ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/1750/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 (головуючий - Принцевська Н.М., судді - Діброва Г.І., Ярош А.І.) і рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2023 (суддя Волков Р.В.) у справі
за позовом заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонської обласної державної адміністрації)
до 1) Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, 2) Іноземного підприємства "ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ", 3) Новоолександрівської сільської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Великокопанівське лісомисливське господарство",
про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень державного реєстратора, усунення перешкод у здійсненні права власності, зобов`язання повернути земельну ділянку
(за участю представників: прокурор - Савицька О.В., позивача - Мойсеєнко В.В., відповідача - 1 - Новіков М.М.)
Фактичні обставини
1. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - Держгеокадастр, відповідач-1) від 09.01.2020 № 353-СГ земельну ділянку площею 99,0685 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0373 (далі - спірна земельна ділянка) включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.
2. 21.10.2020 між Держгеокадастром (орендодавець) та переможцем земельних торгів - Іноземним підприємством «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» (далі - ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ», відповідач-2, орендар) укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 7 років (далі - Договір оренди).
3. 28.10.2020 державний реєстратор прийняв рішення № 54833035 про реєстрацію права оренди ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» спірної земельної ділянки.
4. Наказом Держгеокадастру від 11.12.2020 № 45 Новоолександрівській сільській раді (далі - Рада, відповідач-3) у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 917,0249 га (пункт 1), до складу яких увійшла і спірна земельна ділянка.
5. 28.07.2021 державний реєстратор зареєстрував право комунальної власності Ради на спірну земельну ділянку.
6. За інформацією Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (лист від 25.11.2021 за № 01-04/118) спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення, які відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Великоолександрівське лісомисливське господарство» (далі - ДП «Великоолександрівське ЛМГ», третя особа) обліковуються в Гаврилівському лісництві у кварталах №№ 11, 96, 97.
7. Відповідно до наданого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект» фрагменту картографічних матеріалів з нанесеними межами кварталів №№ 27, 97 Гаврилівського лісництва ДП «Великоолександрівське ЛМГ» за матеріалами лісовпорядкування 2015 року, з урахуванням даних планшету № 6 Гаврилівського лісництва та карти-схеми Гаврилівського лісництва Великолександрівського держлісгоспу від 1994 року, підтверджується накладення земель лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП «Великоолександрівське ЛМГ», та меж спірної земельної ділянки, яке становить 73,4457 га.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
8. Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонської обласної державної адміністрації) (далі - Херсонська ОВА, позивач) звернувся до суду з позовом до Держгеокадастру, ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ», Ради про: (1) визнання незаконним та скасування наказу Держгеокадастру від 09.01.2020 № 353-СГ; (2) визнання недійсним Договору оренди; (3) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди відповідача-2 на спірну земельну ділянку (№ 54833035 від 28.10.2020) з одночасним припиненням права оренди останнього на цю земельну ділянку шляхом скасування державної реєстрації речового права; (4) визнання незаконним та скасування пункту 1 наказу Держгеокадастру від 11.12.2020 № 45 в частині передачі у власність Ради спірної земельної ділянки; (5) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності Ради на спірну земельну ділянку (№ 59527902 від 28.07.2021) з одночасним припиненням права власності Ради шляхом скасування державної реєстрації цього права; (6) зобов`язання відповідача-2 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі позивача з правом постійного користування третьої особи земельної ділянки площею 73,4457 га, яка входить до складу спірної земельної ділянки; (7) усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності на спірну земельну ділянку шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.
9. Позов мотивований тим, що Держгеокадастр розпорядився земельною ділянкою, яка частково накладається на землі лісогосподарського призначення, розпорядником яких є позивач та які перебувають у постійному користуванні третьої особи, без наявності відповідних повноважень та з порушенням вимог земельного законодавства, а відтак має місце незаконне формування, вилучення, реєстрація речових прав на спірну земельну ділянку, передача в оренду відповідачу-2 спірної земельної ділянки.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 (в частині відмови в позові), позов прокурора задоволений частково: визнаний недійсним Договір оренди; скасовані рішення державного реєстратора від 28.10.2020 № 54833035 про державну реєстрацію права оренди відповідача-2 та від 28.07.2021 № 59527902 про державну реєстрацію права комунальної власності Ради на спірну земельну ділянку. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
11. Суди встановили, що частина спірної земельної ділянки площею 73,4457 га накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні третьої особи та повноваження щодо розпорядження якими належать позивачу. У зв`язку з чим Держгеокадастр не мав повноважень з розпорядження частиною спірної земельної ділянки та незаконно вилучив її з постійного землекористування третьої особи, передавши в оренду відповідачу-2 як землю сільськогосподарського призначення, а в подальшому - у власність Ради.
