ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 912/3294/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2019
у справі № 912/3294/18
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області,
про стягнення 210 436, 86 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" на користь Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області 210 241,02 грн. штрафу та 195,84 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Мар`ївську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2019 (суддя Кабакова В.Г.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2019 (колегія суддів у складі: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Подобєд І.М., Кощеєв І.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача 210 241,02 грн. штрафу та 195,84 грн. пені шляхом перерахування на рахунок Мар`ївської сільської ради Копманіївського району Кіровоградської області.
Судами обох інстанцій встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20.12.2017 №695 затверджено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди терміном на 7 років на земельних тогах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 21,2485 га, за межами населеного пункту на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області", кадастровий номер 3522883000:02:000:0102.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 05.02.2018 №150 прийнято рішення про продаж даної земельної ділянки на земельних торгах, встановлено стартову ціну лоту - 134 418,00 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 складала 1 680 225,00 грн.
Між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (замовником) та Державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавцем) 09.02.2018 укладено договір про проведення земельних торгів №27, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за рахунок власних коштів здійснити продаж на земельних торгах права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема, земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 21,2485 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:0102, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, з наступним відшкодуванням витрат виконавцю земельних торгів переможцем.
Шляхом заповнення електронних форм на офіційному ВЕБ-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04.06.2018 оприлюднено оголошення про проведення земельних торгів на право оренди земельної ділянки площею 21,2485 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:0102.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" 02.07.2018 подано заяву про бажання взяти участь у земельних торгах на продаж права оренди земельної ділянки: площею 21,2485 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:0102, та зареєстроване учасником торгів за №3; 05.07.2018 отримано вхідний квиток, картку учасника та інформаційну картку.
За результатами проведення земельних торгів 09.07.2018 складено протокол земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" визнано переможцем земельних торгів на право оренди земельної ділянки площею 21,2485 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:0102.
Між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" (орендар) 09.07.2018 укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі наказу від 05.02.2018 № 150 та протоколу земельних торгів від 09.07.2018 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01), яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 21,2485 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:0102.
Пунктами 3.1., 3.2. договору оренди землі передбачено, що договір укладено на строк 7 (сім) років. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації права оренди, яка вчиняється після виконання п.п. 4.1 та 4.7 цього договору, а саме: сплати річної орендної плати за користування земельною ділянкою та винагороди виконавцю земельних торгів та витрат на підготовку лоту.
Відповідно до п. 4.1 договору оренди землі плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 09.07.2018 у розмірі річної орендної плати, що становить 210 241,02 грн., підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору на рахунок Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
Відповідно до п.п. 8.4.1, 8.4.2, 8.4.3 договору оренди землі орендар зобов`язаний здійснити державну реєстрацію права оренди протягом п`яти робочих днів з дня укладення цього договору та повідомити орендодавця про державну реєстрацію права оренди не пізніше наступного робочого дня після вчинення реєстраційних дій, з наданням копії підтверджуючого документу; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
Договір набирає чинності після підписання сторонами (п. 14.1 договору оренди землі).
Договір оренди землі підписано сторонами та скріплено печатками.
Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 16.07.2018 видано наказ №608 "Про анулювання результатів земельних торгів у формі аукціону", яким було постановлено: "Анулювати результати земельних торгів № 12321, які відбулися 09.07.2018 по лоту №24026 щодо продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Мар`ївської сільської ради (за межами населеного пункту) Компаніївського району Кіровоградської області, за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 21,2485 га багаторічні насадження, кадастровий номер 3522883000:02:000:0102, по причині несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот".
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 16.07.2018 №32-11-0.63-5711/2-18 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" про необхідність сплати штрафу в розмірі 100% річної орендної плати та пені у сумі 195,84 грн. відповідно до п. 4.8. договору оренди землі, однак відповідач залишив вказаний лист без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення штрафу розмірі 100% річної орендної плати в сумі 210 241,02 грн. та пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за один день прострочки- 13.07.2018 у сумі 195,84 грн. відповідно до п. 4.8 договору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди землі від 09.07.2018 не набрав чинності, а зобов`язання по ньому не виникли, оскільки договір оренди землі набирає чинності з дня проведення державної реєстрації права оренди відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". При цьому договір набирає чинності одномоментно щодо всіх прав і обов`язків всіх його сторін: він не може набирати чинності для однієї сторони раніше, ніж для іншої. Також з огляду на положення ст.ст. 285-287 Податкового кодексу України (далі - ПК України) нарахування орендної плати не може відбутися раніше реєстрації права оренди земельної ділянки.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов`язок переможця земельних торгів здійснити перерахування плати за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору передбачений не лише умовами договору (пункт 4.1), а й п. 31 ст. 137 Земельного кодексу України. Укладаючи договір оренди землі від 09.07.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" було обізнане з правовими наслідками та ризиками, встановленими цим договором в разі його невиконання та погодилося з усіма його умовами, в тому числі і відповідальністю, шляхом його підписання. Оскільки обов`язок здійснити перерахування плати за користування земельною ділянкою за перший рік оренди (п. 4.1 договору) та обов`язок здійснити державну реєстрацію права оренди (п. 8.4.1 договору) покладений саме на орендаря (переможця земельних торгів) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро", невиконання одного обов`язку не може бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання іншого обов`язку.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що підписання договору оренди землі, яке було вчинене сторонами, не є достатньою підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, а також інших прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін договору. Згідно з вимогами ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. В свою чергу, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Набрання чинності договором оренди землі є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін. Крім цього, нарахування орендної плати не може відбутися раніше реєстрації права оренди земельної ділянки, за виключення випадків, які наведено в ст. 287 ПК України. Таким чином, підстави для застосування положень п. 4.8 договору за невиконання відповідачем п. 4.1 договору відсутні.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 10.10.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 19.09.2019 строк.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 322/1178/17.
Ухвалою від 10.03.2020 поновлено провадження у справі.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.03.2020 від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому останній просить поновити провадження у справі № 912/3294/18 та врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
У ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.
На час підписання договору оренди землі, 09.07.2018, ч. 2 ст. 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
У ч. 2 ст. 125 ЗК України вказано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про оренду землі".
У ст. 13 вказаного Закону унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За положеннями ст. 14 цього Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Момент укладення договору визначено у ст.ст. 638 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції до 01.01.2013), укладений договір оренди землі підлягав обов`язковій державній реєстрації, з моменту якої набував чинності. Тобто розмежовувався момент укладення договору оренди землі, внаслідок чого договір набував юридичного значення як факт (наявність домовленостей сторін на виникнення між ними прав та обов`язків у майбутньому після державної реєстрації договору) та момент набрання чинності договором в результаті проведення його державної реєстрації, після чого виникали суб`єктивні цивільні права та обов`язки сторін. Тобто, державна реєстрація правочину виконувала функцію фіксації державою волевиявлення сторін договору оренди для подальшого офіційного визнання права оренди землі та гарантування його реалізації орендарем з метою забезпечення стабільності цивільного обороту речових прав на земельні ділянки.
Так і Верховний Суд України вказував, що поняття "момент укладення договору" та "момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки" різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).
В свою чергу, з 01.01.2013 набрав чинності Закон України № 3613-VІ, згідно з підпунктом "е" підпункту 2 пункту 5 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого ст. 126 ЗК України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Таким чином, з урахуванням викладених норм, поняття "державна реєстрація договору" та "державна реєстрація речового права" не є тотожними.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України "Про оренду землі", який прямо зазначав, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації, що і є моментом укладення договору оренди земельної ділянки відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України.
Водночас, чинна редакція Закону України "Про оренду землі" не передбачає державної реєстрації договору оренди землі, а тому для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди має значення момент його підписання, а не момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права на нерухоме майно, якщо тільки сторони договори не домовилися про інше.
Дійсно, ч. 5 ст. 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11.02.2010 № 1878-VI) передбачає, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Однак строк дії договору починає свій перебіг з моменту укладення договору, а не реєстрації речового права, якщо тільки сторони не домовились про інше.
Верховний Суд зазначає, що договір оренди землі є консенсуальним договором (орендодавець зобов`язаний передати, а не передає), який встановлює такі базові права сторін: 1) для орендаря: право вимагати передання йому у володіння та користування земельну ділянку; 2) для орендодавця: право на оренду плату; право вимагати використання ділянки відповідно до договору та законодавства. Розмежовувати слід момент укладення договору оренди і момент виникнення речового права, який пов`язаний з моментом його державної реєстрації).
З моменту державної реєстрації права оренди вважається, що ділянка передана орендарю і у орендаря виникає речове право (ст. 17 Закону України "Про оренду землі" прямо вказує на це: "Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом").
Разом з тим, у проміжку між укладенням договору і переданням орендарю земельної ділянки (реєстрація речового права) договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами, наприклад якщо орендодавець порушує зобов`язання з передання ділянки, що виявляється у тому, що на неї вже є зареєстроване право третьої особи і орендар не може зареєструвати своє - у орендаря є право вимагати зобов`язання орендодавця виконати обов`язок в натурі або відмовитись від договору і вимагати відшкодувати збитки (подібно до наслідків, передбачених у ст. 766 ЦК України), що ще раз підтверджує висновок про те, що договір оренди землі набирає чинності не з моменту державної реєстрації права оренди, а з моменту підписання договору.
З моменту реєстрації речового права оренди орендар може захищати його речово-правовими способами захисту, тобто від третіх осіб (вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні).
Апеляційним судом встановлено, що укладаючи договір оренди землі від 09.07.2018, ТОВ "Технополь Агро" було обізнане з правовими наслідками та ризиками, встановленими цим договором в разі його невиконання та погодилося з усіма його умовами, в тому числі і відповідальністю, шляхом його підписання.
Обов`язок здійснити державну реєстрацію права оренди протягом п`яти робочих днів з дня укладення цього договору та повідомити орендодавця про державну реєстрацію права оренди відповідно до п. 8.4.1 договору покладався на орендаря - ТОВ "Технополь Агро".
Оскільки договір, який відповідно до його п. 14.1. набрав чинності після підписання сторонами, є підставою не тільки виникнення, зміни та припинення договірних відносин, то його зміна або розірвання тягнуть за собою певні правові наслідки. Крім цього, відповідно до п. 4.6. договору оренди землі орендна плата вноситься згідно з вимогами ПК України, як встановлено ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
При цьому позивач посилався на те, що у зв`язку із порушенням умов договору відповідач повинен сплатити йому не суму річної орендної плати, яким є основне грошове зобов`язання, а суму штрафу та пені, як наслідок невиконання ним у встановлений строк істотних умов договору, за яким у п. 4.8 договору передбачено правовий наслідок, а саме відповідальність за його невиконання.
Оскільки обов`язок здійснити перерахування плати за користування земельною ділянкою за перший рік оренди (пункт 4.1 договору) та обов`язок здійснити державну реєстрацію права оренди (пункт 8.4.1 договору) покладений саме на орендаря (переможця земельних торгів) - ТОВ "Технополь Агро", невиконання одного обов`язку не може бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання іншого обов`язку.
Так само і посилання місцевого господарського суду про те, що в Типовому договорі оренди землі відсутній пункт, аналогічний за змістом пункту 3.2. договору оренди землі, не спростовує його дійсність, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Окрім того, прийняття рішення організатором земельних торгів про анулювання результатів земельних торгів не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його припинення, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов`язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов`язань, а саме відповідальність за порушення зобов`язань, відповідно до закону та договору.
Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Втім, відповідач за вказаних обставин законодавчо не звільняється від відповідальності за невиконання умов п. 4.1 договору оренди землі, тобто від сплати штрафу у розмірі річної орендної плати, встановленої договором, та пені за кожен день прострочення сплати грошового зобов`язання, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день, а тому штраф у розмірі 210 241, 02 грн. та пеня в розмірі 195, 84 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Обставини щодо укладення позивачем 05.09.2018 за результатами земельних торгів нового договору оренди землі за кадастровим номером 3522883000:02:000:0102 з іншою особою - СФГ "Землероб" та сплатою останнім відповідних коштів не стосується предмету спору - стягнення штрафних санкцій за порушення договору, укладеного між позивачем та відповідачем.
Враховуючи викладене апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про стягнення штрафу у сумі 210 241,02 грн. та пені у сумі 195,84 грн.
Відповідно до ч. 31 ст. 137 ЗК України ціна продажу земельної ділянки, плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, а також сума витрат, здійснених організатором або виконавцем земельних торгів на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, підлягають сплаті переможцем земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору.
В свою чергу, за положеннями абз. 1 ч. 5 ст. 138 ЗК України результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот. При цьому вказана стаття не обмежує сторін договору встановити додаткові умови, спрямовані на належне виконання його умов.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, спростовуються викладеним вище.
Таким чином, Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що за встановлених обставин відповідач законодавчо не звільняється від відповідальності за невиконання умов п. 4.1 договору оренди землі, тобто від сплати штрафу у розмірі річної орендної плати, встановленої договором, та пені за кожен день прострочення сплати грошового зобов`язання, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного господарського суду - без змін.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополь Агро" залишити без задоволення.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 912/3294/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.