ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/3085/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 ,

кредитор - ОСОБА_2 ,

представник кредитора -Черкез А.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

арбітражний керуючий - Козій Володимир Юрійович (не з`явився),

розглянув у відкритому судовому засіданні(в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

ОСОБА_2

на постанову Господарського суду Львівської області

від 19.07.2022

у складі судді: Артимович В.М.,

та постанову Західного апеляційного господарського суду

від 05.10.2022

у складі колегії суддів: Желіка М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Орищин Г.В.

у справі за заявою

ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича (далі - арбітражний керуючий Козій В.Ю.), оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

2. Ухвалою суду від 13.05.2022 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 , а саме:

- ОСОБА_3 - 440 000,00 грн. (основний борг, друга черга) та 4 540,00 грн. (витрати на оплату судового збору);

- Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код: 43005393) в особі Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ідентифікаційний код ВП: 43968090) - 46 467,27 грн. (основний борг, перша черга) та 4 540,00 грн. (витрати на оплату судового збору);

- ОСОБА_2 - 799 282,21 грн. (основний борг, друга черга), 40 000,00 грн. (штрафні санкції, третя черга), 4 962,00 грн. (витрати на оплату судового збору).

2.1. Також зазначеною ухвалою суд зобов`язав керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали; зобов`язав керуючого реструктуризацією протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; вирішив інші процедурні та процесуальні питання.

3. 07.06.2022 від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання з проханням визнати ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника, керуючим реалізацією майна призначити арбітражного керуючого Козія В.Ю.

4. 14.06.2022 на електронну адресу суду представником кредитора ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) подано клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

5. Постановою від 19.07.2022 Господарський суд Львівської області у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про закриття провадження відмовив;

клопотання арбітражного керуючого Козія В.Ю. від 07.06.2022 та клопотання представника боржника від 08.06.2022 за № 01 задовольнив;

припинив процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Козія В.Ю.;

фізичну особу ОСОБА_1 визнав банкрутом і увів процедуру погашення боргів боржника;

керуючим реалізацією майна у справі призначив арбітражного Козія В.Ю.

вирішив інші процесуальні питання.

5.1. Місцевий суд встановив такі обставини:

- 26.05.2022 відбулись збори кредиторів, на яких були присутні представник ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) без права вирішального голосу та керуючий реструктуризацією; кредитор ОСОБА_3 голосував заочно; представник ДПС України в особі ГУ ДПС у Львівській області на збори кредиторів не з`явився (був належним чином повідомлений за інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за номером 7900516658629);

- за інформацією, наявною у протоколі зборів кредиторів боржника від 26.05.2022 за № 1, зборами кредиторів вирішено звіт керуючого реструктуризацією щодо результатів перевірки декларації про майновий стан боржника прийняти до відома, відхилено план реструктуризації боржника, прийнято рішення звернутись до Господарського суду Львівської області з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника;

- заочно (шляхом направлення письмового повідомлення) кредитор ОСОБА_3 щодо питань, поставлених на порядок денний на зборах кредиторів боржника, повідомив: звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника прийнято до відома; проєкт плану реструктуризації затвердженню не підлягає, оскільки реального виконання плану не буде, а його затвердження призведе до затягування процедури; підтримано рішення про звернення до Господарського суду Львівської області з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника;

- за результатами проведеної арбітражним керуючим інвентаризації встановлено, що у боржника наявні залишки транспортного засобу MITSUBISHI L400 1997 року випуску (вага 5 кг, частина кузова із № НОМЕР_1 )$

- з метою встановлення майна боржника керуючим реструктуризацією направлено ряд запитів у відповідні органи та організації, на які надійшли відповіді із повідомленням про відсутність зареєстрованого майна та відсутні інші записи щодо боржника у Державному космічному агентстві України, Головному управлінні Регіонального статистики, Управлінні підтримання льотної придатності Державної авіаційної служби України, філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця", Головному управлінні Держгеокадастру у Львівській області, ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Головному управлінні Держпраці у Львівській області, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державній службі морського та річкового транспорту України;

- на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають виконавче провадження № 63010585 з примусового виконання виконавчого листа № 466/3894/15-ц, виданого 15.05.2017 Шевченківським районним судом міста Львова про стягнення зі боржника на користь ОСОБА_2 заборгованості на суму 839 282, 21 грн; виконавче провадження № 65316253 про стягнення із боржника на користь Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області заборгованості на суму 9 049, 48 грн; виконавче провадження № 63440747 з примусового виконання постанови № ЕАМ 2952954, виданої 09.08.2020 УПП у місті Києві про стягнення 510, 00 грн штрафу;

- станом на 08.12.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до якої у боржника відсутні зареєстровані за ним об`єкти нерухомого майна. Крім того, у такій інформаційній довідці встановлено наявність арештів нерухомого майна (номери записів обтяження: 9933391, 31965652 та 13412441);

- за інформацією, наявною у звіті керуючого реструктуризацією про перевірку майнових декларацій боржника від 01.02.2021, вбачається, що декларації про майновий стан містять повну та достовірну інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника, та членів його сім`ї;

- кошти на відкритому у АТ "Універсал Банк" відсутні.

5.2. Надаючи оцінку встановленим обставинам, доводам сторін та наявним у матеріалах справи доказам, місцевий суд дійшов висновку, що фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредитора, плану реструктуризації боргів боржника, схваленого зборами кредиторів, не надано, відтак погашення визнаних судом вимог кредитора можливе не інакше як через введення процедури погашення боргів боржника.

5.3. Суд зазначив, що 07.06.2022 від арбітражного керуючого Козія В.Ю. надійшла заява про згоду на призначення керуючим реалізацією майна у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою від 05.10.2022 Західний апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 №2807 від 28.07.2022 (вх. ЗАГС № 01-05/1887/22 від 01.08.2022) відмовив, постанову Господарського суду Львівської області від 19.07.2022 залишив без змін.

6.1. Апеляційний суд зазначив, що долученої представником ОСОБА_2 до заяви про закриття провадження інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 27.05.2022 за №301683866, яку отримано за критеріями пошуку "ПІБ" та "ідентифікаційним номером" одночасно, співвласником квартир є однофамілець боржника. При цьому інформація про дату народження, зазначена на сторінці 4 інформаційної довідки, поданої кредитором, свідчить про те, що боржник не має жодного відношення до зазначеного нерухомого майна; інших доказів наявності у боржника нерухомого майна матеріали справи не містять.

6.2. Суд, з огляду на положення статей 346 349 ЦК України, пункту 45 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998 № 1388, також відхилив доводи скаржника про те, що боржник свідомо не вніс до декларації відомостей щодо вартості транспортного засобу, про знищення якого відомо лише зі слів самого боржника. Суд зауважив, що на підставі повідомлення боржника як власника транспортного засобу про його знищення арбітражний керуючий встановив вартість його залишків, яка становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати та не підлягає декларуванню; при цьому транспортний засіб не знятий з обліку як знищене майно, тому правильно був внесений боржником до декларації.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про безпідставність доводів скаржника щодо свідомого внесення боржником недостовірних відомостей до декларацій про майновий стан боржника.

6.3. Також суд зазначив, з матеріалів справи не вбачається ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, які б свідчили про умисність намірів боржника уникнути сплати боргів. При цьому відхилення кредиторами плану реструктуризації, не може свідчити про недобросовісну поведінку боржника, тому апеляційний суд погодився із правильністю місцевого суд про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

6.4. Суд зазначив, що наявна неплатоспроможність боржника є самостійною підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

Надходження касаційної скарги та її рух у Верховному Суді

7. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , заявник) 02.11.2022, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Господарського суду Львівської області від 19.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 914/3085/21.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/3085/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2022.

9. Ухвалою від 28.11.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 914/3085/21 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Львівської області від 19.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Львівської області від 19.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 відбудеться 17.01.2023 о 11:00.

10. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2022 задоволено клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11. Від арбітражного керуючого Козія В.Ю надійшло пояснення на касаційну скаргу, в якому арбітражний керуючий просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 .

12. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 16.11.2022 № 2738-IX), Верховний Суд розглядає справу № 914/3085/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Короткий зміст вимог скаржника (кредитора ОСОБА_2 )

13. Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, у справі № 450/2286/16-ц від 07.10.2020, від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20.

13.1. На думку скаржника, суди дійшли передчасного висновку про необхідність переходу до процедури погашення боргів, оскільки не з`ясували причини несхвалення кредитором ОСОБА_5 плану реструктуризації, залишили поза увагою невідповідність цього плану вимогам статті 124 КУзПБ. Також скаржник зазначив, що суди неправильно застосували статтю 130 КУзПБ та не врахували, що станом на момент розгляду апеляційної скарги судом минуло майже 8 місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, однак боржником так і не було запропоновано обґрунтований та виконуваний (реальний) проєкт плану реструктуризації.

13.2. Скаржник також зазначив, що боржником було цілеспрямовано приховано відомості про нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності (квартири, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_2 ). Також, суд першої інстанції залишив поза своєю увагою те, що у декларації про майновий стан боржника відсутні відомості про вартість транспортного засобу MITSUBISHI L400, а дійсний стан зазначеного транспортного засобу та його місцезнаходження було встановлено лише зі слів боржника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 13 - 13.2. описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

18. Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.

Переглядаючи обґрунтованість та відповідність оскаржуваних рішень нормам матеріального та процесуального права, Верховний Суд звертає увагу на таке.

19. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність з метою реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення власної платоспроможності.

20. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи щодо себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

21. Системний аналіз положень статті 1, частини другою статті 6, частини п`ятої статті 119 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів. При цьому, враховуються об`єктивні можливості і прагнення боржника до розрахунку з кредиторами, а також забезпечуються гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб, прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини

22. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

22.1. Так, аналіз положень статті 122 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника. Разом з тим, законом визначено максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

22.2. Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

22.3. Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

23. Крім того системний аналіз пункту 2 частини четвертої статті 122, частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

24. При цьому, хоч КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів у випадку, якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема, відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

25. Колегія суддів звертає увагу, що однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

26. Крім того Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01.11.2022 у справі №904/6042/20.

Щодо суті касаційної скарги

27. У справі, що переглядається, ПАТ "Промінвестбанк" оскаржує постанову Господарського суду Дніпровської області від 23.12.2021, залишену без змін за результатами апеляційного перегляду, якою фізичну особу ОСОБА_6 визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника.

28. Скаржник не погоджується із застосуванням при ухваленні оскаржуваних рішень частини першої статті 130 КУзПБ та стверджує, що суд першої інстанції всупереч приписів частини одинадцятої статті 126 КУзПБ не надав оцінки обставинам, що свідчать про несправедливість і необґрунтованість запропонованих боржником умов реструктуризації заборгованості та його незацікавленість у реструктуризації боргу, тому суди дійшли помилкових висновків про наявність підстав для переходу до судової процедури погашення боргів.

29. Зважаючи на предмет судового розгляду, доводи скаржника, доводи інших учасників справи та висновки судів попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду оскаржуваних постанов необхідним є з`ясування питання правильності застосування у цій справі приписів частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ, з урахуванням яких судами попередніх інстанцій відмовлено у закритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визнано боржника банкрутом та здійснено перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність.

30. При цьому, надаючи оцінку доводам скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій наведених вище приписів, Верховний Суд враховує вимоги статті 300 ГПК України щодо здійснення касаційного перегляду в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

31. Зокрема, при ухваленні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було встановлено, що:

- провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 11.11.2021;

- стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, його майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- станом на день ухвалення (19.07.2022) судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів комітетом кредиторів до суду не подано на затвердження план реструктуризації боргів боржника;

- відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , передбачені частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- зборами кредиторів було прийнято рішення про звернення до суду із клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника;

- кредитор ОСОБА_2 , який не погодився із запропонованим планом реструктуризації боргів боржника, має право бути присутнім при обговоренні питань без права голосу на зборах кредиторів, оскільки є конкурсним кредитором.

32. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та досліджені докази Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, а також звертає увагу на таке.

33. Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, які регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

34. Верховний Суд зауважує, що боржник не може бути примушений до врахування пропозицій кредиторів чи погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій ними редакції, а інтереси кредиторів на цій стадії можуть полягати як у реструктуризації боргів, так і у найскорішому переході до їх погашення за наявності у боржника майна.

35. Тому за недосягнення згоди з боржником збори кредиторів наділені процесуальними засобами впливу на рух справи задля припинення судової процедури відновлення платоспроможності щодо недобросовісного боржника чи переходу до погашення боргів відповідно до своїх інтересів у справі, зокрема можуть:

- за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника відмовити у його схваленні та звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);

- звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризації боргів у зв`язку з невиконанням або неможливістю виконання плану реструктуризації боргів та введення процедури погашення боргів боржника (пункт 4 частини восьмої статті 123 КУзПБ).

36. Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.

37. Водночас, спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника - фізичної особи у виборі позиції у справі, проте за їх пасивної участі в провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника.

38. Так, за приписами частини першої статті 130 КУзПБ якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

39. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на день ухвалення (19.07.2022) судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів комітетом кредиторів до суду не подано на затвердження план реструктуризації боргів боржника. Разом з тим зборами кредиторів було прийнято рішення про звернення до суду із клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника.

40. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цьому випадку зборами кредиторів реалізовано право, передбачене пунктом 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ та здійснено через арбітражного керуючого звернення до суду із клопотанням про введення процедури погашення боргів боржника, що також було враховано судами попередніх інстанцій.

41. Доводи скаржника, викладені у пункті 13 описової частини цієї постанови колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

41.1. Зі змісту постанови Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 вбачається, що підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність є звернення керуючого реструктуризацією боржника до місцевого суду із заявою про закриття провадження у справі. При цьому підставою для закриття провадження у зазначеній справі є частина одинадцята статті 126 КУзПБ, тобто закриття провадження було здійснено з огляду на дискреційні повноваження суду, визначені зазначеною нормою закону.

41.2. Разом з тим у справі №914/3085/21 однією з підстав для переходу до наступної судової процедури є відповідне клопотання арбітражного керуючого, подане за результатами прийнятого рішення на зборах кредиторів боржника, які відбулися 26.05.2022. Крім того правовою підставою для переходу до наступної судової процедури судами було визначено частину одинадцяту статті 130 КУзПБ.

Відтак, правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 не є в повній мірі релевантними до правовідносин, які виникли у цій справі з огляду на інші обставини, встановлені судом, та правову підставу прийняття судових рішень у зазначеній справі.

41.3. За результатами касаційного розгляду у справі №903/806/20 (постанова Верховного Суду від 26.05.2022) Верховний Суд дійшов висновку, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, оскільки інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Тобто дії боржника у процедурі неплатоспроможності повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

41.4 Разом з тим скаржником у порядку, передбаченому положеннями статей 73 76-77 ГПК України, не надано доказів, а судами у цій справі не встановлено обставин умисного затягування процедур боржником, приховування майна та джерел доходів з метою уникнення погашення наявної заборгованості, здійснення інших дій, які б свідчили про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 у провадженні про неплатоспроможність. При цьому посилання скаржника на постанову від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц такі висновки також не спростовує.

41.5. За змістом постанови від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вбачається, що Верховний Суд дійшов висновку про те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, повинно оцінюватись судом через призму судового контролю за своїм внутрішнім переконанням та за наявними у матеріалах справи доказами.

41.6. Судами попередніх інстанцій було досліджено надану скаржником інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 27.05.2022 за № 301683866, та надано оцінку такому доказу.

41.7. При цьому скаржником інших доказів, які б прямо підтверджували наявність у боржника відповідного нерухомого майна, окрім довідки, в якій зазначено лише прізвище ім`я та по-батькові боржника (без зазначення коду ІПН, дати народження, інших даних, які б дозволили ідентифікувати особу власника майна), не надано.

41.8. Також судами встановлено, що за результатами інвентаризації майна ОСОБА_1 керуючий реструктуризацією виявив наявність залишків транспортного засобу MITSUBISHI L400, 1997 року випуску, вагою 5 кілограм, вартістю 35 грн, до звіт про здійснення процедури реструктуризації додано акт інвентаризації №1 від 10.02.2022 і фотографічні зображення залишків транспортного засобу (додаток до акту), які можна ідентифікувати за номером кузова.

41.9. При цьому скаржником у порядку, передбаченому положеннями статей 73 76-77 ГПК України, не надано доказів, а судами у цій справі не встановлено обставин, які б прямо підтверджували факти користування цим майном боржником, його наближеними особами за його прямим призначенням. Тобто судам попередніх інстанцій не встановлено наявність у боржника транспортного засобу MITSUBISHI L400 та можливість реалізації такого транспортного засобу.

Відтак, доводи скаржника фактично зводяться до припущення фактичної наявності такого майна лише за записами у відповідних реєстрах без надання будь-яких інших доказів, які б підтверджували відповідність таких записів фактичним обставинам справи.

42. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

42.1. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

42.2. З огляду на зазначене колегія суддів також не приймає та не розглядає доводи скаржника, викладені у пункті 13.2. описової частини цієї постанови, оскільки такі доводи, всупереч положенням статті 300 ГПК України, фактично зводяться до необхідності додаткової перевірки доказів, яким уже була надана оцінка судам попередніх інстанцій.

43. Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника відповідно до частини першої статті 130 КУзПБ, оскільки зазначеним спростовуються доводи скаржника щодо передчасності та необґрунтованості відповідних висновків судів попередніх інстанцій.

44. Решта доводів скаржника, наведені як підстава скасування оскаржуваних рішень, також не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій та законність і обґрунтованість ухвалених ними рішень у справі щодо визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів боржника.

Висновки за результатами касаційного провадження

45. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

46. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

47. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 слід відмовити.

Щодо судових витрат

48. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги ОСОБА_2 без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 296 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та постанову Господарського суду Львівської області від 19.07.2022 у справі № 914/3085/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський