ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 912/2836/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 (Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В., Дармін М.О.) у справі №912/2836/21

за позовом Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Анатомія Еко", Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький про стягнення 1 817 256,29 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) (далі - Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Анатомія Еко" (далі - Третя особа-1), Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький (далі - Третя особа-2) про стягнення шкоди в сумі 1 817 256,29 грн, завданої державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства.

2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на невідшкодування Відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення та забруднення частини земельної ділянки військового містечка, що встановлено Позивачем внаслідок проведення позапланової перевірки, за результатами якої складено акт та внесено припис.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2022 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства внаслідок засмічення земельної ділянки, в сумі 1 259 802,45 грн, яку слід перерахувати до місцевого бюджету с.Аджамка, Кропивницького району, Кіровоградської області. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено нездійснення Позивачем повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до статті 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття Прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави. З огляду на недоведення відсутності вини Відповідача, відсутності доказів на підтвердження вжиття заходів для звільнення земельної ділянки від залишків вугілля, наявністю шкоди та доведення її розміру, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 1 259 802,45 грн шкоди, завданої внаслідок засмічення частини земельної ділянки. В частині стягнення з Відповідача шкоди в сумі 557 453,84 грн, завданої внаслідок забруднення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності вини в діях Відповідача.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2022 скасовано. В позові відмовлено.

6. Постанова суду мотивована тим, що з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу (Позивача) до суду звернулася Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, тобто, юридична особа, а не відповідна посадова особа органів прокуратури, як встановлено положенням чинного законодавства, а тому в позові слід відмовити. Також, суд відзначив, що спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері у своєму позові просить суд стягнути та спрямувати кошти, які повинен сплатити Відповідач (які є коштами Міністерства оборони України, які мають цільове призначення, а саме забезпечення Збройних Сил України ) в бюджет територіальної громади, що в умовах воєнного стану в Україні не сприяє бойовій готовності Відповідача та обороноздатності держави вцілому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Прокурора

7. Прокурор подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи Прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Суд апеляційної інстанції невірно застосував статтю 1311 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та не врахував висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду у справах №912/2385/18, №806/1000/17, №926/1111/15, №915/20/18, №925/226/18, №904/2820/18, №804/4585/18 Зокрема, при зверненні з позовом у цій справі, Прокурор навів підстави для представництва інтересів держави в суді, проте апеляційний господарський суд вказаного не врахував.

9. Суд апеляційної інстанції невірно застосував статті 269 275 277 ГПК України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду у справах №756/1529/15-ц, №910/6535/21, №922/3339/20. Зокрема, здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, суд мав враховувати обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог або заперечень у місцевому господарському суді та, з огляду саме на ці обставини, перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, але покладення судом апеляційної інстанції в обґрунтування оскарженої постанови обставин, що виникли після ухвалення рішення суду першої інстанції, а саме, введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, у той час як місцевим господарським судом рішення ухвалено 27.01.2022, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на час ухвалення рішення таких обставин не існувало.

10. Суд апеляційної інстанції невірно застосував статтю 129 ГПК України та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду у справах №908/799/17, №908/730/19. Зокрема, Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, тобто, Прокурор не є позивачем у цій справі, а тому і відповідний розподіл судових витрат (судовий збір за подання Військовою частиною НОМЕР_1 апеляційної скарги), відповідно до положень статті 129 ГПК України, повинен здійснюватися з урахуванням належного позивача у справі.

11. Судом апеляційної інстанції не враховано, що у разі, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то, в такому випадку, позов слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, що виключає можливість прийняття судового рішення про відмову в позові.

Позиція Позивача, Відповідача, Третіх осіб у відзивах на касаційну скаргу

12. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін з тих підстав, що судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що до суду звернулася Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, тобто, юридична особа, а не відповідна посадова особа органів прокуратури, як встановлено статтею 53 ГПК України; оскільки на час подання позову (27.08.2021) в Україні діяв особливий період, відповідно до Указу Президента України №303/2014 "Про часткову мобілізацію", тому наявні підстави вважати, що "особливий період" та "воєнний стан в Україні" є суміжними поняттями та передбачають проведення загальнодержавних дій в особі Збройних Сил України, а тому Прокурор необґрунтовано, вимагаючи стягнути кошти з Відповідача до місцевого бюджету, підриває обороноздатність держави вцілому; судом першої інстанції не було дано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам з урахуванням обставин справи.

12.1. При поданні 27.10.2022 відзиву на касаційну скаргу, від Відповідача 28.10.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву з тих підстав, що ухвала Верховного Суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2022 не була отримана Відповідачем через практично відсутнє поштове сполучення за юридичною адресою Відповідача (як зазначає Відповідач, він є військовим аеродромом, який розташований поза межами населеного пункту та входить до складу Збройних Сил України).

Колегія суддів зазначає, що ухвала Верховного Суду від 03.10.2022 про відкриття касаційного провадження у цій справі №912/2836/21 не була направлена учасникам справи у зв`язку з тим, що згідно листа Акціонерного товариства "Укрпошта" №111.11.12-06/620 від 28.09.2022 тимчасово припинено надання послуг з пересилання поштової кореспонденції (простих та рекомендованих листів, бандеролей) через об`єкт відділення поштового зв`язку міста Києва: ВПЗ Київ - 016 з використанням відбитку про оплату, що підтверджується актом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №82 від 04.10.2022. Відправлення ухвали Суду від 03.10.2022 учасникам справи було здійснено лише 20.10.2022.

З огляду на наведені обставини, Суд вбачає підстави для прийняття відзиву до розгляду.

13. Позивач та Треті особи відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду апеляційної інстанції

14. Як встановив суд першої інстанцій, з позовом у цій справі Керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону звертається до суду, діючи в інтересах держави в особі Позивача, як контролюючого органу в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

14.1. Надавши оцінку матеріалам справи, зважаючи на норми статті 1311 Конституції України, статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 4, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", врахувавши "Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції", затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення Прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Позивача та наявність підстав для представництва інтересів держави.

15. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що з позовом в інтересах держави в особі Позивача, до суду звернулася Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, тобто, позовна заява в межах даної справи була подана на захист прав, свобод та інтересів прокуратурою у статусі юридичної особи, а не на виконання Прокурором функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у порядку, передбаченому статтею 53 ГПК України.

15.1. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що Кропивницькій спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону не надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (таке право має відповідний прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, який не врахував наведених обставин.

16. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

17. Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

За змістом пункту 3 статті 1311 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках визначених цим Законом.

Статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" передбачено особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді. Так, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

18. З матеріалів позовної заяви Прокурора №5-4-998вих-21 від 27.09.2021 у цій справі вбачається, що позовну заяву підписано Керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону та на першому аркуші позову вказано, що Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону звертається в Господарський суд Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область).

19. Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

20. Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Прокурор зазначає, що "На виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонні сфері листом №5-4-897вих-21 від 10.09.2021 поінформувала Позивача про порушення вимог законодавства внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки та про представництво прокуратурою інтересів держави у формі звернення до суду з цим позовом.

У відповіді на вказаний лист Позивач не надав інформацію про вжиті ним заходи представницького характеру щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища під час використання земельної ділянки військового містечка "Канатове".

Отже, невжиття Позивачем заходів щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок вимог законодавства про охорону навколишнього природнього середовища під час використання земельної ділянки військового містечка "Канатове" після того, як за результатами проведення позапланової перевірки Позивачем, йому стало відомо про порушення інтересів держави, кваліфікується як бездіяльність Позивача, що, з огляду на зазначене, свідчить про необхідність представництва прокуратурою в господарському суді інтересів держави в особі Позивача у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді".

21. Таким чином, колегія суддів вважає, що, з огляду на наведені в позовній заяві аргументи про необхідність здійснення представництва Прокурором інтересів держави в суді, зазначення в позові про те, що Прокурор звертається з позовом в інтересах держави в особі Позивача, підписання позовної заяви Керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позовна заява в межах цієї справи була подана не на захист прав, свобод та інтересів прокуратури як самостійного позивача у статусі юридичної особи, а на виконання прокуратурою функцій щодо представництва інтересів держави в суді, які визначені статтею 24 Закону України "Про прокуратуру".

22. Разом з тим, обґрунтованим є посилання Прокурора в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду справах №912/2385/18, №806/1000/17, №926/1111/15, №915/20/18, №925/226/18, №904/2820/18, №804/4585/18 (якими обґрунтована підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України) щодо застосування статті 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (пункт 8 постанови), з огляду на те, що в усіх наведених справах Прокурор здійснював представництво шляхом подання позовних заяв в інтересів держави в особі відповідних державних органів.

22.1. З огляду на наведене, посилання Відповідача, викладене в пункті 12 постанови, зокрема, що до суду звернулася Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, тобто, юридична особа, а не відповідна посадова особа органів прокуратури, як встановлено статтею 53 ГПК України, колегія суддів визнає помилковим.

23. Щодо посилання скаржника на те, що у разі, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то, в такому випадку, позов слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, що виключає можливість прийняття судового рішення про відмову в позові (пункт 11 постанови), колегія суддів зазначає, що така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 (пункт 83 постанови у справі №912/2385/18) і згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

24. Також, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що предметом позову є вимоги про стягнення з Відповідача до місцевого бюджету коштів, внаслідок засмічення земельної ділянки, на якій дислокується Відповідач. Тобто, спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері у своєму позові просить суд стягнути та спрямувати кошти, які повинен сплатити Відповідач (які є коштами Міністерства оборони України, які мають цільове призначення, а саме забезпечення Збройних Сил України) в бюджет територіальної громади, що в умовах воєнного стану в Україні не сприяє бойовій готовності Відповідача та обороноздатності держави вцілому. При цьому, пріоритет "інтересів держави" в умовах воєнного стану полягає у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної безпеки, але прокуратура, звертаючись з відповідним позовом до військової частини та обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави, наведеного не врахувала.

24.1. Як встановлено судами обох інстанцій, відповідно до наказу Позивача на території Відповідача в період з 22.07.2021 по 03.08.2021 було проведено позапланову перевірку дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами проведення якої складено акт №189/3.1/3.5/2 від 22.07.2021 та винесено припис №3.1/21-58 від 03.08.2021 (відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основні засади державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності" та "Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)).

25. Відповідно до преамбули Закону України "Про використання земель оборони" цей Закон визначає правові засади і порядок використання земель оборони. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Військові частини зобов`язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Статтею 58 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено вимоги екологічної безпеки щодо військових, оборонних об`єктів та військової діяльності.

Так, вимоги екологічної безпеки, встановлені для розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації об`єктів щодо обмеження негативного впливу на навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних факторів, а також інші вимоги, передбачені цим Законом та іншим законодавством України, повною мірою поширюються на військові та оборонні об`єкти, а також об`єкти органів Національної поліції та державної безпеки.

Вимоги екологічної безпеки повинні додержуватись також при дислокації військових частин, проведенні військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки, крім випадків особливих ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України.

Державний контроль за додержанням вимог екологічної безпеки щодо військових, оборонних об`єктів та військової діяльності на території України здійснюється відповідно до цього Закону та іншого законодавства України.

25.1. Таким чином, норми наведеного вище законодавства імперативно поширюються також і на військові та оборонні об`єкти (військові частини).

25.2. Дійшовши висновку, що, звертаючись з відповідним позовом у цій справі до військової частини та обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави, прокуратура не врахувала, що стягнення в судовому порядку коштів з військової частини в умовах воєнного стану в Україні не сприяє бойовій готовності Відповідача та обороноздатності держави в цілому, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, зокрема, вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №756/1529/15-ц, №910/6535/21, №922/3339/20, якими обґрунтована підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 9 постанови) щодо застосування статей 269 275 277 ГПК України. Колегія суддів звертає увагу на те, що висновки щодо застосування приписів статей 269 275 277 ГПК України є загальними, а викладення їх у справах з іншим предметом, підставами чи змістом позовних вимог (справа №756/1529/15-ц - предмет спору - солідарне стягнення заборгованості з виплати відсоткового доходу за облігаціями; справа №910/6535/21 - предмет позову - стягнення пені; справа №922/3339/20 - предмет позову - стягнення дивідендів) не вказує на те, що вони не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах.

25.3. Отже, не здійснивши перегляд рішення суду першої інстанції по суті спору, як це передбачено статтею 269 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, зокрема, з тих підстав, що вимога про стягнення з Відповідача коштів в умовах воєнного стану в Україні, не сприяє бойовій готовності Відповідача та обороноздатності держави вцілому. При цьому, при встановленні у справі обставин, слід враховувати, що згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

26. Щодо посилання Відповідача у відзиві на касаційну скаргу про те, що, оскільки на час подання позову (27.08.2021) в Україні діяв особливий період, відповідно до Указу Президента України №303/2014 "Про часткову мобілізацію", тому наявні підстави вважати, що "особливий період" та "воєнний стан в Україні" є суміжними поняттями та передбачають проведення загальнодержавних дій в особі Збройних Сил України, а тому Прокурор необґрунтовано, вимагаючи стягнути кошти з Відповідача до місцевого бюджету, підриває обороноздатність держави вцілому (пункт 12 постанови), колегія суддів зазначає, що встановлення обставин справи з наданням оцінки доказам, є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

27. Щодо доводів скаржника, наведених в пункті 10 постанови, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 (пункти 9.1-9.3 постанови), положення статей 123 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом. За змістом статей 42 46 53 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

27.1. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах №908/799/17, №908/730/19 (наведені Прокурором у касаційній скарзі, як обґрунтування щодо невірного застосування судом апеляційної інстанції статті 129 ГПК України (пункт 10 постанови)), стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави (пункти 8.40-8.41 постанови).

28. Крім того, колегія суддів звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до частини п`ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата повного судового рішення.

28.1. Як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції у цій справі, датою його ухвалення є 27.01.2022 (за участі представників сторін: Прокурора, Позивача, Відповідача; Треті особи участі не брали), а датою складання повного рішення є 07.02.2022. Отже, оскільки ухвалення судом рішення відбулося в присутності учасників справи, тому відповідно до частини п`ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення у цій справі є 27.01.2022. Водночас, суд апеляційної інстанції у вступній, описовій та резолютивній частині помилково зазначив дату ухвалення рішення суду першої інстанції - 07.02.2022.

29. Таким чином, зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги знайшли підтвердження в частині питання застосування судом апеляційної інстанції статті 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 269 275 277 ГПК України.

30. Доводи відзиву Відповідача на касаційну скаргу в частині того, що судом першої інстанції не було дано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам з урахуванням обставин справи, колегія суддів відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції не здійснив перегляд рішення суду першої інстанції в частині розгляду позовних вимог по суті спору, а тому суд касаційної інстанції, відповідно до статті 300 ГПК України, позбавлений процесуальної можливості здійснити перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, з`ясувати дійсні обставини справи.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

31. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Частиною 4 статті 310 ГПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

32. З огляду на те, що заявлена Прокурором у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, є обґрунтованою, суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та порушив норми процесуального права, оскільки, крім наведеного в пунктах 21, 25-25.2 цієї постанови не здійснив перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку по суті позовних вимог, а тому повно і всебічно не з`ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і такі порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом, та, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 у цій справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

33. При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Щодо судових витрат

34. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 310 314 315-317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 у справі №912/2836/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий

Суддя І. Берднік

Суддя В. Зуєв