ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 914/343/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Губенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Бойко С.М., судді: Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

від 13.09.2022

у справі № 914/343/22

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда"

про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ та визнання частково недійсною нової редакції статуту ОСББ,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фазенда" (далі - ОСББ "Фазенда") про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Фазенда", оформлених протоколом №2 від 09.09.2017, яким затверджено нову редакцію статуту ОСББ "Фазенда" та уповноважено голову зареєструвати статут ОСББ, та визнання недійсним абзацу 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту ОСББ "Фазенда", який затверджений протоколом загальних зборів від 09.09.2017.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСББ "Фазенда" у встановленому порядку не повідомило позивача про проведення 09.09.2017 загальних зборів ОСББ "Фазенда", що позбавило ЇЇ можливості взяти участь у таких зборах. Крім того, на переконання позивача, положення абзацу 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту суперечить вимогам частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Зазначає, що ні про прийняте рішення загальних зборів, ні про відповідну редакцію статуту їй не було відомо.

Строк звернення до суду вважає нею не пропущено, оскільки про порушення свого права дізналася під час розгляду цивільної справи за №944/4103/21 (08.09.2021 відкрито провадження за позовною заявою ОСББ), де представником ОСББ подано до суду копію рішення загальних зборів та статут ОСББ "Фазенда".

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 у справі №914/343/22 позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Фазенда", оформлене протоколом загальних зборів від 09.09.2017, визнано недійсним абзац 3 пункту 8 розділу ІІІ "Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування" статуту ОСББ "Фазенда", який затверджений протоколом загальних зборів ОСББ "Фазенда" від 09.09.2017.

2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач не дотримався порядку повідомлення співвласників про проведення зборів та відповідно порушив право позивача взяти участь у загальних зборах ОСББ "Фазенда", які відбулись 09.09.2017, оформлені протоколом № 2 від 09.09.2017. При цьому місцевий суд також зазначив, що під час розгляду питань щодо господарської діяльності ОСББ був відсутній кворум для прийняття даного рішення.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна давність позивачкою не пропущена, оскільки про оскаржуване рішення вона фактично дізналася під час розгляду цивільної справи та ознайомилася у грудні 2021 року.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №914/343/22 рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Фазенда", оформлених протоколом №2 від 09.09.2017, не відповідає належним та ефективним способам захисту, оскільки її задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тобто судове рішення про визнання недійсним зазначеного рішення загальних зборів про затвердження статуту в новій редакції та уповноваження на здійснення реєстрації статуту ОСББ не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що задоволення судом першої інстанції позову з підстав недотримання кворуму на загальних зборах від 09.09.2017 та не повідомлення позивача про проведення зборів є помилковими.

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсним абзацу 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач заявив вимогу про скасування пункту нової редакції статуту ОСББ щодо зміни кількості голосів, які законодавчо визначені як дві третини голосів при прийнятті рішень, а не більшості голосів, з питань зазначених у наведеному законі, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб (громадських об`єднань), регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до Статуту ОСББ. Окрім того, законодавством передбачено порядок прийняття та затвердження змін на загальних зборах ОСББ.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №914/343/22, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18 щодо порядку повідомлення співвласників про загальні збори, встановленого Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Статут ОСББ "Фазенда" затверджено установчими зборами співвласників багатоквартирних будинку НОМЕР_1 та будинку НОМЕР_2 від 10.05.2017.

Згідно протоколу загальних зборів №1 співвласників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Фазенда" від 05.09.2017 житлові будинки НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 взято в управління ОСББ (на баланс). У протоколі зазначено, що площа приватних приміщень у будинку НОМЕР_1 складає 4 978 м2, а будинку НОМЕР_2 - 5 377 м 2 . Загальна площа будинків - 10 355 м 2 .

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.06.2016 №60370127 та №60373874, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення, розташовані в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 496 кв.м., а саме приміщення магазину з XXXVI по ХL, площею 248,8 кв.м., та приміщення магазину з ХLІ по ХLVІ, площею 247,2 кв.м.

Комісією ОСББ "Фазенда" 26.08.2017 складено акт про розміщення оголошень (повідомлень) про скликання загальних зборів 09.09.2017. З даного акта вбачається, що членами комісії здійснено таке розміщення на дошках оголошень у під`їздах будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також на вхідних дверях офісних приміщень і комерційних (нежитлових) приміщень.

За результатами загальних зборів ОСББ "Фазенда", проведених 09.09.2017, прийнято рішення, яке оформлено протоколом №2, про внесення змін до статуту ОСББ, зокрема змінено порядок голосування прийняття рішень. Як випливає із протоколу загальних зборів, на них були присутні власники, які володіють 5 562 м.кв., що становить 53,7%.

Пунктом 8 розділу ІІІ статуту (редакція, затверджена загальними зборами співвласників ОСББ "Фазенда" 09.09.2017) передбачено, що рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість голосів.

Комісією 12.09.2017 складено акт про оприлюднення протоколу загальних зборів №2 від 09.09.2017, у аналогічному порядку як відбувалося інформування співвласників про оголошення щодо проведення зборів шляхом розміщення оголошення під`їздах будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також на вхідних дверях офісних приміщень і комерційних (нежитлових) приміщень.

Вважаючи, що оспорюване рішення прийняте з порушенням закону, порушує її права, зокрема, право на участь в управлінні об`єднання, позивач звернулась з вказаним позовом до господарського суду.

Також позивачка зазначила, що нею не пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення свого права дізналася під час розгляду цивільної справи за №944/4103/21 (08.09.2021 відкрито провадження за позовною заявою ОСББ), де представником ОСББ подано до суду копію рішення загальних зборів та статут ОСББ "Фазенда".

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.3. Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.4. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Подібний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 15.06.2022 у справі №916/700/21, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21.

5.5. У справі, що розглядається, позивачка звернулася з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 09.09.2017 №2, яким, зокрема, вирішено затвердити нову редакцію статуту, а також уповноважити голову правління підписати та зареєструвати нову редакцію статуту ОСББ, з підстав порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів, а також про визнання недійсним окремих положень статуту, які суперечать Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

5.6. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

5.7. Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

5.8. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частинами першою та четвертою статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. До компетенції правління, зокрема, відноситься скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Згідно з пунктами 5 та 6 статуту відповідача правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який в такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

5.9. Звертаючись із позовом до суду, позивачка обґрунтовувала свої вимоги зокрема тим, що її не було повідомлено у передбачений законом та статутом відповідача спосіб про загальні збори, чим порушено право на участь в управлінні об`єднанням.

Місцевий господарський суд встановив, що зазначені доводи позивача знайшли своє підтвердження, відповідачем не надано доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення 09.09.2017 загальних зборів співвласників та про їх порядок денний. Обґрунтованим є також відхилення доводів відповідача щодо поінформованості та присутності синів ОСОБА_1 на зборах, оскільки, як встановлено місцевим господарським судом, довіреність, видана 13.12.2018, не може підтверджувати наявність повноважень представляти інтереси позивачки на зборах 09.09.2017.

Одним із гарантованих прав співвласника є його участь в управлінні об`єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах. Неповідомлення члена ОСББ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів ОСББ недійсними.

Разом з тим, ОСББ "Фазенда", заперечуючи проти позовних вимог у відзиві зазначило, що, оскільки станом на вересень 2017 року на рахунках ОСББ були відсутні кошти для оплати поштових відправлень (рекомендованим листом), так як внески співвласниками ще не вносилися, оголошення про проведення загальних зборів об`єднання та порядок денний цих зборів були розвішані на дошках оголошень в під`їздах будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , на дверях офісних приміщень буд. НОМЕР_1 та на вхідних дверях комерційних (нежитлових) приміщень бу. АДРЕСА_2 . На доказ зазначеного надали акт розміщення оголошень (повідомлень) про скликання зборів від 26.08.2017.

Відповідно до висновків, які викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/433/21, розміщення повідомлення про дату та місце проведення зборів у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку також передбачено положеннями статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку".

Проте, зазначені обставини місцевим господарським судом залишені поза увагою, доводи відповідача не спростовані та залишилися без належної правової оцінки.

5.10. У постановах від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 та від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, на які посилається скаржниця як на підставу оскарження, Верховним Судом було викладено такі висновки: відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів є порушенням вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та свідчить про незаконність рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Достатньою підставою для визнання незаконним рішення установчих зборів є виявлення самого факту недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення певного співвласника будинку.

5.11. Також Верховний Суд висловив позицію, зокрема у справах №924/1146/21, №916/1010/21 стосовно того, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів, чого не було належним чином встановлено судом першої інстанції.

Крім того висновок місцевого господарського суду стосовно відсутності кворуму для прийняття даного рішення є передчасним, оскільки із оспорюваного судового рішення не вбачається, що місцевим господарським судом взагалі досліджувалися зазначені обставини, а також, виходячи із предмету позову, рішення загальних зборів про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників не було предметом спору у даній справі.

5.12. Відповідно до вимог позовної заяви ОСОБА_1 також просила визнати недійсним положення абзацу 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту ОСББ "Фазенда", оскільки він суперечить вимогам частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим.

Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Типовий статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238.

Типовий статут містить загальні положення, які мають бути відображені у ньому, форма складення та зміст статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є вичерпним, щодо положень, викладених у ньому, а може бути конкретизований та доповнений. Проте, не повинен суперечити загальним вимогам.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників.

Статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту, який за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України може бути визнаний недійсним, якщо його положення суперечать законодавству.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються. При цьому задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб (постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/3828/20, від18.05.2022 у справі №910/17657/20).

Проте, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в цій частині та визнаючи недійсним абзац 3 пункту 8 розділу ІІІ статуту ОСББ "Фазенда", в оскаржуваному судовому рішенні не навів жодного обґрунтування щодо визнання недійсним спірного положення, не встановив та не зазначив чи це положення суперечить законодавству та/або порушує права та охоронювані законом інтереси співвласників багатоквартирного будинку (в даному випадку позивача).

У той же час, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення зборів ОСББ "Фазенда" та про визнання недійсним окремих положень статуту не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки задоволення цих вимог не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону "Про виконавче провадження", зокрема, щодо:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що зазначений висновок суду апеляційної інстанції не відповідає положенням пункту 2 частини першої статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно із статтею 236 Господарського процесуального кодексу України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно із підпунктами "б" та "в" пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

В порушення наведених вище приписів законодавства, суди попередніх інстанцій припустились порушень норм процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків в частині наявності/відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів та спірного пункту статуту ОСББ.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236 240 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №914/343/22 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Н. Губенко