ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/583/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Сокуренко Л.В.)

від 31.07.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.)

від 17.01.2025

у справі № 911/583/24

за позовом Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток"

до ОСОБА_1

про стягнення 115 233,11 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Громадська організація "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" (далі - ГО "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток") звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 115 233,11 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачує членські внески, передбачені статутом Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток". У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 89 196,00 грн заборгованості щодо членських внесків, 20 561,06 грн інфляційних втрат, 5 476,05 грн 3% річних.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі №911/583/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" 89 190,50 грн - заборгованості по сплаті членських внесків за період з червня 2019 року по листопад 2023 року, 22 366,46 грн - інфляційних втрат, 6 468,42 грн - 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов`язання, передбачені Статутом та Положенням про порядок сплати внесків та їх використання, та не сплатив на користь позивача членські внески за період з червня 2019 року по листопад 2023 року в загальній сумі 89 190,50 грн.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2024 у справі №911/583/24 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі слати членських внесків за період з червня 2019 року по листопад 2023 року.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 у справі №911/583/24, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №911/321/23 (щодо застосування статті 79 Господарського процесуального кодексу України); від 13.08.2020 у справі №905/1302/18 (щодо застосування статті 282 Господарського процесуального кодексу України);

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування:

- частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України щодо можливості вважати кошторис громадської організації допустимим доказом затвердження розміру членських внесків громадської організації (за умови відсутності вказівки в такому кошторисі відомостей про статті надходження коштів);

- частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України щодо можливості виконавчого органу юридичної особи своїм рішенням вносити зміни до рішень загальних зборів учасників громадської організації (за відсутності відповідних повноважень виконавчого органу у законі, статуті організації та рішенні загальних зборів організації);

- частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України щодо можливості вважати протокол виконавчого органу громадської організації про продовження строку дії рішення загальних зборів допустимим доказом затвердження розміру членських внесків громадської організації.

3.7. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Крім того підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 2 (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження) та пункт 4 (суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів) частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Посилається також на те, що позовні вимоги у даній справі не стосуються корпоративних відносин та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

15.06.2004 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Громадську організацію "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток". Громадська організація "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" є громадською організацією, що об`єднує фізичних осіб, які є власниками земельних ділянок в с. Гора Бориспільського району Київської області (надалі учасники або члени організації), з метою здійснення та захисту законних прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів учасників у сфері володіння, користування і розпорядження належними учасникам земельними ділянками та розміщеними на них об`єктами нерухомого майна. Організація здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України "Про громадські об`єднання", інших законодавчих та нормативно-правових актів України, а також відповідно до цього статуту.

Згідно з пунктом 2.1 статуту метою діяльності організації є здійснення та захист законних прав та свобод, задоволення суспільних, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів у сфері володіння, користування і розпорядження земельними ділянками та розміщеними на них об`єктами нерухомого майна.

За змістом пункту 3.4 статуту, на місцевості територія організації визначається земельною ділянкою, розташованою в селі Гора Бориспільського району Київської області та обмеженою наступними вулицями - вул. Соснова, вул. Зелена, вул. Липова, вул. Приозерна (надалі - територія організації).

Відповідно до пункту 4.1 статуту членами організації можуть бути особи, які є громадянами України, іноземцями чи особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14-річного віку, мають у власності земельну ділянку, яка знаходиться на території організації, та виявили бажання брати участь у здійсненні цілей та завдань організації, визнають статут організації та дотримуються його вимог. Фізичні особи, які не відповідають зазначеним в цьому пункті вимогам, членами організації бути не можуть.

Пунктом 4.3 статуту передбачено, що особа, що виявила бажання стати членом організації, подає письмову заяву, до якої додаються: - копія всіх заповнених сторін її паспорту (для іноземців і осіб без громадянства - відповідні копії документу, що підтверджує законність їх перебування на території України); - нотаріально завірену копію оформленого встановленому чинним законодавством порядку документу, що підтверджує право власності, особи на земельну ділянку на території організації; - копію платіжного документу, що підтверджує оплату вступного внеску у розмірі, визначеному відповідно до положень цього статуту.

Відповідно до пункту 4.8 статуту з моменту прийняття правлінням організації рішення про прийом особи до організації, така особа набуває членства в організації.

Згідно із пунктом 4.21 статуту основними обов`язками членів організації, зокрема є:

- дотримання вимог цього статуту та виконання рішень загальних зборів членів організації та інших органів управління організації (підпункт 4.21.1);

- дотримання вимог, які містяться у затверджених загальними зборами членів організації внутрішніх положеннях організації (підпункт 4.21.2);

- своєчасна сплата вступних, членських, цільових та інших внесків у розмірах і в терміни, встановлені Загальними зборами членів організації (підпункт 4.21.5).

Рішенням загальних зборів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток", оформленим протоколом № 29 від 06.04.2013, зокрема затверджено Положення про порядок сплати внесків та інших обов`язкових платежів ТІЗ "Зелений маєток" та витрати грошових коштів товариства з 01.04.2013.

Рішенням загальних зборів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток", оформленим протоколом № 37 від 30.12.2017, вирішено прийняти Положення про внески в новій редакції.

Згідно з Положенням про порядок сплати внесків та їх використання, затвердженим протоколом загальних зборів громадської організації від № 37 від 30.12.2017 (далі - Положення), членські внески - грошові кошти, розмір яких затверджено на річних загальних зборах, пропорційно площі земельної ділянки з розрахунку за один квадратний метр земельної ділянки, які періодично вносяться членами організації на адміністративні та експлуатаційні витрати організації. До членських внесків не відносяться платежі за електроенергію і газоспоживання домоволодінь членів організації.

Відповідно до пункту 6.1 Положення члени організації сплачують внески, передбачені цим Положенням у розмірі, встановленому рішеннями загальних зборів членів організації шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок організації. Оплата членських внесків здійснюється до 15 числа поточного місяця, або поквартально з оплатою на початку кварталу. Оплата цільових внесків здійснюється у розмірі та строки за рішенням загальних зборів. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок організації.

За змістом пункту 8.1 Положення невикористання членом організації спільного майна та місць загального користування не є підставою для звільнення члена організації, повністю або частково, від виконання зобов`язань по сплаті внесків та інших обов`язкових платежів, передбачених цим Положенням.

Член організації зобов`язаний забезпечити можливість зв`язку з ним (по телефону, за допомогою e-mail та ін.) для офіційної інформації. При зміні персональних даних (прізвище, ім`я, по батькові), адреси реєстрації, номерів телефонів, e-mail письмово повідомити про це особу, відповідальну за ведення Реєстру членів організації протягом 10 днів з моменту здійснення цих змін (пункт 8.2 Положення).

Відповідно до пункту 13.1 Статуту за невиконання своїх зобов`язань члени організації несуть відповідальність згідно чинного в Україні законодавства.

05.03.2013 відповідачем складено заяву про прийняття останнього до складу членів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток".

16.02.2019 загальними зборами Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" прийнято рішення, оформлене протоколом № 39 від 16.02.2019, пунктом 3 якого затвердженого кошторис на 2019 рік в сумі 1 861 384 грн (округлено по 100 грн з 1 сотки).

Як зазначив позивач, з метою забезпечення виконання покладених на громадську організацію обов`язків в умовах карантину та збройної агресії російської федерації проти України, правлінням були прийняті рішення, оформлені протоколом № 300120-1 від 30.01.2020, протоколом № 31012021-1 від 31.01.2021 та протоколом № 290122-1 від № 29.01.2022 про продовження терміну дії розміру членських внесків на 2020-2022 роки в розмірі 100,00 грн з 1 сотки та кошторису, затверджених рішенням загальних зборів № 39 від 16.02.2019.

30.01.2020 відбулось засідання правління Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток", на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 300120-1 від 30.01.2020, яким, у зв`язку з пандемією Ковід-19 та обмеженнями у проведенні публічних громадських заходів і, як наслідок, неможливості проведення загальних зборів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток", продовжено термін дії розміру членських внесків в розмірі 100,00 грн з 1 сотки та кошторису, затверджених рішенням загальних зборів № 39 від 16.02.2019 до 31.12.2020 або до скасування обмеження проведення публічних заходів та проведення слідуючих загальних зборів.

31.01.2021 відбулось засідання правління громадської організації, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 310121-1 від 31.01.2021, яким, у зв`язку з пандемією Ковід-19 та обмеженнями у проведенні публічних громадських заходів і, як наслідок, неможливості проведення загальних зборів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток", продовжено термін дії розміру членських внесків в розмірі 100,00 грн з 1 сотки та кошторису, затверджених рішенням загальних зборів № 39 від 16.02.2019 до 31.12.2021 або до скасування обмеження проведення публічних заходів та проведення слідуючих загальних зборів.

29.01.2022 відбулось засідання правління громадської організації, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 290122-1 від 29.01.2022, яким, у зв`язку з пандемією Ковід-19 та обмеженнями у проведенні публічних громадських заходів і, як наслідок, неможливості проведення загальних зборів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток", продовжено термін дії розміру членських внесків в розмірі 100,00 грн з 1 сотки та кошторису, затверджених рішенням загальних зборів № 39 від 16.02.2019 до 31.12.2022 або до скасування обмеження проведення публічних заходів та проведення слідуючих загальних зборів.

Судами встановлено що, за основу розрахунку членських внесків використовується вартість адміністративних та експлуатаційних витрат організації за один місяць на 1 ар (0,01 га) земельної ділянки члена громадської організації. З огляду на наведене, протягом 2019-2022 років тариф для розрахунку щомісячних членських внесків членів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" складав 100 грн за 1 ар (0,01 га) земельної ділянки члена громадської організації, який був затверджений рішенням загальних зборів членів громадської організації, оформленим протокол № 39 від 16.02.2019.

24.12.2022 загальними зборами Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" прийнято рішення, оформлене протоколом № 40 від 24.12.2022, пунктом 1 якого затверджено новий розмір членських внесків на 2023 рік у розмірі 150 грн за 1 сотку.

Отже, тариф для розрахунку щомісячних членських внесків членів Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" протягом 2023 року складав 150 грн за 1 ар (0,01 га) земельної ділянки члена громадської організації, який був затверджений рішенням загальних зборів членів громадської організації, оформленим протокол № 40 від 24.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач до 01.01.2018 належним чином виконував обов`язки члена організації та сплачував на користь громадської організації членські внески в порядку та строки, передбачені статутом та Положенням. Проте, починаючи з 31.01.2018 відповідач припинив належним чином виконувати обов`язки члена організації та здійснював сплату членських внесків із порушенням порядку та строків, передбачених Положенням про порядок сплати членських внесків та їх використання, а з червня 2019 року припинив сплату членських внесків, у зв`язку із чим станом на 30.11.2023 відповідно до довідки про стан розрахунків вих. № 28/11-2023-1 від 28.11.2023 у відповідача перед Громадською організацією "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" наявна заборгованість зі сплати членських внесків в загальному розмірі 89 196,00 грн.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Однією з підстав касаційного оскарження, заявленої скаржником, є посилання на пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 2 частини третьої статті 310 Господарського процесуаль6ного кодексу, за якою суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

5.3. Ухвалою від 25.09.2024 у справі № 911/583,24 суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглядати цей спір у порядку спрощеного позовного провадження, виходячи з того, що визначена позивачем у позовній заяві ціна позову (115 233,11 грн) не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, скаржник стверджує про неправомірний розгляд справи судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, вважаючи, що спір у цій справі виник щодо корпоративних відносин.

5.4. Згідно із частиною тринадцятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами першою та третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

5.5. Згідно з частинами першою, другою статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Норми частини третьої цієї статті визначають, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).

5.6. Пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

5.7. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13.10.2020 у справах № 683/351/16-ц та № 695/2665/16-ц, відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Зазначені висновки підтримав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 06.11.2024 у справі №916/5182/23, від 11.09.2024 у справі № 916/5527/23 та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №761/2739/20, зазначивши в тому числі, що відносини зі сплати членських внесків між учасниками юридичної особи та юридичною особою є корпоративними.

5.8. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що дана справа мала бути розглянута апеляційним судом у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи.

5.9. Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на "усне слухання". При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі "Трудов проти росії" (TRUDOV v. russia), заява № 43330/09, § 24, 27)).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення ЄСПЛ від 03.10.2019 у справі "Харченко проти України", заява № 37666/13, §§ 6, 7).

5.10. У справі, яка переглядається, скаржник у касаційній скарзі зазначив, що суд апеляційної інстанції не виконав вимогу закону щодо належного повідомлення заявника та його представника про апеляційний розгляд справи, що позбавило його права участі у судовому засіданні апеляційного суду.

5.11. Пунктом 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

5.12. З огляду на викладене зазначені процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи в суді апеляційної інстанції стосовно позивача порушені через не повідомлення останнього про дату і час розгляду справи судом апеляційної інстанції внаслідок її розгляду без повідомлення учасників справи.

Розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи без повідомлення учасників справи та за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 5 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Зазначене позбавило позивача права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальними правами.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення процесуального закону унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №202/4233/16 та Касаційного цивільного суду від 26.01.2025 у справі №757/26553/21-ц.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

6.3. Враховуючи, що касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно дотриматись порядку розгляду справи.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржниками у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 236 240 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 у справі №911/583/24 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко