ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/988/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба"
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Черногуз А.Ф.)
від 14.09.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Майданевич А.Г.; судді: Сулім В.В., Коротун О.М.)
від 24.01.2022
у справі № 911/988/21
за позовом ОСОБА_1
до Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про визнання недійсним рішень органів управління відповідача,
за участю представників учасників справи:
позивача - Зражевський Д.В.,
відповідача - Безруков В.Т. , Севастьянов С.В.,
третіх осіб - Положенцев С.В., Безруков В.Т.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" про визнання недійсним пункту 5 рішення звітно-виборчої Конференції ГО Масив Садівницьких товариств "Дружба" від 17.08.2019, оформленого протоколом від 17.08.2019, в частині обрання до складу Ради ГО Масив Садівницьких товариств "Дружба" громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та визнання недійсними рішення Ради ГО Масив Садівницьких товариств "Дружба", а саме: рішення Ради від 21.09.2019, оформлене протоколом №9/2019; рішення Ради від 05.09.2020, оформлене протоколом №12/2020; рішення Ради від 09.01.2021, оформлене протоколом №1/2021; рішення Ради від 13.03.2021, оформлене протоколом №4/13.03.2021; рішення Ради від 30.05.2021, оформлене протоколом №9/30.05.2021 (з урахуванням уточнених позовних вимог).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Звітно-виборчої Конференції МСТ "Дружба" від 17.08.2019, оформлене протоколом від 17.08.2019, яким було обрано раду МСТ "Дружба" у кількості 12 членів, в тому числі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а в подальшому і згадані рішення Ради МСТ "Дружба" були прийняті з порушенням положень Статуту МСТ "Дружба" та законодавства України, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не були членами МСТ "Дружба" станом на 17.08.2019.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022, позов задоволено частково. Суд визнав недійсним пункт 5 Рішення Звітно-виборчої Конференції Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 17.08.2019, оформленого протоколом, в частині обрання до складу Ради Громадської організації Масив Садівницьких товариств "Дружба" громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Також суд визнав недійсним Рішення Ради Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 21.09.2019, оформлене протоколом № 9/2019 в частині:
- обрання Головою Ради Положенцева Станіслава Валентиновича;
- обрання заступником Голови Ради Купрійчука Дмитра Васильовича;
- включення до складу комісій та робочих груп ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнав недійсними Рішення Ради Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 05.09.2020, оформлене протоколом №12/2020; Рішення Ради Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 09.01.2021, оформлене протоколом №1/2021; Рішення Ради Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 13.03.2021, оформлене протоколом № 4/13.03.2021; Рішення Ради Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 30.05.2021, оформлене протоколом № 9/30.05.2021.
2.2. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним пункту 5 Рішення Звітно-виборчої Конференції Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 17.08.2019, виходили з того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не були членами МСТ "Дружба" станом на 17.08.2019, що суперечить вимогам Положення про Раду, затвердженого рішенням ГО МСТ "Дружба" від 26.08.2017.
Задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним Рішення Ради Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 21.09.2019, оформлене протоколом № 9/2019 в частині: обрання Головою Ради ОСОБА_2 ; обрання заступником Голови Ради Купрійчука Дмитра Васильовича; включення до складу комісій та робочих груп ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , господарські суди виходили з того, що в згаданих осіб був відсутній статус члена ГО МСТ "Дружба". Щодо інших рішень, прийнятих Радою Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" від 21.09.2019, то суди попередніх інстанцій вважали відсутніми правові підстави для визнання їх недійсними, оскільки вони прийняті відповідно до норм чинного законодавства та Статуту, за наявності кворуму (більше 50% складу Ради з урахуванням неправомочності голосів вказаних осіб), підписаними повноважною на той момент особою.
Інші оспорювані рішення Ради ГО МСТ "Дружба" суди попередніх інстанцій визнали недійсними, оскільки вони прийняті за участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які незаконно були включенні до складу Ради ГО МСТ "Дружба", а відтак, голосування за прийняття відповідних рішень здійснювалось, зокрема особами, які не мали на це відповідних повноважень, та були підписані особою, яка не мала правових підстав бути обраною до складу Ради, а відтак і правових підстав підписувати рішення Ради.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022, ГО МСТ "Дружба" подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
3.2. Громадська організація Масив садівницьких товариств "Дружба" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №520/17947/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19 (щодо застосування ст. ст. 73 74 77 86 91 ГПК України), від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 18.04.2018 у справі №922/1590/17, від 20.03.2018 у справі №923/650/17 (щодо застосування ст. 22 ЗУ "Про громадські об`єднання"), від 01.03.2018 у справі №910/2280/17 (щодо застосування ст. 55 Конституції України).
Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: частину 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Громадська організація Масив Садівницьких товариств "Дружба" зареєстрована 24.02.1995, адреса: 07340, Україна, Київська обл., село Ровжі.
Згідно з п. 1.1. - 1.2 розділу 1 Статуту ГО МСТ "Дружба" в редакції 2016 року, затверджений протоколом від 24.09.2016, ГО МСТ "Дружба" є непідприємницькою організацією, основною метою якої не є одержання прибутку. Організацію створено шляхом добровільного об`єднання фізичних осіб для ведення спільної діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Членами організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, які досягли 18 років, поділяють мету, завдання та напрями діяльності організації. Прийняття в члени проводиться на підставі відповідної заяви особи, яка має намір стати членом Організації. Особа, що вступає до Організації, вважається членом Організації за умови позитивного рішення Ради та сплати вступного внеску. Інформація про членство у Організації вноситься до реєстру членів Організації. Підтвердженням членства організації є членська книжка (3.1. - 3.4. Статуту).
Також, пунктом 3.8.1. Статуту визначено, що член Організації має право через своїх уповноважених представників брати участь в діяльності Організації, обирати та бути обраним в органи його управління.
Організація діє на основі самостійності та самоврядування. Управління організацією здійснюють: Конференція; Рада; Голова Ради; Правління; Голова Правління. Вищим органом управління Організації є Конференція (5.1 -5.2 Статуту).
Відповідно до п. 5.17. Статуту Рада є керівним органом, який діє між Конференціями.
Згідно з п. 3.1. - 3.2 Положення про Раду, затвердженого рішенням ГО МСТ "Дружба" від 26.08.2017, Рада обирається з числа членів організації, які мають професійну підготовку в сфері господарської, фінансової, юридичної, громадської діяльності, та/або надають значну організаційну, матеріальну або іншу підтримку функціонування організації за рекомендацією ПТС та Конференції. Відомості про кандидата у члени Ради подаються до Ради або до Правління у письмовій формі та повинні містити: прізвище, ім`я та по батькові кандидата, інформацію про те, ким висувається кандидат, паспортні дані, фахову освіту, місце роботи та займану посаду, адреси, телефони та іншу контактну інформацію про кандидата.
Рішення по кількісному складу ради і порядок голосування приймає звітно-виборча Конференція і обирається строком на 5 п`ять років. Обраними вважаються кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів, але не менше 50%+1 голос від присутніх делегатів. Голова ради обирається Радою з числа її членів на строк її повноважень (3.3., 3.5., 3.6. Положення про Раду).
Відповідно до п. 5 Протоколу Звітно-виборної Конференції Громадської організації МСТ "Дружба" від 17.08.2019 вирішено обрати Раду ГО МСТ "Дружба" у кількості 12 членів, а саме: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_3 .
В період зі створення Ради в згаданому складі з 17.08.2019 по 30.05.2021 останньою були прийняті такі оспорювані рішення:
21.09.2019 Рада ГО МСТ "Дружба" прийняла рішення, оформлене протоколом №9/2019, зокрема, про задоволення заяви ОСОБА_1 про складання повноважень Голови Ради МСТ "Дружба" та погодження місячного терміну для передачі ним справ новому Голові Ради МСТ "Дружба".
Також 21.09.2019 Радою, зокрема, прийняті рішення: про обрання Головою Ради Положенцева С.В., а заступником Голови Ради ОСОБА_3 ; про затвердження складу комісії: Конфліктна: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 . Адміністративна-господарська: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Фінансова комісія: ОСОБА_10 ОСОБА_13 , ОСОБА_1 . Інженерно-технічна: ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 . Юридично-правова: ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 Секретаріат: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .Комісія з питань власності: ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 ; про створення робочої групи у складі ЗражевськогоД.В., ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які й у 2х місячний термін доповісти на засіданні Ради про поточний стан справ, пропозиції щодо удосконалення документообігу, принципів зберігання документів. Ініціатори питань до порядку денного разом з питаннями формулюють і надають завчасно на розгляд проекти відповідних рішень.
05.09.2020 Рада ГО МСТ "Дружба" прийняла рішення, оформлені протоколом №12/2020.
09.01.2021 Рада ГО МСТ "Дружба" прийняла рішення, оформлені протоколом №1/2021, 13.03.2021 Рада ГО МСТ "Дружба" прийняла рішення, оформлені протоколом №4/13.03.2021, 30.05.2021 Рада ГО МСТ "Дружба" прийняла рішення, оформлені протоколом №9/30.05.2021 на яких, серед інших були присутні та приймали участь у голосуванні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема зазначає, що рішенням Ради від 21.09.2019 було незаконно переобрано керівний склад Ради, в тому числі звільнено позивача з посади Голови Ради, при цьому, до складу керівництва ради було обрано Положенцева С.В. (Голова Ради) та ОСОБА_3 (Заступник Голови Ради), які на той момент (21.09.2019) не були членами ГО МСТ "Дружба", а отже вказане рішення є незаконним, оскільки до складу ради були обрані особи, які не є членами ГО МСТ "Дружба".
Поряд з тим, позивач стверджує, що вказане рішення Ради від 21.09.2019, оформлене протоколом є незаконним, оскільки голосували та приймали рішення на даному засіданні троє осіб, які не мали права голосу, а саме - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Також, позивач зазначає, що в подальшому, вказані особи ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) незаконно брали участь у засіданнях Ради в якості членів Ради, та незаконно підписували відповідні рішення Ради, оформлені протоколами, зокрема: рішення Ради ГО МСТ "Дружба" від 05.09.2020, оформлене протоколом №12/2020; рішення Ради ГО МСТ "Дружба" від 09.01.2021, оформлене протоколом №1/2021; рішення Ради ГО МСТ "Дружба" від 13.03.2021, оформлене протоколом №4/13.03.2021; рішення Ради ГО МСТ "Дружба" від 30.05.2021, оформлене протоколом №9/30.05.2021.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №520/17947/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19 (щодо застосування ст. ст. 73 74 77 86 91 ГПК України), від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 18.04.2018 у справі №922/1590/17, від 20.03.2018 у справі №923/650/17 (щодо застосування ст. 22 ЗУ "Про громадські об`єднання"), від 01.03.2018 у справі №910/2280/17 (щодо застосування ст. 55 Конституції України).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
5.3. Так, скаржник обґрунтовує, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, як наслідок не звернув увагу на те, що обрання складу Ради ГО МСТ "Дружба" належить до внутрішньо-організаційної діяльності та компетенції Конференції ГО МСТ "Дружба" (аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 18.04.2018 у справі №922/1590/17, від 20.03.2018 у справі №923/650/17.
Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 07.04.2021 у справі № 826/9698/17, відповідно до якого з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. При цьому, на думку скаржника, позивач не навів будь-яких аргументів і доказів, що оскаржуваними рішеннями органів управління ГО МСТ "Дружба" були будь-яким чином порушені права та законні інтереси позивача.
Також скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду в постанові від 01.03.2018 у справі № 910/2280/17, відповідно до якої визначене статтею 55 Конституції України право на судовий захист не ототожнюється із беззаперечною підставою задоволення тих чи інших позовних вимог. Підставою для відмови в позові може бути відсутність у позивача прав чи охоронюваних законом інтересів, які були б порушені оспорюваним рішенням.
5.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17 викладено правову позицію з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 у справі № 6-рп/2001.
Так, Конституційний Суд України у пункті 4.3. згаданого рішення вказав на те, що відповідно до пункту 11 частини першої статті 92 Конституції України законами України визначаються, зокрема, засади утворення і діяльності політичних партій, інших об`єднань громадян.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про об`єднання громадян" визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об`єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах частини третьої статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні". Об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (стаття 13 Закону України "Про об`єднання громадян"). Тобто внутрішня організація, взаємовідносини членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається.
У разі виникнення спору щодо порушення об`єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань.
З урахуванням вимог Закону України "Про об`єднання громадян" Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо створення громадського об`єднання чи громадської організації, визначення напряму її діяльності, здійснення управління діяльністю (окрім звільнення керівника), порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні), участі у роботі громадської організації; делегування своїх представників на загальні збори громадської організації, у керівні органи, участі у розробці рішень та їх реалізації, можливості вносити пропозиції, рекомендації та проекти документів на розгляд органів громадської організації; користування послугами громадської організації, а також усіма видами методичної, консультативної та іншої допомоги, яку може надати громадська організація, на умовах, затверджених правлінням; обговорення питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; вимоги розгляду на засіданнях правління будь-яких питань, що стосуються діяльності громадської організації; отримання інформацію про роботу органів громадської організації, участі у заходах, які проводяться громадською організацією або організовані за її участю; користування підтримкою громадської організації для вдосконалення, розширення та підвищення ефективності своєї роботи, вільно обговорювати питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; установлення і розвитку через громадську організацію двосторонніх та багатосторонніх зв`язків з іншими членами громадської організації; отримання інформаційних, методичних та інших матеріалів, практичної допомоги у створенні професійних творчих центрів, майстерень, лабораторій та інше.
Велика Палата Верховного суду зробила висновок, що внутрішньостатутною діяльністю громадського об`єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17 викладено правову позицію, відповідно до якої набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності, тоді як звільнення з роботи керівника громадської організації чи найманих працівників є реалізацією повноважень громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, на які поширюється юрисдикція суду. Цей позов подано на захист права позивача на участь у діяльності органу управління громадського об`єднання товариства садоводів, тобто в управлінні товариством, порядку скликання загальних зборів членів ГО ТС "Малинівка" та правомочності їх рішення. Вказане рішення зборів зачіпає як права позивача щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою як членом та керівником такої юридичної особи, так і процедуру прийняття такого рішення, що не можна вважати внутрішньостатутною діяльністю товариства.
З урахуванням викладеної правової позиції, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що обрання складу Ради ГО МСТ "Дружба" належить до внутрішньо-організаційної діяльності ГО МСТ "Дружба", оскільки таке рішення приймається органом управління громадського об`єднання, а отже, зачіпає права позивача на участь в управлінні ГО МСТ "Дружба".
Крім того, у цій справі, що переглядається, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, обґрунтовано дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з підстав прийняття Радою МСТ "Дружба" рішень у період з 17.08.2019 по 30.05.2021, якими, на його думку, його було як незаконно усунуто з посади Голови Ради МСТ "Дружба", так і позбавлено можливості на управління Об`єднанням, шляхом обмеження його можливості впливати на результат прийняття рішень Радою МСТ "Дружба" з підстав включення до складу Ради осіб, які не є членами МСТ "Дружба" та не мають права брати участь у прийнятті відповідних рішень. Також підставами позову стало порушення процедури прийняття рішень Радою МСТ "Дружба".
Отже, цей позов подано на захист права позивача на участь у діяльності органу управління ГО МСТ "Дружба", реалізації ним права бути керівником цього органу, а також реалізації його права як учасника контролю за правомочністю прийняття рішень Радою МСТ "Дружба".
Вказані рішення Ради зачіпають як права позивача щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою як членом та учасником керівного органу (його керівником) такої юридичної особи, так і процедуру прийняття таких рішення, що не можна вважати внутрішньостатутною діяльністю об`єднання.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що визнання судом недійсними рішень Ради МСТ "Дружба" у даному випадку не є втручанням у внутрішньостатутну діяльність даного об`єднання, а лише націлене на відновлення порушеного права позивача, захист якого йому гарантує Конституція та Закони України.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження, оскільки судом апеляційної інстанції були враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12.01.2021 у справі №127/21764/17. Крім того, оскільки суди попередніх інстанцій встановили наявність порушеного права позивача в цій справі, то відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду в справах № 910/2280/17 та № 826/9698/17, оскільки такі не є різними за соєю суттю, але зумовлені різними фактичними обставинами, встановленими судами в кожній справі.
Також колегія суддів зазначає, що предметом спору в справі №922/1590/17 є матеріально-правова вимога про виключення учасника з товариства, у справі №923/650/17 - про визнання недійсним рішення загальних зборів, яким учасника виключено з товариства. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що правовідносини у згаданих справах та в цій справі, що переглядається, не є подібними, оскільки вони відрізняються за своїм змістом.
5.5. Також в касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки в постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №520/17947/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19 (щодо застосування ст. ст. 73 74 77 86 91 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: частину 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій ґрунтували свої висновки на підставі незасвідченої належним чином копії Положення про Раду, яка була подана позивачем. При цьому господарські суди не взяли до уваги Положення про Раду, надане відповідачем, в якому не міститься жодних обмежень щодо можливості обиратися до складу Ради осіб, які не є членами ГО МСТ "Дружба". Також скаржник наголошує на тому, що Положення про Раду є додатком до рішення Конференції 2017 року, проте матеріали справи не місять оригіналів документів затверджених такою Конференцією.
Як встановив суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, до матеріалів справи як позивачем так і відповідачем подавались копії Статуту та копії, зокрема, положення про Раду ГО МСТ "Дружба"
Також, на вимогу суду відповідачем 06.09.2021 було подано копію Рішення чергової конференції ГО МСТ "Дружба" від 26.08.2017. Місцевий господарський суд встановив, що копії Рішення чергової конференції ГО МСТ "Дружба" від 26.08.2017 відповідачем було надано так само як і до відзиву у двох варіантах виконання змісту, зокрема з наявністю відомостей про затвердження Положень до статуту ГО МСТ "Дружба" та без них.
Вивчивши подані відповідачем варіанти Рішення чергової конференції ГО МСТ "Дружба" від 26.08.2017 суд першої інстанції встановив, що на обох варіантах містяться підписи Голови Президії Конференції А. Митюка та секретаря - А. Гончарова. Водночас, у варіанті в якому наявні відомості про затвердження Положень до статуту ГО МСТ "Дружба" підписи Голови Президії Конференції А. Митюка та секретаря - А. Гончарова скріплені печаткою товариства. На іншому варіанті Рішення печатка товариства відсутня.
З огляду на те, що відповідачем подано два варіанти Рішення чергової конференції ГО МСТ "Дружба" від 26.08.2017, суд першої інстанції надав перевагу та оцінив як найбільш вірогідний доказ саме той примірник вказаного рішення, на якому наявна печатка МСТ "Дружба" та яким, відповідно, затверджено перелік Положень до Статуту МСТ "Дружба".
Також, судом першої інстанції встановлено, що подані позивачем та відповідачем положення про Раду МСТ "Дружба" також мають деяку відмінність, зокрема, у поданому відповідачем разом з відзивом варіанті у п. 3.1 зазначено "Рада обирається як з числа членів Організації, які мають професійну підготовку в сфері господарської, фінансової, юридичної, громадської діяльності та/або надають значну організаційну, матеріальну або іншу підтримку функціонування Організації за рекомендацією ПСТ та Конференції".
Водночас, у варіанті наданому позивачем слово "як" після слів "Рада обирається" не зазначено.
З огляду на те, що положення про Раду МСТ "Дружба" є документом, що безпосередньо унормовує особливості діяльності та управління відповідачем суд першої інстанції визнав найбільш вірогідним та допустимим доказом - варіант Положення про Раду МСТ "Дружба" поданий відповідачем разом з відзивом, посвідчений його печаткою та підписом представника.
При цьому місцевий господарський суд зазначив, що вказана вище відмінність жодним чином не впливає на кінцевий зміст п. 3.1 Положення про Раду МСТ "Дружба" та має ознаки технічної описки при формалізації затверджених на Конференції документів.
Суд першої інстанції встановив, що Положенням про Раду затвердженого рішенням ГО МСТ "Дружба" від 26.08.2017 передбачено, що Рада обирається як з числа членів організації, які мають професійну підготовку в сфері господарської, фінансової, юридичної, громадської діяльності, та/або надають значну організаційну, матеріальну або іншу підтримку функціонування організації за рекомендацією ПТС та Конференції.
За висновками місцевого господарського суду додатковим підтвердженням того, що станом на 17.08.2019 Положенням про Раду, затвердженого рішенням ГО МСТ "Дружба" закріплено, що до Ради можуть бути обрані лише члени МСТ "Дружба" і те, що особи які претендували на ці посади про це знали є те, що у п. 5 спірного протоколу Звітно-виборної Конференції ГО МСТ "Дружба" від 17.08.2019 безпосередньо зазначено, що Рада обирається у складі членів ГО МСТ "Дружба".
Водночас, як встановив суд першої інстанції, з інформаційної довідки №13/2-21 від 27.01.2021 за підписом Голови правління ГО МСТ "Дружба" Безрукова В.Т. вбачається, що Положенцев С.В., ОСОБА_4 , Купрійчук Д.В. станом на 17.08.2019 не були членами ГО МСТ "Дружба".
Відповідачем вказані обставини в суді не були спростовані належними та допустимими доказами.
Також, суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні копії членських книжок Положенцева С.В., Сороки К.І., ОСОБА_3 , а також, не додано реєстру членів ГО МСТ "Дружба" та заяв останніх на прийняття у члени Організації, за наявності яких суд міг би встановити факт членства вказаних осіб у ГО МСТ "Дружба".
З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегією суддів відхиляються, оскільки суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку всім доказам, зібраним в матеріалах справи, зокрема, й тим, що подані відповідачем, при цьому висновки господарських судів ґрунтуються саме на доказах, поданих відповідачем.
Також колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінки доказам на підтвердження пропуску позивачем позовної давності, оскільки суд першої інстанції відхиляючи доводи відповідача зазначив, що його твердження про те, що позивач голосував на Звітно-виборчій Конференції МСТ "Дружба" від 25.08.2018 за обрання Сороки К.І. як представника СТ "Романтик" та Положенцева С.В. як представника СТ "Імпульс" до Ради МСТ "Дружба" не може свідчити про факт членства останніх у МСТ "Дружба".
Крім того, колегія суддів враховує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76 77 78 79 86 300 Господарського процесуального кодексу України, і при цьому, порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
У касаційній скарзі скаржник фактично порушує питання щодо встановлення інших обставин справи, які не встановлювались судами попередніх інстанцій, а також щодо переоцінки доказів у справі, однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, доводи касаційної скарги в цій частині також не знайшли свого підтвердження.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, то колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба", відкритого на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
7. Судові витрати
7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236 238 240 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Закрити касаційне провадження у справі № 911/988/21 за касаційною скаргою Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба", відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В іншій частині касаційну скаргу Громадської організації Масив садівницьких товариств "Дружба" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 911/988/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
І. Кондратова