№ 916/2027/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/2027/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрікс А"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 (у складі колегії суддів: Колоколов С.І. (головуючий), Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.)

про закриття апеляційного провадження

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Одеський м`ясокомбінат"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Ойл Логістик",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг ЛТД"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Продагроком",

2. Державний реєстратор Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірина Сергіївна

про визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення майна,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Ойл Логістик"

до Приватного акціонерного товариства "Одеський м`ясокомбінат"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Продагроком",

про визнання добросовісним набувачем

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад обставин, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

1.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 у справі №916/2027/23 позов ПрАТ "Одеський м`ясокомбінат" до відповідачів: ТОВ "Глобал Ойл Логістик" та ТОВ "Агроторг ЛТД про визнання недійсним договору, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення майна задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення Державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Георгіу Ірини Сергіївни від 11.05.2023 про державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна - молочно-м`ясного комплексу за адресою: Одеська обл., Подільський (Котовський) р-н, смт. Любашівка, вул. Заводська, 20 та вул. Заводська, 20-А;

Ухвалено повернути з володіння ТОВ "Глобал Ойл Логістик" на користь ПрАТ "Одеський м`ясокомбінат" об`єкт нерухомого майна - м`ясомолочний комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Любашівський р., смт. Любашівка, вулиця Заводська, 20.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Глобал Ойл Логістик" до ПрАТ "Одеський м`ясокомбінат" про визнання добросовісним набувачем відмовлено.

1.2. Зазначене рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 оскаржувалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Ойл Логістик" у апеляційному та касаційному порядку, проте постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та постановою Верховного Суду від 17.07.2024 залишено без змін.

1.3. У подальшому ДАТА Товариство з обмеженою відповідальністю "Атрікс А" (далі - ТОВ "Астрікс А", Скаржник) звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 у справі № 916/2027/23, у задоволенні позову відмовити, залучити його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

При цьому заявник зазначив, що не був учасником справи №916/2027/23 та не знав про її розгляд, а суд здійснив розгляд справи без належного з`ясування та визначення суб`єктного складу учасників спірних правовідносин, зокрема, без повідомлення та залучення до участі у справі ТОВ "Атрікс А", у той час як оскаржуване судове рішення прийнято про його права, інтереси та обов`язки.

Апелянт також зазначив, що суд взяв до уваги рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2022 у справі №916/2209/21, яким визнано недійсним договір іпотеки від 16.04.2019, укладений між ТОВ "Агроторг ЛТД" та ТОВ "Атрікс А", з підстав вибуття м`ясомолочного комплексу із володіння ПрАТ "Одеський м`ясокомбінат" не з його волі.

Апелянт вказав, що ухвалене у цій справі рішення може вплинути на його права і обов`язки, оскільки законодавство України надає відповідачам після завершення цього судового процесу додаткові засоби юридичного захисту. Зокрема, вони не позбавлені можливості відновити свої права, зокрема, пред`явивши вимогу до ТОВ "Атрікс А", у якого було придбане спірне майно, про відшкодування збитків на підставі статті 661 Цивільного кодексу України.

Крім того, оскільки оскаржуваним рішенням суду скасовано рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію спірного нерухомого майна та ухвалено повернути його з володіння ТОВ "Глобал Ойл Логістик", ТОВ "Атрікс А" вважає, що таким рішенням суду порушені його права, а розгляд цієї справи мав обов`язково відбуватись за його участю, адже за результатом розгляду цієї справи суд не розглянув та не вирішив питання щодо поновлення прав ТОВ "Атрікс А" як іпотекодержателя, майнові права якого фактично порушені, за Договором про відступлення права вимоги від 12.06.2018.

Додатково заявник апеляційної скарги вказав, що про розгляд судом справи № 916/2027/23, як і про укладення між ТОВ "Агроторг ЛТД" та ТОВ " Глобал Ойл Логістик " оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.04.2023, йому було невідомо.

Скаржник зазначає, що оскільки позов ПрАТ "Одеський м`ясокомбінат" задоволений лише на підставі рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/2209/21, згідно якого встановлено факт вибуття м`ясомолочного комплексу із володіння ПрАТ "Одеський м`ясокомбінат" не з його волі, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині висновків суду щодо наявності підстав для витребування спірного майна у ТОВ "Глобал Ойл Логістик" без належного з`ясування обставин переходу до останнього права на спірне майно. Зокрема, суд не дослідив обставину щодо добросовісності набуття спірного майна ТОВ "Глобал Ойл Логістик" та не надав правову кваліфікацію відповідним діям останнього в контексті застосування приписів статей 387 - 388 Цивільного кодексу України.

За доводами апелянта, задоволення позовних вимог у цій справі про витребування спірного майна матиме наслідком покладення на добросовісного набувача індивідуального й надмірного тягаря, а тому підстави для втручання у мирне володіння спірним майном ТОВ "Глобал Ойл Логістик" відсутні.

1.4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 заявнику поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 апеляційне провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. При цьому суд апеляційної інстанції виснував, що скаржник не набув процесуального права заперечувати судове рішення у даній справі, у тому числі і право на звернення до апеляційного суду в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки. Суд також зазначив, що посилання в мотивувальній частині рішення суду на інше судове рішення, яке набрало законної сили, не може вважатися порушенням прав та інтересів скаржника, оскільки у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не надавалась правова оцінка правам та обов`язкам ТОВ "Атрікс А", а мало місце посилання на висновки суду у справі №916/2209/21, які були перевірені та підтверджені судами апеляційної та касаційної інстанцій.

2.3. ТОВ "Атрікс А" не погодилося з такою ухвалою та скористалося правом на її касаційне оскарження.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 10.07.2025 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. У своїй касаційній скарзі ТОВ "Атрікс А" просить Суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

3.3. Доводами касаційної скарги ТОВ "Атрікс А" є неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 914/2039/23 щодо обов`язку суду з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у справі Скаржника наділено новими правами чи покладено на нього нові обов`язки, або змінено її наявні прав та/або обов`язки, або позбавлено прав та/або обов`язків у майбутньому.

Також Скаржник посилається на невирішення судами у рішенні по суті спору питання щодо поновлення права ТОВ "Атрікс А" як іпотекодержателя за договором про відступлення права вимоги.

3.4. Учасники справи правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористалися.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши дотримання апеляційним господарським судом норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України визначає, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.3. Предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали апеляційного суду від 15.05.2025 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 30.01.2024 ТОВ "Атрікс А" як особи, яка не брала участі у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Розглянувши наведені доводи, колегія суддів зазначає наступне.

4.4. Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право, зокрема, на апеляційний перегляд справи. За частиною першою статті 254 цього ж кодексу учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.5. Тобто вказаними нормами визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема, розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, враховуючи предмет та підстави позову.

4.6. Водночас стаття 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

4.7. При цьому на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

4.8. Вирішуючи це питання, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

4.9. За змістом пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

4.10. В такий спосіб Господарського процесуального кодексу України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішив місцевий господарський суд питання про права, інтереси та/або обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.

4.11. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то, з огляду на зазначене, такі посилання не є самі по собі достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги, а підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Так особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, тобто скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки та про які саме.

4.12. Верховний Суд звертає увагу, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо:

- у мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права/інтереси та обов`язки цієї особи або

- у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права/інтереси та обов`язки цієї особи.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

4.13. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд.

4.14. Отже, суд апеляційної інстанції має насамперед з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування (зміну) судового рішення.

4.15. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Такий підхід є усталеним у практиці Верховного Суду, а відповідні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 07.02.2024 у справі № 5023/3214/11, від 25.10.2024 у справі № 910/6178/20, від 02.12.2024 у справі № 914/2070/23, від 17.04.2025 у справі № 910/12499/21, а також у зазначеній Скаржником у касаційній скарзі постанові від 29.04.2025 у справі № 914/2039/23.

4.16. З`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків ТОВ "Атрікс А" як особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції у цій справі № 916/2027/23 відхилив доводи скаржника щодо того, що у рішенні по суті спору місцевий господарський суд взяв до уваги судове рішенням у іншій справі, у якій визнано недійсним договір іпотеки від 16.04.2019, укладений між ТОВ "Агроторг ЛТД" та ТОВ "Атрікс А", та зазначив, що посилання в мотивувальній частині рішення суду на інше судове рішення, яке набрало законної сили, не може вважатися порушенням прав та інтересів скаржника, оскільки у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не надавалась правова оцінка правам та обов`язкам ТОВ "Атрікс А", а мало місце посилання на висновки суду у справі №916/2209/21, які були перевірені та підтверджені судами апеляційної та касаційної інстанцій. До того ж скаржник був учасником справи №916/2209/21 з відповідним обсягом правомочностей (у тому числі правом апеляційного та касаційного оскарження), а відтак вказані вище доводи скаржника не можуть слугувати підставою для обґрунтування підстав апеляційного оскарження.

4.17. У касаційній скарзі ТОВ "Атрікс А" не погодилося з такими висновками апеляційного суду, зазначивши, що ухвалене у цій справі рішення може вплинути на його права і обов`язки, оскільки законодавство України надає відповідачам після завершення цього судового процесу додаткові засоби юридичного захисту. Зокрема, вони не позбавлені можливості відновити свої права, зокрема, пред`явивши вимогу до ТОВ "Атрікс А", у якого було придбане спірне майно, про відшкодування збитків на підставі статті 661 Цивільного кодексу України.

4.18. Водночас частина четверта статті 238 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 6) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 7) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 8) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

В такий спосіб процесуальний закон визначає складові мотивувальної частини судового рішення.

4.19. Зі змісту рішення суду першої інстанції від 30.01.2024 вбачається лише посилання на справу № 916/2209/21 та участь у ній представника ТОВ "Атрікс А".

За таких обставин згадка судом першої інстанції ТОВ "Атрікс А" у контексті вирішення спору у іншій справі та про зазначення про це у мотивувальній частині рішення не стосується переліку обставин, які є предметом доказування у цій справі № 916/2027/23, та переліку доказів у справі за відсутності в решті цієї частини рішення мотивованих висновків про права та інтереси Скаржника або стосовно його правового зв`язку зі сторонами спору не означає, що мотивувальна частина судового рішення в цілому містить висновки суду про його права та інтереси як особи, яка не брала участі у справі, відповідно не означає, що рішення стосується його прав та інтересів.

4.20. Ураховуючи наведене Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що ТОВ "Атрікс А", звертаючись з апеляційною скаргою як особа, яка не брала участі у справі, не довело, що суд першої інстанції у рішенні від 30.01.2024 вирішив питання про його права та інтереси і це рішення очевидно та безпосередньо його стосується, оскільки місцевий господарський суд не вирішував спору про право у правовідносинах, учасником яких є ТОВ "Атрікс А", а в мотивувальній та резолютивній частині цього рішення по суті спору між сторонами справи відсутні будь-які судження про права, інтереси та обов`язки Скаржника.

4.21. Зважаючи на викладене висновки апеляційного суду про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Атрікс А" на рішення місцевого господарського суду від 30.01.2024 є обґрунтованими та зроблені без порушень норм процесуального права (статей 17, 254, пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України), а протилежні доводи касаційної скарги не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.

За таких обставин вищенаведене не суперечить, а узгоджується з висновками, викладеними у зазначених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.

4.22. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що на відміну від законодавства, яке діє erga omnes (щодо всіх, тобто з дією на невизначене коло суб`єктів), судове рішення у приватноправовому спорі, як правило, діє inter partes (тобто з правовими наслідками тільки для сторін у справі). Судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі в цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову про визнання права власності стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб.

Такі правові висновки про застосування статей 17 264 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16, від 07.02.2024 у справі № 5023/3214/11, у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 910/16133/16, від 20.02.2019 у справі № 916/1689/17, від 07.02.2024 у справі 5023/3214/11, від 17.04.2025 у справі № 910/12499/21.

4.23. Щодо доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом права ТОВ "Атрікс А" на доступ до правосуддя, то колегія суддів зазначає, що у частині другій статті 6 та частині другій статті 19 Конституції України вказано, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, що кореспондується з приписами частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

4.24. У свою чергу право апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, передбачено статтею 254 Господарського процесуального кодексу України, у частині першій якої встановлено, що таке право у особи виникає у випадку, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

4.25. Отже право ТОВ "Атрікс А" як особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення від 30.01.2024 не є безумовним та абсолютним і процесуально обмежується наявністю випадку прийняття судом рішення про його права, інтереси та (або) обов`язки, що з огляду на викладене в цій постанові не встановлено, а отже, доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом права Скаржника на доступ до правосуддя не знайшли свого підтвердження.

4.26. Наведене у сукупності виключає наявність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Атрікс А" та скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 з підстав касаційного оскарження, передбачених у абзаці 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.2. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частина друга зазначеної статті застерігає від скасування правильного по суті і законного рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи наведене, колегія суддів, переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного суду у цій справі в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшла висновку про залишення її без змін, а касаційної скарги ТОВ "Атрікс А" - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрікс А" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 916/2027/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко