ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1029/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт та відпочинок»,

2) фізичної особи-підприємця Ієремії Василя Володимировича,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,

про розірвання договору, визнання незаконним повідомлення про початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації, зобов`язання звільнення земельної ділянки.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У червні 2022 року заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт та відпочинок» (далі - ТОВ «Спорт та відпочинок»), в якій просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006, укладений 01.08.2014 між Одеською міською радою та ТОВ «Спорт та відпочинок», зареєстрований за № 4067 (далі - договір оренди землі);

- визнати незаконним повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.08.2018 № ОД 061182412345 з послідуючими повідомленнями про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 26.08.2021 та 23.02.2022;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 01.04.2022 № ОД 101220330344, замовник ТОВ «Спорт та відпочинок», найменування об`єкта «Нове будівництво дитячого центру культури та спорту за рахунок знесення нежитлової будівлі, яка належить на праві власності ТОВ «Спорт та відпочинок», за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;

- зобов`язати ТОВ «Спорт та відпочинок» звільнити земельну ділянку площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006, шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі площею 860,88 кв. м та повернути її Одеській міській раді.

1.2. Позовні вимоги з посиланнями, зокрема, на положення статей 24, 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», статей 376 391 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовані порушенням умов договору оренди землі. Зокрема, прокурор акцентував увагу на тому, що на наданій в оренду земельній ділянці замість експлуатації вже існуючої нежитлової будівлі фактично здійснене нове будівництво нежитлової будівлі, що є порушенням істотних умов договору оренди землі, в зв`язку з чим існують підстави для його розірвання за правилами статті 651 ЦК України.

1.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2022 відкрито провадження у справі № 916/1029/22 за вищенаведеним позовом прокурора та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

1.4. У процесі підготовчого провадження прокурор з посиланням на положення статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подав до суду першої інстанції заяву від 20.09.2022 про зміну предмета позову в частині пунктів 4, 5, 6, 7 його прохальної частини, в якій просив:

1) розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006, укладений 01.08.2014 між Одеською міською радою та ТОВ «Спорт та відпочинок», зареєстрований за № 4067;

2) визнати незаконним повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.08.2018 № ОД 061182412345 з послідуючими повідомленнями про зміну даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 26.08.2021 та 23.02.2022;

3) скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 01.04.2022 № ОД 101220330344, замовник: ТОВ «Спорт та відпочинок», найменування об`єкта: «Нове будівництво дитячого центру культури та спорту» за рахунок знесення нежитлової будівлі, яка належить на праві власності ТОВ «Спорт та відпочинок», за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;

4) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича від 07.06.2022 № 63793561, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за фізичною особою-підприємцем Ієремією Василем Володимировичем зареєстрована будівля (дитячий центр культури та спорту), розташована за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, 2;

5) визнати незаконними дії державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича стосовно внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно змін та виправлень щодо власника будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, 2, з фізичної особи-підприємця Ієремії Василя Володимировича на Ієремію Василя Володимировича ;

6) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича від 07.06.2022 № 63795091, на підставі якого видалено орендаря земельної ділянки (розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а) ТОВ «Спорт та відпочинок» та додано фізичну особу-підприємця Ієремію Василя Володимировича;

7) визнати незаконними дії державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича стосовно внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно змін та виправлень щодо орендаря земельної ділянки фізичної особи-підприємця Ієремії Василя Володимировича (далі - ФОП Ієремія В. В.) на Ієремію Василя Володимировича ;

8. зобов`язати ТОВ «Спорт та відпочинок» звільнити земельну ділянку площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006 шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі площею 885,2 кв. м та повернути її Одеській міській раді.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі № 916/1029/22 (суддя Лічман Л. В.) не прийнято до розгляду заяву про заміну предмета позову в частині пунктів. 4, 5, 6, 7 його прохальної частини.

2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор усупереч положенням статті 46 ГПК України, не змінює предмет позову, а заявляє чотири нові вимоги немайнового характеру, підставами яких є обставини, що не були викладені в первісній редакції позову. Вказане свідчить про одночасну зміну прокурором предмета та підстав позову, що процесуальним законом не дозволяється.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 916/1029/22 (Савицький Я. Ф. - головуючий, судді Колоколов С. І., Разюк Г. П.) протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі № 916/1029/22 залишено без змін.

2.4. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що заява прокурора від 20.09.2022 містить інше матеріально-правове обґрунтування, ніж первісний позов та не є доповненням первісних обставин позову новими. Крім того, вказана заява містить нові підстави позову, якими прокурор обґрунтовує нові позовні вимоги про скасування права власності та права користування земельною ділянкою, до залученого за його заявою співвідповідача ФОП Ієремії В. В.

Так, прокурор наголошує на незаконності дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та право користування земельною ділянкою за громадянином України Ієремією Василем Володимировичем.

Водночас аргументація прокурора зводиться до недійсності правочинів (договору про спільну діяльність, договору купівлі-продажу майнових прав та додаткових угод), що укладалися між ТОВ «Спорт та відпочинок» і ФОП Ієремією В. В., що також не пов`язано із порушенням норм зобов`язального права за договором оренди землі.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила про те, що жодного правового зв`язку між первісними обставинами, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, та новими обставинами позову немає. Таким чином, заява прокурора про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із вимогами про скасування державної реєстрації права власності та права оренди до особи, яка не є відповідачем у цій справі.

Отже, апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що прокурор у заяві від 20.09.2022 додав нові позовні вимоги, які стосуються визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича, а саме: рішення від 07.06.2022 № 63793561 та рішення від 07.06.2022 № 63795091; позовні вимоги первісного позову та вимоги, що викладені в заяві від 20.09.2022, мають різні підстави виникнення та обґрунтування і між собою не співвідносяться як основні та похідні.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. Не погоджуючись із протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 916/1029/22, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та протокольну ухвалу в частині неприйняття до розгляду заяви прокурора про зміну предмета позову в частині пунктів 4, 5, 6, 7 її прохальної частини і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо розгляду заяви про зміну предмета позову.

3.2. Скаржник зауважує на наявності порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 46 173 ГПК України. Скаржник зазначає про те, що, встановивши обставини переходу права власності на будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці, прокурор, не змінюючи матеріально-правового обґрунтування позову, звернувся із заявою про зміну предмета позову, в якій додатково зазначив декілька позовних вимог. При цьому заявити всі вимоги одночасно можливості не було, оскільки дії щодо реєстрації будівлі за новою адресою здійснювалися відповідачами після звернення прокурора з позовом у цій справі.

Крім цього, неможливо відокремити додаткові позовні вимоги від первісних, оскільки задоволення позову лише за первісними вимогами не призведе до поновлення прав позивача при наявності нескасованих незаконних рішень державного реєстратора та нескасованої реєстрації на один і той самий об`єкт нерухомості за іншою адресою. Більш того, без вирішення питання щодо правомірності набуття права на забудову земельної ділянки неможливо вирішити питання щодо законності дій державного реєстратора. Таким чином, позовні вимоги, заявлені у первісному позові та у заяві про зміну предмета позову, стосуються одного й того самого об`єкта нерухомості та не можуть бути розглянуті окремо.

На думку прокурора, судами першої та апеляційної інстанцій, на порушення положень статей 46 173 ГПК України не враховано, що у даній справі підставою позову є порушення норм зобов`язального права під час забудови земельної ділянки і ця підстава не змінювалася прокурором. У заяві прокурор чітко зазначив, що залишає незмінними обґрунтування позовних вимог, а фактично позов доповнено додатковими вимогами, що не заборонено процесуальним законодавством. Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, які не взято до уваги судами першої та апеляційної інстанцій.

