ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 912/1173/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 липня 2021 року (головуючий - Іванов О.Г., судді: Дармін М.О., Чус О.В.), якою скасовано ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20 квітня 2021 року (суддя Коваленко Н.М.), у справі
за позовом Селянського (фермерського) господарства Антонова Петра Івановича
до: (1) Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, (2) Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, (3) ОСОБА_2 , (4) ОСОБА_1 , (5) ОСОБА_3 , (6) ОСОБА_4 , (7) ОСОБА_5 , (8) ОСОБА_6 , (9) ОСОБА_7 , (10) Приватного підприємства "Лекс-Інфо"
про визнання права постійного користування, визнання недійсним розпорядження, визнання недійсними договорів оренди, скасування записів про державну реєстрацію речового права.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
1. Селянське (фермерське) господарство Антонова Петра Івановича (далі "Позивач", СФГ Антонова П.І.) звернулося у Господарський суд Кіровоградської області з позовом в якому просило:
(1) визнати за СФГ Антонова П.І. право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 50,00 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії Б № 050989, виданого на ім`я ОСОБА_8 , у тому числі на земельні ділянки: площею 2,9508 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9050, площею 3,2861 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9049, площею 6,0182 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9055, площею 5,8872 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9048, площею 5,8076 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047, площею 5,8048 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9046, площею 5,8161 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9045, площею 5,8265 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9044, площею 5,8433 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9043;
(2) Визнати недійсним розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.09.2007 № 652-р "Про надання земельних ділянок у власність, затвердження акта визначення збитків, власників землі та землекористувачів, пов`язаних з їх вилученням";
(3) Скасувати державну реєстрацію права власності:
- ОСОБА_2 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №34142965 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 2,9508 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9050, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14963321 від 11.11.2019;
- ОСОБА_2 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34143810 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 3,2861 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9049, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14967119 від 11.11.2019;
- ОСОБА_1 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34140496 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 6,0182 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9055, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14961067 від 11.11.2019;
- ОСОБА_3 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34148502 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8872 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9048, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14983996 від 11.11.2019;
- ОСОБА_4 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34146702 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8076 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14982876 від 11.11.2019;
- ОСОБА_5 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34145663 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8048 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9046, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14975938 від 11.11.2019;
- ОСОБА_6 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34144548 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8161 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9045, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14974792 від 11.11.2019;
- ОСОБА_7 (номер запису про право власності/довірчої власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 34148952 від 11.11.2019) на земельну ділянку площею 5,8265 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9044, проведену на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 14984900 від 11.11.2019;
(4) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 2,9508 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9050 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 2,9508 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9050 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34143321 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо";
(5) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 3,2861 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9049 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 3,2861 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9049 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34143993 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо";
(6) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 6,0182 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9055 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 6,0182га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9055 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34140958 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо";
(7) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_3 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8872 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9048 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8872 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9048 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34148743 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_3 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо";
(8) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8076 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9047 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8076 га кадастровий номер 3521781900:02:000:9047 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34147587 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо";
(9) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_5 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8048 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9046 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8048 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9046 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34145839 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_5 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо";
(10) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_6 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8161 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9045 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8161 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9045 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34145202 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо";
(11) визнати недійсним договір оренди землі від 25.05.2018, укладений між ОСОБА_7 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо", щодо земельної ділянки площею 5,8265 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9044 та скасувати державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Лекс-Інфо" (код ЄДРПОУ 40999350) на земельну ділянку площею 5,8265 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:9044 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34149100 від 11.11.2019), проведену на підставі договору оренди землі від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_7 та Приватним підприємством "Лекс-Інфо".
2. Заявлені позовні вимоги узагальнено обґрунтовані обставинами порушення усіма відповідачами права постійного користування земельною ділянкою, що надавалася засновнику господарства для його створення та діяльності, а також обставинами неправомірності членства фізичних осіб - відповідачів у фермерському господарстві.
3. Щодо юрисдикції спору Позивач зазначив, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з органами державної влади та місцевого самоврядування, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Більше того, оскільки у даному випадку позовні вимоги ґрунтуються на запереченні права члена фермерського господарства на виділення йому у власність частини земельної ділянки, що була у користуванні фермерського господарства, цей спір має всі ознаки корпоративного, який відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) безумовно належить до юрисдикції господарського суду.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2021 у відкритті провадження за позовом СФГ Антонова П.І. у даній справі було відмовлено.
(1) Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд вирішив, що спір у цій справі не можна вважати таким, що виник з корпоративних відносин, оскільки він не пов`язаний із діяльністю фермерського господарства та членством у ньому, а стосується, зокрема, дій Відповідачів з розпорядження належними їм, в тому числі, на праві власності земельними ділянками.
(2) Суд підкреслив, що предметом позову СФГ Антонова П.І. є визнання за ним права постійного користування на земельну ділянку, розпайовану між фізичними особами; визнання недійсним розпорядження Добровеличківської районної державної адміністрації, яким погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам; визнання недійсними договорів оренди укладених фізичними особами; скасування записів про державну реєстрацію речового права за фізичними особами.
(3) За викладеного суд ухвалив, що спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а має розглядатися за правилами судочинства цивільного, а тому у відкритті провадження за позовом СФГ Антонова П.І. належить відмовити на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України.
5. За наслідками перегляду вказаної ухвали в апеляційному порядку, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2021 її було скасовано. Справу № 912/1173/21 направлено до Господарського суду Кіровоградської області на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
(1) Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд зауважив, що господарський суд першої інстанції формально пославшись на розпорядження фізичними особами належними їм земельними ділянками, не розібрався із дійсними підставами позову, не встановив дійсну правову природу та суть цього спору.
(2) Господарський суд апеляційної інстанції погодився з доводами Позивача про те, що спір у даній справі пов`язаний із діяльністю фермерського господарства та членством у ньому, тобто є таким, що виник з корпоративних відносин, а тому його розгляд належить до юрисдикції саме господарських судів, а вимоги про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів є похідними від основного спору і тому також мають бути розглянуті в порядку господарського судочинства.
Касаційна скарга
6. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2021 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву СФГ Антонова П.І. повернути заявникові.
Узагальнені доводи касаційної скарги
7. У поданій касаційній скарзі скаржник стверджує, що при винесенні ухвали від 20.04.2021 господарським судом першої інстанції було порушено приписи статей 173 174 175 ГПК України у зв`язку із тим, що судом не було враховано обставин того, що у даному випадку Позивачем при зверненні до суду було порушено правила об`єднання позовних вимог. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що більшість її вимог спрямовані на оспорення права власності фізичних осіб на земельні ділянки і лише одна вимога направлена суто до органу місцевого самоврядування. З викладеного слідує, що за наслідками перевірки поданих матеріалів позову, господарський суд першої інстанції мав повернути позовну заяву через порушення Позивачем правил об`єднання позовних вимог, а не відмовляти у відкритті провадження через непідсудність цього спору господарському суду в цілому.
8. В свою чергу апеляційний господарський суд, внаслідок неправильного застосування приписів статей 167 Господарського кодексу України (далі ГК України) 31 32 Земельного кодексу України (далі ЗК України), статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" та порушення положень статті 20 ГПК України дійшов помилкового висновку про те, що спір між сторонами цього спору виник із корпоративних правовідносин. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанції не врахував, що даний спір насправді не має ознак корпоративного, адже (1) за статутом СФГ Антонова П.І. у редакції 2006 - 2007 років не було сформовано статутного капіталу господарства, (2) земельна ділянка площею 50 га, надана згідно Державного акта серії Б № 050989 від 1992 року до такого капіталу не увійшла, (3) позивачем у цьому спорі є саме господарство, а не його учасник, (4) позовні вимоги не містять будь-якої пов`язаності із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності СФГ Антонова П.І. і спрямовані виключно на захисту майнового інтересу господарства за рахунок майна фізичних осіб. Окремо скаржник підкреслює, що посилання апеляційного суду на правові висновки Верховного Суду є помилковими, адже надавалися такі висновки судом касаційної інстанції у неподібних даній справі правовідносинах.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
9. У відзиві на касаційну скаргу СФГ Антонова П.І. заперечує проти усіх доводів, які наводить скаржник і вважає їх безпідставними та необґрунтованими. З постановою апеляційного господарського суду погоджується з мотивів, що наведені апеляційним судом. За викладеного у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржувану постанову залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
10. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
13. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
14. За приписами частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
15. Відповідно до положень частини 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
16. Ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
17. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
18. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК У країни, господарські суди розглядають справи, зокрема, у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 916/978/17 було зроблено висновок, що справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи. З огляду на положення статті 84 ЦК України, частини п`ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6,8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.
20. Частинами 1 і 2 статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції, чинній на час створення СФГ Антонова П.І.) було передбачено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.
21. В свою чергу частинами 1 і 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
22. У постанові від 25.03.2020 у справі № 654/881/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що у випадку, коли позовні вимоги особи ґрунтуються на запереченні одним членом фермерського господарства права іншого члена цього господарства на виділення йому у власність частини земельної ділянки, що була у користуванні фермерського господарства, такий спір має всі ознаки корпоративного, який відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України належить до юрисдикції господарського суду.
23. Дійсно, у межах спору у даній справі (№ 912/1173/21) право членів фермерського господарства на виділення їм у власність частин земельної ділянки, що перебувала у користуванні фермерського господарства заперечується і оспорюється не одним із членів такого господарства, а самим господарством, проте, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в силу наведених вище приписів пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України та висновків Великої Палати Верховного Суду, вказана відмінність жодним чином не впливає на визначення підсудності цього спору, як спору, що виник саме з корпоративних правовідносин.
24. Як установили суди попередніх інстанцій, спір у даній справі виник стосовно ділянок, які відповідачі (фізичні особи) отримали як раз за рахунок земельної ділянки господарства, будучи його членами. В свою чергу набуття права власності на земельні ділянки безпосередньо залежало від набуття фізичними особами статусу членів у такому господарстві.
25. Зі змісту позовної заяви також вбачається, що Позивач повністю оспорює як правомірність набуття права власності відповідачів (фізичних осіб) на земельні ділянки (як членів цього господарства), так і правомірність набуття членства у господарстві цими особами, а тому, як правильно визначив суд апеляційної інстанції, спір між учасниками цього спору виник із корпоративних правовідносин, позаяк стосується питань управління господарством, зокрема, правомірності членства у ньому.
26. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
27. Оскільки основним предметом позовної заяви у даній справі є усунення перешкод у користуванні майном господарства та оскарження набуття його членами права на ділянки за рахунок ділянки господарства, то абсолютно правильним є висновок апеляційного господарського суду про те, що такі вимоги (як основні) мають розглядатися у господарському судочинстві. Інші ж вимоги позовної заяви є похідними від основного спору, а тому також можуть вирішуватися господарським судом.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
28. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
29. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду повністю відповідає правовим нормам, а тому не може бути змінена чи скасована. Водночас подана ОСОБА_1 касаційна скарга наведених висновків не спростовує, є необґрунтованою, а тому і не підлягає задоволенню.
30. В порядку приписів статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд касаційної скарги несе скаржник.
Керуючись статтями 300 301 304 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27 липня 2021 року у справі № 912/1173/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.