ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/3141/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача-1- не з`явилися,
позивача-2 - не з`явилися,
відповідача-1- не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
прокурора - Савицької О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 (колегія суддів: Колоколов С. І. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) і рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 (суддя Желєзна С. П.) у справі
за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області і Головного управління Держгеокадастру в Одеській області
до: 1) Селянського (фермерського) господарства Перлея Миколи Дмитровича, 2) Подільської районної державної адміністрації Одеської області
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди та додаткових угод, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2021 року керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі - Куяльницька сільська рада) та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру) до Селянського (фермерського) господарства Перлея Миколи Дмитровича (далі - СФГ Перлея М. Д.) та Подільської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Подільська РДА), в якому просив:
1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Котовської районної державної адміністрації (далі - Котовська РДА) від 20.04.2010 № 230/10 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Косівської сільської ради";
2) визнати незаконним та скасувати розпорядження Котовської РДА від 27.04.2010 № 238/10 "Про передачу земельних ділянок в довгострокову оренду";
3) визнати недійсним договір оренди землі (без номера) від 08.02.2012 про надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Куяльницької сільської ради, площею 8,4041 га з кадастровим номером 5122983400:01:002:0177, з додатковими угодами до нього від 31.10.2014 № 00043, від 07.06.2021 № 17;
4) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки від 19.12.2014 за № 18160845 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5122983400:01:002:0177 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 533913451229) за СФГ Перлея М. Д. ;
5) визнати недійсним договір оренди землі (без номера) від 08.02.2012 про надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Куяльницької сільської ради, площею 19,9072 га з кадастровим номером 5122983400:01:002:0178, з додатковою угодою до нього від 05.05.2021 № 9;
6) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки від 26.02.2021 за № 56826347 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5122983400:01:002:0178 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2300423451229) за СФГ Перлея М. Д.;
7) визнати недійсним договір оренди землі (без номера) від 08.02.2012 про надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Куяльницької сільської ради, площею 20,8126 га з кадастровим номером 5122983400:01:002:0179, з додатковими угодами до нього від 31.10.2014 № 00042, від 07.06.2021 № 20;
8) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки від 19.12.2014 за № 18168056 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5122983400:01:002:0179 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 534157251229) за СФГ Перлея М. Д.;
9) застосувати наслідки недійсності договору оренди землі від 08.02.2012, а саме зобов`язати СФГ Перлея М. Д. повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Куяльницької сільської ради, площею 8,4041 га з кадастровим номером 5122983400:01:002:0177, вартістю 217899,25 грн, державі в особі Куяльницької сільської ради;
10) застосувати наслідки недійсності договору оренди землі від 08.02.2012, а саме зобов`язати СФГ Перлея М. Д. повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Куяльницької сільської ради, площею 19,9072 га з кадастровим номером 5122983400:01:002:0178, вартістю 557281,11 грн, державі в особі Куяльницької сільської ради;
11) застосувати наслідки недійсності договору оренди землі від 08.02.2012, а саме зобов`язати СФГ Перлея М. Д. повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Куяльницької сільської ради, площею 20,8126 га з кадастровим номером 5122983400:01:002:0179, вартістю 512155,36 грн, державі в особі Куяльницької сільської ради.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача в довгострокове користування СФГ Перлея М. Д. у 2010 році земельних ділянок державної власності була проведена з порушенням вимог статті 134 Земельного кодексу України, тобто без проведення земельних торгів. При цьому прокурор наголошував, що на момент передачі земельних ділянок вже було створено та функціонувало СФГ Перлея М. Д., а отже, земельні ділянки могли бути передані юридичній особі у користування лише за результатами проведення земельних торгів. Посилаючись на викладені обставини, прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги та застосувати наслідки недійсності договорів оренди шляхом повернення земельних ділянок на користь Куяльницької сільської ради, право власності до якої перейшло у зв`язку із внесенням змін до чинного законодавства.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2022, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 916/3141/21, у задоволенні позову прокурора відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру, виходив із того, що земельні ділянки станом на момент звернення прокурора до господарського суду з цим позовом належать на праві комунальної власності територіальній громаді Куяльницької сільської ради, ГУ Держгеокадастру не є уповноваженим органом на розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, тому є неналежним позивачем за заявленими прокурором позовними вимогами. Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради суди зазначили, що державна реєстрація СФГ Перлея М. Д. була проведена 22.02.1994, а земельні ділянки були передані СФГ Перлея М. Д. у користування на підставі договорів оренди землі від 08.02.2012, тому дійшли висновків, що підстав для передачі відповідачу у користування земельних ділянок без проведення земельних торгів не було. Проте суди встановили, що як на момент прийняття Котовською РДА розпоряджень, так і на момент укладення договорів оренди землі закон, яким мав визначатися порядок проведення земельних торгів, прийнятий не був. Враховуючи відсутність визначеного законом порядку проведення земельних торгів, суди дійшли висновку про помилковість доводів прокурора щодо порушення відповідачами положень чинного законодавства як на момент прийняття спірних розпоряджень, так і на момент укладення договорів оренди землі від 08.02.2012.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву прокурора задовольнити.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, прокурор зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме: частину 2 статті 19 Конституції України, пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, пункт "е" частини 1 статті 151, частину 2 статті 124, частину 1 статті 134 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статтю 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", та порушили норми процесуального права, зокрема, статті 2 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що судові рішення ухвалені без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу СФГ Перлея М. Д. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. СФГ Перлея М. Д. зазначає, що доводи касаційної скарги є безпідставними та надуманими, оскільки вважає, що посилання скаржника на неврахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц є некоректними.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що державна реєстрація СФГ Перлея М. Д. була проведена 22.02.1994.
4.2. 20.04.2010 Котовською РДА було прийнято розпорядження № 230/10 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Косівської сільської ради", відповідно до якого Котовською РДА було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 49,12 га в оренду СФГ Перлея М. Д. для ведення фермерського господарства строком на 49 років.
4.3. 27.04.2010 Котовською РДА було прийнято розпорядження № 238/10 "Про передачу земельних ділянок в довгострокову оренду", відповідно до якого Котовською РДА було передано в оренду СФГ Перлея М. Д. земельну ділянку загальною площею 49,12 га строком на 40 років для ведення фермерського господарства; визнано такими, що втратили чинність пункти 2, 3 розпорядження від 20.04.2010 № 230/10.
4.4. 09.08.2010 представниками відділу Держкомзему у Котовському районі, СФГ Перлея М. Д., суміжними землекористувачами та ВКФ "Стелхен" на виконання розпоряджень Котовської РДА від 20.04.2010 № 230/10 та від 27.04.2010 238/10 було складено акти про встановлення в натурі меж земельної ділянки, відведеної СФГ Перлея М.Д. в довгострокову оренду строком на 40 років для ведення фермерського господарства.
4.5. 22.06.2011 Котовською РДА було прийнято розпорядження № 637/11, згідно з яким внесені зміни до раніше прийнятого розпорядження від 27.04.2010 № 238/10 шляхом викладення пункту 1 розпорядження у новій редакції, відповідно до якого СФГ Перлея М. Д. було передано в оренду строком на 40 років земельну ділянку загальною площею 49,12 га із земель державної власності на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області.
4.6. 08.02.2012 між Котовською РДА (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав у користування орендаря земельну ділянку загальною площею 8,4041 га, у тому числі ріллю - 8,4041 га. Договір укладено на 40 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар має не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити строк дії договору.
Зазначений договір оренди від 08.02.2012 був зареєстрований у відділі Держкомзему у Котовському районі Одеської області 27.06.2012 за № 512290004002664.
4.7. 08.02.2012 між Котовською РДА (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав у користування орендаря земельну ділянку загальною площею 19,9072 га, у тому числі ріллю - 19,9072 га. Договір укладено на 40 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар має не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити строк дії договору.
Цей договір оренди від 08.02.2012 був зареєстрований у відділі Держкомзему у Котовському районі Одеської області 21.06.2012 за № 512290004002662.
4.8. 08.02.2012 між Котовською РДА (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав у користування орендаря земельну ділянку загальною площею 20,8123 га, у тому числі ріллю - 20,8126 га. Договір укладено на 40 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар має не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити строк дії договору.
Зазначений договір оренди від 08.02.2012 був зареєстрований у відділі Держкомзему у Котовському районі Одеської області 21.06.2012 за № 512290004002663.
4.9. 27.06.2012 між Котовською РДА та СФГ Перлея М. Д. було підписано акти приймання-передачі земельних ділянок, переданих у користування відповідачу-1 на підставі договорів оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованих за № 512290004002662, № 512290004002664, № 512290004002663.
4.10. 31.10.2014 між ГУ Держгеокадастру (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено додаткову угоду № 00043 до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002664, відповідно до умов якої сторонами було, зокрема, визначено, що об`єктом оренди є земельна ділянка із кадастровим номером 5122983400:01:002:0177.
4.11. 31.10.2014 між ГУ Держгеокадастру (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено додаткову угоду № 00042 до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002663, відповідно до умов якої сторонами було, зокрема, визначено, що об`єктом оренди є земельна ділянка із кадастровим номером 5122983400:01:002:0179.
4.12. 16.01.2021 ГУ Держгеокадастру було прийнято наказ № 28-ОТГ "Про передачу земельних ділянок у комунальну власність", на підставі якого Куяльницькій сільській раді було передано у комунальну власність дві земельні ділянки загальною площею 21,2002 га.
4.13. 22.04.2021 Куяльницька сільська рада прийняла рішення № 1052-VIII "Про внесення змін до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002662" у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку до територіальної громади.
4.14. 05.05.2021 між Куяльницькою сільською радою (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено додаткову угоду № 9 до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002662, відповідно до умов якої орендодавець був замінений на Куяльницьку сільську раду у зв`язку з передачею права на земельну ділянку з державної до комунальної власності.
4.15. 03.06.2021 Куяльницька сільська рада прийняла рішення № 1566-VIII "Про внесення змін до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002664" у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку до територіальної громади.
4.16. 03.06.2021 Куяльницька сільська рада прийняла рішення № 1567-VIII "Про внесення змін до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002663" у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку до територіальної громади.
4.17. 07.06.2021 між Куяльницькою сільською радою (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено додаткову угоду № 17 до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002664, відповідно до умов якої орендодавець був замінений на Куяльницьку сільську раду у зв`язку із передачею права на земельну ділянку з державної до комунальної власності.
4.18. 07.06.2021 між Куяльницькою сільською радою (орендодавець) та СФГ Перлея М. Д. (орендар) було укладено додаткову угоду № 20 до договору оренди землі від 08.02.2012, зареєстрованого за № 512290004002663, відповідно до умов якої орендодавець був замінений на Куяльницьку сільську раду у зв`язку із передачею права на земельну ділянку із державної до комунальної власності.
4.19. Суди зазначили, що інформація про перехід права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5122983400:01:002:0177, 5122983400:01:002:0178, 5122983400:01:002:0179 до територіальної громади Куяльницької сільської ради була внесена до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягами від 11.05.2021 № НВ-5116532082021, від 25.03.2021 № НВ-5116317122021, від 11.05.2021 № НВ-5116531982021. Крім того, факт перебування земельних ділянок у комунальній власності територіальної громади Куяльницької сільської ради, а також внесення записів про проведення державної реєстрації права оренди за СФГ Перлея М. Д. підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2021 № 266092589, від 16.07.2021 № 266092893, від 16.07.2021 № 266092406.
4.20. Спір виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання незаконними та скасування розпоряджень органу державної влади, визнання недійсними договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 і рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/3141/21, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 15.11.2022.
У зв`язку з тривалою повітряною тривогою розгляд справи № 916/3141/21 15.11.2022 не відбувся.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2022 призначено розгляд справи № 916/3141/21 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 і рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/3141/21 у судовому засіданні 29.11.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 відкладено розгляд касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 і рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/3141/21 на 13.12.2022, участь у судовому засіданні представників учасників справи визнана необов`язковою.
Куяльницька сільська рада, ГУ Держгеокадастру, СФГ Перлея М. Д., Подільська РДА в судові засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 Господарського процесуального кодексу України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
До основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ураховуючи положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 2 202 306 Господарського процесуального кодексу України, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, отримання відзиву СФГ Перлея М. Д. на касаційну скаргу, відсутність клопотань про відкладення розгляду касаційної скарги та відсутність будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
5.3. Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах ГУ Держгеокадастру та Куяльницької сільської ради, про визнання незаконними та скасування розпоряджень органу державної влади, визнання недійсними договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок.
5.4. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
5.5. За змістом частини 1 статті 155 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень) передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
5.6. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
5.7. Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (тут і далі у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень) виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
5.8. До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (стаття 13 Закону "Про місцеві державні адміністрації").
5.9. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (частина 1 статті 41 Закону "Про місцеві державні адміністрації" ).
5.10. Як установили суди, Котовською РДА були прийняті розпорядження від 20.04.2010 № 230/10 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Косівської сільської ради" та від 27.04.2010 № 238/10 "Про передачу земельних ділянок в довгострокову оренду", на підставі яких були укладені договори між Котовською РДА та СФГ Перлея М. Д. про надання в довгострокову оренду земельних ділянок.
5.11. Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень та укладення договорів оренди) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
5.12. Відповідно до положень частин 1- 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
5.13. Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Отже, укладення договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статті 124 Земельного кодексу України та є підставою для визнання договорів оренди недійсними (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 922/4817/13).
5.14. Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Відповідно до частини 3 статті 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а відповідно до змін, внесених згідно із Законом №2949-17 від 14.01.2011, також при передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
5.15. Отже, чинним законодавством (як на момент прийняття оспорюваних розпоряджень, так і на момент укладення договорів оренди) було імперативно врегульовано, що надання в оренду юридичній особі земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, можливе виключно на земельних торгах, крім випадків, визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки (близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/4444/16). При цьому у вичерпному переліку, встановленому частинами 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України, не зазначено випадків надання юридичним особам в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів
5.16. Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України врегульовані Законом України "Про фермерське господарство".
5.17. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
5.18. За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.
Таким чином, після набуття права на землю фермерське господарство підлягає державній реєстрації та набуває статусу юридичної особи.
5.19. Суди встановили, що державна реєстрація СФГ Перлея М. Д. була проведена 22.02.1994, а земельні ділянки були передані СФГ Перлея М. Д. у користування на підставі договорів оренди землі від 08.02.2012.
5.20. Проте станом на момент прийняття розпоряджень Котовської РДА та укладення договорів оренди землі чинним законодавством було імперативно визначено, що надання юридичній особі земельної ділянки в користування можливе виключно на земельних торгах, за результатом яких укладався договір оренди земельної ділянки (крім випадків, передбачених частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України).
5.21. Суди зазначили, що підстави для передачі СФГ Перлея М. Д. у користування земельних ділянок без проведення земельних торгів були відсутні. Проте, відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили, зокрема, з того, що як на момент прийняття Котовською РДА розпоряджень, так і на момент укладення договорів оренди земельних ділянок закон, яким мав визначатися порядок проведення земельних торгів, прийнятий не був. Враховуючи відсутність визначеного законом порядку проведення земельних торгів, суди дійшли висновку про помилковість доводів прокурора щодо порушення відповідачами положень чинного законодавства як на момент прийняття спірних розпоряджень, так і на момент укладення договорів оренди землі від 08.02.2012.
5.22. Відповідно до частини 1 статті 135 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) земельні торги проводяться у формі аукціону.
5.23. Згідно з частиною 5 статті 137 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом.
5.24. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 394 "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних торгів" було затверджено відповідний порядок проведення у 2008 році земельних торгів, але Указом Президента України від 21.07.2008 № 639/2008 дію зазначеної постанови зупинено.
5.25. Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 за № 25-рн/2008 у справі № 1-46/2008 постанову Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 394 визнано неконституційною, оскільки питання щодо порядку відчуження, набуття і здійснення права власності, права тимчасового користування (оренди), функції, компетенції органів державної влади і місцевого самоврядування мають врегульовуватися тільки Законом.
5.26. 19.08.2012 набрав чинності Закон України від 05.07.2012 № 5077-V "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону", яким статті 135- 139 Земельного кодексу України викладені в новій редакції, і в них було детально врегульовано порядок проведення земельних торгів.
5.27. Як установили суди, на час прийняття розпоряджень Котовською РДА законом не було врегульовано порядок проведення земельних торгів. Проте колегія суддів зазначає, що з огляду на положення частини 2 статті 19 Конституції України, статей 124 134 135 137 Земельного кодексу України відсутність визначеного законом порядку проведення земельних торгів не надає права органу державної влади або місцевого самоврядування надавати в оренду земельні ділянки без проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди землі. Недотримання цієї процедури є порушенням органом державної влади господарської компетенції під час укладення договору оренди землі (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 13/17/5022-675/2012).
5.28. Таким чином, суди неправильно застосували норми матеріального права, про які стверджує скаржник, зокрема: частину 2 статті 19 Конституції України, пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, пункт "е" частини 1 статті 15-1, частину 2 статті 124, частину 1 статті 134 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.29. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц.
5.30. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.31. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
5.32. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
5.33. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області та Фермерського господарства "Тищук" про визнання незаконним та скасування рішення Нагірнянської сільської ради від 04.08.2016 № 11-З/VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі земельної ділянки в оренду" і визнання недійсним договору оренди землі Верховний Суд дійшов такого висновку: "Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, погоджуючись із висновками судів щодо відмови у задоволенні позовних вимог, змінила мотивувальні частини судових рішень, та при цьому зазначила, що у справі позов подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин; позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нагірнянська сільська рада передала в оренду земельні ділянки Фермерському господарству "Тищук" без проведення земельних торгів та зі зміною виду використання цих земельних ділянок, без дотримання відповідних норм земельного законодавства. Верховний Суд зауважив, що прокурор у 2018 році звертався до відділу у Жашківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, однак вказаний орган не вчинив жодних дій щодо звернення до суду, тому прокурор правильно подав позов до суду, проте позивачем мав зазначити відповідний орган Держгеокадастру.
5.34. У справі № 916/3141/21, що розглядається, суди встановили, що земельні ділянки, передані в оренду СФГ Перлея М. Д., станом на момент звернення прокурора до господарського суду з цим позовом належать Куяльницькій сільській раді на праві комунальної власності, а на момент прийняття розпоряджень та передачі земельних ділянок в оренду СФГ Перлея М. Д. земельні ділянки належали на праві власності державі. Враховуючи передачу земельних ділянок у власність територіальної громади Куяльницької сільської ради, суди з посиланням на те, що ГУ Держгеокадастру не є уповноваженим органом, що здійснює розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, зазначили про недоведеність прокурором факту порушення будь-яких прав ГУ Держгеокадастру на момент подання позовної заяви. У зв`язку з наведеним суди зазначили, що ГУ Держгеокадастру є неналежним позивачем за заявленими прокурором позовними вимогами, а тому відмовили у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру.
5.35. Колегія суддів зазначає, що і у справі 916/3141/21, що розглядається, і у справі № 925/929/19 спірні правовідносини стосуються надання в оренду земельних ділянок державної чи комунальної форми власності фермерському господарству без проведення земельних торгів, тому правовідносини у цих справах є подібними. Крім того, спірним у справі 916/3141/21, що розглядається, і у справі № 925/929/19 є звернення прокурора до суду в інтересах органів Держгеокадастру. Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/929/19 дійшла висновку, що органи Держгеокадастру, якщо це необхідно для здійснення їх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, можуть звертатися до суду. В позовній заяві у цій справі № 916/3141/21 прокурор зазначав про те, що органи Держгеокадастру можуть виконувати функції, зокрема, органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, тому в спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру має право самостійно звернутися до суду з позовом. Таким чином, доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій у цій справі № 916/3141/21 не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, та дійшли висновку, що ГУ Держгеокадастру є неналежним позивачем за заявленими прокурором позовними вимогами, підтвердилися.
5.36. У постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц за позовом керівника Знамянської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, фізичної особи про визнання недійсними наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки Верховний Суд зазначив: "Частиною другою статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є надання земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам для створення фермерського господарства. Згідно з положеннями Закону України «Про фермерське господарство» громадянин як фізична особа звертається з відповідним клопотанням про одержання земельної ділянки у власність або користування та після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Системний аналіз Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство» в аспекті даного спору свідчить про наступне: (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини першої статті 134 Земельного кодексу України".
Залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, оскільки фізична особа всупереч вимогам статті 134 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" скористалася правом на отримання земельних ділянок у пільговому порядку, поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів, а тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.05.2014, яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, та наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.03.2015, яким затверджено такий проект, прийняті Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області з порушенням порядку, передбаченого статтею 134 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
5.37. Колегія суддів зазначає, що у справі № 389/29/17-ц, на яку посилається скаржник, та у справі № 916/3141/21, що розглядається, підставами позову є розпорядження земельними ділянками комунальної чи державної власності з порушенням органом державної влади чи органом місцевого самоврядування компетенції, тому правовідносини є подібними. Висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, щодо застосування частини 1 статті 134 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, зокрема щодо процедури набуття земельних ділянок фермерськими господарствами після їх створення у користування або у власність виключно на підставі земельних торгів, не були враховані судами під час ухвалення судових рішень, а тому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає обґрунтованими.
5.38. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц за позовом фізичної особи до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, фізичної особи про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки Верховний Суд зазначив: "Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України)".
Колегія суддів зазначає, що у справі № 688/2908/16-ц спірні правовідносини, на відміну від справи № 916/3141/21, що розглядається, виникли щодо визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок за умов, коли дозвіл на розроблення проєкту землеустрою на земельну ділянку наданий кільком особам щодо однієї земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду у справі № 688/2908/16-ц дійшла висновку, що частину 2 статті 134 Земельного кодексу України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, слід розуміти таким чином, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого. Якщо ж бажаючих два чи більше, то Суд зазначив, що підлягають застосуванню загальні правила статті 135 Земельного кодексу України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір. Таким чином, правовідносини у справі № 688/2908/16-ц та у справі № 916/3141/21, що розглядається, не є подібними у розумінні критеріїв подібності, оскільки відмінними є предмет, підстави позову, зміст позовних вимог, різні фактичні обставини справи.
5.39. З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, пункту "е" частини 1 статті 15-1, частини 2 статті 124, частини 1 статті 134 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підтвердилися. Колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові з підстав необґрунтованості позовних вимог прокурора про визнання незаконними та скасування розпоряджень Котовської РДА, визнання недійсними договорів оренди та додаткових угод, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок, а також недоведення прокурором порушення відповідачами прав та законних інтересів ГУ Держгеокадастру є передчасними, оскільки суди неправильно застосували положення частини 2 статті 124, частини 1 статті 134, частини 5 статті 137 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та не врахували висновки про застосування наведених норм у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 та у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц.
5.40. Водночас колегія суддів зазначає, що СФГ Перлея М. Д. подало до місцевого господарського суду заяву від 10.11.2021 № 138/1 про застосування строків позовної давності до позовних вимог, в якій просило відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах Куяльницької сільської ради та ГУ Держгеокадастру у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Подільська РДА звернулася до місцевого господарського суду із заявою від 10.11.2021 № 03-17/42 про застосування строків позовної давності до позовних вимог прокурора в інтересах Куяльницької сільської ради та ГУ Держгеокадастру у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Куяльницька сільська рада також подала до місцевого господарського суду заяву від 18.11.2021 № 859/11-03 про застосування строків позовної давності до позовних вимог прокурора в інтересах Куяльницької сільської ради та ГУ Держгеокадастру, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Крім того, прокурор звернувся до суду із заявою від 20.12.2021 про визнання причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду поважними, та просив задовольнити позов повністю.
5.41. Відповідно до положень статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
5.42. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відмовляє в позові прокурора в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради з підстав його необґрунтованості, тому підстави для дослідження питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з цими позовними вимогами відсутні. Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради, також не надав правової оцінки заявам СФГ Перлея М. Д., Подільської РДА та Куяльницької сільської ради про застосування до позовних вимог строку позовної давності та заяві прокурора про визнання причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду поважними.
5.43. Зазначені питання мають важливе значення для правильного вирішення спору, тому колегія суддів, враховуючи передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення належить скасувати, а справу - передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
6.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
6.4. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу - задовольнити частково.
6.5. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
7. Судові витрати
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 і рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/3141/21 скасувати, справу № 916/3141/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак