ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/578/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Бакуліної С.В., Губенко Н.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
на ухвалу Господарського суду Київської області
(суддя - Конюх О. В.)
від 09.04.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуюча - Тищенко А. І., судді - Михальська Ю. Б., Іоннікова І. А.)
від 18.06.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»
про стягнення 653 268 845, 55 грн,
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду у цій справі постало питання наявності / відсутності обов`язку учасника справи (позивача), який подає документи (позовну заяву) через електронний кабінет, надсилати копії документів іншому учаснику, який теж зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зробив цього.
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» про стягнення заборгованості в розмірі 653 268 845,55 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.03.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 ГПК України, оскільки заявник не надав докази, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів.
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2024, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, позовну заяву разом з доданими до неї документами повернуто заявнику, оскільки останній не усунув недоліки позовної заяви у спосіб та строк, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07.03.2024.
4. Судові рішення мотивовані тим, що:
- ухвалою Господарського суду Київської області від 07.03.2024 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: подати суду докази направлення на належну адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами (оригінал опису вкладення в лист, заповнений відповідно до переліку додатків, поданих до суду, засвідчений календарним штемпелем відділення поштового зв`язку із зазначенням номеру поштового відправлення або квитанцію про направлення позовної заяви з доданими до неї документами (з описом) відповідачу через систему обміну документами «Електронний суд»);
- позивач не усунув недоліки позовної заяви у спосіб та строк, визначений в ухвалі від 07.03.2024;
- позивач вважав, що він звільнений від обов`язку надсилати відповідачу копію позовної заяви з доданими документами у разі, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет та за умови що інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його;
- суди вказали, що відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету не скасовує обов`язку позивача виконати імперативну спеціальну норму статті 172 ГПК України та направити відповідачу копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, докази направлення подати суду (статті 164 172 ГПК України);
- оскільки станом на 09.04.2024 позивач не усунув недоліки позовної заяви у спосіб та строк, визначений в ухвалі від 07.03.2024, тому позовну заяву разом з доданими до неї документами слід повернути заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи
5. 10.07.2024 позивач подав до Верховного Суду через систему «Електронний Суд» касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
6. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми статей 6 42 172 236 ГПК України, оскільки при зверненні з позовною заявою позивач дотримав вимоги законодавства України, в тому числі статей 42 та 172 ГПК України, з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, зокрема, законодавець звільнив позивача від обов`язку надсилати копії документів відповідачу (в тому числі копії позовної заяви), оскільки останній має обов`язок зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його. Скаржник вважає, що порушення або невиконання відповідачем норм процесуального законодавства не може призводити до негативних наслідків для позивача та виникнення у нього будь яких інших процесуальних зобов`язань, в тому числі на вимогу суду, повну відповідальність в цьому випадку повинен нести саме відповідач. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.05.2024 у справі № 916/4992/23.
7. Верховний Суд ухвалою від 17.07.2024 відкрив касаційне провадження у справі та призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою Верховний Суд зупинив касаційне провадження до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/3731/23.
8. 30.08.2024 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 908/3731/23, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.09.2024.
9. 27.09.2024 Верховний Суд поновив провадження у справі та призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
10. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
11. Так, предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду, згідно з якою залишено без змін ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами заявнику у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків, визначених в ухвалі про залишення позову без руху.
12. Судові рішення мотивовані з посиланням на те, що відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету не скасовує обов`язку позивача виконати імперативну спеціальну норму статті 172 ГПК України та направити відповідачу копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, докази направлення подати суду (статті 164 172 ГПК України). При цьому суди застосували принципи «lex specialis derogat generali» та «lex posterior generalis non derogat priori speciali» і наголосили про те, що обов`язок направлення саме позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом встановлений спеціальною нормою статті 172 ГПК України, яка регулює подання позовної заяви до суду, і яка відповідно у даному випадку має пріоритет над загальною нормою статті 42 ГПК України, розміщеної у розділі І Кодексу «Загальні положення». Суди зазначили, що обов`язком суду є забезпечення основних принципів господарського судочинства як то рівність усіх учасників справи перед законом і судом, змагальність сторін, пропорційність, а відповідно до частини другої статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Отже дійшли висновку, що не направлення іншій стороні позовної заяви з додатками порушує право сторони знати про судове провадження, взяти у ньому участь та доводити суду свою позицію на рівних умовах з іншою стороною.
13. 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).
Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до ГПК України (в тому числі, до частин 6- 8 статті 6, статті 42, пункту 3 частини 3 статті 258, статей 259 260 ГПК України).
