ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 915/766/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши у відкритому судову засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 (головуючий суддя Савицький Я. Ф., судді Колоколов С. І., Разюк Г. П.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 (суддя Семенчук Н. О.) у справі

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк»

про стягнення 6 577 880,26 грн,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Просенюка С. М. (адвокат),

прокурора - Голуба Є. В.

СУТЬ СПОРУ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» (далі - ТОВ «Наваль Парк», відповідач) у грудні 2017 року придбало нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці комунальної власності.

2. У період з грудня 2017 року по жовтень 2020 року ТОВ «Наваль Парк» використовувало земельну ділянку комунальної власності, на якій розміщені належне йому нерухоме майно, без укладення відповідного договору оренди з Миколаївською міською радою (далі - Миколаївська міськрада, позивач).

3. Керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва, вважаючи, що внаслідок використання ТОВ «Наваль Парк» земельної ділянки без укладення договору оренди останнім отримано дохід шляхом нездійснення орендних платежів до бюджету в розмірі 6 577 880,26 грн, який підлягає стягненню на користь Миколаївської міськради на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України, звернувся з позов до суду.

4. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволені позову відмовлено.

5. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

6. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. У червні 2021 року керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» про стягнення з останнього на користь позивача 6 577 880,26 грн за безоплатне користування земельною ділянкою.

8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 07.12.2017 по 01.10.2020 використовував земельну ділянку комунальної власності площею 146 433 кв. м, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1/6, кадастровий номер 4810136300:07:001:0106 (далі - спірна земельна ділянка) та на якій розміщений належний відповідачу об`єкт нерухомого майна, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів відповідачем в період з 07.12.2017 по 01.10.2020 отримано дохід шляхом нездійснення орендних платежів до бюджету в розмірі 6 577 880,26 грн.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт-Мерітайм Груп» (далі - ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп») придбало нерухоме майно: у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська судноверф плюс» - за адресою: вул. Індустріальна, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в у м. Миколаєві, на підставі договорів купівлі-продажу від 08.07.2011, реєстровий № 778, від 07.07.2011, реєстровий № 768, від 07.07.2011, реєстровий № 774, від 08.07.2011, реєстровий № 776, від 07.07.2011, реєстровий № 772, від 08.07.2011, реєстровий № 780, від 08.07.2011, реєстровий № 782, від 07.07.2011, реєстровий №770, у Приватного акціонерного товариства «Миколаївський машинобудівний завод» за адресою: вул. Індустріальна, 1/6, м. Миколаїв, на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2016, реєстровий № 293.

10. Право користування земельними ділянками під будівлями та спорудами за адресами: вул. Індустріальна, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в у м. Миколаєві ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» не було оформлено.

11. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Наваль Парк» придбало у ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» майно, яке розташоване за адресою: вул. Індустріальна, 1/6, м. Миколаїв, на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2017 № 708.

12. У 1999 році було затверджено Проєкт відведення земельної ділянки по вул. Індустріальній, 1 у сумісне часткове користування декільком підприємствам, у тому числі: Державному підприємству «Чорноморський суднобудівний завод» та Чорноморському державному машинобудівному заводу.

13. Придбане ТОВ «Наваль Парк» майно фактично знаходиться на частині земельної ділянки на вул. Індустріальній, 1 м. Миколаєва, що перебувала у користуванні таких суб`єктів: Відкритого акціонерного товариства «Чорноморський машинобудівний завод» (далі - ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод»), код ЄДРПОУ 25379377, попередній власник та землекористувач (ліквідований 30.09.2007), яке було користувачем земельної ділянки на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 16.12.1999 № 293; Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод» (далі - ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»), код ЄДРПОУ 25379377, яке було користувачем земельної ділянки на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 03.03.1995 № 371.

14. Згідно з листами Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 № 497/9/14-29-50-04-16 та від 13.05.2021 № 4594/5/14-29-04-02-08 земельні ділянки на вул. Індустріальній, 1/1, 1/1а, 1/1в, 1/6 у м. Миколаєві не перебувають у власності або у користуванні ТОВ «Наваль Парк», в тому числі на умовах оренди; договори оренди землі між Миколаївською міськрадою та ТОВ «Наваль Парк» не укладалися; плата за землю за вказані земельні ділянки за податкові періоди 2017- 2020 років ТОВ «Наваль Парк» не здійснювалась; податкова звітність з плати за землю до державної податкової інспекції не надавалась.

15. Разом з цим для оформлення права користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомості 16.08.2018 ТОВ «Наваль Парк» звернулося до Миколаївської міськради із заявою про надання згоди на виготовлення проєкту землеустрою на земельні ділянки орієнтовною площею 65 га (земельна ділянка № 1 орієнтовною площею 48 га на вул. Індустріальній, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в та земельна ділянка № 2 орієнтовною площею 17 га на вул. Індустріальній, 1/6).

16. Рішенням Миколаївської міськради від 09.04.2019 № 51/168 ТОВ «Наваль Парк» надано дозвіл для складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 65 га за рахунок земель ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод», Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівна верфь «Меридіан» (далі - ВАТ «Суднобудівна верфь «Меридіан») для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з них земельна ділянка № 1 орієнтовною площею 480 000 кв. м на вул. Індустріальній, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в та земельна ділянка № 2 орієнтовною площею 170 000 кв. м на вул. Індустріальній, 1/6.

17. 29.10.2019 у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка 14,6433 га із кадастровим номером 4810136300:07:001:0106.

18. Судами попередніх інстанцій на підставі витягу з Державного земельного кадастру від 29.10.2019 № НВ-4807728562019 встановлена відсутність сформованої спірної земельної ділянки у період з 07.12.2017 по 29.10.2019.

19. 05.11.2019 до Управління земельних ресурсів Миколаївської міськради (далі - Управління земресурсів) був наданий відповідний Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Наваль Парк», який було розроблено Фізичною особою-підприємцем Калашніковою Наталією Павлівною (далі - ФОП Калашнікова Н. П.), для затвердження та прийняття рішення щодо передачі вищевказаних земельних ділянок в оренду ТОВ «Наваль Парк».

20. Згідно з листом ФОП Калашнікової Н. П. від 19.07.2021 № 8 спірна земельна ділянка сформована за рахунок частини землекористувань: ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод» - 14,0781 га; ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» - 0,5652 га.

21. Листом виконавчого комітету Миколаївської міськради від 05.05.2020 № 000773 подані ТОВ «Наваль Парк» проєктні матеріали були повернуті йому на доопрацювання.

22. 12.05.2020 ТОВ «Наваль Парк» повторно подало проєкт землеустрою з додатковими документами.

23. Згідно з актом комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 29.10.2020, підписаного членами комісії Миколаївської міськради, на земельну ділянку на вул. Індустріальній, 1 були оформлені державні акти на право постійного користування землею від 03.03.1995 № 371, від 16.12.1999 № 293, від 16.12.1999 № 296; відповідно до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на спірній земельній ділянці, що сформована за рахунок земельних ділянок на вул. Індустріальній, 1, знаходиться частина нерухомого майна, яка має адресу: вул. Індустріальна, 1/6, м. Миколаїв; за інформацією Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.01.2020 та від 08.09.2020 ані ТОВ «Наваль Парк», ані ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» не сплачують за користування земельною ділянкою на вул. Індустріальній, 1/6, у зв`язку з чим визначено розмір збитків, завданих у період з 07.12.2017 по 01.10.2020 Миколаївській міськраді з боку ТОВ «Наваль Парк» шляхом несплати за користування земельною ділянкою у розмірі 6 577 880,26 грн.

24. Вказаний акт затверджено рішенням виконавчого комітету Миколаївської міськради від 27.01.2021 № 61.

25. Розмір втраченого доходу Миколаївською міськрадою розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, що нараховується та сплачується відповідно до встановленого рішенням Миколаївської міськради від 18.06.2015 № 48/9 зі змінами від 16.03.2017 № 17/3 та від 13.07.2017 № 22/3, якими внесені зміни до рішення від 07.07.2011 № 7/3 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території міста Миколаєва», розміру орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з її цільовим та функціональним використанням за період з 07.12.2017 по 01.10.2020.

26. Розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у 2020 році було визначено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020 № 5940 та дорівнює 105 803 699,82 грн.

27. У матеріалах справи міститься лист від 06.05.2020 № 162/115-20 відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру) на звернення Управління земресурсів від 05.05.2020 № 458/11 щодо надання інформації або витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що діяла у 2018- 2019 роках, згідно з яким ГУ Держгеокадастру повідомляє про відсутність підстав для надання витягів за попередні роки.

28. При цьому ГУ Держгеокадастру додатково повідомило, що нормативно грошова оцінка у 2018- 2019 роках спірної земельної ділянки складала 71 945 900,86 грн.

