ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 914/466/23

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Костюкова О.М.

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023

у справі № 914/466/23

за заявою Компанії "Madison Pacific Trust Limited" (Медісон Пасіфік Траст Лімітед)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області ухвалою від 15.02.2023, серед іншого, відкрив провадження у справі № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (далі - Товариство, Боржник); визнав вимоги кредитора Компанії "Madison Pacific Trust Limited" (Медісон Пасіфік Траст Лімітед) (далі - Компанія) у розмірі 15 081 357,98 грн; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном Боржника; призначив розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Сокола О. Ю.

Не погодившись з цією ухвалою, Товариство та Підприємство "Вторметекспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство) оскаржили її в апеляційному порядку.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 27.06.2023 залишив ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 у справі №914/466/23 без змін, апеляційні скарги Товариства та Підприємства без задоволення.

Поряд з цим, не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду від 15.02.2023 у цій справі, представник працівників Боржника Костюков О. М. також оскаржив її в апеляційному порядку.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.06.2023 визнав неповажними наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у прийнятті апеляційної скарги представника працівників Боржника Костюкова О. М. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 06.09.2023 задовольнив касаційну скаргу представника працівників Боржника Костюкова О. М.; скасував ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі № 914/466/23; передав справу в скасованій частині на розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд мотивував постанову тим, що суду апеляційної інстанції належало з`ясувати, окрім формального дотримання скаржником процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали від 15.02.2023, також дату виникнення права у Костюкова О. М. на представництво інтересів трудового колективу Товариства (на підставі рішення загальних зборів трудового колективу Боржника від 28.04.2023), крім того надати належну правову оцінку доводам про можливість вирішення трудовим колективом питання щодо уповноваження особи на представництво його інтересів лише 28.04.2023 (з моменту ознайомлення з оскаржуваною ухвалою працівниками саме під час проведення загальних зборів) та наданим у підтвердження цих доводів доказам (без чого висновки апеляційного суду про обізнаність скаржника як голови профспілкового комітету Боржника та трудового колективу Боржника про оскаржувану ухвалу від 15.02.2023 та її зміст ще 08.03.2023 вбачаються необґрунтованими); надати оцінку звернення з апеляційною скаргою у найкоротші строки після виникнення 28.04.2023 у представника працівників права на таке звернення.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.12.2023 відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника працівників Боржника Костюкова О.М. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 про відкриття провадження у цій справі № 914/466/23.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог частини п`ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції керувався тим, що доводи, наведені в апеляційній скарзі представника працівників Боржника, суд розглянув під час апеляційного розгляду справи за апеляційними скаргами Товариства та Підприємства, за результатом чого ухвалив постанову від 27.06.2023.

При цьому апеляційний суд врахував, що зазначена постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 разом із ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 були залишені без змін постановою Верховного Суду від 15.11.2023 у цій справі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у цій справі, представник працівників Боржника Костюков О. М. (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Підставою касаційного оскарження зазначає порушення апеляційним господарським судом норм статті 254 ГПК України та неправильне застосування статті 272 цього Кодексу, що призвело до ухвалення незаконної ухвали.

У цих доводах скаржник керується тим, що суд апеляційної інстанції повинен був відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника працівників Боржника, який не брав участі у цій справі, належним чином дослідити та встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 23.12.2019 у справі № 910/13390/17, від 01.12.2020 у справі № 922/2239/20, від 22.10.2021 у справі № 902/824/20, від 23.09.2021 у справі № 904/158/20, від 18.05.2021 у справі № 922/182/20, від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 01.11.2022 у справі № 870/10/21, від 17.12.2021 у справі № 913/567/19, від 12.02.2021 у справі № 913/567/19, які не були враховані судом апеляційної інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Компанія подала відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду залишити без змін.

Касаційне провадження

29.12.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга представника працівників Боржника Костюкова О. М.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/466/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Пєсков В. Г., Жуков С. В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2023.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.01.2024, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою представника працівників Боржника Костюкова О. М. на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023; ухвалив здійснити її перегляд в порядку письмового провадження.

Відповідно до наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2024 № 9-кв суддя Огороднік К. М. перебував у відпустці з 12.02.2024 по 16.02.2024.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову представника працівників Боржника (учаснику цієї справи про банкрутство) у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою в порядку статті 272 ГПК України після закінчення апеляційного розгляду справи.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

Так, частиною другою статті 254 ГПК України унормовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У процедурі оскарження судового рішення першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із істотних елементів принципу верховенства права.

Такі обмеження знаходять своє відтворення в положеннях ГПК України щодо прийнятності апеляційної скарги, зокрема, і у приписах статті 272 цього Кодексу - щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Застосування цього процесуального запобіжника задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).

Відповідно до приписів частин першої, четвертої та п`ятої статті 272 ГПК України у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Отже, для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: (1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; (2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 19.10.2018 у справі №910/2002/17, від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 18.06.2020 №44/380-б, від 10.09.2020 у справі №Б13/115-12, від 20.01.2021 у справі №913/567/19, від 25.02.2021 у справі №15/81, від 06.05.2021 у справі №910/1119/16, від 11.05.2023 у справі № 908/1324/21).

У цій справі апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга представника працівників Боржника Костюкова О. М. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 подана в порядку статті 272 ГПК України після завершення апеляційного перегляду вказаної ухвали суду першої інстанції за апеляційними скаргами інших осіб Товариства та Підприємства.

Матеріалами справи підтверджено, що представник працівників Боржника Костюков О. М. не був присутнім під час апеляційного розгляду ухвали Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 у цій справі за апеляційними скаргами Товариства та Підприємства (за результатом якого ухвалено постанову від 27.06.2023), хоч був уповноваженим на представництво інтересів трудового колективу Товариства у цій справі про банкрутство на підставі рішення загальних зборів трудового колективу Боржника від 28.04.2023.

Наведеним підтверджується перша із вищезазначених умов для відкриття апеляційного провадження за скаргою відповідної особи в порядку статті 272 ГПК України.

Разом з тим, у питанні відмінності доводів касаційний суд враховує, що метою статті 272 ГПК України є недопущення перегляду апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції з мотивів, які були вже предметом розгляду за первісно поданою апеляційною скаргою.

Належною підставою для відмови у відкриті апеляційного провадження, зокрема згідно з частиною п`ятою статті 272 ГПК України, є встановлення тотожності підстав та аргументів, викладених у первісній апеляційній скарзі, та мотивів в постанові суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду, з тими аргументами та підставами, що їх викладено особою, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 цього Кодексу.

Тотожність аргументів та підстав у первісній апеляційній скарзі та мотивів в постанові суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду, тим аргументам та підставам, що їх викладено особою, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням (подібні правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 910/25520/13, від 20.01.2021 та від 12.02.2021 у справі № 913/567/19, від 11.05.2023 у справі № 908/1324/21).

У цій справі суд апеляційної інстанції з`ясував, що в апеляційній скарзі представника працівників Боржника на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 наведено доводи щодо недоведеності Компанією свого статусу кредитора стосовно Товариства і відсутності доказів статусу боржника у Товариства; щодо відсутності юрисдикції Українського суду вирішувати спори за Кредитним договором від 12.11.2019; щодо наявності спору про право та заборони Окружного суду Нікосії про стягнення боргу чи вчиненні будь-яких інших дій щодо примусового звернення стягнення на майно; щодо ненадання ініціюючим кредитором жодних доказів неможливості Боржника виконати свої зобов`язання, не з`ясування обставин неплатоспроможності Боржника.

Водночас на підставі правової оцінки цих доводів шляхом їх логічного співставлення та змістовного співпадіння апеляційним судом вірно встановлено, що такі ж доводи Західний апеляційний господарський суд уже розглянув під час розгляду цієї справи за апеляційними скаргами Товариства та Підприємства на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023.

Тобто наведені в апеляційній скарзі представника працівників Боржника доводи вже були розглянуті та оцінені судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у справі за апеляційними скаргами інших осіб з висвітленням відповідних висновків щодо них у постанові від 27.06.2023, яка у подальшому була залишена без змін за наслідками касаційного перегляду постановою Верховного Суду від 15.11.2023.

З урахуванням зазначеного, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав відповідно до вимог частини п`ятої статті 272 ГПК України для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника працівників Боржника на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 у цій справі.

Отже, відсутні підстави вважати, що при ухваленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не було враховано наведених вище висновків Верховного Суду щодо застосування положень процесуального закону, адже зміст таких висновків повністю узгоджується із здійсненим судом правозастосуванням.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

У іншій частині аргументи скаржника щодо не врахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 23.12.2019 у справі № 910/13390/17, від 01.12.2020 у справі № 922/2239/20, від 22.10.2021 у справі № 902/824/20, від 23.09.2021 у справі № 904/158/20, від 18.05.2021 у справі № 922/182/20, від 01.11.2022 у справі № 870/10/21, від 17.12.2021 у справі № 913/567/19, колегія суддів відхиляє з огляду на нерелевантність зазначеної судової практики обставинам цієї справи про банкрутство, у якій скаржник як представник працівників боржника є її учасником в силу закону - статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (відповідно право на звернення із апеляційною скаргою на судове рішення у цій справі реалізував саме у статусі її учасника).

Ураховуючи, що за результатами касаційного перегляду ухвали доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм статей 254 272 ГПК України не підтвердилися, підстави для висновку про порушення права скаржника на судовий захист та на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції відсутні.

Крім того, скаржник (представник працівників Боржника) як учасник справи про банкрутство Товариства не позбавлений можливості реалізувати право на захист інтересів його трудового колективу у суді під час розгляду цієї справи.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали апеляційного господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувану ухвалу, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги представника працівників Боржника та залишення без змін оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду від 12.12.2023 як такої, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" Костюкова Олександра Миколайовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 914/466/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков