,92 грн з урахуванням інфляційного збільшення та 3% річних.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, позов задоволено частково, визнано недійсним пункт 4.1 договору № 29 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2022, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Аріан-Трейд", в частині включення до договірної ціни ПДВ за ставкою 20 %, стягнуто з ТОВ "Аріан-Трейд" на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти у сумі 8326,92 грн, інфляційні втрати у сумі 41,63 грн та 3 % річних у сумі 34,90 грн. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Суди попередніх інстанцій вказали, що постановою КМУ від 02.03.2022 № 178 установлено, що з 24.02.2022 і до припинення чи скасування воєнного стану, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту, зокрема, Збройних Сил, військових частин обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Суди установили, що вимога позивача, викладена у претензії від 10.04.2023 № 870/1037 щодо повернення відповідачем сплаченої за договором суми податку на додану вартість у розмірі 8326,92 грн, з огляду на прийняття постанови КМУ від 02.03.2022 № 178 була залишена без відповіді, дійшовши висновку про те, що оскільки відповідачем сума ПДВ отримана за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, вказані кошти підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суди, установивши обставини стосовно того, що оскільки пункт 4.1 договору до ціни договору всупереч вимогам Податкового кодексу України та постанови КМУ від 02.03.2022 № 178 було включено суму ПДВ у розмірі 8326,92 грн, дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними положень такого договору в частині включення до ціни правочину ПДВ.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, ТОВ "Аріан-Трейд" у касаційній скарзі просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 3, 4 статті 287 та пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що відсутній єдиний висновок у застосуванні норм права у даній категорії справ, вказуючи при цьому на те, що є аналогічно релевантні справи, в яких суд застосовує норми права приходячи до протилежних з цією справою висновку, наприклад справа № 910/14358/23, а висновки Верховного Суду такої категорії справ відсутні.

ТОВ "Аріан-Трейд" у касаційній скарзі зазначає, що договір поставки від 15.07.2022 № 29, укладений між сторонами, укладено Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 169, який не відноситься до категорії договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), а тому застосування до цього договору норм постанови КМУ від 02.03.2022 № 178 неможливо, а тому скаржник вважає, що суди неправильно застосували положення статей 203 217 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України, статті 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення", статті 14 185 195 Податкового кодексу України неправильно встановили і визначили дійсні права та обов`язки сторін, правові норми, які їх регулюють.

На думку скаржника, суди не обґрунтували невзяття до уваги відсутність доказів того, що придбаний за договором товар (мастильні матеріали) призначені для виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Судами порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази і внаслідок порушення процесуальних норм щодо стандартів доказування дійшов до помилкових висновків. Суди не вмотивували своїх висновків, з яких вони виходили при прийнятті рішень, неправильно застосували норми права, які регулюють спірні відносини.

3.2. Військова частина НОМЕР_1 та Управління Держаудитслужби у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, з посиланням на необґрунтованість, недоведеність доводів скаржника та правильність висновків судів з підстав, наведених у відзивах.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 15.07.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та ТОВ "Аріан-Трейд" (продавець) укладено договір № 29 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю мастильні матеріали, а саме оливу для двотактних двигунів "Аріан Мото 2Т" ТУ У 19.2-20574128-039:2016 у кількості 516 кг за ціною 80,60 грн без ПДВ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість (пункт 1.1 договору та умови специфікації).

Відповідно до пункту 4.1 договору загальна вартість товару (сума договору) становить 49 907,52 грн, у тому числі ПДВ - 20% у сумі 8326,92 грн.

В розділі 4 договору зазначено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого та належним чином прийнятого товару протягом 25-ти календарних днів після надання в установленому порядку рахунку-фактури та видаткової накладної.

Договір діє з дати набрання ним чинності та діє до 23.08.2022 (розділ 9 договору).

Суди установили, що на виконання договору ТОВ "Аріан-Трейд" поставило товар на суму 49907,52 грн, у тому числі ПДВ у сумі 8317,92 грн, що підтверджується видатковою накладною від 28.07.2022 № ЦБ-401.

У свою чергу, Військова частина НОМЕР_1 на виконання умов договору оплатила поставлений ТОВ "Аріан-Трейд" товар у сумі 49907,52 грн, у тому числі ПДВ у сумі 8317,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банківської установи про оплату від 09.08.2022 № 961 від 09.08.2022 на вказану суму.

4.3. Також суди установили, що постановою КМУ від 02.03.2022 № 178 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

4.4. 10.04.2023 Військова частина НОМЕР_1 звернулася до ТОВ "Аріан-Трейд" з претензією № 870/1037 в якій вимагала добровільно повернути сплачену за договором суму ПДВ у розмірі 8326,92 грн з огляду на положення постанови КМУ № 178.

Однак, вказана претензія була залишена ТОВ "Аріан-Трейд" без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

4.5. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "Аріан-Трейд" про визнання недійсним пункту 4.1 договору № 29 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2022 в частині включення до договірної ціни ПДВ за ставкою 20 % та стягнення з відповідача 9410,85 грн з яких: 8326,92 грн сума сплаченого ПДВ, 877,92 грн інфляційне збільшення, 206,01 грн штрафні санкції.

4.6. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, установив обставини стосовно недотримання при укладенні спірного договору вимог податкового законодавства та постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, що зумовлює існування підстав для визнання договору недійсним у частині включення ПДВ до загальної ціни договору, зазначивши, що у такому випадку наявні підстави для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України та стягнення сплаченої суми ПДВ у сумі 8317,92 грн, 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням здійсненого судами перерахунку.

4.7. За змістом статей 6 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 204 вказаного Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 зазначеного Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За змістом частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Статтею 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що ПДВ є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вже зазначалося, у постанові КМУ від 02.03.2022 № 178 відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту, зокрема військових частин, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

4.8. Суди попередніх інстанцій вказали на те, що згідно з індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України від 06.06.2022 № 697/ІПК/99-00-21-03-02-05, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та постанови КМУ № 178, застосовується як до операцій з постачання пального, так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, що визначені постановою № 178.

При цьому податковою службою вказано, що норми Кодексу не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування установленої діючим законодавством ставки податку є обов`язковим, а не правом платника податку.

Також Державна податкова служба України зазначила, що застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів не залежить від факту формування чи не формування постачальниками податкового кредиту за операціями з придбання товарів чи сировини для виготовлення товарів, які надалі постачаються за нульовою ставкою податку.

Тобто, незалежно від того, чи був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), так і за операціями з придбання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених постановою КМУ № 178 категорій суб`єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.

Суди попередніх інстанцій, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23, виходили з того, що операції з постачання військовій частині оливи для двотактних двигунів за спірним договором підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а отже умова пункту 4.1 договору щодо включення суми ПДВ у розмірі 20 % у сумі 8326,92 грн до ціни договору є безпідставною.

4.9. Так, Верховний Суд у справі № 910/2416/23 за позовом заступника керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна сировинна компанія" про визнання недійсним договору в частині включення ПДВ у розмірі 20 % та стягнення 2 833 012,61 грн, залишаючи без змін судові рішення про задоволення позовних вимог, у постанові від 14.11.2023 зазначив таке:

"Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Оскільки не тільки постановою КМУ № 178 від 02.03.2022 визначено нульову ставку податку на додану вартість для операцій з заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту, але й це передбачено підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, то включення до ціни договору ПДВ у розмірі 20%, враховуючи, що замовником товару за договором виступає Військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, суперечить постанові КМУ №178 від 02.03.2022, яка прийнята відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту договору в цій частині.

Враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними пункту 3.1 договору № 9-22 від 14.03.2022 з відповідними змінами у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість".

4.10. Як вже зазначалося, оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Аріан-Трейд" акцентувало увагу на відсутності єдиного висновку у застосуванні норм права у даній категорії справ, вказуючи на те, що є аналогічно релевантні справи, в яких суд застосовує норми права приходячи до протилежних висновків, наприклад справа № 910/14358/23, а висновки Верховного Суду такої категорії справ відсутні.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

З огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Водночас заявник касаційної скарги здійснивши посилання на загальні норми законодавства не навів норму права щодо якої відсутній висновок її застосування, а також обґрунтувань щодо необхідності формування єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування такої норми права, а зміст касаційної скарги зводиться до незгоди із судовими рішеннями та здійснення переоцінки доказів у справі.

Разом з цим, як вже зазначалося, суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані рішення врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23, в якій правовідносини між сторонами є подібними правовідносинам у справі, яка розглядається, стосовно того, що оскільки не тільки постановою КМУ № 178 від 02.03.2022 визначено нульову ставку податку на додану вартість для операцій з заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту, але й це передбачено підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, то включення до ціни договору ПДВ у розмірі 20 %, враховуючи, що замовником товару за договором виступає військова частина, суперечить постанові КМУ № 178 від 02.03.2022, яка прийнята відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту договору в цій частині та стягнення сплаченого ПДВ.

При цьому посилання скаржника на наявність релевантних судових рішень з протилежними висновками, а саме у справі № 910/14358/23 колегія суддів не бере до уваги, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним пункту договору щодо ставки ПДВ та стягнення сплаченого податку, оскаржено до суду апеляційної інстанції, який згідно з ухвалою від 29.04.2024 відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду.

4.11. Заявник касаційної скарги, оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на те, що суди не обґрунтували невзяття до уваги відсутність доказів того, що придбаний за договором товар (мастильні матеріали) призначені для виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, отже до спірного договору не застосовується положення , зокрема постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, отже судами порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази і внаслідок порушення процесуальних норм щодо стандартів доказування дійшов до помилкових висновків.

За змістом пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 зазначеного Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, за змістом вказаної норми достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Водночас скаржник належним чином не обґрунтував у своїй касаційній скарзі наявність хоча би однієї із підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про наявність підстав для скасування судових рішень із вказаної заявником скаржником підстави, передбаченої у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, які пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.

При цьому суди попередніх інстанцій установили, що з огляду на функції та обов`язки покладені на військові частини, у тому числі Військову частину НОМЕР_1 , всі заходи останніх спрямовані виключно на захист, оборону та недоторканості територіальних кордонів України, що не потребує документального підтвердження, оскільки слідує з аналізу фактичних подій на території України та норм законодавства. Отже, закупівлі товарів для забезпечення транспорту військових частин в період військового стану, можливо лише безпосередньо для виконання потреб та функцій спрямованих на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що прямо передбачено постановою КМУ від 02.03.2022 № 178, яку прийнято до укладення спірного договору.

Зважаючи на викладене, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржених судових рішень попередніх судових інстанцій з такої підстави.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ "Аріан-Трейд" не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані у справі судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 без змін.

5.4. У зв`язку із тим, що Верховним Судом не було встановлено допущених судами порушень норм матеріального та процесуального права, та відсутності підстав для зміни чи відміни судових рішень, підлягає поновленню виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі № 911/1870/23, зупинене згідно з ухвалою Верховного Суду від 16.04.2023.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі № 911/1870/12 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2023 у справі № 911/1870/23, зупинене згідно з ухвалою Верховного Суду від 16.04.2023.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак