ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/568/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія»
на ухвалу господарського суду Київської області від 13.11.2023 (суддя Щоткін О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (головуючий суддя: Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Тищенко О.В.),
ухвалені за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (далі - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», скаржник) про заміну боржника його правонаступником
у справі № 911/568/21
за заявою ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»
до Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації (далі - Сектор освіти Сквирської РДА)
про видачу судового наказу про стягнення 42 852,70 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
01.03.2021 Господарський суд Київської області в порядку наказного провадження видав судовий наказ про стягнення із Сектору освіти Сквирської РДА на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» 42 852,70 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21 від 21.02.2020 та 227,00 грн судового збору.
Судовий наказ, виданий Господарським судом Київської області 01.03.2021 у справі № 911/568/21, набрав законної сили 26.03.2021.
04.06.2021 ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою, у якій просило замінити боржника - Сектор освіти Сквирської РДА на його правонаступника - Відділ освіти Сквирської міської ради у судовому наказі Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2021 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
02.08.2021 ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою, у якій просило замінити боржника - Сектор освіти Сквирської РДА на його правонаступника - Білоцерківську районну державну адміністрацію у судовому наказі Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2021 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
01.11.2023 через канцелярію суду від ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (заявник) надійшла заява (від 26.10.2023 № 03/13-18) про заміну боржника його правонаступником, у якій заявник просив суд замінити сторону боржника з Сектору освіти Сквирської РДА на його правонаступника - Відділ освіти Сквирської міської ради щодо виконання судового наказу Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
Обґрунтовуючи заяву, ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» посилалося, зокрема, на такі обставини:
- розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1635-р від 16.12.2020 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1, зокрема, Сквирську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Білоцерківської районної державної адміністрації;
- Сектор освіти Сквирської РДА, як структурний підрозділ із статусом юридичної особи Сквирської РДА, знаходиться в стані припинення з 18.01.2021 на підставі розпорядження Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021 № 7 «Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області», яким вирішено, зокрема, реорганізувати Сектор освіти Сквирської РДА шляхом приєднання до Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області;
- на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 09.03.2021 № 41 «Про ліквідацію Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації» правонаступник Сектору освіти Сквирської РДА - Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації - ліквідовано;
- 22.10.2020 Сквирська міська рада прийняла рішення № 1502-61-VII щодо передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради майна, у тому числі й навчальних закладів на відповідній території, видатки на функціонування яких з 01.01.2021 здійснюються з бюджету такої територіальної громади;
- рішенням Сквирської міської ради від 22.12.2020 № 25-3-VIII «Про створення Відділу освіти Сквирської міської ради та затвердження його Положення» створено Відділ освіти Сквирської міської ради зі статусом юридичної особи та затверджено Положення про такий відділ, згідно з яким Відділ освіти утворений шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської районної державної адміністрації до Сквирської міської ради та є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради як засновника щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади.
З урахуванням зазначеного вище, заявник вважав, що правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА є Відділ освіти Сквирської міської ради, що також, на переконання заявника, встановлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.06.2023 у справі № 911/343/23 і не підлягає доказуванню під час розгляду цієї заяви про заміну боржника правонаступником, в порядку частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), як преюдиціально встановлений факт.
Короткий зміст судових рішень
Згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, у задоволенні заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про заміну боржника його правонаступником у справі № 911/568/21 відмовлено.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що:
- 09.04.2021 відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, стягувач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у Сквирському районі Київської області із заявою № 03/15-485 про виконання зазначеного судового наказу від 01.03.2021, виданого у справі № 911/568/21;
- листом від 19.04.2021 № 02-10-06/121 Управління Державної казначейської служби України у Сквирському районі Київської області повідомило заявника про те, що Сектор освіти Сквирської РДА не має відкритих рахунків в Управлінні Казначейства, не включений до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на 2021 рік, тому виконання зазначеного виконавчого документа Управлінням Казначейства є неможливим. У зв`язку з цим Управління Казначейства повернуто відповідний виконавчий документ без виконання;
- згідно з довідкою щодо заборгованості Сектора освіти Сквирської РДА станом на 26.10.2023, виданою ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» 26.10.2023 за № 03/13-18/1, заборгованість боржника за судовим наказом Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21 складає: електрична енергія 30 921,42 грн; судовий збір 227,00 грн;
- за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг № 31772604 станом на 07.11.2023) Сектор освіти Сквирської РДА перебуває в стані припинення внаслідок внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженими ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, про що до реєстру 18.01.2021 внесено запис за № 1003461270008000418;
- у даній справі спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією Сектором освіти Сквирської РДА його компетенції, тому підстави для правонаступництва виникають саме з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень. Проте, на час розгляду заяви, боржника не ліквідовано, призначена комісія з припинення. Стягувач не довів суду факт вибуття боржника із виконавчого провадження;
- суду не надано доказів передачі Відділу освіти Сквирської міської ради за відповідним передавальним актом майнових прав та обов`язків Сектору освіти Сквирської РДА за договором з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»;
- отже відсутні правові підстави для заміни боржника правонаступником за заявою ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», оскільки заявником не доведено суду факт правонаступництва;
- при цьому судами попередніх судових інстанцій зазначено, що висновок судів у справі № 911/343/22 щодо правонаступництва Відділу освіти Сквирської міської ради за договорами постачання теплової енергії, укладеними Сектором освіти Сквирської РДА з ТОВ «КП Теплоенергія», не має преюдиціального значення для інших майнових правовідносин, зокрема, визначення правонаступництва боржника у справі № 911/568/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних оскаржуваних ухвали та постанови; зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено неправильне тлумачення положень законодавства, що регулює питання правонаступництва, а також спеціальні нормативні акти, якими було вирішено питання щодо реорганізації та функціонування відповідних територіальних органів місцевого самоврядування. При цьому скаржник здійснює своє посилання на аналогічну справу № 911/343/22 під час розгляду якої досліджувалось питання щодо переходу до Відділу освіти Сквирської міської ради не лише повноважень в сфері освіти, а і перехід обов`язків з оплати заборгованості за договорами постачання теплової енергії. Так, у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 911/343/22, останній вважав, що Відділ освіти Сквирської міської ради є правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА. Разом з тим, суди попередніх судових інстанцій зазначеного не врахували та неправомірно відмовили ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» у задоволенні заяви про заміну боржника його правонаступником.
Доводи інших учасників справи
Від Відділу освіти Сквирської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Київської області від 13.11.2023 зі справи № 911/568/21, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Згідно з положеннями статей 18 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).
Пункт 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно зі статтею 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої та п`ятої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 15 наведеного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 зі справи № 2-а-3494/11.
Юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 зі справи № 905/2084/14-908/4066/14.
Отже, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи № 34/16, від 21.05.2021 зі справи № 922/1995/17.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає правонаступництво. Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 ЦК України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 ЦК України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.
Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21, від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21
Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.
Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Зважаючи на викладене та на те, що положеннями статей 104 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.
Отже, у вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про заміну боржника його правонаступником судами попередніх судових інстанцій, зазначено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтвердили перехід заборгованості Сектору освіти Сквирської РДА, яка виникла на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.02.2020 № 21, до Відділу освіти Сквирської міської ради; судами встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази проведення комісією з реорганізації активів та зобов`язань Сектору освіти Сквирської РДА, який є структурним підрозділом із статусом юридичної особи Сквирської РДА, а також відсутній затверджений передавальний акт, який би містив положення про правонаступництво щодо всіх фінансових (у тому числі боргових) зобов`язань Сектору освіти Сквирської РДА. При цьому, суди вказали про те, що висновки судів у справі № 911/343/22 про наявність правонаступництва є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення у межах розгляду заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про заміну боржника його правонаступником.
Водночас, судами не враховано та не взято до уваги, що звертаючись з даною заявою ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» вказувала на те, що в даному випадку відносини сторін договору від 21.02.2020 № 21 про постачання електричної енергії, на підставі якого відбулося стягнення заборгованості в сумі 42 852,70 грн., носить господарський характер, однак, особою, у зобов`язаннях, які виникли на підставі зазначеного договору є орган державної влади Сектор освіти Сквирської РДА, що є структурним підрозділом зі статусом юридичної особи органу державної влади Сквирської РДА, яку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» реорганізовано шляхом приєднання до Білоцерківської РДА.
У правовідносинах публічного правонаступництва необхідно враховувати, що публічне правонаступництво державного органу є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19).
Розпорядженням Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021 №7 «Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області» вирішено, зокрема, реорганізувати сектор освіти Сквирської РДА шляхом приєднання до відділу освіти Білоцерківської РДА Київської області; установлено, що відділ освіти Білоцерківської РДА Київської області є правонаступником сектору освіти Сквирської РДА. Зобов`язано голів комісії з реорганізації вжити заходів щодо реорганізації підпорядкованих структурних підрозділів відповідно до Порядку.
Разом з цим, в подальшому за розпорядженням Білоцерківської РДА від 09.03.2021 №41 «Про ліквідацію відділу освіти Білоцерківської РДА» вирішено припинити відділ освіти Білоцерківської РДА, а 18.08.2021 здійснено державну реєстрацію припинення вказаної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис.
Отже, на даний час правонаступник сектору освіти Сквирської РДА сектор освіти Білоцерківської РДА є припиненим внаслідок ліквідації.
Поряд з цим, рішенням Сквирської міської ради від 22.12.2020 №25-3-VIIІ «Про створення Відділу освіти Сквирської міської ради та затвердження його Положення» вирішено створити відділ освіти Сквирської міської ради зі статусом юридичної особи та затвердити Положення про Відділ освіти Сквирської міської ради (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1.1 Положення Відділ освіти Сквирської міської ради є її виконавчим органом з правом юридичної особи публічного права Сквирської міської ради та утворюється, підзвітний і підконтрольний Сквирській міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Сквирської міської ради, міському голові, заступникам міського голови відповідно до розподілу посадових обов`язків, а також Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.
Як визначено пунктами 1.4, 1.5 Положення Відділ освіти Сквирської міської ради фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, є юридичною особою. При цьому, пунктами 1.7, 1.8 Положення установлено, що така особа утворена шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської районної державної адміністрації до Сквирської міської ради та є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради як засновника щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади.
В силу пунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.4,3.5, 3.5.3 Положення до функцій відповідача належать: здійснення управління закладами загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, дитячого будинку, розташованими на території громади; сприяння фінансовому та матеріально-технічному забезпеченню таких закладів; сприяння фінансовому забезпеченню установ та закладів освіти; організація фінансового та матеріально-технічного забезпечення відповідних закладів; здійснення розподілу коштів, затверджених сесією міської ради між закладами освіти з урахуванням потреб та реального фінансування, планування й здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг через систему Прозоро відповідно до вимог чинного законодавства, укладання фінансових договорів, договорів оренди тощо.
22.10.2020 Сквирська міська рада прийняла рішення № 1502-61-VII щодо передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради майна згідно з додатком 1, у тому числі й навчальних закладів на відповідній території.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 № 1009-IX, який набрав чинності в силу його пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень з наступного дня після його опублікування, а саме 06.12.2020, внесені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, шляхом доповнення розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 62, підпункт 15 якого визначає, що бюджети ліквідованих районів виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом, а саме:
-до закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів районних бюджетів продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі їх керівників.
-залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів.
Крім того, вищевказаним Законом пунктом 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" доповнено абзацом такого змісту: правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
15.12.2020 прийнято Закон України №1081-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», який набрав чинності з 01.01.2021, крім підпунктів 4 і 5 пункту 1, пункту 11, підпункту 2 пункту 17, пунктів 20 і 24, підпункту 5 пункту 51 розділу I, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування такого Закону. Цим Законом внесені зміни до Бюджетного кодексу України шляхом включення до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» пункту 39, відповідно до якого районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом; з 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад.
Отже, враховуючи умови договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.02.2020 № 21, що укладений ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та Сектором освіти Сквирської РДА, теплова енергія постачалась для потреб навчальних закладів, розташованих на території Сквирського району (Додаток №2 до договору від 21.02.2020 № 21), відповідно, враховуючи умови договору та положення чинного законодавства наявна заборгованість за вказаним договором повинна бути погашена Відділом освіти Сквирської міської ради, який є правонаступником Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 зі справи № 911/343/22 у подібних правовідносинах, на яку здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги та яка не була врахована судами попередніх судових інстанцій під час розгляду заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» від 26.10.2023 № 03/13-18 про заміну боржника його правонаступником у судовому наказі Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
Так, Верховний Суд у справі № 911/343/22 залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій мотивованих, зокрема, тим що Відділ освіти Сквирської міської ради є правонаступником прав і обов`язків сектору освітим Сквирської РДА, в тому числі, щодо оплати послуг теплопостачання.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» від 26.10.2023 № 03/13-18 про заміну боржника його правонаступником у судовому наказі Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21, що свідчить про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваних ухвали і постанови та ухвалення нового рішення про задоволення зазначеної заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в заміні боржника його правонаступником, і, в свою чергу, є підставою для скасування оскаржуваних ухвали та постанови з ухваленням нового рішення про задоволення відповідної заяви ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» від 26.10.2023 № 03/13-18.
Судові витрати
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, Верховний Суд вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат скаржника у виді сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2684 грн. та за подання касаційної скарги у розмірі 2 422,40 грн, шляхом стягнення цих витрат з Відділу освіти Сквирської міської ради.
Керуючись статтями 129 300 308 311 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 зі справи № 911/568/21 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» від 26.10.2023 № 03/13-18 про заміну боржника його правонаступником задовольнити.
Замінити боржника - Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації на його правонаступника - Відділ освіти Сквирської міської ради у судовому наказі Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
4. Стягнути з Відділу освіти Сквирської міської ради (ЄДРПОУ 43934956) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (ЄДРПОУ 42129888) 2 684 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок