ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/106/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: АТ "Райффайзен Банк" - Семеняки В.В. (дов.№42121від 08.07.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2022

та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022

у справі №916/106/22

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, -

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності на підставі ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2022, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022, у справі № 916/106/22 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Пояркова В.О., тощо.

2.1. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу встановив, що боржник не має можливості виконати фінансові зобов`язання перед кредиторами та в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність перелічених у ч. 4 ст. 119 Кодексу.

2.2. Суд другої інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та відхилив вимоги апеляційної скарги. Зазначивши, що порушення наведені заявником апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не є підставою для прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ст. 119 КУзПБ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 у цій справі, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

3.1. Скаржник зазначив, що підставою для касаційного оскарження п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 26.05.2022 у справі № 922/1426/21.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

4. Боржником подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Провадження у Верховному Суді

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/106/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Банаська О.О. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022.

6. У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О. розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.08.2022 № 29.3-02/1313 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/106/22, за результатами якого для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" подану на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 по справі № 916/106/22. Призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на 28 вересня 2022 року о 12:10 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Заслухавши суддю-доповідача, представника АТ "Райффайзен Банк", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

9. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Згідно із частиною першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

11. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

12. За частиною першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (Далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

13. Відповідно до абзацу другого статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури

14. За приписами абзаців четвертого, тринадцятого статті 1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

15. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.

16. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

17. Частиною першою статті 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

18. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

19. Тлумачення частини другої статті 115 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації приводить до таких висновків:

- з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним;

- для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у частині другій статті 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи;

- наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов`язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

20. Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

21. Приписами частин другої, третьої статті 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.

22. Зокрема у наведеній нормі визначено, що що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім`я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв`язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

23. Звертаючись з заявою про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначив, що знаходиться у крутному матеріальному становищі, що унеможливлює погашення заборгованості, зокрема перед:

- ПАТ „Райффайзен Банк Аваль за кредитними договорами №014/0027/84/37623 від 04.10.2005 року в сумі 2923273,20 грн.; №014/0027/82/73539 від 20.04.2007 року в сумі 238633,77 грн; №013/15-79/08-424 від 20.11.2008 року в сумі 130000 грн.;№014/0027/74/251 від 24.05.2005 року в сумі 762108,84 грн.

- ПАТ „ Універсал Банк за кредитним договором BL 9855/1 від 29.07.2012 р. в сумі 158222,4 грн.;

- ТОВ „Вердикт Капітал за договором споживчого кредиту №11253012000 від 16.11.2007 року в сумі 421884,79 грн.;

- ОСОБА_2 в сумі 810000 грн. відповідно до розписки від 22.03.2018 року;

- ПАТ „Альфа Банк відповідно до виконавчого листа на суму 409555,04 грн.

24. У зв`язку з наявністю заборгованості, відомості про боржника фізичну особу внесені до Єдиного реєстру боржників, що підтверджується наданою роздруківкою Інформації із реєстру боржників від 14.01.2022 року.

25. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №297742989 від 03.02.2022 за ОСОБА_1 на праві власності зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_1 та накладено арешт на нерухоме майно від 09.07.2015 року, 06.06.2018 р., 11.12.2018 р.; заборона на нерухоме майно, а саме квартиру, за адресою АДРЕСА_1 від 06.10.2005 за №2468004, арешт нерухомого майна від 20.04.2007 за №4847016, 24.11.2010 р. за №10528599, 24.11.2010 р. за №10528721; іпотека від 12.10.2005 року, реєстраційний номер обтяження 2486704, від 20.04.2007 року, реєстраційний номер обтяження 4847045.

26. Боржник має дружину ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), сина ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), доньку ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

27. Згідно довідки ІІА №2702507 Департаменту інформатизації МВС України, підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 29.12.2021 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

28. ОСОБА_1 у заяві також вказано відомості про всі наявні рахунки відкриті в банках, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.

29. До заяви ОСОБА_1 додано конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, кредитні договори, договори застави, рішення суду на підтвердження існуючої заборгованості, перелік майна, що належить заявнику та перебуває у заставі.

30. Також ОСОБА_1 надано декларації про майновий стан за 2019, 2020 та 2021 роки та план реструктуризації.

31. Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116 КУзПБ свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).

32. Відповідно до частини першої статті 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

33. Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74 76 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

34. За приписами частини третьої статті 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам статті 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених частиною четвертою статті 119 КУзПБ.

35. Частиною четвертою статті 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

36. Наведений в частині четвертій статті 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

37. Тобто на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статей 115 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 КУзПБ за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі.

38. Отже, на стадії підготовчого засідання формально не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника, а оцінка реального стану платоспроможності боржника фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду з заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника. (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 922/1426/21)

39. Зважаючи на наведені законодавчі норми та встановлені під час розгляду судами попередніх інстанцій обставин виконання заявником вимог ст.ст. 115 116 КУзПБ, Верховний Суд погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність та необхідності відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , зокрема і з огляду на те, що під час розгляду справи судами встановлено та не спростовано скаржником, що ОСОБА_1 має заборгованість не тільки перед АТ "Райффайзен Банк", але й перед іншими кредиторами: ПАТ „ Універсал Банк за кредитним договором BL 9855/1 від 29.07.2012 р. в сумі 158222,4 грн; ТОВ „Вердикт Капітал за договором споживчого кредиту №11253012000 від 16.11.2007 року в сумі 421884,79 грн; ОСОБА_2 в сумі 810000 грн відповідно до розписки від 22.03.2018 року; ПАТ „Альфа Банк відповідно до виконавчого листа на суму 409555,04 грн.

40. З приводу доводів скаржника про надання ОСОБА_1 недостовірної інформації щодо майна, яке передано в заставу, колегія суддів зазначає, що такі доводи були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені останнім.

41. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

42. Частинами 1, 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

43. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

44. Частина 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає обов`язок державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

45. Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

46. Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.1 ст.32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

47. ОСОБА_1 під час звернення з заявою про порушення справи про неплатоспроможність було надано суду першої інстанції Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.12.2021 у відповідності до якої за ОСОБА_1 на праві власності зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_1 та накладено арешт на нерухоме майно від 09.07.2015 року, 06.06.2018 р., 11.12.2018 р.; заборона на нерухоме майно, а саме квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 від 06.10.2005 за №2468004, арешт нерухомого майна від 20.04.2007 за №4847016, 24.11.2010 р. за №10528599, 24.11.2010 р. за №10528721; іпотека від 12.10.2005 року, реєстраційний номер обтяження 2486704, від 20.04.2007 року, реєстраційний номер обтяження 4847045.

48. В подальшому, судом першої інстанції 03.02.2022 та 10.02.2022 було здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та отримано Інформацію у відповідності до якої станом на час формування відповідних запитів за ОСОБА_1 на праві власності зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_1 та накладено арешт на нерухоме майно від 09.07.2015 року, 06.06.2018 р., 11.12.2018 р.; заборона на нерухоме майно, а саме квартиру, за адресою АДРЕСА_1 від 06.10.2005 за №2468004, арешт нерухомого майна від 20.04.2007 за №4847016, 24.11.2010 р. за №10528599, 24.11.2010 р. за №10528721; іпотека від 12.10.2005 року, реєстраційний номер обтяження 2486704, від 20.04.2007 року, реєстраційний номер обтяження 4847045.

49. Суд касаційної інстанції погоджується із твердженнями скаржника стосовно того, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

50. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

51. Водночас, відхиляючи доводи скаржника про реалізацію вищевказаного нерухомого майна, яке належить боржнику в межах відкритого виконавчого провадження, апеляційний господарський суд виходив з того, що АТ "Райффайзен Банк" не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, зокрема, договору укладеного з переможцем за результатами проведених торгів або будь-яких інших відомостей щодо нового власника майна.

52. Відтак, доводи скаржника з приводу зазначення недостовірних відомостей щодо належного йому на праві власності майна відхилено судом другої інстанції правомірно.

53. Стосовно доводів касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 26 травня 2022 року у справі №922/1426/21; від 29 липня 2021 року у справі №909/1028/20 - відсутні ознаки неплатоспроможності через подання боржником недостовірних даних про розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами), а звернення до суду із відповідною заявою має на мсті лише уникнення сплати заборгованості перед кредиторами, зокрема стягнутих з боржника за рішеннями суду на користь AT «Райффайзен Банк» через процедуру визнання ОСОБА_1 неплатоспроможним;

частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 26 травня 2022 року у справі №922/1426/21; від 22 вересня 2021 року у справі № 910/6639/20 та від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20, що також уточнена в постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 918/127/20 та від 14,09.2021 у справі № 908/2536/20 - подана заява не відповідає вимогам до її форми та змісту через подання недостовірних даних про кредиторів боржника із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора; 2). опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 3) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, слід зазначити таке.

54. Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

55. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

56. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

57. Однак, на відміну від справи, що розглядається, фактичні обставини справ, на які посилається скаржник не є тотожними цій справі.

58. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

59. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

60. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги як безпідставні, з огляду на неспростування скаржником в межах доводів касаційної скарги висновків судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

62. Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

63. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Розподіл судових витрат

64. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у цій справі судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №916/106/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко