№ 914/107/16 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/107/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (головуючий суддя Дубник О.П., судді Зварич О.В., Галушко Н.А.) та рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2019 (суддя Петрашко М.М.)

у справі № 914/107/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", процесуальним правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ТОВ "Танк Транс" від 27.02.2015 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк - Транс" (далі - відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" від 27.02.2015 (з урахуванням заяви про зміну підстав позову).

1.1. В обґрунтування своїх вимог, позивач, посилаючись на приписи статей 510 512 513 514 517 Цивільного кодексу України вказував, що відповідачем на виконання вимог статті 517 Цивільного кодексу України, жодних доказів переходу до нього, як нового кредитора прав у зобов`язанні АТ "Дельта Банк" надано не було, з огляду на що банк стверджує, що він мав право не виконувати свого обов`язку новому кредитору. З врахуванням наведеного, позивач зазначає, що у даному випадку відсутні зустрічні вимоги, строк виконання по яких настав, і відповідно можливість їх зарахування на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

Також позивач посилається на те, що оскільки у даній справі зобов`язання сторін за кредитними договорами та договором вкладу підлягають виконанню у різних валютах - євро і гривня, та доларах США, такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США хоча і є грошовими коштами, але є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними. Таким чином, оскільки зустрічні вимоги ТОВ "Танк Транс" і ПАТ "Дельта Банк" не є однорідними, на думку позивача, зарахування таких зустрічних вимог за відповідним одностороннім правочином не відповідає статті 601 Цивільного кодексу України.

Позивач вказував на те, що кошти на банківський вклад залучаються на зберігання та переходять не у власність банку, а лише в управління, оскільки саме ці кошти (а не кошти банку) потім розмішуються на власний ризик банку.

Звертаючись із позовом до відповідача, позивач зазначив також про те, що за договором банківського вкладу та банківського рахунку не виникають грошові вимоги безпосередньо до банку, оскільки банк не є власником грошових коштів на рахунку клієнта. Цими коштами володіє та розпоряджається саме клієнт, а не Банк, що виключає зустрічність зобов`язань між позивачем та відповідачем.

Посилаючись на положення статей 1066 1068 1071 Цивільного кодексу України, Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджену постановою правління НБУ №492 від 12.11.2003, позивач зазначав, що поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією не передбачено. Враховуючи наведене, позивач зазначав, що був позбавлений можливості виконувати розпорядження ТОВ "Танк Транс" за поточним рахунком, власником коштів на якому є ОСОБА_1 , внаслідок чого у відповідача не виникло грошових вимог до банку щодо коштів на рахунку. Позивач вказував, що станом на дату укладення договору відступлення і у подальшому жодних платіжних доручень або будь - яких інших розпоряджень щодо коштів на рахунку зі сторони ОСОБА_1 банку не було виставлено.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2019, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 позов задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин: заяву ТОВ "Танк Транс" від 27.02.2015 про:

- припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 у розмірі 212 725,36 євро (що за крос-курсом євро до долара CША, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 240 741,29 доларів США);

- припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 5 574 332,94 грн (що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 200 781,93 доларів США);

- припинення зобов`язань щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" заборгованості за Договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" від 06.05.2014 на загальну суму 441 523,22 доларів США (що станом на дату цієї заяви складає еквівалент суми 212 725,36 євро та 5 574 332,94 грн), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

2.1. Обґрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції вказав, що у позивача виникло зобов`язання перед відповідачем на підставі його заяви від 20.02.2015 про дострокове відкликання частини вкладу у сумі 441 523,22 доларів США та перерахування його на вказаний поточний рахунок, оскільки відповідач мав право розпоряджатися відступленою йому частиною грошових коштів за договором банківського вкладу (депозиту) від 06.05.2014 № 003-09508-06514 "8 років разом". Враховуючи умови п.1.11 договору банківського вкладу, зі змінами внесеними згідно додаткового договору №1 від 06.05.2014, та вимоги банку про сплату заборгованості за договорами кредитної лінії, станом на 27.02.2015 строк виконання зустрічних вимог у сторін настав. При цьому, саме кредитор вправі обирати, на який саме його рахунок (рахунки) і в якому саме банку (банках) боржник має перерахувати кошти, бо власником своїх рахунків у банках є кредитор, а не боржник. Також суд першої інстанції на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.10.2018 у справі №914/3217/16, дійшов висновку, що односторонній правочин - заява ТОВ "Танк Транс" від 27.02.2015 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог суперечить актам чинного законодавства, застосованим судом при прийнятті рішення, оскільки зобов`язання сторін за договорами кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 та договором банківського вкладу (депозиту) підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США відповідно, однак такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними. Повернення кредиту за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 валютою - долар США по курсу НБУ умовами договору не передбачено. Водночас, грошова одиниця України - гривня та долар США також є різними, нерівнозначними платіжними засобами. Таким чином, оскільки зустрічні вимоги ТОВ "Танк Транс" і ПАТ "Дельта Банк" не є однорідними, зарахування таких зустрічних вимог за відповідним одностороннім правочином не відповідає статті 601 Цивільного кодексу України.

2.2. Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами задоволення позовних вимог, викладених судом першої інстанції та зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

4. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, а саме: статей 177 179 184 192 193 203 215 217 509 526 601 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

4.1. Як вказує скаржник, суди попередніх інстанцій не врахували його доводи, що згідно із ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - гроші у національній іноземній валюті чи їх еквівалент. Відтак, вираження грошового зобов`язання у різних валютах та відповідний валютний курс, що є виразом ціни грошової одиниці однієї країни у грошових одиницях, не змінюють самої суті грошового зобов`язання. Посилаючись на положення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5, скаржник зауважував, що при вирішенні питання правомірності зарахування однорідних вимог згідно із статтею 601 Цивільного кодексу України у випадках, коли зустрічні вимоги виражені в різних валютах, слід виходити з того, що такі вимоги є однорідними.

4.2. Суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.06.2018 у справі № 910/13547/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц.

4.3. Також скаржник зазначає про суперечливість висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16, на які послались суди попередніх інстанцій при вирішенні позовних вимог. При цьому, відповідач зауважує, що вказана постанова не поширюється на правовідносини зарахуванню по кредиту за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 5 574 332,94 грн, оскільки валютою кредитування є гривня, а валютою погашення - долар США, тоді як у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16 зазначено про валюту кредитування євро, а валюту погашення - долар США.

5. Позивачем та третьою особою відзивів на касаційну скаргу не подано, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.06.2011 між ПАТ "Дельта Банк" (кредитор) та ТОВ "Танк Транс" (позичальник) укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005880, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

7. 06.02.2015 ПАТ "Дельта Банк" направив на адресу ТОВ "Танк Транс" претензію на суму 36 834 160,99 євро, у якій повідомив про необхідність сплати зазначеної заборгованості, яка утворилась внаслідок порушення умов Договору кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011.

8. 29.05.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Танк Транс" 29.05.2014 також укладено Договір кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11, відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

9. 06.02.2015 ПАТ "Дельта Банк" направило на адресу ТОВ "Танк Транс" претензію на суму 203 461 956,03 грн, у якій повідомлено боржника про необхідність сплати зазначеної заборгованості, яка утворилась внаслідок порушення умов Договору кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014.

10. Як досліджено судами попередніх інстанцій, відповідно до пунктів 3.2.6, 3.2.6.2 кредитних договорів, кредитор (банк) має право здійснювати договірне списання з будь-якого та поточного рахунку позичальника, відкритого в АТ "Дельта Банк", грошових коштів по мірі їх надходження, для погашення існуючої заборгованості позичальника за кредитом. При цьому, з метою здійснення кредитором права договірного списання, позивальник доручає кредитору, а кредитор має право списувати кошти в сумі та валюті з будь-якого рахунку позичальника в національній та/або іноземній валюті, відкритого в АТ "Дельта Банк", в наступному порядку, зокрема, у випадку, якщо валюта коштів, списаних кредитором з будь-якого рахунку позичальника, відкритого у АТ "Дельта Банк" не співпадає з валютою фактичної заборгованості позичальника за договором в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості позичальника за цим договором і витрат кредитора (комісій, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування тощо), які пов`язані з купівлею/продажем/обміну (конвертацією) валюти. При цьому, для погашення такої заборгованості позичальник доручає кредитору здійснювати від імені та за рахунок позичальника купівлю/продаж/обмін (конвертацію) іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ) та/або її обмін на Міжнародному валютному ринку (далі - МВР) за поточним курсом, що склався на МВРУ та/або МВР за цією операцією на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обов`язковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок позичальника за відповідною валютою. При цьому, курс купівлі/продажу/обміну (конвертації) кредитором іноземної валюти на МВРУ та/або МВР та порядок його визначення з метою виконання вищезазначеного доручення позичальника вважаються такими, що узгоджені останнім.

11. 03.08.2014 між ТОВ "Танк Транс", як новим кредитором, та ОСОБА_1 , як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги (частину прав вимоги до боржника ПАТ "Дельта Банк" за депозитним договором, а саме право вимагати виплати частини вкладу за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" у доларах США від 06.05.2014 у розмірі 441 523,22 доларів США).

12. Відповідно до п. 1.11 договору банківського вкладу №003-09508-060514 від 06.05.2014, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 , зі змінами внесеними додатковим договором № 1 від 06.05.2014, протягом строку залучення вкладу допускається відкликання вкладником частини вкладу шляхом виплати готівкою з каси банку відповідно до вимог чинного законодавства України або зарахування на поточний, картковий або вкладний (депозитний) рахунок вкладника, відкритого в установі банку, на підставі письмової заяви вкладника або письмово укладеної додаткової угоди до цього договору. У цьому випадку нарахування процентів за вкладом відбувається за процентною ставкою, визначеною у п.1.4 договору. Вкладник зобов`язується повідомляти про таке часткове відкликання суми вкладу не менш ніж за 3 банківських днів до очікуваної дати відкликання частини вкладу.

13. 20.02.2015 ТОВ "Танк Транс" (новий кредитор) і ОСОБА_1 (первісний кредитор), направили на адресу ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.

14. 20.02.2015 ТОВ "Танк Транс" направив ПАТ "Дельта Банк" заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" у доларах США в сумі 441 523,22 долари США шляхом перерахування даної суми протягом трьох банківських днів на банківський рахунок ТОВ "Танк Транс" в ПАТ АКБ "Львів".

15. 27.02.2015 ТОВ "Танк Транс" направив ПАТ "Дельта Банк" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог відповідно до якої відповідач заявив про:

- припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 у розмірі 212 725,36 євро (що за крос-курсом євро до долара США, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 240 741,29 доларів США);

- припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-20058880/11 від 29.05.2014 у розмірі 5 574 332,94 гривень (що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 200 781,93 доларів США);

16. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ТОВ "Танк Транс" від 27.02.2015 про припинення зобов`язань щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" (сплати заборгованості за договорами кредитної лінії) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог - частини заборгованості ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу.

17. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що заборгованість ПАТ "Дельта Банк" перед ТОВ "Танк Транс", пред`явлена відповідачем до зарахування як зустрічна однорідна вимога для припинення його зобов`язань зі сплати позивачеві заборгованості за договорами кредитної лінії, виникла на підставі договору відступлення права вимоги від 03.08.2014 грошових коштів розміром 441 523,22 доларів США за договором банківського вкладу від 06.05.2014 № 003-09508-06514, укладеного між ТОВ "Танк Транс" та ОСОБА_1 .

18. Частинами першою та другою статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках установлених законом.

19. Відповідно до частини третьої статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

20. Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

21. Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

22. Суди попередніх інстанцій установили, що з урахуванням умов п. 1.11 договору банківського вкладу, зі змінами внесеними згідно додаткового договору № 1 від 06.05.2014, та вимоги банку про сплату заборгованості за договорами кредитної лінії, станом на 27.02.2015 строк виконання зустрічних вимог у сторін настав.

23. Також судами установлено, що спірна заява стосується зустрічного зарахування вимог, які виникли на підставі договору кредитної лінії №ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 виражені в євро, вимоги за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 виражені у гривні, а вимоги за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" від 06.05.2014 - у доларах США.

24. За змістом положень статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

25. Суди попередніх інстанцій установили, що за змістом договору кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011, повернення кредиту здійснюється у валюті (євро), відповідно до договору кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014- у грошовій одиниці України - гривні. Умовами виконання зобов`язань з повернення кредиту за цими договорами не передбачено отримання банком відповідних платежів у доларах США.

26. У свою чергу, за договором банківського вкладу (депозиту) № 003-09508-060514 "8 років разом" у доларах США, сторони погодили, що внесення депозитного вкладу та нарахування банком процентів за фактичний період перебування відповідних коштів на рахунку здійснюється саме в доларах США. Відтак, і повернення (виплата) вкладу вкладнику за цим договором має здійснюватися банком у доларах США.

27. Враховуючи наведене, слід погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, які зводяться до того, що оскільки зобов`язання сторін за договорами кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 та договором банківського вкладу (депозиту) підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США відповідно, такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними. Повернення кредиту за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у доларах США по курсу НБУ, умовами договору не передбачено. При цьому, грошова одиниця України - гривня та долар США також є різними, нерівнозначними платіжними засобами.

З огляду на викладене, зарахування таких зустрічних вимог за відповідним одностороннім правочином не відповідає статті 601 Цивільного кодексу України.

28. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 202 Цивільного кодексу України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

29. Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

30. За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

31. Враховуючи невідповідність одностороннього правочину - заяви ТОВ "Танк Транс" від 27.02.2015 про припинення його зобов`язань на користь позивача (сплати заборгованості за договорами кредитної лінії) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (частини заборгованості ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу) вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

32. При цьому, слід зазначити, що у відповідності до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", положення частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

33. Верховний Суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16. При цьому, доводи касаційної скарги, викладені в пункті 4.1. вказаної постанови суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/3217/16.

34. Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, викладені в п. 4.2 даної постанови, які зводяться до необхідності врахування у даній справі правових позицій, викладених у постанові від 16.05.2018 у справі № 910/13547/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, оскільки предмет і підстави позову та фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин у наведених скаржником справах не є аналогічними, так само і спірні правовідносини не є подібними, виходячи з предмету і підстав позову у даній справі №914/107/16.

35. Так само є необґрунтованими посилання скаржника на те, що висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16 не поширюються на правовідносини зарахування по кредиту за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 у розмірі 5 574 332,94 грн, оскільки валютою кредитування є гривня, а валютою погашення - долар США, тоді як у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16 зазначено про валюту кредитування євро, а валюту погашення - долар США, оскільки у зазначеній постанові сформульовано правову позицію щодо загального підходу про неможливість зарахування вимог за зобов`язаннями, які підлягають виконанню у різних валютах.

36. Інші доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права та дійшли вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

38. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних рішень відсутні.

Щодо судових витрат

39. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2019 у справі № 914/107/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.