Прокурор вважає, що у заявленому позові та заяві про зміну предмета позову об`єднані кілька вимог нерозривно пов`язаних між собою підставою виникнення та доказами, а також які стосуються одного й того ж самого майна. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 ГПК України викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Спорт та відпочинок» просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, протокольну ухвалу та постанову - залишити без змін.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.3. Предметом касаційного перегляду є протокольна ухвала Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 і постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 про неприйняття заяви прокурора про зміну предмета позову.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 та частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

При цьому відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя .

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зауважити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Як свідчать матеріали справи, прокурор звернувся до місцевого господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «Спорт та відпочинок» про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006, укладений 01.08.2014 між Одеською міською радою та ТОВ «Спорт та відпочинок», зареєстрований в реєстрі за № 4067;

- визнання незаконним повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.08.2018 № ОД 061182412345 з послідуючими повідомленнями про зміну даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 26.08.2021 та 23.02.2022;

- скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 01.04.2022 № ОД 101220330344, замовник ТОВ «Спорт та відпочинок», найменування об`єкта «Нове будівництво дитячого центру культури та спорту за рахунок знесення нежитлової будівлі, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спорт та відпочинок», за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;

- зобов`язання ТОВ «Спорт та відпочинок» звільнити земельну ділянку площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006 шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі площею 860,88 кв. м та повернути її Одеській міській раді.

При цьому як підстави позову прокурор зазначав про порушення з боку ТОВ «Спорт та відпочинок» норм зобов`язального права за договором оренди землі вказуючи на те, що будівля дитячого центру культури та спорту побудована на земельній ділянці площею 0,0370 га (що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а), кадастровий номер: 5110137500:26:011:0006, яка, в свою чергу, не була відведена для цієї мети. Наведене, на думку прокурора, та з урахуванням положень статей 24, 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», статті 651 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди землі. Водночас, посилаючись, зокрема, на положення 1 статті 376 ЦК України, прокурор просив суд визнати нерухоме майно об`єктом самочинного будівництва. Інших ознак самочинного будівництва, встановлених статтею 376 ЦК України, прокурором у позовній заяві наведено не було.

Отже, суди звернули увагу на те, що предмет позову у даній справі складається із основної вимоги - розірвання договору оренди землі та похідних вимог, а саме: 1) визнання незаконним повідомлення про початок будівельних робіт об`єкта (реєстраційний № ОД 061182412345) з послідуючими повідомленнями про зміну даних в останньому від 26.08.2021 та 23.02.2022; 2) скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 01.04.2022 № ОД 101220330344 за рахунок знесення нежитлової будівлі, яка належить на праві власності ТОВ «Спорт та відпочинок», за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а; 3) зобов`язання ТОВ «Спорт та відпочинок» звільнити земельну ділянку площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006 шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі площею 885,2 кв. м та повернути її Одеській міській раді.

Водночас суди звернули увагу і на те, що усі вищевикладені позовні вимоги первісного позову стосуються лише ТОВ «Спорт та відпочинок» - відповідача у даній справі.

У подальшому, ТОВ «Спорт та відпочинок» до суду першої інстанції було надано відзив на позовну заяву прокурора, з якого вбачається, що станом на дату розгляду справи № 916/1029/22 ТОВ «Спорт та відпочинок» не є власником об`єкта нерухомого майна - дитячого центру культури та спорту, що розташований на земельній ділянці: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а, кадастровий номер 5110137500:26:011:006. Водночас ТОВ «Спорт та відпочинок» не є також орендарем спірної земельної ділянки.

Наразі право власності об`єкта нерухомості - дитячий центр культури та спорту загальною площею 885,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2596220051100, за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, будинок 2, розташований на земельній ділянці (кадастровий номер: 5110137500:26:011:0006) належить Ієремії Василю Володимировичу . Останній також є орендарем земельної ділянки площею 0,0370 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 61-а (кадастровий номер 5110137500:26:011:0006) за договором оренди землі від 01.08.2014.

Матеріали справи свідчать, що Ієремія Василь Володимирович реалізував право на державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості - дитячий центр культури та спорту загальною площею 885,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2596220051100, за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, будинок 2, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер: 5110137500:26:011:0006, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2022 № 302250118.

Судами також встановлено, що ФОП Ієремія Василь Володимирович був залучений 06.09.2022 судом першої інстанції до участі у справі № 916/1029/22 як співвідповідач, про що винесено відповідну ухвалу, наявну у матеріалах справи.

Урахувавши наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прокурор 20.09.2022 подав до місцевого господарського суду заяву про зміну предмета позову в частині пунктів 4, 5, 6, 7 його прохальної частини. У зазначеній заяві прокурором викладено позовні вимоги у новій редакції та доповнено їх вимогами про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича від 07.06.2022 № 63793561 та № 63795091 щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ФОП Ієремією Василем Володимировичем будівлі (дитячий центр культури та спорту), яка розташована за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, 2, та видалення орендаря земельної ділянки (розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ) - ТОВ «Спорт та відпочинок» і додання орендаря - ФОП Ієремії Василя Володимировича відповідно.

Крім того, прокурором додано вимоги щодо визнання незаконними дій державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотного Олександра Олександровича стосовно внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно змін та виправлень щодо власника будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, 2, з ФОП Ієремії Василя Володимировича на Ієремію Василя Володимировича та орендаря земельної ділянки - ФОП Ієремії Василя Володимировича на Ієремію Василя Володимировича .

Таким чином, з огляду на зміст заяви, поданої прокурором від 20.09.2022, а також з огляду на первісний позов та обставини справи, вбачається, що прокурор у наведеній заяві, поданій в порядку статті 46 ГПК України, зокрема, визначає позовні вимоги, які стосуються громадянина України Ієремії Василя Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: скасування його права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки.

При цьому, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, заява прокурора від 20.09.2022 містить інше матеріально-правове обґрунтування, ніж первісний позов та не є доповненням первісних обставин позову новими. Зі змісту наведеної заяви вбачається, що вона містить нові підстави позову, якими прокурор обґрунтовує нові позовні вимоги про скасування права власності та права користування земельною ділянкою, до залученого за його заявою ФОП Ієремії В. В.

Так, із посиланнями на положення статей 10, 18, 24, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прокурор наголошує на незаконності дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та право користування земельною ділянкою за громадянином України Ієремією В. В. Аргументація заяви прокурора з посиланнями на положення статей 215 228 377 ЦК України зводиться до нікчемності правочинів (договору про спільну діяльність, договору купівлі-продажу майнових прав та додаткових угод), які укладено між ТОВ «Спорт та відпочинок» і ФОП Ієремія В. В., що, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, також не пов`язано із порушенням норм зобов`язального права за спірним договором оренди землі.

За таких підстав жодного правового зв`язку між первісними обставинами, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, та новими обставинами позову немає. Таким чином, заява прокурора є фактично поданням окремого позову із вимогами про скасування державної реєстрації права власності та права оренди до особи, яка не є відповідачем у даній справі.

Верховний Суд також звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Частиною 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

З аналізу частини 1 цієї статті вбачається, що позивач має право на об`єднання в одній позовній заяві кількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.

Отже, зі змісту частини 1 статті 173 ГПК України також вбачається, що порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частина 3 зазначеної статті).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті, якими передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом; не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Ураховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неприйняття заяви прокурора про зміну предмета позову, яка, як правильно встановлено судами, за своєю правовою природою є новим позовом, який містить інші підстави та заявлено до особи, яка наразі не є та не може бути відповідачем у справі господарської юрисдикції (до громадянина України Ієремії В. В. ).

Посилання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 колегією суддів відхиляються, оскільки відповідна оцінка заяви про зміну предмета позову здійснюється судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин конкретної справи. При цьому висновки судів попередніх інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не доводять неоднакового застосування судом одних і тих самих норм процесуального права, а свідчить лише про наявність у перелічених справах та у зазначеній справі різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Верховний Суд також акцентує увагу на тому, що оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Звідси, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана протокольна ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції постановлені у відповідності до приписів процесуального законодавства.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

5.1. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно із частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 916/1029/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