ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 912/823/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Кушнір І. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Флоря Андрій Володимирович»
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2019 (суддя Кабакова В. Г.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (головуючий суддя Коваль Л. А., судді Парусніков Ю. Б., Чередко А. Є.)
у справі № 912/823/18
за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області
до Селянського (фермерського) господарства «Флоря Андрій Володимирович»
про стягнення 222 238,07 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 10.04.2018 Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області (далі - Інспекція, позивач) звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Флоря Андрій Володимирович» (далі - СФГ «Флоря А. В.», відповідач) про стягнення 222 238,07 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог) збитків, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.
2. Позов аргументовано тим, що під час проведення планової перевірки з дотримання вимог природоохоронного законодавства СФГ «Флоря А. В.» було виявлено порушення господарюючим суб`єктом вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, що полягає у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, про що було складено відповідний акт перевірки 29.09.2017 № 17-179.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з СФГ «Флоря А. В.» на користь Інспекції збитки, завдані внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу в розмірі 222 238,07 грн і 3 333,57 грн судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 29.09.2017 Інспекцією було проведено планову перевірку (з урахуванням листа про перенесення дати перевірки) з дотримання вимог правоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та встановлено факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря СФГ «Флоря А. В.», про що в той же день складено акт № 17-179, який головою СФГ «Флоря А. В.» підписано без зауважень.
5. Суди визнали правомірним розрахунок розміру збитків, які завдані державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря СФГ «Флоря А. В.» за період з 05.10.2014 по 05.10.2017, у розмірі 222 342,82 грн, який проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі - Методика) та в основу якого покладені звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на майданчику СФГ «Флоря А. В.» та довідка про час роботи стаціонарних джерел.
6. Суди, встановивши в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову. Так, 1) протиправність поведінки в діях відповідача полягає у порушенні норм статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; 2) наслідком діяльності відповідача, що пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, закон визначає спричинення шкоди (збитків) державі, тобто доведенню підлягає лише факт діяльності без відповідного дозволу, що відповідачем не заперечується; 3) відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення приписів статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу, спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв`язок); 4) вина відповідача полягає у здійснені викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які відсутній відповідний дозвіл.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. СФГ «Флоря А. В.», посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме неправильне тлумачення закону щодо наявності всіх елементів шкоди, подав касаційну скаргу і просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 912/823/18, і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
8. Суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права (статті 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», стаття 1166 ЦК України) та неправильно застосували норми процесуального права, не врахували відсутність елементів цивільного правопорушення.
9. Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає обставини, за яких проводилася планова перевірка дотримання ним вимог природоохоронного законодавства, а також посилається на неповноту висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, яка проводилася у справі.
10. Також скаржник посилається на оскарження ним результатів проведеної перевірки і скасування у судовому порядку припису № 17/33 від 29.09.2017.
11. У касаційній скарзі міститься клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми щодо трактування рішень адміністративних та господарських судів.
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
12. У відзиві на касаційну скаргу Інспекція заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить: касаційну скаргу СФГ «Флоря А. В.» залишити без задоволення; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 912/823/18 залишити без змін. Посилається на те, що скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та не зазначає конкретно яких норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних СФГ «Флоря А. В.» судових рішень у справі № 912/823/18.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області на підставі наказу від 13.09.2017 № 628 та відповідно до направлення на проведення планової перевірки від 15.09.2017 № 512/17, 29.09.2017 (із врахуванням листа Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 23.08.2017 № 120 про перенесення періоду проведення планової перевірки стосовно дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища з 04.09.2017 на 29.09.2017, у зв`язку із перебуванням керівника у відпустці) проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами СФГ «Флоря А. В.», про що уповноваженими особами складено акт № 17-179 (далі - Акт № 17-179).
14. Відповідно до Акта № 17-179 Інспекцією встановлено наступні порушення: 1. Не укладені договори на передачу та утилізацію спеціалізованим підприємством небезпечних відходів (жовтий перелік) що утворюються, не передано на утилізацію відходи, утворені підприємством у 2016 році, не розроблені технічні паспорти на всі види відходів, що утворюються; не ведеться первинний облік кількості та руху відходів, що утворюються (журнал за типовою формою 1-ВТ), не розраховано показники загального утворення відходів «Пзув» і не подано декларацію про відходи у 2017 році (порушення статей 17, 26 Закону України «Про відходи», Постанова КМУ від 31.08.1998 № 1360, Постанова КМУ від 18.02.2016 № 118); 2. Не оформлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами (стаття 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»); 3. Не надається щоквартальний звіт до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про утворення та рух використаних мастил (олив) (Постанова КМУ від 17.12.2012 № 1221); 4. Не укладено договорів обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів (Закон України «Про страхування», Закон України «Про пестициди і агрохімікати»).
29.09.2017 підписано Акт № 17-179 головою СФГ «Флоря А. В.» без зауважень.
15. За порушення, зазначені в Акті № 17-179 було притягнуто відповідальних осіб до адміністративної відповідальності, про що складено протокол про адміністративне правопорушення і винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.09.2017.
16. На підставі Акта № 17-179 Інспекцією 29.09.2017 винесено припис № 17/133 про усунення виявлених правопорушень, який в подальшому було скасовано постановою Третього апеляційного адміністративного суду 08.04.2019 у справі № 811/1679/18.
17. Спеціалісти Інспекції на підставі Методики, провели розрахунок розміру збитків, які завдані державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря СФГ «Флоря А. В.» за період з 05.10.2014 по 05.10.2017, розмір яких склав 222 342,82 грн з використанням розрахункового методу визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин, що відповідає пункту 2.7.1 Методики та характеру виявленого та зафіксованого Актом № 17-179 порушення.
18. Розрахунок розміру збитків проведено згідно з пунктом 4.1. Методики, якою передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Збитки розраховано за формулою 12 - З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; mi -маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
19. Загальний розмір відшкодування збитків розраховано як сума розміру збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
20. Відповідно до матеріалів справи, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою 4 згідно з пунктом 3.2 Методики за показником q mi - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с з огляду на дані, які містяться у Звіті з інвентаризації (графа «Визначення потужності викидів г/с»).
21. Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснено за характеристиками джерел викиду (джерел утворення), зафіксованими у звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на майданчику СФГ «Флоря А. В.», що відповідає вимогам пункту 3.6. Методики, з урахуванням часу роботи стаціонарного джерела викиду в період з 05.10.2014 по 05.10.2017 згідно з довідкою відповідача, яка міститься в матеріалах справи.
22. 07.02.2018 Інспекція звернулася до СФГ «Флоря А. В.» із претензією № 08-8/364 з вимогою відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативним викидом у сумі 222 342,82 грн.
23. У зв`язку з тим, що СФГ «Флоря А. В. » добровільно не сплатило суму завданих збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативним викидом, Інспекція звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до СФГ «Флоря А. В.» про стягнення 222 238,07 грн (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 09.01.2019).
24. Оскільки відповідач поставив під сумнів достовірність розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виконану в розрахунку збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 05.10.2014 по 05.10.2017, а також те, що всі джерела є стаціонарними, місцевий господарський суд призначив у справі судову екологічну експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса.
25. У висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 29.11.2018 № 17914/22125, зазначено про таке:
- факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу на викиди, який належить до категорії наднормативних викидів, документально підтверджується. Цей факт зафіксовано, зокрема, в акті складеному Інспекцією. Саме цього факту стосується претензія Інспекції;
- розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у частині розрахунку маси бутану (402) по джерелу викиду 30, документально не підтверджується;
- в обсязі наданих матеріалів, розрахунок збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у частині розрахунку загальної маси бутану (402) (Мі), документально не підтверджується;
- розрахунок збитків відповідає вимогам пункту 1.3 Методики.
- встановити чи відповідає розрахунок збитків вимогам «Переліку типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», експертній установі не надається за можливе.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
27. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
28. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
30. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наявних у справі, необхідність надання повторної оцінки доказам та повторного встановлення фактичних обставин справи.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
31. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.
32. За приписами частин п`ятої і шостої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого, зокрема, суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
33. Суди встановили, що внаслідок проведеної перевірки Інспекція склала Акт № 17-179 у якому зафіксовано факт викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу, що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.
34. Суди також установили, що СФГ «Флоря А. В.» 05.10.2017 отримало дозвіл № № 3523181201-140 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Разом з тим, доказів наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у спірний період (з 05.10.2014 по 05.10.2017) СФГ «Флоря А. В.» суду не надало.
35. Із врахуванням вищевикладених обставин господарські суді дійшли обґрунтованих висновків, що на відповідача покладається відповідальність за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 10, частин п`ятої, шостої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
36. Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
37. Приписами частини третьої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідно до частини першої статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
38. За нормами статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
39. Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.
40. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) передбачений у Методиці.
41. Відповідно до пункту 2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
42. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (пункт 2.2 Методики).
43. Розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведено розрахунковим методом, що узгоджується із пунктом 2.7 Методики та характером виявленого порушення.
44. Суди дослідили (з урахуванням висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи) (пункти 17-21 цієї постанови), що: розрахунок проведений у відповідності з пунктами 3.6, 3.11 Методики; розрахунок відповідає вимогам пункту 1.3 Методики; розрахунок проведений із вірним застосуванням Інспекцією розрахункового методу визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин; використання позивачем звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на майданчику СФГ "Флоря А. В." та довідка про час роботи стаціонарних джерел є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики.
45. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
46. Верховний Суд вважає, що господарські суди обґрунтовано встановили наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.
47. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими.
48. За наведених обставин колегія суддів Касаційного господарського суду визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неправильного застосування судами першої і апеляційної інстанції приписів статей 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статті 1166 ЦК України.
49. Доводи скаржника зводяться до незгоди із висновком судів першої і апеляційної інстанцій стосовно доведеності факту здійснення відповідачем викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зокрема, скаржник посилається на те, що припис Інспекції від 29.09.2017 № 17/133 (складений за результатами проведеної перевірки) був скасований постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 811/1679/18. На думку скаржника, скасування вказаного припису свідчить про незаконність Акта № 17-179.
50. Разом з тим, вказані доводи скаржника були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано відхилені останнім із посиланням на відповідні обставини справи і норми законодавства. Так, апеляційний господарський суд підставно зазначив, що скасування вказаного припису не скасовує встановленого в Акті № 17-179 факту правопорушення у сфері природоохоронного законодавства і не дає права відповідачу здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки такі викиди можуть здійснюватися лише після отримання відповідного дозволу.
51. Природоохоронне законодавство не ставить у залежність від скасування / нескасування та / або дійсності / недійсності припису про усунення виявлених порушень, винесеного на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, можливість стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, та відповідно задоволення такого позову. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд також взяв до уваги матеріали перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства СФГ «Флоря Андрій Володимирович», проведеної у 2014 році та припис, винесений на підставі складеного за результатами цієї перевірки акта.
52. Доводи скаржника стосовно неправомірності розрахунку завданих збитків були предметом детального дослідження судом апеляційної інстанції, який на підставі власних повноважень, надавши необхідну оцінку наявним у справі доказам, у тому числі і висновку комісійної судової інженерго-екологічної експертизи, яка відповідно до норм процесуального закону не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, дійшов висновку про правомірність здійсненого позивачем розрахунку. Переоцінка вказаних обставин (як і інших обставин, на які скаржник посилається у своїй касаційній скарзі (п. 9 цієї постанови)) не входить до повноважень суду касаційної інстанції в силу вимог статті 300 ГПК України.
53. Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими учасниками справи доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм права, а також встановивши, що СФГ «Флоря А. В.» порушені вимоги природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності, що підтверджено Актом № 17-179, постановою про накладення адміністративного стягнення та не спростовано відповідачем належними і допустимим доказами, та що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, - дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
54. Щодо доводів скаржника стосовно наявності підстав для передачі справи № 912/823/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, то вони колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з огляду на викладене у пунктах 50-51 цієї постанови, а також у зв`язку з тим, що скаржник не зазначив за яких саме обставин дана справа містить виключну правову проблему і така передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи скаржника зводяться до незгоди з наданою судами першої і апеляційної інстанцій оцінкою Акту № 17-179. Разом з тим, вказані обставини не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
55. Згідно з частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
56. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
57. Звертаючись із касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело би до ухвалення незаконного по суті рішення.
58. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу СФГ «Флоря А. В.» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 912/823/18 - без змін.
Розподіл судових витрат
59. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Флоря Андрій Володимирович» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 912/823/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
І. В. Кушнір