12. Разом з тим прокурор обрав неефективний спосіб захисту порушеного права держави шляхом оскарження наказів Держгеокадастру, оскільки в цій частині позов фактично пред`явлений державою (в особі Херсонської ОВА) до неї самої (в особі Держгеокадастру). При цьому оскаржувані накази вже реалізовані та вичерпали свою дію фактом виконання
13. Позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні землею шляхом повернення державі частини спірної земельної ділянки не є належним способом захисту прав позивача, а скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки не поновить прав позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, оскільки реєстраційні дії самі по собі не є способом набуття права власності, в той час як прокурором не доведено, що наявна державна реєстрація завадить позивачу здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку. При цьому віндикаційна (повернення земельної ділянки) і негаторна (усунення перешкод у з користуванні) вимоги є взаємовиключними, а тому не можуть бути одночасно заявлені в одному позові.
Касаційна скарга
14. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, з касаційною скаргою звернувся прокурор, в якій просить їх скасувати в частині відмови в позові з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
15. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 16 21 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), порушили статтю 236 ГПК України, без урахування правових висновків у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19; від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16; від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16; від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц; від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц; 12.10.2021 у справі № 233/2021/19; від 27.03.2018 № 910/17999/16; від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16; від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 916/1517/22, від 03.10.2023 у справі№922/3953/21, від 22.09.2021 у справі № 242/68/19, від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 06.07.2022 у справах № 372/1688/17 та № 915/1164/21, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, від 06.06.2023 у справі № 715/2080/18 і від 14.06.2023 у справі № 305/1855/19, від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15, від 13.09.2017 у справі № 923/682/16, в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19.
16. Прокурор зазначає, що:
- у спорах щодо захисту прав на землю визнання незаконними та скасування рішень суб`єктів владних повноважень щодо розпорядження земельними ділянками є ефективним способом захисту і такий спосіб захисту прямо передбачений цивільним та земельним законодавством. Оскарження наказів Держгеокадастру безпосередньо впливає на обсяг та можливість реалізації цивільних прав позивача, як власника земель лісогосподарського призначення;
- уповноваженим органом (Херсонською ОВА) рішень про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, передачу у користування відповідачу-2 та у комунальну власність Ради не приймалось, відтак право дійсного розпорядника та постійного користувача у законний спосіб не припинене, тоді як право користування спірною землею у відповідача-2, в силу законодавчо встановлених обмежень на оборот земель лісогосподарського призначення, не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельної ділянки державі, є негаторний позов;
- незаконне формування спірної земельної ділянки без вилучення у постійного користувача, зміни цільового призначення земельної ділянки та подальша наявність відомостей про неї в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей, а єдиною підставою для скасування незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.
Позиція відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу
17. Законними та обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту прав. У зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін. При цьому висновки Верховного Суду, на які посилається прокурор, стосуються не подібних правовідносин, що є підставою для закриття касаційного провадження у даній справі.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів сторін та судів попередніх інстанцій
18. За частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Верховний Суд враховує, що прокурор просить скасувати судові рішення тільки в частині відмови в позові, і тільки в цій частині відбувся апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. Тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення виключно в частині відмови в задоволенні позову прокурора.
20. При цьому Верховний Суд констатує, що в касаційній скарзі прокурор заперечує висновки судів попередніх інстанцій щодо неналежності та неефективності обраного прокурором способу захисту порушеного права власності держави на частину спірної земельної ділянки, що і стало безпосередньою підставою для відмови в задоволенні частини позовних вимог прокурора.
21. Отже, Верховний Суд у межах даного касаційного провадження має дати відповідь на питання, чи є належним та ефективним спосіб захисту порушеного права держави в особі Херсонської ОВА шляхом оскарження наказів Держгеокадастру та заявлення негаторного позову у вигляді вимог про повернення відповідачем - 2 на користь держави частини спірної земельної ділянки та про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів Держгеокадастру
22. Суди попередніх інстанцій констатували неможливість виникнення у Ради права комунальної власності на спірну земельну ділянку, оскільки вона частково відноситься до лісового масиву, що перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства.
23. Відповідно до частини 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ГПК України).
24. Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
25. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, пункт 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
26. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).
27. Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
28. Суд касаційної інстанції зауважує, що висновки Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах мають перевагу над висновками касаційних судів у складі Верховного Суду, оскільки відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом. Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.
29. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № Б-23/75-02 (Б-7346/2-19).
30. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
31. У зв`язку з чим колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21, вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскарження наказу Держгеокадастру про передачу спірної земельної ділянки в комунальну власність є неефективним способом захисту прав держави та зазначає про наступне.
32. Згідно зі статтею 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
33. Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
34. Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.
35. При зверненні до суду з цим позовом прокурор посилався на те, що наказ Держгеокадастру від 11.12.2020 № 45 у частині передання у комунальну власність спірної земельної ділянки суперечить вимогам земельного законодавства, оскільки частина зазначені земельної ділянки відноситься до земель лісогосподарського призначення, які не підлягають передачі до комунальної власності.
36. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
37. У пункті 64 постанови від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: «Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах».
38. Наведений висновок є застосовним і до правовідносин, у яких земельна ділянка протиправно передана органами Держгеокадастру з державної власності у комунальну власність територіальної громади, якщо не відбулося її подальше відчуження.
39. З огляду на особливості правового регулювання статусу земельних ділянок лісогосподарського призначення та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність, а також з урахуванням того, що спірна земельна ділянка була передана Раді як земля сільськогосподарського призначення, Верховний Суд констатує, що позов з вимогою про визнання незаконним і скасування зазначеного наказу Держгеокадастру за встановлених судами обставин цієї справи відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Подібний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду вже формулювала у пункті 82 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.
40. Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судами обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приведе до усунення порушення прав держави на землі лісогосподарського призначення.
41. З цих підстав висновки судів про неефективність обраного прокурором способу захисту в частині оскарження наказу Держгеокадастру від 11.12.2020 № 45 є помилковими та суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду.
42. Разом з тим, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування іншого наказу Держгеокадастру від 09.01.2020 № 353-СГ - щодо включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах. Відповідні земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки завершилися укладенням відповідачами Договору оренди, а тому оскарження відповідного наказу Держгеокадастру не є ефективним способом захисту, адже наказ є таким, що вичерпав дію фактом його виконання (укладенням Договору оренди).
43. Подібні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, від 02.02.2021 у справі №925/642/19.
Щодо інших вимог позову
44. Прокурор також оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в частині вимог про повернення земельної ділянки державі та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
45. У справі, що розглядається, незаконно сформована спірна земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, отже лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, інша її частина належить до земель комунальної власності.
46. За таких обставин повернення усієї спірної земельної ділянки у власність держави порушуватиме право комунальної власності Ради на частину земельної ділянки, а часткове її повернення неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав. Відповідно, зобов`язати відповідача-2 повернути частину сформованої земельної ділянки на користь Херсонської ОВА, як того вимагає прокурор, у такому випадку буде неправомірним, а здійснити її поділ неможливо.
47. Отже, позовна вимога про повернення частини спірної земельної ділянки позивачу задоволенню не підлягає, про що правомірно зазначено судами попередніх інстанцій.
48. Щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки Верховний Суд зазначає про таке.
49. Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
50. Таким чином, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.
51. У зв`язку з наведеним за конкретних встановлених судами обставин цієї справи та за умови, що державна реєстрація речових прав Ради та ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ» на спірну земельну ділянку вже скасована судами у межах цієї справи, що має наслідком припинення відповідних речових прав на цю земельну ділянку, одночасне скасування і державної реєстрації спірної земельної ділянки поновить права законного розпорядника спірної землі. Подібний за змістом висновок наведений у постанові Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 916/1517/22.
52. Отже, наведена прокурором підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, знайшла часткове підтвердження під час касаційного провадження, що є підставою для часткового скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
54. Згідно з положеннями частини 1, 3 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
55. Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, унаслідок цього неправильно відмовили в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Держгеокадастру про передачу спірної земельної ділянки в комунальну власність та про скасування її державної реєстрації. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню у частині відмови в задоволенні цих позовних вимог з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
56. У зв`язку з прийняттям судом касаційної інстанції нового рішення по суті щодо частини позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг прокурора щодо двох позовних вимог у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на Держгеокадастр, до якого такі вимоги спрямовані.
Керуючись статтями 129 300 301 306 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2023 у справі № 916/1750/22 скасувати в частині відмови в позові про:
- визнання незаконним та скасування пункту 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 11.12.2020 № 45;
- усунення перешкод у здійсненні Херсонською обласною військовою адміністрацією (Херсонською обласною державною адміністрацією) права власності на земельну ділянку шляхом скасування її державної реєстрації.
У цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 11.12.2020 № 45 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі Новоолександрівській сільській раді Новоолександрівської територіальної громади Бериславського району Херсонської області у комунальну власність земельної ділянки площею 99,0685 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0373.
Усунути перешкоди у здійсненні Херсонською обласною військовою адміністрацією (Херсонською обласною державною адміністрацією) права власності на земельну ділянку площею 99,0685 га з кадастровим номером 6524182000:02:001:0373 шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.
3. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2023 у справі № 916/1750/22 в частині відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог залишити без змін.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ідентифікаційний код 39766281) на користь Херсонської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 04851120) 22 329 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.
5. Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.