29. Відповідно до листа від 25.05.2021 № 10-14-0.4-3551/2-21 ГУ Держгеокадастру нормативна грошова оцінка, яка формувалась із технічної документації, діючої до 01.01.2020, у 2018- 2019 роках за спірною земельною ділянкою склала 71 945 900,86 грн.

30. У подальшому рішенням Миколаївської міськради від 22.04.2021 № 4/348 «Про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку ТОВ «Наваль Парк» для обслуговування капітальної споруди на вул. Індустріальній, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в у Заводському районі м. Миколаєва» вирішено: 1. Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 616 322 кв. м, у тому числі: земельна ділянка № 1 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0106) загальною площею 146 433 кв. м на вул. Індустрільній, 1/6, земельна ділянка № 2 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0107) загальною площею 469 889 кв. м на вул. Індустріальній, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в, за рахунок земель комунальної власності, з цільовим призначенням відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель: J.11.02, з віднесенням її до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 1.1. Припинити ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод» право постійного користування земельною ділянкою площею 335 585 кв. м на вул. Індустріальній,1. Державний акт на право постійного користування землею від 16.12.1999 № 293 припинити; 1.2. Припинити ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан» право постійного користування земельною ділянкою площею 322 115 кв. м по вул. Індустріальній,1. Державний акт на право постійного користування землею від 16.12.1999 № 296 припинити; 1.3. Вилучити у ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» частину земельної ділянки площею 150 000 кв. м на вул. Індустріальній, 1 зі складу земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 03.03.1995 № 371. ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» виготовити документацію із землеустрою на земельну ділянку, яка залишилась у його використанні; 1.4. Передати ТОВ «Наваль Парк» в оренду строком на 25 років земельну ділянку загальною площею 616 322 кв. м, у тому числі: земельна ділянка № 1 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0106) загальною площею 146 433 кв. м на вул. Індустріальній, 1/6, земельна ділянка № 2 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0107) загальною площею 469 889 кв. м на вул. Індустріальній, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості відповідно до висновку Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міськради від 29.05.2020 № 16890/12.01-47/20-2.

31. Згідно з листом від 20.05.2021 № 97, адресованого Управлінню земресурсів, ТОВ «Наваль Парк» просить надати проєкти договорів оренди земельних ділянок із кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 та із кадастровим номером 4810136300:07:001:0107.

32. 02.06.2021 ТОВ «Наваль Парк» листом від 01.06.2021 № 76 вдруге звернулося до Миколаївської міськради та міського голови м. Миколаєва із пропозицією укласти договір оренди та із долученням двох примірників проєкту договору оренди земельних ділянок.

33. Проте, за твердженням ТОВ «Наваль Парк», жодної відповіді на вказані листи не було.

34. 09.07.2021 ТОВ «Наваль Парк» отримало лист виконавчого комітету Миколаївської міськради від 31.05.2021 № 3672/02.02.01-22/11/14/21, яким ТОВ «Наваль Парк» повідомлено, що на виконання рішення міської ради від 22.04.2021 № 4/348 Управлінням земресурсів підготовлено договір оренди землі, який підписано з боку Миколаївської міськради. Водночас в цьому листі виконавчий комітет просить керівника ТОВ «Наваль Парк» терміново з`явитись до Управління земресурсів для підписання договору оренди землі з боку ТОВ «Наваль Парк».

35. До моменту подачі позовної заяви правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться належне ТОВ «Наваль Парк» нерухоме майно, не оформлені та плата за землю за період з 07.12.2017 по 01.10.2020 не здійснюється, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

36. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022, у задоволені позовних вимог відмовлено.

37. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що у матеріалах справи відсутні докази про формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; докази щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в період 2017- 2019 років; докази про реальну можливість передачі земельної ділянки в оренду у період з 07.12.2017 по 01.10.2020.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

38. У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

39. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

40. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України у правовідносинах, коли внаслідок невжиття заходів до виділення земельної ділянки під відчуженими у підприємства-банкрута будівлями та формування її у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України склалася ситуація невизначеності правового режиму такої земельної ділянки, внаслідок чого суди першої та апеляційної інстанцій зробили хибний висновок про неможливість застосування до спірних правовідносин статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України та, як наслідок, відмовили у позові.

41. Так, в касаційній скарзі прокурор зазначає, що внаслідок одностороннього, неповного та однобічного розгляду справи судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки вирішальним обставинам справи, не враховані вимоги статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, які підтверджують факт набуття ТОВ «Наваль Парк» об`єктів нерухомого майна та відповідно й безоплатного користування земельною ділянкою комунальної власності під цими об`єктами з грудня 2017 року.

42. Натомість, на думку прокурора, суди попередніх інстанцій обмежились оцінкою можливості або неможливості передачі Миколаївською міськрадою ділянки в оренду, дій/бездіяльності ТОВ «Наваль Парк» щодо укладення договору оренди землі, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про безпідставність вимог прокурора.

43. Прокурор в касаційній скарзі також зазначає, що, незважаючи на правові висновки, викладені в постановах Верховного суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19 та від 16.06.2020 у справі № 689/26/17, чіткі та зрозумілі норми законодавства щодо єдності об`єктів нерухомості із земельною ділянкою, доведених та неспростованих ТОВ «Наваль Парк» доказів придбання об`єктів нерухомості, недобросовісних дій з відображення в договорі купівлі-продажу майна зовсім іншої ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставних та хибних висновків про те, що відсутність реальної можливості для фактичного користування спірною земельною ділянкою з боку ТОВ «Наваль Парк» унеможливлює застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

44. За твердженням прокурора, незважаючи на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про користування ТОВ «Наваль Парк» протягом тривалого часу земельною ділянкою, невіддільною від належних йому на праві власності будівель та споруд, факту сформованості земельної ділянки та підтвердження належними доказами її нормативно-грошової оцінки, а також правового висновку Верховного Суду щодо можливості стягнення коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України навіть за період, коли земельна ділянка не була сформована, суди попередніх інстанцій безпідставно, на порушення статей 236 237 316 Господарського процесуального кодексу України відмовили у задоволенні позову.

45. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити

46. ТОВ «Наваль Парк» надало до суду відзив, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

47. У судовому засіданні представник ТОВ «Наваль Парк» проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив залишити без змін судові рішення судів попередніх інстанцій.

48. Миколаївська міськрада правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

49. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

51. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки відсутність реальної можливості для фактичного користування спірною земельною ділянкою з боку ТОВ «Наваль Парк» (зворотного матеріалами справи не доведено) унеможливлює застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

52. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що матеріали справи не містять відомостей про внесення спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру та про наявність кадастрового номера такої земельної ділянки в період з 07.12.2017 по 29.10.2019. Тобто спірна земельна ділянка може вважатися сформованою як об`єкт цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України лише з 29.10.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру № НВ-4807728562019, наявним у матеріалах справи.

53. Звідси місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що заявлені в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, межі якої визначені позивачем у період з 07.12.2017 до 29.10.2019 самостійно, за відсутності доказів про формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у порядку, встановленому статтею 79-1 Земельного кодексу України.

54. Так, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, в яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог; правових висновків щодо неможливості визнати доведеним розмір заявлених вимог у разі відсутності сформованої земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера дотримується Верховний Суд, зокрема, й у постановах від 06.02.2019 у справі № 922/587/18, від 13.02.2019 у справі № 922/392/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 05.03.2020 у справі № 922/926/19, від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19, від 13.09.2020 у справі № 922/926/19 тощо.

55. Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

56. Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон про оренду землі) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

57. Статтею 3 Закону про оренду землі передбачено, що об`єктами оренди є земельні ділянки, які перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

58. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

59. Так, частинами першою та другою статті 21 Закону про оренду землі встановлено, що орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

60. Відповідно до статей 122 123 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

61. Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

62. Відповідно до частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

63. Подібну за змістом правову норму викладено у статті 377 Цивільному кодексі України (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) згідно з якою до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

64. При цьому Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (постанова Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 20.09.2022 у справі № 922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

65. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

66. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) зазначила, що оскільки перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

67. Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

68. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

69. Таким чином, положення глави 15, статей 120 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

70. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14.

71. Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

72. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

73. Крім того, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

74. Як вже зазначалося раніше, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Наваль Парк» придбало нерухоме майно, яке розташоване за адресою: вул. Індустріальна, 1/6, м. Миколаїв, на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2017 № 708, укладеного з ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп».

75. Придбане ТОВ «Наваль Парк» майно фактично знаходиться на частині земельної ділянки на вул. Індустріальній, 1 м. Миколаєва, що перебувала у користуванні ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод» та ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

76. Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ «Наваль Парк» як власник такого майна стало фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із дати набуття права власності на нерухоме майно, тобто з 07.12.2017 у відповідача виник обов`язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

77. Разом з тим судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності або користування на земельну ділянку на вул. Індустріальній, 1/6 у м. Миколаєві за ТОВ «Наваль Парк» не оформлено, в тому числі на умовах оренди; договори оренди землі між Миколаївською міськрадою та ТОВ «Наваль Парк» не укладався; плата за землю за вказані земельні ділянки у 2017- 2020 роках ТОВ «Наваль Парк» не здійснювалась, а лише 09.07.2021 ТОВ «Наваль Парк» отримало лист виконавчого комітету Миколаївської міськради, яким запропоновано керівнику ТОВ «Наваль Парк» терміново з`явитись до управління для підписання договору оренди землі.

78. Установлені судами обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період із 07.12.2017 по 01.10.2020 користувався земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.

79. Однак суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю реальної можливості для фактичного користування спірною земельною ділянкою з боку відповідача.

80. Так, Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, згідно з яким для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

81. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі. При цьому відсутня необхідність встановлювати фактичну можливість органу місцевого самоврядування передати земельну ділянку в користування.

82. Суди попередніх інстанцій, встановивши фактичного користувача земельної ділянки, тобто ТОВ «Наваль Парк», яке набуло право власності на нерухоме майно, розміщене на спірній земельній ділянці, належним чином та в повному обсязі не встановили та не дослідили інші обставини, необхідні для правильного вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований.

83. Так, відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

84. Згідно із частинами першою-четвертою, дев`ятою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

85. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

86. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

87. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, належний ТОВ «Наваль Парк», та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, у Державному земельному кадастрі була зареєстрована 29.10.2019 із кадастровим номером 4810136300:07:001:0106.

88. Таким чином, в межах періоду з 07.12.2017 по 01.10.2020, за який позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, спірна земельна ділянка може вважатися сформованою, починаючи з 29.10.2019, що не враховано судами попередніх інстанцій.

89. Варто зауважити, що дійсно Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив такий правовий висновок: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19).

90. Однак у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 наведено правовий висновок щодо застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.

91. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду вже після формування вказаного висновку Верховного Суду, такий правовий висновок не врахував та передчасно залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, в тому числі у зв`язку з відсутність доказів про формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

92. Колегія суддів суду касаційної інстанції, зважаючи на посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 06.02.2019 у справі № 922/587/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 13.02.2019 у справі № 922/392/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 05.03.2020 у справі № 922/926/19, від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19, від 13.09.2020 у справі № 922/926/19, але неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

93. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що на спірній земельній ділянці розташовано об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Наваль Парк» на праві власності, однак у той же час суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку обставинам розташуванню цих об`єктів на земельній ділянці з огляду на принцип платного використання землі, встановлений статтею 206 Земельного кодексу України.

94. Разом з тим, як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Наваль Парк», звертаючись до Миколаївської міськради із заявою про надання в оренду спірної земельної ділянки, самостійно визначило розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна, розташованих на цій земельній ділянці, чого місцевий та апеляційний господарські суди до уваги не взяли.

95. Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

96. Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

97. Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

98. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

99. Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів) згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).

100. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом щодо проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

101. Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

102. З огляду на те, що земельне законодавство і Податковий кодекс України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

103. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (провадження № 12-48гс21).

104. Зважаючи на викладене, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

105. Як встановили суди попередніх інстанцій, згідно з актом комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 29.10.2020 визначено розмір збитків, завданих у період з 07.12.2017 по 01.10.2020 Миколаївській міськраді з боку ТОВ «Наваль Парк» шляхом несплати за користування земельною ділянкою у розмірі 6 577 880,26 грн.

106. Розмір втраченого доходу Миколаївською міськрадою розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з її цільовим та функціональним використанням за період з 07.12.2017 по 01.10.2020.

107. Розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у 2020 році було визначено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020 № 5940 та дорівнює 105 803 699,82 грн, а в період 2018- 2019 років - на підставі листів ГУ Держгеокадастру про те, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складала 71 945 900,86 грн.

108. Крім того, відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, а для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

109. Звідси суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили належним чином наявності нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки за період з 07.12.2017 по 31.12.2017 та правильності в цілому розрахунку розміру втраченого доходу Миколаївською міськрадою, визначеного як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, заявленого до стягнення у цій справі.

110. Отже, суди попередніх інстанцій, установивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування ТОВ «Наваль Парк» у спірний період без належно оформлених документів, в тому числі договору оренди, земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване це нерухоме майно, дійшли передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

111. Підсумовуючи наведене, враховуючи невстановлення судами всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, відсутність у суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів суду касаційної інстанції позбавлена можливості викласти висновок щодо застосування норм права.

112. З урахуванням викладеного колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги прокурора, скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

113. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

114. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

115. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

116. З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі № 915/766/21 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський