№ 914/1126/14 (914/1142/20) - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 914/1126/14 (914/1142/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Багнюка І.І.

учасники справи:

позивач (боржник) Українсько-канадське спільне товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД"

арбітражний керуючий, ліквідатор Чорній М.В., особисто

відповідач Покотило Віталій Миколайович,

відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ,

відповідач - Страдомський Сергій Миколайович,

третя особа Київське квартиро-експлуатаційне управління,

представник Лагуша А.В., порядку самопредставництва

третя особа Військова частина НОМЕР_2 ,

представник - Данилюк Є.С., довіреність 222/6/466 від 21.12.2021

кредитор Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання",

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Українсько-канадського спільного товариства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД"

на рішення Господарського суду Львівської області

від 16.06.2021

у складі: Артимович В.М.,

та постанову Західного апеляційного господарського суду

від 03.11.2021

у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Кордюк Г.Т.,

у справі за позовом

Українсько-канадського спільного товариства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД"

до Військової частини НОМЕР_1

Покотило Віталія Миколайовича

Страдомського Сергія Миколайовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1

1. Київське квартирно-експлуатаційне управління

2. Військова частина НОМЕР_2

про визнання права власності на самочинне будівництво та скасування державної реєстрації права власності

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання",

до Українсько-канадського спільного товариства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД",

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про порушення справи про банкрутство Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД (далі ТОВ "Галев ЛТД").

1.1. Постановою від 01.08.2014 Господарський суд Львівської області задовольнив клопотання ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання імені М.В. Фрунзе про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 28.07.2014, ТОВ "Галев ЛТД (код ЄДРПОУ 20774324) визнав банкрутом;

відкрив ліквідаційну процедуру;

призначив ліквідатора, вирішив інші процесуальні та процедурні питання.

Короткий зміст вимог заявника

2. До Господарського суду Львівської області звернулось ТОВ "Галев ЛТД в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Чорнія М.В. до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі відповідач 2), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, Київського квартирно-експлуатаційного управління та Військової частини НОМЕР_2 з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво та скасування державної реєстрації права власності (том 1, а. с. 1 - 11).

2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Галев ЛТД" набуло право власності на реконструйоване майно - майно, створене в результаті проведення нового капітального будівництва, зокрема на багатофункціональний комплекс загальною площею 172,5 кв. м, баню площею 48.3 кв. м, бесідку площею 27, 6 кв. м, гараж площею 8, 2 кв. м, альтанку площею 12, 7 кв. м та колодязь об`ємом 3 м/п.

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

3. Рішенням від 16.06.2021 Господарський суд Львівської області відмовив у задоволенні позову (том 4, а. с. 111 - 123).

3.1. Місцевим судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 911/2174/13 відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Галев ЛТД" до ТОВ "Галнафтоінвест", Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном. У згаданій постанові апеляційним судом встановлено, що будівництво багатофункціонального об`єкту здійснено в 2007 році з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт. Також судом встановлено, що погодженням власника майна - Міністерства оборони України, отриманого ще в 2001 році, дозволено проведення реконструкції та технічного переобладнання орендованого майна з метою його поліпшення, а не здійснення нового будівництва; спірне нерухоме майно збудовано без належного дозволу та належно затвердженого проекту, в зв`язку з чим є самочинним будівництвом; ТОВ "Галев ЛТД" не набувало право власності на спірне майно у порядку, встановленому чинним законодавством, тому не було підстав для задоволення зустрічного позову.

3.2. Апеляційним судом встановлено, що спірні нежитлові приміщення перебувають на обліку та балансі Київського квартирно-експлуатаційного управління, про що свідчать акти прийняття-передачі основних засобів від 12.05.2008.

3.3. Суд зазначив, що перебування нерухомого військового майна Міністерства оборони України на спірній земельній ділянці військового містечка № 11 підтверджує факт перебування земельної ділянки в державній власності та в управлінні Міністерства оборони України.

З огляду на преюдиційність фактів та обставин, встановлених Київським апеляційним господарським судом у справі № 911/2174/13 (постанова від 02.09.2014), суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання за Українсько-канадським спільним підприємством у формі ТОВ "Галев ЛТД" права власності на самочинне будівництво об`єкту нерухомого майна не підлягає задоволенню.

3.4. Суд зауважив, що вимоги про скасування записів про право власності за Відповідачем 3 є похідними до вимоги про визнання за ТОВ "Галев ЛТД" права власності, оскільки могли б заявлятися позивачем у випадку встановлення факту його порушеного права, як власника майна. Оскільки наявні підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво об`єкту нерухомого майна, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування записів права власності також не підлягають до задоволення.

3.5. Місцевий суд щодо заяви про застосування строку позовної давності зазначив, що застосування позовної давності можливе лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до відповідача у спорі.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

4. Постановою від 03.11.2021 Західний апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги відмовив, рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2021 залишив без змін (том 5, а. с. 271 - 292).

4.1. Апеляційний суд встановив, що 03.11.1997 між Міністерством оборони України (орендодавець) та ТОВ "Галев ЛТД" (орендар) укладено договір оренди нежитлового комплексу №181/9-347Р, розташованого на території Військового містечка № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 , відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування нежитловий комплекс, який знаходиться на балансі Міністерства оборони України, розташований в Військовому містечку № НОМЕР_3 (м. Вишгород, Лебяжий, в/ч 27309) та складається з двох дерев`яних будівель, артезіанської свердловини, тенісного корту.

4.2. Крім того, апеляційним судом було встановлено таке:

- нежитловий комплекс передано орендодавцю відповідно до акту прийому-передачі складу та господарського блоку в оренду від 03.11.1997;

- 27.04.1998 між Міністерством оборони України та СП ТОВ "Галев ЛТД" підписані доповнення до договору оренди нежитлового комплексу;

- 19.03.2001 сторонами укладено угоду №181/9/3-397 про внесення змін до договору оренди №181/9-347Р, зокрема, викладено пункт 2.2. договору у наступній редакції: вказане майно орендодавець передає орендарю для обладнання та функціонування зони відпочинку без права розміщення нічних клубів, казино, інших закладів грального та шоу-бізнесу;

- у 2001 році листом Українсько-канадське спільне підприємство у формі ТОВ "Галев ЛТД" звернулось до головнокомандуючого сил протиповітряної оборони Збройних сил України про надання дозволу на проведення нового капітального будівництва за рахунок власних коштів підприємства;

- листом № 181/24/29/547 від 10.10.2001 Міністерство оборони України погодило проведення реконструкції та технічного переобладнання орендованого майна з метою його поліпшення, та зазначило, що у випадку необхідності, слід погодити виконання проектних та будівельних робіт з органами державної влади;

- 18.07.2007 між ТОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" (підрядник) та ТОВ "Галев ЛТД" (замовник) укладено договір підряду № 7с, відповідно до якого підрядник взяв на себе зобов`язання виконати реконструкцію нежитлового комплексу, розташованого на території військового містечка № НОМЕР_3 (місто Вишгород Київської області, військова частина НОМЕР_4 );

- 27.11.2007 між ТОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" та СП ТОВ "Галев ЛТД" підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, за листопад 2007 року, згідно якої вартість будівельних робіт загалом становила 3 418 244, 76 грн. Також ТОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП" та СП ТОВ "Галев ЛТД" підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за договором від 18.07.2007 № 7с за листопад 2007 року;

- 03.04.2013 Державним підприємством "Центр будівельного та енергоефективного інжинірингу" на замовлення ТОВ "Галев ЛТД" виготовлено технічний паспорт на багатофункціональний (нежитловий) комплекс у зазначеному військовому містечку.

4.3. Апеляційний суд зазначив, що місцевий господарський суд врахував не правову оцінку щодо визнання будівництва самочинним, а обставини здійснення нового будівництва спірного об`єкту з порушенням вимог містобудівного законодавства та за відсутності погодження власника майна Міністерства оборони України, на капітальне будівництво нового об`єкту.

4.3.1. Апеляційний суд зазначив, що факти, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 911/2174/13 є преюдиційними у цій справі, оскільки у справі № 911/2174/13 та у цій справі № 914/1126/14(914/1142/20) позивачем з позовними вимогами про визнання права власності, є ТОВ "Галев ЛТД" та спір стосується визнання права власності саме на багатофункціональний комплекс, розташований у Вишгородському районі Київської області, загальною площею 172,5 кв. м, баню площею 48,3 кв. м, бесідку площею 27,6 кв. м, гараж площею 8,2 кв. м, альтанку площею 12,7 кв. м та колодязь об`ємом 3 м/п, який був збудований позивачем.

4.3.2. При цьому суд звернув увагу, що під час розгляду справи № 911/2174/13 було встановлено, що визнання права власності на об`єкт, який є предметом розгляду цього спору, здійснено за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, а спірні нежитлові приміщення перебувають на обліку та балансі Київського квартирно-експлуатаційного управління, про що свідчать акти прийняття-передачі основних засобів від 12.05.2008.

4.3.3. З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку, що самочинно збудований ТОВ "Галев ЛТД" об`єкт нерухомого майна, на який позивач просить визнати право власності, збудовано на землях оборони, які є державною власністю та надані у постійне користування оборонного відомства.

4.4. Суд зауважив, що повідомлення ліквідатора ТОВ "Галев ЛТД" про передачу йому за актом приймання-передавання від 18.03.2020 копій рішень щодо погодження земельної ділянки для здійснення спірного самочинного будівництва не може вважатися належним та допустимим доказом набуття права власності в розумінні положень ГПК України. Також суд визнав необґрунтованим посилання скаржника на внесені зміни до договору оренди нежитлового комплексу №181/9-347Р від 03.11.1997, оскільки такий договір є припиненим з моменту визнання позивача банкрутом відповідно до п.9.7. зазначеного договору, існування договору оренди в минулому не підтверджує надання земельної ділянки позивачу у встановленому порядку у власність під уже збудоване нерухоме майно.

4.5. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про скасування записів про право власності також не підлягають задоволенню, оскільки зазначена вимога є похідною, тому не може бути задоволена в межах цього позову з огляду на відмову у задоволенні основної позовної вимоги. З огляду на зазначене апеляційний суд також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відповідача 3 про застосування строків позовної давності.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

5. ТОВ "Галев ЛТД" 03.12.2021 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі № 914/1126/14 (914/1142/20).

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/1126/14 (914/1142/20) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Білоус В.В., Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2021.

7. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Галев ЛТД", датою проведення судового засідання визначено 08.02.2022.

8. Судове засідання 08.02.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Погребняка В.Я.

9. Ухвалою від 14.02.2022 Верховний Суд визначив датою проведення судового засідання 22.02.2022, 11:45.

10. Від військової частини НОМЕР_1 , Страдомського Сергія Миколайовича, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сфері Західного регіону надійшли відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Галев ЛТД", в яких учасники справи просили касаційну скаргу ТОВ "Галев ЛТД" залишити без задоволення, оскаржувані рішення залишити без змін.

11. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 914/1126/14 (914/1142/20) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

12. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (22.02.2022) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.02.2022.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Галев ЛТД")

13. Скаржник доводив, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 911/2174/13 виходячи з меж предмета у ній (визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном) не встановлювалися обставини та не досліджувалися: докази в підтвердження права власності саме на самочинне будівництво, надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно; документи які стали підставою для передачі по акту на облік та баланс Київського квартирно-експлуатаційного управління нежитлових приміщень у 2008 році; рішення, що стосувались подання матеріалів позивачем на відведення земельної попереднього погодження місця розташування земельної ділянки під спірного об`єкта (наявні в матеріалах справи). Натомість, Київським апеляційним господарським судом зазначено, що нерухоме майно збудовано без належного дозволу та належно затвердженого проєкту, в зв`язку з чим є самочинним будівництвом.

13.1. Скаржник зауважив, що станом на дату визнання ТОВ "Галев ЛТД" банкрутом та на момент дії Договору оренди нежитлового комплексу №181/9-347Р спірні об`єкти нерухомого майна вже були збудовані, тому ТОВ "Галев ЛТД" використовувало земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно у встановленому чинним законодавством порядку та виходячи з умов зазначеного договору оренди.

13.2. Скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 03.06.2020 у справі № 363/4852/17, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 20.05.2020 у справі № 911/1902/19, від 07.12.2020 у справі № 553/4258/16-ц та від 13.07.2021 у справі № 646/243/20, від 18.06.2021 у справі № 911/1657/18, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17.

13.3. Скаржник звернув увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо часових меж надання земельної ділянки позивачу у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно; визнання права власності на самочинне будівництво підприємством, яке визнано банкрутом, та коли у зв`язку з таким банкрутством в силу закону, а не волевиявлення сторін, припинено договір оренди нерухомості; доведення надання земельної ділянки позивачу у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, якщо у зв`язку з банкрутством підприємства господарська діяльність підприємства завершується, а у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про власника нерухомого майна, зареєстрованого на підставі підробленого рішення суду

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 13 13.3. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

17. Відповідно до частини першої статті 317, частини першої статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

18. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

19. Відповідно до частин другої, третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

19.1. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

20. Статтями 31, 34, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та положеннями статті 5 Закону України "Про основи містобудування", забороняється експлуатація об`єктів, не прийнятих інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому законодавством порядку.

21. Відповідно до п. п. 11-12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.11 № 461, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

22. Пунктом 8.1 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Щодо суті касаційної скарги

23. Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що скаржником не доведено в порядку, передбаченому положеннями статей 73 76-77 ГКП України, наявність підстав для визнання права власності за позивачем на самочинне будівництво та скасування державної реєстрації права власності.

24. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору.

25. Аналіз змісту постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі №911/2174/13, з урахуванням положень частини четвертої статті 75 ГПК України, підтверджує обґрунтованість висновків апеляційного суду про те, що факти, встановлені у зазначеній постанові є преюдиційними з огляду на суб`єктний склад, встановлені судом обставини та предмет спору у зазначеній справі. Так, судом встановлено, що однією з сторін у зазначеному спорі є ТОВ "Галев ЛТД", а спір стосується визнання права власності на спірне нерухому майно, збудоване позивачем, щодо якого заявлені позовні вимоги у цій справі.

25.1. При цьому, судом у зазначеній справі було встановлено, що будівництво багатофункціонального об`єкту здійснено за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, а власником майна - Міністерством оборони України - було дозволено проведення реконструкції та технічного переобладнання орендованого майна з метою його поліпшення, а не здійснення нового будівництва.

26. Положеннями статті 376 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначено підстави, за яких житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, а особа, яка здійснила таке самочинне будівництво, не набуває права власності на нього.

27. Зі змісту постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 911/2174/13 вбачається, що будівництво багатофункціонального об`єкту, визнання права власності на який є предметом даного спору, здійснено за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт. Також під час розгляду зазначеної справи судами було встановлено, що спірні нежитлові приміщення перебувають на обліку та балансі Київського квартирно-експлуатаційного управління, про що свідчать акти прийняття-передачі основних засобів від 12.05.2008.

27.1. Водночас доказів того, що самочинно збудований ТОВ "Галев ЛТД" об`єкт нерухомого майна, на який позивач просить визнати право власності, збудовано не на землях оборони, які є державною власністю та надані у постійне користування військовій частині, позивачем не надано.

28. Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що судом апеляційної інстанції надано оцінку повідомленню ліквідатора СП ТОВ "Галев ЛТД" про передачу йому за актом приймання-передавання від 18.03.2020 ряду копій рішень щодо погодження земельної ділянки для здійснення спірного самочинного будівництва та змінам, внесеним до договору оренди нежитлового комплексу №181/9-347Р від 03.11.1997.

29. Доводи скаржника, викладені у пункті 13 13.1. описової частини цієї постанови Верховний Суд вважає необґрунтованими з огляду на положення частини четвертої статті 75, частини другої статті 300 ГПК України, оскільки такі доводи зводяться до оцінки та переоцінки обставин та доказів, досліджених судами попередніх інстанцій. При цьому, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

29.1. При цьому, матеріали справи підтверджують, що суди попередніх інстанцій на виконання положень статті 86 ГПК України всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали правильну юридичну оцінку обставинам справи.

30. Доводи скаржника про неврахування правових висновків, викладених у постановах від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20, від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 03.06.2020 у справі №363/4852/17, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19, від 07.12.2020 у справі №553/4258/16-ц, від 13.07.2021 у справі №646/243/20, від 18.06.2021 у справі №911/1657/18, від 12.06.2018 у справі №927/976/17 є необґрунтованими.

30.1. Системний аналіз змісту зазначених судових рішень дає підстави для висновку, що з огляду на інший суб`єктний склад, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій обставини, розгляд зазначених справ поза межами провадження у справі про банкрутство та наслідки розгляду зазначених справ для позивача, висновки, викладені у постановах від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20, від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 03.06.2020 у справі №363/4852/17, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19, від 07.12.2020 у справі 553/4258/16-ц та від 13.07.2021 у справі №646/243/20, від 18.06.2021 у справі №911/1657/18, від 12.06.2018 у справі №927/976/17 є нерелевантними до правовідносин у цій справі.

З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво об`єкту нерухомого майна та задоволення вимоги про скасування записів права власності, як вимоги, яка є похідною щодо вимоги про визнання права власності на спірне нерухоме майно у цій справі.

31. Верховний Суд також звертає увагу, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

32. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

32.1. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання щодо вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

32.2. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

34. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

35. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

36. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Галев ЛТД" та залишення оскаржуваних рішення місцевого суду та постанови апеляційного суду без змін.

Судові витрати

37. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 308 309 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Українсько-канадського спільного товариства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021у справі №914/1126/14 (914/1142/20) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ.Я. Погребняк

СуддіВ.В. Білоус

В.Г. Пєсков