В подальшому, діюча редакція абзацу 1 частини шостої статті 6 ГПК України щодо обов`язку юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати електронні кабінети викладена в новій редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» від 19.10.2023 №3424-IX (далі - Закон №3424), який набув чинності 04.11.2023. Ця редакція уточнила перелік осіб, для яких була обов`язковою реєстрація електронного кабінету, зокрема виключені юридичні особи, створені за іноземним законодавством.
14. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом 06.03.2024, тобто, вже після введення в дію Закону від 19.10.2023 № 3424-IX.
15. Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України (тут і далі - в редакції Закону від 19.10.2023 № 3424-IX) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
16. У пункті 7 частини другої статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
17. Відповідно до частини сьомої статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз.1); якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз. 2); суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІКС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз. 3).
18. Отже, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
19. Згідно з частиною першою статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
20. Позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі з використанням електронного кабінету. У позові позивач зазначив про відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд».
Також позивач, з посиланням на частину шосту статті 6 ГПК України, вказав, що відповідач має обов`язок зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами проте не зареєстрував його, тому позивач звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз.2 частини сьомої статті 42 ГПК України).
Таким чином відповідач, як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, всупереч наведеним вище положенням частини шостої статті 6 ГПК України, не зареєструвала свій електронний кабінет в ЄСІКС або в її окремій підсистемі (модулі).
21. Оскільки позивач подав позов в електронній формі з використанням електронного кабінету, тому у нього відсутній обов`язок із надсилання копії документів, зокрема, листом з описом вкладення відповідачу, який є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України та відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет.
Отже місцевий господарський суд безпідставно ухвалою від 07.03.2024 залишив позовну заяву позивача без руху та зобов`язав останнього подати суду докази направлення на належну адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами.
22. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, не звернув уваги на положення частини шостої статті 6, абзацу 2 частини сьомої статті 42 ГПК України та дійшов помилкового висновку про те, що відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету не скасовує обов`язку позивача виконати імперативну спеціальну норму статті 172 ГПК України та направити відповідачу копію позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, а докази направлення подати суду (ст. 164 172 ГПК України), та, відповідно недотримання позивачем приписів статті 172 ГПК України.
23. Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23, зазначив, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи" від 19.10.2023 № 3424-IX (далі - Закон №3424)) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет. Більшість своїх прав, передбачених ГПК, сторона (відповідач) реалізує вже після відкриття провадження у справі, про що сторона належним чином повідомляється судом. А покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов та апеляційну скаргу з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим. У такому разі обов`язок інформування особи про справу, передбачений частиною першою статті 9 ГПК України, покладається на суд.
24. У статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
25. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про покладення на позивача обов`язку надати докази надіслання іншим учасникам справи (відповідачу) копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення з огляду на відсутність у останнього електронного кабінету, оскільки не врахували, що він є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому мав зареєструвати з 04.11.2023 свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
За невиконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету для відповідача настають процесуальні наслідки, передбачені ГПК України. Натомість права відповідача, який не виконав свій обов`язок з об`єктивних причин захищаються можливістю брати участь у справі через його представника, який має обов`язок мати електронний кабінет, зокрема, як у справі, яка переглядається, адвокат Гринчук О.Ю, який має повний доступ до матеріалів електронної справи через електронний кабінет.
26. З огляду на вищевикладене, повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами заявнику з підстав її невідповідності вимогам статей 162 164 172 ГПК України, від виконання вимог якої щодо надання доказів надсилання копій документів іншому учаснику справи позивач звільнений згідно з частиною сьомою статті 42 ГПК України, ставить учасника спору у становище правової невизначеності.
27. Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
28. Тобто скаржник, звернувшись із заявою в електронній формі з використанням електронного кабінету у справі, де іншим учасником справи є юридична особа, зареєстрована за законодавством України, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язана була зареєструвати електронний кабінет, обґрунтовано покладався на те, що у нього відсутній обов`язок із надсилання їй копії позовної заяви та доданих до неї документів та очікував на її розгляд.
29. Враховуючи аналіз наведених норм та обставин справи, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» позовної заяви разом з доданими до неї документами з підстав ненадання доказів надсилання копій документів іншим учасникам справи (відповідачу), на які суд вказав скаржнику в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 07.03.2024, однак від обов`язку виконання яких позивач звільнений за законом, наслідком чого стало фактичне обмеження процесуальних прав скаржника.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. В силу частин третьої, четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
31. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
32. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
33. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття/ відмову у відкритті провадження у справі.
Розподіл судових витрат
34. Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа передачі для продовження розгляду до суду першої інстанції, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі (у цьому випадку судовий збір, сплачений за подання цієї касаційної скарги) має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 911/578/24 скасувати.
3. Справу № 911/578/24 направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко