ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2711/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - не з`явились,

відповідача - Кремси Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський державний завод "Лорта"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 (головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді: Матущак О.І., Скрипчук О.С.) та рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 (суддя Матвіїв Р.І.)

у справі №914/2711/22

за позовом Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Львівський державний завод "Лорта"

про стягнення 1 309 145, 29 грн штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.03.2025 №32.2-01/475 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку із запланованою відпусткою судді Кролевець О.А.. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/2711/22, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

1. Короткий зміст позовних вимог

2. У жовтні 2022 року Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" (далі - ДП "ЛОРТА") 945 493,82 грн пені та 363 651,47 грн штрафу за порушення термінів виконання робіт за державним контрактом від 10.12.2014 №247/2/14-1 (далі - державний контракт від 10.12.2014, спірний державний контракт).

3. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом від 10.12.2014 в частині своєчасного виконання робіт за підетапом 4.6 етапу 4 цього контракту, що, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача пені та штрафу згідно з його пунктом 7.2 у заявлених сумах.

4. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

5. 10.12.2014 Міністерство оборони України (замовник) та ДП "ЛОРТА" (виконавець) уклали державний контракт №247/2/14-1 на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Оболонь-А" за державним оборонним замовленням.

6. За умовами пункту 1.1 цього контракту виконавець зобов`язується за тактико-технічним завданням (далі - ТТЗ) замовника та в межах державного оборонного замовлення виконати з дотриманням законодавства дослідно-конструкторську роботу (далі - ДКР), шифр "Оболонь-А", та передати замовнику науково-технічну продукцію (далі - НТП), отриману за результатами виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР), вчинити інші дії, передбачені цим контрактом згідно з рішенням замовника, а замовник - прийняти встановленим порядком виконані роботи (повністю завершену ДКР, етапи, підетапи) та НТП і оплатити їх. Повний обсяг робіт, який підлягає виконанню викладений у Календарному плані виконання ДКР, шифр "Оболонь-А" (додаток №1 до контракту).

7. У пункті 1.2 зазначеного державного контракту визначено, що підставою для його укладення та виконання є спільне рішення Міністерства оборони України, Державного концерну "Укроборонпром" та підприємств Державного концерну "Укроборонпром" щодо визначення порядку виконання робіт ДКР, шифр "Оболонь-А" від 01.10.2014; основні показники державного оборонного замовлення на 2014 рік, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2012 №231-2 (зі змінами); наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.10.2014 №41-дск щодо включення виконавця до Реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю; ТТЗ на ДКР, шифр "Оболонь-А".

8. Згідно із пунктом 1.4 державного контракту від 10.12.2014 виконана ДКР (етапи, підетапи ДКР), НТП та їх якість повинні відповідати вимогам, встановленим у ТТЗ. Порядок виконання ДКР, створення НТП та їх приймання повинні відповідати умовам контракту, вимогам ТТЗ та стандартам системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Обсяг робіт етапів (підетапів ДКР) і Календарний план виконання ДКР на кожний бюджетний період, у разі коли строк виконання етапу (підетапу) більший за бюджетний період, повинен уточнюватися сторонами після затвердження основних показників державного оборонного замовлення на поточний рік. Виконавець у місячний термін після укладання контракту надає замовнику перелік підприємств співвиконавців ДКР, шифр "Оболонь-А" разом з проєктами договорів на їх виконання.

9. У пункті 2.1 спірного контракту сторони визначили, що орієнтовна вартість ДКР (етапів, підетапів ДКР) встановлена сторонами та зафіксована у Протоколі погодження орієнтовної ціни етапу 4 та орієнтовної ціни підетапу 4.1. ДКР, шифр "Оболонь-А" (додаток №2 до контракту) і становить 96 080 181,37 грн (без урахування податку на додану вартість).

10. Виконавець за 15 календарних днів до встановленого Календарним планом строку виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) разом з повідомленням замовнику про готовність до здачі виконаної ДКР (етапів, підетапів ДКР) надає 4762 ГВП МОУ РКМ щодо договірної ціни виконаного ДКР (етапів, підетапів ДКР), складених на підставі фактичних та очікуваних витрат (у тому числі за роботами, що виконані співвиконавцями). Очікувані витрати формуються виконавцем (та співвиконавцями) за період, який не перевищує 35 календарних днів (пункт 2.10 спірного контракту).

11. За умовами пункту 2.16 державного контракту від 10.12.2014 роботи етапу ДКР (підетапу ДКР) за контрактом вважаються виконаними та прийнятими виключно після затвердження замовником акта приймання за позитивним висновком комісії з приймання виконаного обсягу робіт (етапу, підетапу ДКР).

12. Відповідно до пункту 3.1 вказаного контракту приймання НТП та ДКР (етапів, підетапів ДКР) згідно з Календарним планом здійснюється замовником або за його рішенням 4762 ГВП МОУ у порядку, який визначено стандартами системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння та військової техніки та умовами контракту, з оформленням акта приймання, який підлягає затвердженню замовником. На підставі акта приймання 4762 ГВП МОУ видає посвідчення на виконані роботи етапу (підетапу).

13. Згідно з пунктом 3.4 державного контракту від 10.12.2014 проєкт акта приймання надається на затвердження замовнику разом з такими документами: висновком 4762 ГВП МОУ щодо рівня договірної ціни виконаних робіт; завізованими 4762 ГВП МОУ РКМ щодо договірної ціни; проєктом протоколів погодження договірної ціни; копіями платіжних доручень, рахунків і накладних на придбані (отримані, створені) товари, матеріали, спеціальне обладнання тощо, договорів, калькуляцій кошторисної вартості, висновків представництв замовника та актів приймання робіт у співвиконавців (у разі потреби за запитом замовника). Замовник не пізніше 20-ти денного терміну після отримання акта приймання затверджує його або надає мотивовану відмову в затвердженні акта приймання.

14. Строки виконання робіт визначені сторонами у розділі 4 спірного контракту. Зокрема, за змістом пунктів 4.1- 4.3 державного контракту від 10.12.2014 строки виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) визначаються сторонами в Календарному плані. Строк виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) може, змінюватися за домовленістю сторін у тому чисті у залежності від фактичного обсягу фінансування. Зміна строків виконання ДКР оформлюється шляхом внесення відповідних змін до контракту. Датою виконання зобов`язань виконавця щодо виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) вважається дата затвердження замовником акта приймання.

15. Підпунктами 5, 7, 8 та 9 пункту 5.4 цього контракту встановлено обов`язок виконавця, зокрема, у разі істотної зміни обставин, що унеможливлюють подальше виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) або виявлення можливості отримання негативного результату, тимчасово призупинити виконання роботи та письмово повідомити про це замовника протягом 10 днів із моменту їх виявлення; повідомити у письмовій формі замовника про готовність передати йому НТП; передати НТП замовнику у строки, передбачені Календарним планом; передати дослідний зразок (дослідні зразки) замовнику не пізніше 20 днів до встановленого строку проведення державних випробувань.

16. Відповідальність сторін визначена у розділі 7 державного контракту від 10.12.2014. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за контрактом сторони, зокрема, несуть відповідальність відповідно до закону та цього контракту (пункт 7.1).

17. Водночас у підпункті 1 пункту 7.2 державного контракту від 10.12.2014 сторони погодили, що за порушення встановлених контрактом термінів виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР), виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від ціни поточного етапу (підетапу) за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % ціни етапу (підетапу).

18. За змістом пунктів 7.4- 7.6 цього контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за ним у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання контракту та виникли незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, диверсії, війна, інша небезпечна подія). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше ніж протягом п`яти днів із моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є довідка, яка видається відповідною торгово-промисловою палатою чи уповноваженим органом місцевої (за місцем виникнення цих обставин) державної адміністрації.

19. Відповідно до пункту 11.1 спірного контракту він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017. Строк дії контракту може бути продовжений сторонами.

20. Згідно з пунктом 11.3 державного контракту від 10.12.2014 зміни до контракту можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до нього.

21. Додаткові угоди до контракту укладаються у письмовій формі та підписуються сторонами і є його невід`ємними частинами (пункт 11.4).

22. У пункті 11.6 вказаного контракту передбачено, що за результатами виконання зобов`язань за контрактом в цілому, а також щороку станом на 1 січня сторони проводять інвентаризацію розрахунків і складають акт звіряння розрахунків за формою згідно з додатком 2 до Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №464 (зі змінами).

23. Згідно з додатковою угодою 05.05.2020 №24 до контракту сторони, зокрема, погодили викласти з новій редакції пункт 4.2 державного контракту від 10.12.2014, а саме "в обґрунтованих випадках відповідно до спільного рішення сторони мають право коригувати термін виконання ДКР (етапів, підетапів, частини ДКР) не пізніше, ніж за 7 календарних днів до його закінчення шляхом внесення змін до контракту, у тому числі у залежності від фактичного обсягу фінансування. Термін виконання ДКР (етапів, підетапів, частини ДКР) не підлягає коригуванню після його закінчення, у тому числі за наявності сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)".

24. Також було викладено в новій редакції пункт 7.6 цього контракту, згідно з якою єдиним належним доказом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат про такі обставини, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними Торгово-промисловими палатами (за умови надання виконавцем інформації про внесення такого сертифікату до єдиного Реєстру сертифікатів, виданих Торгово-промисловою палатою України та регіональними Торгово-промисловими палатами, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

25. 04.08.2021 сторонами було укладено додаткову угоду №26 до державного контракту від 10.12.2014, пунктом 3 якої, зокрема, сторони погодили викладення у новій редакції Календарного плану виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Оболонь-А" (додаток №1 до цієї додаткової угоди).

26. У Календарному плані виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Оболонь-А" за державним контрактом від 10.12.2014 в редакції додаткової угоди від 04.08.2021 №26 сторони, зокрема, визначили термін виконання підетапу 4.6 - 01.02.2020-30.09.2021, термін здачі 20.10.2021, та орієнтовну ціну підетапу 4.6 у розмірі 5 195 021,00 грн.

27. 08.12.2020 відповідач надіслав на адресу Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України лист, в якому просив забезпечити фінансування на умовах попередньої оплати (аванс) у розмірі 2 666 772,04 грн для своєчасного виконання робіт підетапу 4.6 ДКР "Оболонь-А" за державним контрактом від 10.12.2014.

28. Рішенням директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України від 24.12.2020 погоджено здійснення попередньої оплати в сумі 2 666 772,04 грн за державним контрактом від 10.12.2014 на виконання робіт підетапу 4.6 ДКР шифр "Оболонь-А".

29. У листі від 10.12.2020 відповідач підтверджував спроможність виконання робіт за підетапом 4.6 ДКР "Оболонь-А" в терміни, визначені календарним планом згідно з державним контрактом.

30. У листі від 11.12.2020 відповідач просив 4762 ГВП МО України надати висновок про спроможність ДП "ЛОРТА" виконати роботи підетапу 4.6 за державним контрактом від 10.12.2014.

31. Відповідно до висновку 4762 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 15.12.2020 №528/42/0 про спроможність виконати заявлені зобов`язання своєчасно погасити наданий аванс за державним контрактом від 10.12.2014 на виконання робіт підетапу 4.6 з урахуванням матеріалів, представлених ДП "ЛОРТА", зокрема, встановлено (пункт 2.4), що режим роботи підрозділів ДП "ЛОРТА" та їх працівників, що задіяні у виконанні ДКР, шифр "Оболонь-А", в умовах пандемії, спричиненої коронавірусом, повний робочий тиждень (довідка підприємства від 30.10.2020 №520-1814), та за результатами перевірки станом на 15.12.2020 встановлено можливості відповідача, що дозволяють виконати заявлені зобов`язання за підетапом 4.6 за державним контрактом від 10.12.2014.

32. У подальшому Головне військове представництво Міністерства оборони України у листі від 15.11.2021 №528/2799 (про стан виконання ДП "ЛОРТА" державних контрактів) поінформувало відповідача про те, що ним зірвано термін виконання робіт за підтетапом 4.6 ДКР шифр "Оболонь-А" за спірним контрактом.

33. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом від 10.12.2014 позивач направляв відповідачеві претензії щодо необхідності сплати у добровільному порядку пені за кожний день прострочення терміну виконання робіт за етапом 4 підетапу 4.6 спірного контракту та надання звітності за використання попередньої оплати (авансу) за ним. Відповідач, у свою чергу, у відповідях на вказані претензії наголошував, зокрема, на тому, що початок виконання робіт припав на час запровадження Кабінетом Міністрів України на території України карантину у зв`язку з епідемією COVID-19; на підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) під час виконання робіт етапу 4 підетапу 4.6 ДКР шифр "Оболонь-А" за державним контрактом від 10.12.2014 відповідач долучив сертифікат №4600-21-0924 про форс-мажорні обставини, виданий Львівською торгово-промисловою палатою 24.11.2021.

34. Сертифікатом №4600-21-0924 про форс-мажорні обставини від 24.11.2021 Львівська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, епідемія, захворювання ключових працівників, (обставин непереборної сили), ДП "ЛОРТА" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме виконання робіт підетапу 4.6 ДКР шифр "Оболонь-А", термін виконання з 01.02.2020 по 30.09.2021, термін здачі 20.10.2021, звітування за наданим авансом перед департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України у термін до 20 жовтня 2021 року за державним контрактом від 10.12.2014, укладеним з Міністерством оборони України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №201 (зі змінами); наказів ДП "ЛОРТА" від 06.04.2020 №124, від 05.06.2020 №172, від 23.06.2020 №181, від 27.07.2020 №229, від 18.12.2020 №325; листа ДП "ЛОРТА" від 19.11.2021 №520-1191 з додатками; договору від 28.10.2021 №04/03/02-3051, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 20.10.2021, дата закінчення - 05.08.2022.

35. Сертифікатом №4600-22-1057 про форс-мажорні обставини від 06.10.2022 Львівська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, неможливість через запровадження воєнного стану своєчасного проведення тематичних досліджень (спеціальних випробувань) Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України; ДП "ЛОРТА" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме виконання робіт підетапу 4.6 ДКР шифр "Оболонь-А", термін виконання з 01.02.2020 по 30.09.2021, термін здачі 20.10.2021, звітування за наданим авансом перед департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України у термін до 05.08.2022 за державним контрактом від 10.12.2014, укладеним з Міністерством оборони України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"; Указу Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; Указу Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; Указу Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"; державного контракту від 10.12.2014; додаткової угоди від 23.10.2021 №25 до державного контракту від 10.12.2014 (з календарним планом виконання ДКР "Оболонь-А" за державним контрактом від 10.12.2014); сертифіката №4600-21-0924 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); договору про надання послуг з проведення тематичних досліджень комплекту апаратури та запису ключових даних ОБГ301 ТИСУ.467415.001 від 28.10.2021 №04/03/02-3051; листа ДССЗІ України від 10.08.2022 №04-822/ВС1; акта №04-1314/ВС1 здачі-приймання наданих послуг від 11.09.2022; наказу ДК Укроборонпром від 09.03.2022 №124-к, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 05.08.2022, дата закінчення - тривають на 06.10.2022.

36. Сторони склали та підписали акт приймання-передачі науково-технічної продукції, створеної за результатами виконання робіт підетапу 4.6 дослідно-конструкторської роботи (ДКР) шифр "Оболонь-А" за державним контрактом від 10.12.2014 (далі - акт приймання-передачі науково-технічної продукції), який затверджений 25.10.2022 ТВО директора Департаменту ВТП РОВТ Міністерства оборони України.

37. Відповідно до пункту 2 цього акта приймання-передачі комісією перевірено і прийнято науково-технічну продукцію, створену за державним контрактом від 10.12.2014 при виконанні робіт підетапу 4.6 ДКР шифр "Оболонь-А". Зазначена науково-технічна продукція створена відповідно до умов державного контракту від 10.12.2014 на виконання ДКР шифр "Оболонь-А" (з додатковими угодами №1-28) і обліковується на підприємстві згідно з встановленим порядком.

38. У пункті 3.1 акта приймання-передачі науково-технічної продукції зазначено, що під час приймання робіт комісією встановлено, що роботи підетапу 4.6 проводились у період із 01.02.2020 до 28.09.2022 (повідомлення про готовність до здавання виконаних робіт підетапу 4.6 ДКР "Оболонь-А" від 28.09.2022 №704-1024). Згідно з календарним планом державного контракту від 10.12.2014 термін виконання - 30.09.2021, термін здачі - 20.10.2021.

39. 11.11.2022 Головним військовим представництвом Міністерства оборони України на підставі акта приймання-передачі науково-технічної продукції, видано ДП "ЛОРТА" посвідчення №139 щодо того, що виконані роботи підетапу 4.6 відповідають умовам державного контракту від 10.12.2014 та додатковим угодам 1-29 до нього. Відповідно до пункту 2 посвідчення від 11.11.2022 №139 вартість виконаних робіт підетапу 4.6 становить 4 415 216,40 грн без ПДВ.

40. Предметом позову у цій справі є вимоги Міністерства оборони України про стягнення з ДП "ЛОРТА" 945 493,82 грн пені та 363 651,47 грн штрафу за порушення термінів виконання робіт за підетапом 4.6 етапу 4 державного контракту від 10.12.2014 №247/2/14-1.

41. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

42. Справа розглядалася судами неодноразово.

43. За результатом нового розгляду, Господарський суд Львівської області рішенням від 04.09.2024 року у справі №914/2711/22, яке Західний апеляційний господарський суд постановою від 03.12.2024 залишив без змін, позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ДП "Лорта" на користь Міністерства оборони України 309 065,15 грн штрафу, 803 569,38 грн пені та 6 373,25 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення 54 586,32 грн штрафу, 141 924,44 грн пені.

44. Висновки судів мотивовані таким:

- 04.08.2021 сторони внесли зміни в договір щодо термінів виконання робіт і в Календарному плані виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Оболонь-А" сторони визначили термін виконання підетапу 4.6 вказівкою на період 01.02.2020 - 30.09.2021, термін здачі 20.10.2021, та орієнтовну ціну підетапу 4.6 у розмірі 5 195 021,00 грн. Проте роботи за підетапом 4.6 спірного контракту були виконані відповідачем лише 25.10.2022, тобто, зі значним порушенням (більше року) узгодженого сторонами терміну і вартістю 4 415 216,40 грн;

- ураховуючи сукупність встановлених обставин про допущення прострочення виконання підетапу 4.6 робіт, фактичною вартістю 4 415 216,40 грн, починаючи з 21.10.2021 відповідач вважається таким, що порушив зобов`язання, що відповідно до статей 610 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є підставою для застосування наслідків, передбачених договором, а саме п.7.2 контракту;

- виходячи з аналізу наведених норм права, фактичних обставин справи та, враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.04.2024 у цій справі, суди здійснили перерахунок пені і штрафу на суму 4 415 216,40 грн та дійшли висновків, що штраф у розмірі 7% становить 309 065,15 грн, а пеня за 182 дні прострочення за період з 21.10.2021 по 20.04.2022 становить 803 569,38 грн та відмовили в частині позовних вимог про стягнення 54 586,32 грн штрафу і 141 924,44 грн;

- термін дії сертифікату №4600-22-1057, на який покликається відповідач (скаржник) як на доказ наявності форс-мажорних обставин, не охоплює терміну виконання робіт за підетапом 4.6 спірного державного контракту, а сертифікатом №4600-21-0924 засвідчено настання форс-мажорних обставин, починаючи з дати, станом на яку вже закінчився встановлений та погоджений сторонами термін виконання підетапу 4.6 державного контракту від 10.12.2021. Відтак відповідач не надав доказів наявності форс-мажорних обставин в період терміну виконання робіт підетапу 4.6 спірного державного контракту;

- відповідач не довів обставин перебування його у тяжкому фінансовому становищі, не надав доказів, які б підтверджували співвідношення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій порівняно з його актуальними доходами та наявними фінансовими зобов`язаннями. Наявність у відповідача статусу державного підприємства не робить його участь у відносинах Міністерством оборони України виключною та особливою.

45. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони

46. ДП "Лорта" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 у справі №914/2711/22 і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

47. ДП "Лорта", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, зазначає про те, що:

- судами попередніх інстанцій не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: (1)від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а, щодо застосування статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 16 Цивільного кодексу ЦК, статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); (2)від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц, від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20), від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, від 14.02.2024 у справі №910/3015/23, щодо застосування статті 233 ГК та статті 551 ЦК;

- суд апеляційної інстанції не врахував клопотання представника відповідача про додаткові пояснення у справі (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

48. Скаржник зазначає таке:

- суди дійшли помилкового висновку щодо проведення перерахунку суми штрафних санкцій, змінивши предмет позовних вимог, а саме змінивши стягнення штрафних санкцій з орієнтовної вартості контракту на стягнення договірної ціни контракту. На думку скаржника такими діями суди за власною ініціативою змінили предмет позову та вийшли за межі позовних вимог;

- Західний апеляційний господарський суд не врахував скерованого через електронний суд перед судовим засіданням клопотання представника відповідача "про додаткові пояснення у справі" від 03.12.2024 та скерованої інформаційної довідки, що долучалась разом із клопотанням - "Про фінансово-господарську діяльність державного підприємства "ЛОРТА" за I-III квартал 2024 року";

- зважаючи на роль, місце та специфіку покладених завдань на відповідача та інші підприємства оборонно-промислового комплексу щодо ресурсного забезпечення Збройних Сил України в умовах війни та збройної агресії російської федерації проти України, розумним є зменшення фінансового навантаження на підприємства оборонно-промислового комплексу.

49. 29.03.2025 від ДП "Лорта" надійшли додаткові пояснення в яких відповідач наводить додаткові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, зокрема щодо порушення статті 42 ГПК, частини шостої статті 232 ГК.

50. Наведені пояснення, які по суті є доповненнями до касаційної скарги скаржника, подані з порушенням частини першої статті 298 ГПК.

51. Водночас, відповідно до положень статті 118 ГПК, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

52. Згідно з частиною п`ятою статті 161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

53. Втім Суд не визнавав за необхідне подання відповідачем додаткових пояснень.

54. Відтак, подані ДП "Лорта" додаткові пояснення до касаційної скарги залишаються колегією суддів без розгляду.

55. Позиція Верховного Суду

56. Згідно з частиною другою статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

57. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК).

58. В силу положень статті 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

59. Проаналізувавши передбачені державним контрактом №247/2/14-1 зобов`язання сторін, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначений контракт за правовою природою є договором підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема, § 1 Глави 61 ЦК.

60. Згідно зі статтею 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

61. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша статті 843 ЦК).

62. За змістом статті 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

63. Відповідно до положень статті 892 ЦК за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

64. Згідно з частиною першою статті 894 ЦК виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

65. Виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов`язаний виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором (пункт 1 частини першої статті 897 ЦК).

66. Частиною першою статті 530 ЦК унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

67. Пунктом 1.4 державного контракту сторони погодили, що виконана ДКР (етапи, підетапи ДКР), НТП та їх якість повинні відповідати вимогам, встановленим у ТТЗ (тактико-технічному завданню). Порядок виконання ДКР, створення НТП та їх приймання повинні відповідати умовам контракту, вимогам ТТЗ та стандартам системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Обсяг робіт етапів (підетапів ДКР) і Календарний план виконання ДКР на кожний бюджетний період, у разі коли строк виконання етапу (підетапу) більший за бюджетний період, повинен уточнюватися сторонами після затвердження основних показників державного оборонного замовлення на поточний рік. Виконавець у місячний термін після укладання контракту надає Замовнику перелік підприємств співвиконавців ДКР, шифр "Оболонь-А" разом з проектами договорів на їх виконання.

68. Повний обсяг робіт, який підлягає виконанню, викладений у "Календарному плані виконання ДКР, шифр "Оболонь-А" (додаток №1 до контракту).

69. 04.08.2021 сторони внесли зміни в договір щодо термінів виконання робіт і в Календарному плані виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Оболонь-А" сторони визначили термін виконання підетапу 4.6 вказівкою на період 01.02.2020 - 30.09.2021, термін здачі 20.10.2021, та орієнтовну ціну підетапу 4.6 у розмірі 5 195 021,00 грн.

70. Проте роботи за підетапом 4.6 контракту були виконані відповідачем лише 25.10.2022, тобто, зі значним порушенням (більше року) узгодженого сторонами терміну.

71. Головним військовим представництвом Міністерства оборони України 11.11.2022 на підставі акта приймання-передачі науково-технічної продукції видано відповідачу посвідчення №139 щодо того, що виконані роботи підетапу 4.6 відповідають умовам державного контракту від 10.12.2014 та додатковим угодам 1-29 до нього. Відповідно до пункту 2 посвідчення від 11.11.2022 №139 вартість виконаних робіт підетапу 4.6 становить 4 415 216,40 грн без ПДВ (т.2, а.с.45).

72. Також матеріалами справи підтверджено, що 08.11.2022 сторонами укладено додаткову угоду №29 до державного контракту від 10.12.2014 №247/2/14-1, якою викладено в новій редакції розділ 2 контракту, зокрема вказано, що вартість (ціна) ДКР (етапів, підетапів, черг) за контрактом зафіксована сторонами у Протоколі погодження вартості етапу 4 підетапу 4.6 та вартості (ціни) в цілому ДКР. Виконавець підтверджує, що під час розрахунку вартості виконаних робіт за контрактом враховані всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати Виконавця, пов`язані з виконанням цього контракту. Вартість ДКР за контрактом становить 173 883 276,11 грн (т.3, а.с.159-164).

73. Додатком до цієї додаткової угоди є календарний план виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Оболонь-А" за державним контрактом від 10.12.2014, відповідно до якого вартість робіт саме по підетапу 4.6 становить 4 415 216,40 грн. (т. 3, а.с.165-178).

74. Отже, про виконання робіт по цьому спірному підетапу зазначено в акті приймання-передачі від 07.10.2022, про ціну 4 415 216,40 грн указано в посвідченні від 11.11.2022, підписаному відповідачем і військовим представництвом позивача, а 08.11.2022 сторони підписали додаткову угоду, додатком до якої визначили вартість спірного підепату - 4 415 216,40 грн.

75. Підпунктами 5, 7, 8 та 9 пункту 5.4 контракту передбачено обов`язок Виконавця, зокрема, у разі істотної зміни обставин, що унеможливлюють подальше виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) або виявлення можливості отримання негативного результату, тимчасово призупинити виконання роботи та письмово повідомити про це Замовника протягом 10 днів із моменту їх виявлення; повідомити у письмовій формі Замовника про готовність передати йому НТП; передати НТП Замовнику у строки, передбачені Календарним планом; передати дослідний зразок (дослідні зразки) Замовнику не пізніше 20 днів до встановленого строку проведення державних випробувань.

76. Пунктом 7.1 державного контракту погоджено, що сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за контрактом несуть відповідальність відповідно до закону та цього контракту.

77. За порушення встановлених контрактом термінів виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР), Виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від ціни поточного етапу (підетапу) за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% ціни етапу (підетапу) (пп.1 п.7.2 контракту).

78. Статтями 610 612 ЦК унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

79. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК).

80. Ураховуючи сукупність встановлених обставин про допущення прострочення виконання підетапу 4.6 робіт, фактичною вартістю 4 415 216,40 грн, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що починаючи з 21.10.2021 відповідач вважається таким, що порушив зобов`язання, що відповідно до статей 610 612 ЦК є підставою для застосування наслідків, передбачених договором, а саме пунктом 7.2 контракту.

81. При цьому колегія суддів вважає правильним висновки судів про здійснення розрахунку неустойки на суму остаточної договірної ціни за фактично виконані роботи за підетапом 4.6 етапу 4 державного контракту - 4 415 216,40 грн, а не відповідно до орієнтовної ціну підетапу 4.6 у розмірі 5 195 021,00 грн, оскільки сторонами на момент звернення позивача до суду з цим позовом була визначена (погоджена) остаточна договірна ціна фактично виконаних робіт за підетапом 4.6 етапу 4 державного контракту від 10.12.2014, з виконання яких допущено прострочення та нараховано спірні штрафні санкції.

82. Отже, виходячи з аналізу наведених норм права, фактичних обставин справи та, враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.04.2024 у цій справі, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок пені і штрафу на суму 4 415 216,40 грн, дійшов обґрунтованого висновку, що штраф у розмірі 7% становить 309 065,15 грн, а пеня за 182 дні прострочення за період з 21.10.2021 по 20.04.2022 становить 803 569,38 грн та правильно відмовив в частині позовних вимог про стягнення 54 586,32 грн штрафу і 141 924,44 грн пені.

83. Доводи скаржника про те, що здійснивши перерахунок сум штрафних санкцій на суму 4 415 216,40 грн суди фактично змінили предмет позовних вимог (зі стягнення штрафних санкцій з орієнтовної ціни контракту на стягнення договірної ціни контракту) та вийшли за межі позовних вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом цього спору є стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за державним контрактом від 10.12.2014 в частині своєчасного виконання робіт за підетапом 4.6 етапу 4 цього контракту, що, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача пені та штрафу згідно з його пунктом 7.2. Відповідно, застосування судом першої інстанції іншої, ніж у розрахунках позивача, базової суми нарахування штрафних санкцій, по своїй суті є лише перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку, а не зміною предмета позову. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, за наслідком здійснення перерахунку суд першої інстанції не вийшов за межі позовних вимог.

84. Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 справа №911/19/19, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

85. Ураховуючи викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо порядку зміни предмету спору та щодо неможливості суду виходити за межі позовних вимог, адже у цій справі предмет позову не змінювався, а суди не виходили за межі позовних вимог.

86. Щодо доводів скаржника про безпідставну відмову судів у зменшенні штрафних санкцій.

87. Відповідно до частини першої статті 233 ГК у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

88. Частиною ж третьою статті 551 ЦК встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

89. Судова практика щодо застосування вказаних норм ГК та ЦК наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї при визначенні розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

90. Тобто, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 ГК та статті 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

91. При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86 236-238 ГПК). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

92. Так, стаття 86 ГПК передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

93. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 ГПК України).

94. Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

95. З обставин цього спору вбачається, що така оцінка була проведена судами попередніх інстанції, а відповідна мотивація викладена в судових рішеннях. Ця мотивація співпадає із усталеними підходами, які склалися в судовій практиці при вирішенні питання щодо зменшення розміру неустойки, і протилежні доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.

96. У касаційній скарзі відповідач посилається на справи, у яких Верховним Судом було підтримано позиції судів попередніх інстанцій щодо істотного зменшення штрафних санкцій (на 90%, 95%, 99%) та зазначає про неврахування таких висновків судами під час вирішення спору у справі №914/2711/22.

97. Колегія суддів вважає безпідставними такі доводи, оскільки як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, відмова судів у зменшенні обумовлена не інакшим застосуванням норм права, які регулюють питання зменшення штрафних санкцій, а конкретними обставинами цієї справи, зокрема тривалим строком прострочення, недоведенням обставин перебування відповідача у тяжкому фінансовому становищі тощо.

98. Верховний Суд також констатує, що аргументи касаційної скарги в цілому не містять у собі питань права чи правозастосування, а є лише намаганнями скаржника спонукати суд касаційної інстанції до здійснення нової оцінки установлених обставин справи і переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, проте в силу вже згаданих вище приписів статті 300 ГПК Верховний Суд таких повноважень не має.

99. У цій частині колегія суддів вважає доцільним звернути увагу скаржника на правові позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, де Судом виснувано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

100. Щодо доводів про те, що Західний апеляційний господарський суд не врахував клопотання представника відповідача "про додаткові пояснення у справі" від 03.12.2024 та скерованої інформаційної довідки, що долучалась разом із клопотанням - "Про фінансово-господарську діяльність державного підприємства "ЛОРТА" за I-III квартал 2024 року".

101. Відповідно до частин першої - третьої статті 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

102. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17).

103. Водночас така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №924/232/18, від 16.04.2024 у справі №922/331/23).

104. З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи скаржника про безпідставне неприйняття апеляційним судом наданої відповідачем інформаційної довідки про фінансово-господарську діяльність відповідача за І-ІІІ квартал 2024 року, в якій описувалися наслідки виконання рішення суду першої інстанції, оскільки такий доказ не існував на момент прийняття рішення суду першої інстанції.

105. Крім того колегія суддів враховує, що доводами про неврахування додаткових пояснень від 03.12.2024 відповідач намагається довести обставини порушення принципів рівності та змагальності сторін під час здійснення апеляційного провадження у справі. Разом з тим, ураховуючи, що апеляційне провадження відбувалося саме за апеляційною скаргою відповідача, в якій останній міг викласти усі доводи та докази на їх обґрунтування, що розгляд справи неодноразово відкладався, а в судових засіданнях 05.11.2024, 03.12.2024 були присутні уповноважені представники обох сторін, які надали пояснення по суті справи та висловили правову позицію щодо спірних правовідносин, що доводи додаткових пояснень, про неврахування яких зазначає відповідач, по своїй суті є доповненнями до апеляційної скарги, які були подані за межами строку на вчинення такої процесуальної дії без будь-якого обґрунтування поважних причин невчинення цих дій у визначений строк, колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду справи не мало місце порушення указаних принципів господарського судочинства.

106. Відтак, доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не підтвердились.

107. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

108. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

109. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

110. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

111. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський державний завод "Лорта" залишити без задоволення.

2.Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2024 у справі №914/2711/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець