ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2945/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2019 у справі

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: - Серпневського навчально-виховного комплексу „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Тарутинської районної ради Одеської області; - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросвєт" про визнання недійсним договорів та повернення земельної ділянки,

за участю представників:

позивача-1 - не з`явилися,

позивача-2 - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

Офісу Генерального прокурора - Баклан Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Серпневського навчально виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад" Тарутинської районної ради Одеської області (далі - Серпневський НВК), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросвєт" (далі - ТОВ "Украгросвєт") про: 1) визнання недійсним договору по сумісну діяльність від 01.01.2018, укладеного між Серпневським НВК та ТОВ "Украгросвєт", 2) зобов`язання ТОВ "Украгросвєт" звільнити земельну ділянку площею 100,00 га вартістю 3 116 766,00 грн, розташовану на території Серпнівської селищної ради Тарутинського району Одеської області та повернути її Серпневському НВК за актом прийому-передачі.

1.2. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірний договір не є договором про спільну діяльність, оскільки його умовами та первинними документами щодо його виконання не підтверджується наявність спільної мети сторін на спільний обробіток земельної ділянки, об`єднання зусиль та певних внесків сторін для досягнення певних господарських цілей, кінцевої мети та діяльності сторін для досягнення результату співпраці, внаслідок якого сторони отримують прибуток від спільної діяльності, що підлягає розподілу відповідно до умов договору, розмір його та пропорційні частки, право спільної власності на плоди, продукцію, доходи від спільної діяльності.

На думку прокурора, ТОВ "Украгросвєт" виконує роботи з обробітку земельної ділянки навчального закладу та здійснює оплату за її використання, тобто Серпневський НВК фактично передав ТОВ "Украгросвєт" у платне користування земельну ділянку, не укладаючи договору оренди земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Розпорядженням Тарутинської районної ради від 14.06.2017 №32/2017-РР затверджено нову редакцію Статуту Серпневського НВК, відповідно до пункту 1.1 якого Серпневський НВК є навчально-виховним закладом, який утворений на майні, що належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл і селищ Тарутинського району, інтереси яких представляє Тарутинська районна рада Одеської області і за своїм статусом є комунальним навчальним закладом.

Координація діяльності Серпневського НВК здійснюється уповноваженим Тарутинською районною радою Одеської області органом - Тарутинською районною Державною адміністрацією Одеської області, у тому числі її структурним підрозділом у сфері освіти.

2.2. Згідно з пунктом 10.1 Статуту матеріально-технічна база навчального закладу складається з будівель, споруд, земельних ділянок, комунікацій, інвентарю, обладнання, транспортних засобів, службового житла, інших матеріальних цінностей, вартість яких відображена у балансі Серпневського НВК або централізованої бухгалтерії, яка обслуговує навчальний заклад.

2.3. На підставі державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ №205642 від 06.09.2005 у постійному користуванні Серпневського НВК перебуває земельна ділянка площею 100,00 га, розташована на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області.

2.4. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 1. Вказана земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення і надана навчальному закладу для ведення дослідних і навчальних цілей.

2.5. 01.01.2018 Серпневським НВК та ТОВ "Украгросвєт" укладено договір про сумісну діяльність.

2.6. Згідно з пунктом 1.3 договору Серпневський НВК надає земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні, загальною площею 100,00га для вирощування сільськогосподарських культур на вказаній ділянці, а ТОВ "Украгросвєт" самостійно оброблює надану закладом земельну ділянку.

2.7. Відповідно до пункту 2.1 договору Серпневський НВК зобов`язується надати вказану земельну ділянку та не втручатись в сільськогосподарське виробництво, яке здійснюється підприємством.

2.8. ТОВ "Украгросвєт" в свою чергу зобов`язується вирощувати сільськогосподарські культури, самостійно і за свої кошти закуповувати необхідні насіння, паливо, добрива і засоби захисту рослин, наймати необхідну кількість працівників і оплачувати їх діяльність, при проведенні сільськогосподарських робіт використовувати свою сільськогосподарську техніку або самостійно орендувати її (пункт 2.2 договору).

2.9. Пунктом 3.2 договору передбачено, що перерахування належної частки прибутку навчальному закладу проводиться поквартально протягом року.

2.10. Згідно з пунктом 3.3 договору за несвоєчасне перерахування належної долі прибутку з вини підприємства, воно сплачує закладу понад належну суму боргу пеню у розмірі 0,3 % від неперерахованої суми за кожен день прострочення.

2.11. Договір укладено терміном на сім років. Після закінчення строку дії договору підприємство має переважне право поновити його на новий строк, для чого повідомити навчальний заклад за 30 днів до закінчення дії договору про намір продовжувати дію договору (пункт 20).

2.12. 01.01.2018 між Серпневським НВК та ТОВ "Украгросвєт" складено акт передачі земельної ділянки, відповідно до якого Серпневський НВК передав, а ТОВ "Украгросвєт" прийняло в оренду на 7 років земельну ділянку площею 100,00 га ріллі, розташовану на території Серпневської селищної ради Тарутинського району, для ведення сільськогосподарського виробництва.

2.13. 27.12.2018 прокуратурою Одеської області на адресу позивачів направлено лист за вих. № 08-2681-18, в якому зазначено, що відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою встановлено підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Серпневського НВК і ГУ Держгеокадастру та підготовлено позовну заяву про визнання недійсними договору про сумісну діяльність від 01.01.2018, укладеного між Серпневським НВК та ТОВ "Украгросвєт", яку найближчим часом ним буде направлено до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті. При цьому прокурор також зазначив, що копію позовної заяви та долучені до неї документи будуть направлені згідно з вимогами процесуального законодавства.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.04.2019 (суддя Цісельський О. В.) в задоволенні позову відмовлено.

3.2. Суд, приймаючи рішення, виходив з того, що бездіяльність позивачів прокурором не підтверджена жодними належним та допустимими доказами, а посилання прокурора в позовній заяві на невчинення Серпневським НВК та ГУ Держгеокадастру заходів, спрямованих на захист інтересів держави не є належним обґрунтуванням прокурором підстав представництва і, як наслідок, правомірного звернення до суду з даним позовом.

3.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (колегія суддів у складі: Принцевська Н. М., Ярош А. І., Поліщук Л. В.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.

3.4. Суд зазначив, що ГУ Держгеокадастру не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відтак, не має повноважень на звернення до суду саме з даним позовом. З цих же підстав Серпневський НВК, з огляду на положення його Статуту, також не може вважатися органом, уповноваженим державою здійснювати її відповідні функції у даних правовідносинах, а відтак прокурором помилково, на думку суду апеляційної інстанції, визначено в якості позивачів Серпневський НВК та ГУ Держгеокадастру.

Таким чином, у даній справі прокурором не доведено законних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах в особі визначених ним органів.

Недоведеність прокурором законних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Перший заступник прокурора Одеської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статті 23 Закону України "Про прокуратуру". На думку скаржника, Серпневським та ГУ Держгеокадастру не вжито заходів на захист інтересів держави.

Скаржник наголошує, що при зверненні з позовом прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає у передачі в користування ТОВ "Украгросвєт" земельної ділянки шляхом укладання удаваного правочину, а також у фактичній передачі спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності в оренду суб`єктом, який не мав на це право, тобто допущені у сфері земельних відносин порушення посягають на встановлений законом порядок охорони та використання земель, як основного національного багатства. Тобто прокурор навів підстави для представництва у суді.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Відзивів від інших учасників справи не надходило.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Ці положення Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

6.4. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

6.5. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

6.6. Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

6.7. Водночас у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

6.8. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

6.9. Суд апеляційної інстанції встановив, що ГУ Держгеокадастру не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відтак, не має повноважень на звернення до суду з даним позовом. З цих же підстав Серпневський НВК, з огляду на положення його Статуту також не може вважатися органом, уповноваженим державою здійснювати її відповідні функції у даних правовідносинах, тому прокурором помилково, на думку суду апеляційної інстанції, визначено в якості позивачів Серпневський НВК та ГУ Держгеокадастру.

6.10. Суд погоджується із висновками апеляційної інстанції щодо повноважень Серпневського НВК з урахуванням положень його Статуту, а також того, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.

6.11. Щодо повноважень ГУ Держгеокадастру апеляційний господарський суд не звернув увагу на те, що згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (підпункт 1 пункту 3).

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, зі змісту наведених положень чинного законодавства вбачається, що до компетенції Держгеокадастру належать повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема сільськогосподарського призначення державної форми власності.

6.12. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та дійшов передчасного висновку, що ГУ Держгеокадастру не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

6.13. Суд першої інстанції питання щодо повноважень позивачів у спірних правовідносинах взагалі не досліджував.

6.14. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

6.15. Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

6.16. Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

6.17. У своїй постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

6.18. Судом першої інстанції встановлено, що прокурором додано до матеріалів позовної заяви копію його повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 27.12.2018 за № 08-2681-18, проте не зроблено жодного висновку про надання/ненадання у зв`язку з цим можливості позивачам відреагувати на його звернення, тобто не з`ясовано питання вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави.

6.19. Апеляційна інстанція це питання також не з`ясовувала.

6.20. Оскільки передбачені частиною 2 статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, суд касаційної інстанції позбавлений можливості виправити недоліки судових рішень попередніх судових інстанцій, тому постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6.21. Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6.22. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції відмовив у позові у зв`язку із недоведенням прокурором підстав для представництва. Втім, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 відмова у позові, поданому прокурором за наявності компетентного органу, через те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва, означатиме неможливість повторного звернення як прокурора, так і самого органу як позивача в інтересах держави.

Суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки останній вважається поданим особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.

Отже позов прокурора не може бути залишений без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статей 308 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. З огляду на викладене рішення та постанови попередніх судових інстанцій належить скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 300 301 306 308 310 314 315 316 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

2. Постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2019 у справі № 916/2945/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір