№ 911/2371/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2371/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020

та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 (в частині задоволених позовних вимог)

у справі № 911/2371/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт"

до 1) Київської митниці Держмитслужби

2) Бориспільського управління Державної казначейської служби України

Київської області

про стягнення 1.312.425,11 грн

Учасники справи:

від ТОВ "Металпромекспорт" - Грищенко І. В. ;

від Київської митниці - Щегель Т. О.;

від Бориспільського управління ДКСУ - не з`явився;

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. 24.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" (далі - ТОВ "Металпромекспорт", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Київська митниця, відповідач-1) та Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області (далі - Бориспільське управління ДКСУ, відповідач-2) про стягнення 1.312.425,11 грн шкоди (збитків).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій органу державної влади (неправомірне затримання відповідачем-1 товару у зоні митного контролю) позивачу було завдано шкоду (збитки).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Київської митниці на користь ТОВ "Металпромекспорт" 740.095,88 грн шкоди (збитків) та 11.101,44 грн судового збору.

2.2. Судове рішення мотивоване тим, що у даному випадку наявні необхідні три умови для стягнення збитків відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме: неправомірні дії органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями та заподіяною шкодою.

2.3. При встановлені розміру шкоди місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що товар та цистерну звільнено з-під митного контролю лише після митного оформлення на підставі судових рішень 26.04.2019, отже до стягнення підлягають понесені позивачем витрати за договором на виконання робіт №230201 від 23.02.2018 та витрати по оренді за цистерну згідно з договорами №33174ДС від 21.05.2017, №8921 ЯК від 23.08.2017, №75 МК від 23.08.2017, №96 ІГ від 12.07.2018 за період з 12.03.2018 по 25.04.2019, тобто за час безпідставного перебування товару в зоні митного контролю внаслідок неправомірних дій відповідача-1.

2.4. За висновком суду позивач не довів причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача-1 і недоотриманням ним 316.745,00 грн внаслідок реалізації товару за іншою ціною, ніж була передбачена первісною редакцію пункту договору щодо ціни товару, та неотримання позивачем 50.525,00 грн у зв`язку із кількісним зменшенням показників газового конденсату.

3. Встановлені судом першої інстанції обставини

3.1. Відповідно до контракту № 20/09 від 20.09.2017 та додатку до нього № 4 від 11.01.2018 позивач є покупцем у "Eurolinex Gmbh" (Німеччина) газового конденсату у кількості 40 т за ціною 591 долларів США за тону на умовах Правил Інкотермс 2010 DAP станції погранпереходу Еперешке-Затєво. Строк поставки січень 2018 року.

3.2. Попередня імпортна декларація на зазначений товар була оформлена 26.02.2018 №1101/UA125270/2018/860975, заявлено код товару за УКТЗЕД 2709001000.

3.3. Після прибуття цистерни на станцію Біла Церква, з метою контролю правильності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД, службовими особами митниці було відібрано зразки згідно з актом №1 від 01.03.2018 та направлено для проведення досліджень до Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень ДФС на предмет можливості класифікації товару у інших товарних позиціях.

3.4. 12.03.2018 позивачем заявлено до митного оформлення митну декларацію №UA125270/2018/ типу ІМ 40 ТН (тимчасова митна декларація) товар "Газовий конденсат природний, газовий конденсат нестабільний (код за УКТЗЕД 2709001000). Зазначена країна відправлення Угорщина, вага товару 37,9 т, ціна товару 22.398,90 дол. США".

3.5. 12.03.2018 посадовою особою митниці на тимчасову митну декларацію виписано картку відмови № UA125270/2018/00015 з визначенням наступної причини: відповідно до частини 21 статті 356 МК України з метою визначення хімічного складу товарів, в тому числі і для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин, були відібрані зразки товарів та направлені до СЛЕД за запитом від 01.03.2018 №70/10-70-65-03/30, у зв`язку з тим, що митне оформлення за ЕМД типу ІМ 40 ТН може бути завершене відповідно до п.п.3 п.2 ст. 255 МК України тільки після проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини 21 статті 356 МК України.

3.6. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 у справі № 0440/5076/18, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС за № UA125270/2018/00015 від 12.03.2018.

3.7. 24.04.2018 Київська митниця ДФС винесла рішення № КТ-UA125000-0024-2018 про визначення коду товару, яким змінила дані граф 31 та 33 МВД, за якими задекларовано товар: "Газовий конденсат нестабільний - 37,9 т. Густота - 0,653 кг/дм3. Результати розрахунку: Теплотворність при 15 С0 (газоподібний стан) - 44,86 МДж/кг; Теплотворність при 0 С0 (газоподібний стан) - 44,87 МДж/кг; Теплотворність при 15 С0 (газоподібний стан) - 12,46 кВт/кг; Обсяг пару конденсату (0 С0 , 1 бар) - 0,18074 м3/кг; густота (при С0 15 та сталому тиску на місці) 0,672 кг/дм3. Густота при 15С0 (атмосферний тиск, рідкий стан) - 0,724 кг/дм3; Густота при 0 С0 (атмосферний тиск, рідкий стан) - 0,724 кг/дм3. Результати вимірювання: склад: С1-0,007 кг/кг; 0,0045 мол/мол; С2-0,0022 кг/кг; 0,0076 мол/мол; С3-0,0132 кг/кг; 0,0311 мол/мол; С4-0,0136 кг/кг; 0,0243 мол/мол; nC4-0,0164 кг/кг 0,0473 мол/мол; іС5 0,0309 кг/кг; 0,0447 мол/мол; nC5 0,0338 кг/кг; 0,0489 мол/мол; С6 0,0989 кг/кг; 0,1196 мол/мол; С7 0,1823кг/кг; 0,1896 мол/мол; С11+-0,132 кг/кг; 0,0641 мол/мол; СО2-0,0003 кг/кг; 0,0006 мол/мол; № 20,0001 кг/кг; 0,0003 мол/мол. Виробник: Speicherung von Erdgas MMBF" - код товару 2709001000 на "Нафтопродукт у вигляді прозорої безбарвної рідини із запахом нафтопродуктів, за хімічним складом є сумішшю вуглеводнів (ациклічні та аліциклічні вуглеводні (в основі) та ароматичні вуглеводні) з вмістом інших домішок. Масова частка толуолу 3,44%. Фракційний склад: температура початку кипіння 28 С0; температура відгону 5 об% 47 С0; температура відгону 10об%-61 С0; температура відгону 50об%-125 С0; температура відгону 90об% - 173 С0; температура кінця кипіння - 205 С0. Залишок: 1об%. Тиск насичених парів 60,17 кПа. Густина проби при 20 С0-719кг/м3. Концентрація хлористих солей - 0,04 мг/дм3. Концентрація свинцю - не містить. Масова частка сірки - 0,0109%. Масова частка води - не виявлено. Масова частка механічних домішок - не виявлено. Масова частка ароматичних вуглеводнів - 10,11%. Детонаційна стійкість (октанове число) за дослідним методом - 57,5. Виробник: Speicherung von Erdgas MMBF", - код товару 2710129000".

3.8. Київською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA125270/2018/00044 від 21.05.2018.

3.9. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 804/3202/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-№UA125000-0024-2018 від 24.04.2018, винесене Київською митницею Державної фіскальної служби та визнано протиправною та скасовано картку відмови № UA125270/2018/00044 від 21.05.2018 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

3.10. Позивачем подано декларацію № UА125270/2019/862793 (типу ІМ 40 ДЕ), за якою 26.04.2019 відповідачем-1 було здійснено митне оформлення вантажу "газовий конденсат природний" - у кількості 37,9 тонни; товар був отриманий одержувачем ТОВ "Кастас" (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 109); відправник ЗАО Захонь-Порт (4625, Захонь, Еуропа тер 12, Угорщина).

3.11. Попередня імпортна митна декларація на товар була оформлена 26.02.2018 №1101/UA125270/2018/860975.

3.12. Товар та цистерну було звільнено з-під митного контролю лише після митного оформлення на підставі рішень суду 26.04.2019, що підтверджується митною декларацією № UА125270/2019/862793 (типу ІМ 40 ДЕ), згідно з якою 26.04.2019 відповідачем-1 було здійснено митне оформлення вантажу "газовий конденсат природний" - у кількості 37,9 тонни, товар отриманий одержувачем ТОВ "Кастас".

3.13. Таким чином, товар та цистерна були неправомірно затримані відповідачем-1 у період з 12.03.2018 по 25.04.2019 та перебували у зоні митного контролю.

3.14. Позивач, затриманий на митному контролі газовий конденсат, завозив з метою його продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд-Ойл" за договором № 2 від 20.09.2017, специфікації № 3 від 12.01.2018 та додаткових угод №№ 1, 2 до специфікації №3 від 30.01.2018, 01.02.2018, якими внесено зміни щодо вантажоодержувача ПП "Дніпрокомплект" на ТОВ "КАСТАС" та станції призначення з Ракитне на Біла Церква, на загальну суму 940.000,00 грн з ПДВ, в кількості 40 т + 10%.

3.15. 24.05.2019 додатковою угодою № 3 до специфікації № 3 від 12.01.2018 сторони погодили ціну - 12.200,00 грн без ПДВ за тону на умовах DAP (Инкотермс 2010) станція Кам`янське Придніпровської залізниці. Ціна з ПДВ - 14.640,00 грн за тону. Загальна сума специфікації 585.600,00 грн з ПДВ.

3.16. Підписанню вказаної додаткової угоди № 3 передував лист ТОВ "Енерготрейд-Ойл" № 0405/1 від 04.05.2019, яким останній повідомив позивача про неможливість придбання газового конденсату за пропоновану ціну у зв`язку зі зміною кон`юктури на ринку нафтопродуктів.

3.17. Газовий конденсат у кількості 35,750 тонн позивач реалізував ТОВ "Енерготрейд-Ойл" за 523.380,00 грн, оплачений останнім позивачу за платіжним дорученням №552 від 29.05.2019.

3.18. За твердженням позивача, оскільки зберігання товару відбувалося на залізничній колії Біла Церква на відкритому просторі, в не в спеціалізованих місцях для зберігання газового конденсату нестабільного, як того вимагає Митний кодексу України, погодні та кліматичні умови призвели до зменшення кількості показників товару на 2 150 кг.

3.19. Вказану розбіжність ваги товару було встановлено проведеною експертизою Дніпродзержинського бюро Дніпропетровської торгово-промислової палати, що відображено в акті експертизи №ДБ-278 від 24.05.2019.

3.20. За висновком суду, зменшення вартості газового конденсату та укладення додаткової угоди №3 від 24.05.2019 до специфікації №3 від 12.01.2018 не свідчать про причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача-1, що призвело до понесення збитків позивачем на суму 367.270,00 грн, оскільки сторони вільні в укладенні договору відповідно до статті 627 ЦК України. Крім того, позивач в порушення вимог частини 3 статті 13, частини 1 статті 74, статей 76 77 ГПК України належними та допустимими доказами не навів та не довів суду зміну ринкової вартості газового конденсату в бік зменшення.

3.21. Газовий конденсат нестабільний, який містився у вагоні-цистерні № 51529246, Київською митницею на склади тимчасового зберігання не передавався.

3.22. Відповідно до п. 1.5 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними.

3.23. Тобто, законом передбачена відповідальність митних органів за втрату або пошкодження товарів, у разі їх зберігання митними органами.

3.24. Позивач не довів того, що кількісне зменшення газового конденсату сталося внаслідок тимчасового зберігання митними органами в неналежних умовах, а також доказів, що саме погодні та кліматичні умови призвели до зменшення кількісних показників товару на 2150 кг, не містять матеріали справи і технічних умов зберігання газового конденсату, а також доказів необхідності зберігання газового конденсату нестабільного у спеціальних умовах.

3.25. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення шкоди (збитків) на суму 367.270,00 грн задоволенню не підлягають.

3.26. Водночас, оскільки цистерна з товаром була затримана на станції Біла Церква, позивач, як замовник, 23.02.2018 уклав з ТОВ "Енерготрейд-Ойл", як виконавець, договір на виконання роботи № 230201, за умовами якого замовник доручає, в виконавець зобов`язується виконати у відповідності до умов даного Договору роботу: залізничні та логістичні послуги; послуги за користування вагонами на під`їзних коліях; послуги за зберігання у вагонах при перевезенні вантажів.

3.27. Згідно п.п.1.2, 2.1, 3.1, 4.1 вказаного договору результатом виконаних робіт за даним договором: є акт здачі-приймання виконаних робіт; вартість виконаних робіт визначається згідно з актом здачі-приймання робіт; здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 1-го дня з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання; замовник зобов`язаний заявку на виконання робіт надавати письмово, з чіткім переліком необхідних робіт, за умови відсутності зауважень до наданих послуг підписати акт приймання-здачі робіт (надання послуг) сплачувати виконавцю послуги, оплачувати послуги виконавця, компенсувати витрати, пов`язані з користуванням вагонами на під`їзних коліях, компенсувати витрати, пов`язані з платою за зберігання у вагонах при перевезенні експортно-імпортних та внутрішніх вантажів.

3.28. Позивач на виконання договору від 23.02.2018 № 230201 сплатив ТОВ "Енерготрейд-Ойл" 869.830,11 грн за весь час зберігання товару. На підтвердження понесених збитків позивач надав акти виконаних робіт, рахунки на оплату та банківські виписки про оплату з 23.02.2018 по 29.12.2018 на загальну суму 484.392,36 грн з ПДВ, з 02.01.2019 по 21.06.2019 на загальну суму 385.437,75 грн.

3.29. Оскільки судом встановлено, що цистерна з товаром перебувала у зоні митного контролю через неправомірні дії відповідача-1, у період з 12.03.2018 по 25.04.2019 вимоги позивача про стягнення 669.090,88 грн сплаченої позивачем ТОВ "Енерготрейд-Ойл" вартості робіт за договором № 230201 від 23.02.2018 за вказаний період є правомірними.

3.30. 21.05.2017 позивач, як орендар, уклав із Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь - металургійний завод", як орендодавець, договір № 33174 ДС, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування 4 цистерни для перевезення нафтопродуктів.

3.31. Згідно акту виконаних робіт №6 від 28.02.2018 за користування цистерною № 51529246 позивачу нараховано орендну плату 6.720,00 грн.

3.32. За вказаним договором період оренди становив з 11.09.2017 по 28.02.2018, що виключає можливість стягнення, оскільки не стосується спірного періоду за даними правовідносинами.

3.33. 23.08.2017 позивач, як орендар, уклав із Приватним акціонерним товариством "Макіївкокс", як орендодавець, договір №75 МК, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування цистерни для перевезення нафтопродуктів.

3.34. Згідно актів виконаних робіт № 4 від 30.06.2018, б/н від 19.07.2018 позивачу за користування цистерною № 51529246 нараховано орендну плату з 05.06.2018 по 19.07.2018 на загальну суму 11.250,00 грн, оплачену позивачем Приватному акціонерному товариству "Макіївкокс", про що свідчать банківська виписка за період з 14.03.2018 по 02.08.2018 та картка рахунку 68.5 розрахунки з контрагентом ПрАТ "Макіївкокс".

3.35. Вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу, оскільки стосується спірного періоду та даних правовідносин.

3.36. 23.08.2017 позивач, як орендар, уклав із Публічним акціонерним товариством "Ясинівський коксохімічний завод", як орендодавець, договір № 8921 ЯК, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування цистерни для перевезення нафтопродуктів.

3.37. Згідно актів виконаних робіт № 1 від 31.03.2018, № 2 від 30.04.2018, № 3 від 31.05.2018 позивачу за користування цистерною № 51529246 нараховано орендну плату 22.690,00 грн, оплачену позивачем Публічному акціонерному товариству "Ясинівський коксохімічний завод", про що свідчать банківська виписка за період з 14.03.2018 по 11.06.2018 та картка рахунку 68.5 розрахунки з контрагентом Публічним акціонерним товариством "Ясинівський коксохімічний завод".

3.38. За договором №8921 ЯК період оренди становив з 01.03.2018 по 31.05.2018, оскільки цистерна з товаром перебувала в зоні митного контролю з 12.03.2018, то до стягнення підлягає 20.050,00 грн, оплачені позивачем Публічному акціонерному товариству "Ясинівський коксохімічний завод" за період з 12.03.2018 по 31.05.2018.

3.39. 12.07.2018 позивач, як орендар, уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп", як орендодавець, договір №96 ІГ, за умовами якого позивач прийняв в тимчасове користування рухомий склад (цистерни) для перевезення нафтопродуктів.

3.40. Згідно актів виконаних робіт № 100589 від 31.12.2018, № 95592 від 30.11.2018, № 90743 від 31.10.2018, № 85743 від 30.09.2018, № 80897 від 31.08.2018, № 75898 від 31.07.2018 позивачу за користування цистерною № 51529246 нараховано орендну плату за період з 20.07.2018 по 25.12.2018 - 39.753,18 грн без ПДВ, оплачену позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп", про що свідчать банківська виписка за період з 06.08.2018 по 20.02.2019 та картка рахунку 68.5 розрахунки з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп".

3.41. Позивач до стягнення за договором №96 ІГ заявив 39.750,00 грн, враховуючи позовні вимоги, до стягнення підлягає заявлена позивачем сума оплачена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" за період з 20.07.2018 по 25.12.2018.

3.42. Загальна вартість понесених витрат позивачем за оренду цистерни складає 71.005,00 грн, яка підлягає стягненню як шкода (збитки), понесені позивачем внаслідок неправомірних дій відповідача-1.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Металпромекспорт" 740.095,88 грн шкоди (збитків) та 11.101,44 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

4.2. Судове рішення мотивоване тим, що позивач довів наявність протиправних дій відповідача-1, про які свідчать ухвалені вищезазначені судові рішення про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125270/2018/00015 від 12.03.2018 та №UA125270/2018/00044 від 21.05.2018 та визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТ-№UA125000-0024-2018 від 24.04.2018, внаслідок яких товар позивача в орендованій цистерні був неправомірно затриманий відповідачем-1 у період з 12.03.2018 по 25.04.2019 та перебував у зоні митного контролю, а також довів наявність причинного зв`язку між протиправними діями відповідача-1 та завданою позивачу шкодою (збитками) на загальну суму 740.095,88 грн.

4.3. Разом з цим, місцевий господарський суд не вірно визначив порядок стягнення, оскільки у спірних правовідносинах відповідальною є держава.

5. Короткий зміст касаційної скарги

5.1. 26.10.2020 Київська митниця Держмитслужби звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Узагальнені доводи касаційної скарги

6.1. Суди не врахували правовий висновок щодо застосування норм статті 1173 ЦК України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 923/700/17, зокрема, щодо необхідності доведення позивачем наявності такої умови, необхідної для стягнення шкоди, як неправомірні дії державного органу.

6.2. Судами не дотримано вимог статей 73 74 236 ГПК України, оскільки в оскаржених судових рішеннях зроблено висновок про наявність підстав для стягнення шкоди за відсутності наданих позивачем доказів на підтвердження протиправності дій митниці.

6.3. Надані позивачем рішення адміністративних судів, на які послалися суди першої та апеляційної інстанцій як на доказ неправомірності дій митниці, стосуються виключно оскарження індивідуальних актів (рішень), а не безпосередньо дій чи бездіяльності Київської митниці, як суб`єкта владних повноважень. Наведене свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо неправомірного затримання товару позивача у період з 12.03.2018 по 25.04.2019 Київською митницею.

6.4. Дії митниці з відбору зразків товарів для здійснення митної експертизи, контролю правильності класифікації товарів та прийняття за його результатами відповідного рішення є правом та/або обов`язком митниці, які вчинені відповідно до законодавства та не визнані у встановленому порядку неправомірними.

6.5. Факт визнання неправомірним і скасування рішення про визначення коду товару свідчить лише про скасування судом відповідного результату митного контролю, а не про неправомірність дій митниці, які передували прийняттю згаданого рішення.

6.6. Скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду про можливість застосування положень статей 1173 1174 ЦК України, як підстави для відповідальності органу державної влади (посадової або службової особи органу державної влади) у випадку, коли у встановленому законом порядку дії митниці та/або її посадових осіб не були визнані належним (адміністративним) судом протиправними (незаконними).

7. Узагальнені доводи інших учасників щодо касаційної скарги

7.1. ТОВ "Металпромекспорт" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило суд відмовити в її задоволенні, зазначаючи наступне:

- товар позивача та цистерну звільнили з-під митного контролю лише після митного оформлення на підставі рішень судів адміністративної юрисдикції, митна декларація №UA125270/2019/862739 (типу ІМ/40/ДЕ) прийнята митним органом 26.10.2019, що підтверджується наявними у матеріалах справи рішеннями судів та встановленими у них обставинами, які відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України не потребують додаткового доказування;

- оскільки цистерна з газовим конденсатом нестабільним весь час, з дня затримки і до її видачі перебувала на залізничній колії станції Біла Церква, а не була поміщена до складу зберігання, як того вимагає Митний кодекс, позивач втратив значну масу товару, що підтверджено відповідним актом експертизи;

- дії (бездіяльність) відповідача-1 щодо затримки цистерни з товаром та відсутності належного зберігання товару не можуть бути розцінені як такі, що вчинялися у визначені Митним кодексом України спосіб та в межах наданих повноважень;

- оскаржені судові рішення ухвалені з урахуванням і узгодженням з практикою Верховного Суду, а також застосуванням практики Європейського суду з прав людини.

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2020 в частині задоволених позовних вимог залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

8.2. 11.01.2021 поштовою кореспонденцією Київською митницею Держмитслужби направлено до Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучене платіжне доручення № 4465 від 29.12.2020 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 22.202,87 грн.

8.3. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської митниці Держмитслужби та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2021 о 15:15.

8.4. В судовому засіданні 09.02.2021 представник скаржника підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити.

8.5. Представник ТОВ "Металпромекспорт" заперечував проти касаційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8.6. Представник Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області в судове засідання не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило, про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлений належним чином.

8.7. В судовому засіданні 09.02.2021 оголошено перерву до 02.03.2021 о 15:15.

8.8. В судовому засіданні 02.03.2021 представники скаржника та ТОВ "Металпромекспорт" підтримали раніше надані пояснення.

8.9. Представник Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області в судове засідання 02.03.2021 не з`явився.

8.10. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 02.03.2021.

8.11. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

8.12. Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області.

9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

9.1. Предметом розгляду у цій справі є позовна вимога ТОВ "Металпромекспорт" до Київської митниці та Бориспільського управління ДКСУ про стягнення 1.312.425,11 грн шкоди (збитків), що за твердженням позивача завдана йому внаслідок неправомірних дій Київської митниці (неправомірне затримання товару у зоні митного контролю та належне зберігання товару).

9.2. Місцевий господарський суд частково задовольнив позов, визнавши обґрунтованими та документально підтвердженими вимоги позивача лише в частині 740.095,88 грн шкоди (збитків), стягнувши вказану суму на користь ТОВ "Металпромекспорт" з Київської митниці. В задоволенні решти вимог позивача відмовлено.

9.3. Суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про задоволення вимоги позивача у сумі 740.095,88 грн шкоди (збитків). В решті позову відмовлено. За висновком суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд вірно встановив наявність необхідних умов для стягнення з Київської митниці завданої позивачеві шкоди (збитків), але разом з тим суд невірно визначив порядок стягнення, оскільки у спірних правовідносинах відповідальною є держава і тому присуджена на користь позивача сума шкоди (збитків) підлягає стягненню з Державного бюджету України, а не безпосередньо з Київської митниці.

9.4. Оцінюючи доводи касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції враховує наступне.

9.5. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

9.6. Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

9.7. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

9.8. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу визначені у статтях 1173 1174 ЦК України, за змістом яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

9.9. Статті 1173 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

9.10. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 908/2202/18, від 02.03.2020 у справі № 910/434/19, від 09.04.2020 у справі № 908/690/19.

9.11. Дії (бездіяльність) відповідача-1, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди (збитки), шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

9.12. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи:

- за умовами контракту № 20/09 від 20.09.2017, укладеного між позивачем та компанією "Eurolinex Gmbh" (Німеччина), позивач є покупцем товару - газового конденсату;

- перевезення товару здійснювалося залізничним транспортом у цистерні, після прибуття якої на станцію Біла Церква, з метою контролю правильності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД, службові особи митниці відібрали зразки товару та направили для проведення досліджень до Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень ДФС на предмет можливості класифікації товару у інших товарних позиціях;

- 12.03.2018 позивачем заявлено до митного оформлення тимчасову митну декларацію № UA125270/2018/ (типу ІМ 40 ТН), на яку посадовою особою митниці виписано картку відмови № UA125270/2018/00015 з тих підстав, що митне оформлення може бути завершене після проведення досліджень (аналізу, експертизи) відібраних проб і зразків товарів;

- рішенням про визначення коду товару № КТ-UA125000-0024-2018 від 24.04.2018 Київська митниця змінила дані граф 31 та 33 ВМД, за якими задекларовано товар позивача, а також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № UA125270/2018/00044 від 21.05.2018;

- товар та цистерну було звільнено з-під митного контролю лише після митного оформлення 26.04.2019 на підставі рішень суду, що підтверджується митною декларацією № UА125270/2019/862793 (типу ІМ 40 ДЕ).

9.13. Скаржник в касаційній скарзі наголошував на недоведеності позивачем такої обов`язкової умови, необхідної для відшкодування шкоди (збитків), як неправомірні дії Київської митниці (пункти 6.1-6.3 постанови). Вказані доводи скаржника спростовуються обставинами, встановленими судовими рішеннями в адміністративних справах № 0440/5076/18 та № 804/3202/18, а саме:

- рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 у справі № 0440/5076/18, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, встановлено відсутність у Київської митниці правових підстав для винесення картки відмови № UA125270/2018/00015 в прийнятті митної декларації при митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, заявлених у тимчасовій декларації з підстав направлення зразків товару на експертизу, оскільки суттю тимчасової декларації у розумінні Митного кодексу України є надання можливості декларанту для поміщення товару у заявлений митний режим, у випадку наявності підстав для перевищення чотирьох годинного терміну митного оформлення товарів;

- рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 804/3202/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, встановлено, що: висновки експертного дослідження не дають підстав для спростування документів декларанта (ТОВ "Металпромекспорт") про те, що зазначений ним товар є газовим конденсатом; наявні у позивача документи постачальника товару, подані митному органу разом з митною декларацією, зокрема контракт, інвойс, сертифікат якості та інформація про газовий конденсат свідчать про те, що отриманий позивачем товар є саме газовим конденсатом і його класифікація правильно здійснена постачальником товару за кодом УКТЗЕД 2709001000; рішення Київської митниці про визначення коду товару № КТ-UA125000-0024-2018 від 24.04.2018 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125270/2018/00044 від 21.05.2018 є протиправними та підлягають скасуванню.

9.14. Тобто, згаданими судовими рішеннями встановлено неправомірність дій Київської митниці відносно ТОВ "Металпромекспорт", а саме щодо видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та внесення змін до ВМД задекларованого позивачем товару.

9.15. Оскільки сторонами у адміністративних справах № 0440/5076/18, № 804/3202/18 виступали ТОВ "Металпромекспорт" та Київська митниця, які є позивачем та відповідачем-1 у господарській справі № 911/2371/19, згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішеннями у названих адміністративних справах, не підлягають доказуванню при розгляді господарської справи № 911/2371/19.

9.16. Аргументи касаційної скарги про те, що рішення адміністративних судів стосуються виключно оскарження індивідуальних актів (рішень), а не безпосередньо дій чи бездіяльності Київської митниці, як суб`єкта владних повноважень (пункт 6.3 постанови), відхиляються судом касаційної інстанції як такі, що спростовуються змістом наведених рішень. З аналогічних підстав відхиляється і посилання в касаційній скарзі на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2018 у справі № 359/5849/18 (провадження № 3/359/2192/2018).

9.17. Твердження скаржника на те, що відбір зразків товарів для здійснення митної експертизи, контролю правильності класифікації товарів та прийняття за його результатами відповідного рішення є правом та (або) обов`язком митниці (пункт 6.4 цієї постанови) відхиляються судом, як недоречні, оскільки вказані дії митниці відносно товару позивача не оспорюються.

9.18. Таким чином, з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи слідує, що ухвалення Київською митницею рішень, які були оскаржені позивачем до адміністративного суду і в подальшому скасовані з підстав їх протиправності, призвели до неправомірного затримання товару позивача у зоні митного контролю в період з 12.03.2018 по 25.04.2019 та завдання позивачу шкоди (збитків), що не спростовано скаржником.

9.19. Згідно зі стверджуваними позивачем обставинами загальна сума у розмірі 1.312.425,11 грн, заявлена до стягнення, складається з наступного:

- 367.270,00 грн фінансових збитків, яких зазнав позивач у зв`язку зі зміненням кон`юнктури ринку на ціну газового конденсату нестабільного (газовий конденсат позивач завозив для продажу ТОВ "Енерготрейд-Ойл" (покупець) відповідно до договору № 2 від 20.09.2017, але за період затримання товару ринкова вартість змінилася у сторону зменшення і фактично товар був реалізований за ціною 14.640,00 грн з ПДВ за тонну замість попередньо погоджених 23.500 грн з ПДВ за тонну) та природним зменшенням ваги внаслідок порушення умов зберігання (товар зберігався на відкритому просторі, а не в спеціалізованих місцях для зберігання);

- 869.830,11 грн оплачених позивачем на виконання умов договору №2300201 від 23.02.2018, який він був змушений укласти з ТОВ "Енерготрейд-Ойл" з огляду на затримання товару митницею. Вказана сума є компенсацією витрат ТОВ "Енерготрейд-Ойл" (виконавця за договором), пов`язаних зі зберіганням товару, тобто за користування вагонами на під`їзних коліях та послуги за зберігання у вагонах при перевезенні вантажів;

- 75.325,00 грн сплачених позивачем за орендовану цистерну, в якій знаходився газовий конденсат, на підставі договорів № 33174ДС від 21.05.2017, № 8921 ЯК від 23.08.2017, № 75 МК від 23.08.2017 та № 96 ІГ від 12.07.2018.

9.20. Дослідивши надані позивачем документи, зокрема договори, специфікації, накладні, акти виконаних робіт, рахунки на оплату, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), роздруківки банківських платежів, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що заявлена позивачем до стягнення сума є частково обґрунтованою, а саме:

- у стягненні 367.270,00 грн фінансових збитків, заявлених позивачем у зв`язку зі зміненням кон`юнктури ринку на ціну газового конденсату нестабільного та зменшення ваги товару внаслідок порушення умов зберігання суди попередніх інстанцій відмовили з огляду на те, що позивач не довів зміну ринкової вартості газового конденсату в бік зменшення, а укладення додаткової угоди № 3 від 24.05.2019, умовами якої визначено ціну продажу товару у меншому розмірі ніж попередньо погоджену сторонами договору, не свідчить про причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача-1 та вищевказаними збитками, оскільки сторони вільні в укладенні договору (стаття 627 ЦК України). Крім того, позивач не довів, що кількісне зменшення газового конденсату сталося внаслідок тимчасового зберігання митними органами в неналежних умовах, а також, що саме погодні та кліматичні умови призвели до зменшення кількісних показників товару на 2150 кг;

- із заявлених до стягнення 869.830,11 грн, які були сплачені позивачем на виконання умов договору № 2300201 від 23.02.2018, як компенсація витрат за користування вагонами на під`їзних коліях та послуги за зберігання у вагонах при перевезенні вантажів, суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими 669.090,88 грн, врахувавши лише ті витрати, що мали місце за період перебування товару позивача у зоні митного контролю. В решті компенсація витрат за згаданим договором стосувалася послуг, наданих поза межами періоду затримки товару позивача митницею;

- із заявлених до стягнення 75.325,00 грн орендних платежів, сплачених позивачем за орендовану цистерну, в якій знаходився газовий конденсат, суди попередній інстанцій визнали обґрунтованими 71.005,00 грн, які були сплачені безпосередньо у період перебування цистерни у зоні митного контролю, в решті - відмовили.

9.21. Таким чином, врахувавши надані учасниками справи докази та пояснення по суті спору, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачем доведено наявність трьох умов, необхідних для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди (збитків), а саме: неправомірні дії державного органу (у даному випадку Київської митниці), наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

9.22. Скаржником не спростовано вказаного висновку судів першої та апеляційної інстанції, у зв`язку з чим колегія Касаційного господарського суду відхиляє доводи касаційної скарги, наведені у пункті 6.6 цієї постанови.

9.23. За розрахунками судів попередніх інстанцій, обґрунтованою та документально підтвердженою сумою шкоди (збитків), яка підлягає стягненню на користь позивача є 740.095,88 грн із загальної суми 1.312.425,11 грн, заявленої у позові.

9.24. Аргументів щодо невірно здійснених розрахунків заявленої до стягнення суми шкоди (збитків) скаржником в касаційній скарзі не наведено.

9.25. Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення 740.095,88 грн на користь позивача з Київської митниці, суд першої інстанції не врахував, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, у зв`язку з чим боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (відповідна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16).

9.26. На відміну від суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалене у цій справі рішення, вірно зазначив про те, що особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

9.27. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (з подальшими змінами).

9.28. Згідно з підпунктом 2 пункту 35 згаданого Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

9.29. Відповідно до пункту 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

9.30. Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності).

9.31. Положеннями частини п`ятої статті 238 ГПК України, яка встановлює вимоги до змісту судового рішення, не передбачено зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна. Відтак резолютивна частина рішень у зазначених спорах не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16).

9.32. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

9.33. Однак рішення місцевого господарського суду не в повній мірі відповідає наведеним вимогам, оскільки ухваливши по суті заявлених вимог правильне рішення, суд першої інстанції не вірно визначив порядок стягнення та не врахував, що у спірних правовідносинах відповідальною є держава.

9.34. Відповідне порушення було виправлено судом апеляційної інстанції, який скасував рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення про стягнення на користь позивача 740.095,88 грн шкоди (збитків) і судових витрат з Державного бюджету України. Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаного висновку суду.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308, статті 309 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити оскаржувані судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

10.2. За результатами касаційного перегляду доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухваленого судом апеляційної інстанції рішення у цій справі.

10.3. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 911/2371/19 в оскарженій частині - без змін.

11. Судові витрати

11.1. Зважаючи на відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі № 911/2371/19 в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк