ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3889/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 (головуюча - Поліщук Л. В., судді: Богатир К. В., Таран С. В.) і рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 (суддя Бездоля Ю. С.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про стягнення 612 998, 31 грн
та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», (2) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (3) Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради
про визнання договору таким, що втратив чинність
(за участю представників: позивача - Лисенко В.О., відповідача - Рябошапка Р.А., Єршов О.Є.)
Історія справи
Обставини справи, встановлені судами
1. За результатами конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», позивач) визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
2. Листом від 21.09.2021 №119/4.1-10602-2021 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» повідомило Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б» (далі - ОСББ, відповідач) про те, що з 07.09.2021 є постачальником «останньої надії» у зв`язку з відсутністю ОСББ у реєстрі споживачів іншого постачальника.
3. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (Оператор ГТС) об`єм природного газу, спожитого відповідачем з 01.12.2021 по 31.12.2021 в обсязі 7 572 куб.м, автоматично включило до алокації постачальника «останньої надії».
4. Відповідно до умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2501 (далі - типовий договір):
- укладення договору відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів ПОН (пункт 1.3.);
- постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1.);
- період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3.);
- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила постачання природного газу). Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (пункт 4.1.);
- споживач має право, зокрема вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором (підпункти 1 - 3, 6, 8 - 9 пункту 5.1.);
- договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником (пункт 11.1);
- протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання (пункт 11.3.).
5. Відповідно до акта приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 №32009 позивач поставив відповідачу в період з 01.12.2021 до 31.12.2021 природний газ в обсязі 7 572 м куб на суму 408 780,41 грн (ціна, визначена за формулою, передбаченою пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (у редакції постанови від 25.10.2021 №1102).
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
6. ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до ОСББ про стягнення 408 780,41 грн основного боргу, 60 365,11 грн пені, 18 344,71 грн 3% річних та 125 508,08 грн інфляційних втрат.
7. Позов мотивований невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальника «останньої надії» в частині оплати за спожитий у грудні 2021 року природний газ.
8. ОСББ звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про визнання договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» таким, що втратив чинність.
9. В обґрунтування зустрічного позову зазначило, що дія договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати 60 днів, які у спірних правовідносинах відраховуються з 07.09.2021, а отже, такий договір припинив свою дію 30.10.2021 (в останній день календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу) та не може бути повторно укладений між сторонами в силу прямої законодавчої заборони.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
10. Господарський суд Одеської області рішенням від 28.02.2024, яке залишив без змін Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29.10.2024, первісний позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 56184,24 грн вартості спожитого природного газу в грудні 2021 року. В іншій частині позову відмовив. В задоволенні зустрічного позову відмовив.
11. Щодо первісного позову суди обох інстанцій дійшли наступних висновків:
- відповідач має статус виробника теплової енергії і для цієї категорії споживачів держава забезпечила пільгову ціну природного газу в сумі 7,42 грн, у тому числі в спірному періоді споживання;
- ОСББ вчинило дії з укладення договору на постачання газу з іншим постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг»), який мав забезпечити постачання газу вказаною за пільговою ціною, проте не вчинив дії щодо включення ОСББ до власного реєстру споживачів. Внаслідок бездіяльності ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг» відповідач, вважаючи, що споживає природний газ за пільговою ціною, продовжував знаходитись в реєстрі постачальника «останньої надії» понад граничний шестидесятиденний строк постачання газу постачальником «останньої надії»;
- у зв`язку з чим витрати ОСББ за спожитий у грудні 2021 року природний газ в обсязі 7 572 куб м мають рахуватися за пільговою ціною для виробників теплової енергії (7,42 грн) та становлять 56 184,24 грн;
- відсутні підстави для стягнення сум штрафних санкцій з огляду на відсутність доказів направлення позивачем на адресу відповідача рахунку на оплату спожитого природного газу, внаслідок чого останній не був обізнаний про наявність у нього обов`язку з оплати саме позивачу поставленого ним природного газу в спірний період.
12. Щодо зустрічного позову, то відповідач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Касаційна скарга
13. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
14. Помилковими є висновки судів про те, що відповідач у спірний період повинен був споживати природний газ від іншого постачальника - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та мав право споживати газ по пільговій ціна 7,42 грн за м. куб., тоді як ціна природного газу від постачальника «останньої надії» визначається згідно діючих нормативних актів та у спірному періоді (грудень 2021 року) вже не діяли жодні пільгові ціни на газ, в тому числі і для виробників теплової енергії. У цьому аспекті суди неправильно застосували статті 613 629 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 1, 12, 13, 15 Закону України «Про ринок природного газу», пункт 4 розділу I Правил постачання природного газу, пункт 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809.
15. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань у зв`язку із неотриманням відповідачем рахунку на оплату, суди попередніх інстанцій не врахували усталені висновки Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 №915/641/19 про те, що рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
16. Доводи скаржника про споживання відповідачем природного газу в спірний період на підставі типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» не відповідають вимогам закону, оскільки 30.10.2021 договірні відносини між сторонами спору припинились, а на спірний період відповідач вже мав договір на постачання газу, укладений з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг».
Позиція Верховного Суду
17. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Судові рішення позивач оскаржує в частині розгляду первісного позову, отже в іншій частині судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.
19. Верховний Суд зазначає, що ключовим питанням даного спору є те, за якою ціною ОСББ має оплачувати природний газ, спожитий ним у грудні 2021 з ресурсу постачальника «останньої надії», яким є позивач.
20. Суди попередніх інстанцій та відповідач вважають, що ОСББ має право на оплату природного газу позивачу за пільговою ціною, оскільки відповідач у грудні 2021 року вчинив дії для укладення договору з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», яке і мало постачати природний газ за забезпеченою державою пільговою ціною. Проте ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» не включило відповідача до власного реєстру споживачів, унаслідок чого ОСББ знаходилось в реєстрі постачальника «останньої надії» понад граничний строк, що визначений типовим договором та Правилами постачання природного газу.
21. Позиція позивача полягає в тому, що у спірному періоді держава не встановила пільгову ціну природного газу, спожитого з ресурсу постачальника «останньої надії», у тому числі і для виробника теплової енергії, а тому позивач зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, яка визначається за формулою, передбаченою пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809.
22. Верховний Суд вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, в цілому погоджується з доводами позивача та зазначає про таке.
23. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону «Про ринок природного газу»:
- споживач має право на: вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону;
- споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
24. Правовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу регулюють, зокрема Правила постачання природного газу, згідно з пунктами 1-3, 8, 9 розділу VI яких:
- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205 633 634 641 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС);
- максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії»;
- постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи, зокрема у випадку відсутності побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС;
- постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії»;
- якщо споживач уклав договір з іншим постачальником, то такий постачальник зобов`язаний вчинити дії, необхідні для початку постачання такому споживачу згідно з Кодексом ГТС. У такому випадку договір постачання з постачальником «останньої надії» достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником.
25. При цьому за приписами глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі Оператора ГТС за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта, зокрема у випадку відсутності за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.
26. Таким чином, у разі, якщо споживач (виробник теплової енергії) залишився без постачальника, то постачання природного газу такому споживачу автоматично здійснюється постачальником «останньої надії».
27. Якщо ж споживач уклав договір з іншим постачальником, то такий постачальник зобов`язаний вчинити дії, необхідні для початку постачання такому споживачу згідно з Кодексом ГТС (зокрема щодо включення споживача оператором ГТС до Реєстру такого постачальника). У такому випадку договір постачання з постачальником «останньої надії» достроково припиняється.
28. За обставинами справи у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником Оператор ГТС об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.12.2021 по 31.12.2021, автоматично включив до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.
29. Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
30. Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи Оператора ГТС.
31. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
32. З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 та відповідно до умов типового договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача.
33. Верховний Суд вважає безпідставними посилання судів попередніх інстанцій в якості підстави для визначення для відповідача пільгової ціни природного газу на ту обставину, що з 01.12.2021 постачання газу відповідачу мало здійснювати ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг» саме за цією ціною, проте відповідач не був виключений з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» внаслідок бездіяльності ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг» з огляду на таке.
34. Згідно з пунктами 1, 10 розділу II Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є (1) наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов, а також (2) включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.
Постачальник відшкодовує збитки споживачеві за несвоєчасне включення споживача до Реєстру споживачів постачальника за умови дотримання споживачем договору постачання природного газу відповідно до розділу VІI цих Правил.
35. Проте судами у цій справі не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСББ у спірний період споживання мало чинний договір на постачання природного газу з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг». Відсутність договірних відносин з ОСББ у 2021 році підтвердив і сам ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг» у долучених до матеріалів справи письмових поясненнях, які суди попередніх інстанцій не дослідили та не врахували при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
36. Оскільки за обставинами справи у спірний період ОСББ не було включено до Реєстру споживачів жодного постачальника, у тому числі і ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг», то відбулось автоматичне включення Оператором ГТС до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих відповідачем, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.
37. Посилання судів попередніх інстанцій на те, що не включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг» у спірний період було наслідком бездіяльності останнього, не спростовують наявність підстав для оплати ОСББ фактично спожитого ним у спірному періоді природного газу, який був включений до портфеля постачальника «останньої надії» за тарифом, встановленим для цього постачальника (за формулою, передбаченою пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809).
38. Водночас за умови доведення обставин, передбачених пунктом 10 розділу II Правил постачання природного газу ОСББ не позбавлено права на відшкодування збитків, які були завдані йому неналежним виконанням постачальником природного газу зобов`язань щодо своєчасної реєстрації споживача на платформі Оператора ГТС за відповідним постачальником.
39. Також є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача сум 3% річних, інфляційних втрат та пені, з посиланням на не направлення відповідачу рахунку на оплату спожитого природного газу, оскільки обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару - природного газу виникає в силу закону (статті 655 692 712 ЦК України, частина 1 статті 265 ГК України) та відповідно до умов типового договору і не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату вартості здійсненої поставки.
40. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за договором, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.
41. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі №915/641/19, на які посилається позивач у касаційній скарзі.
42. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73 74 76 77 86 236- 238 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
43. Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи (в частині обчислення розміру заявлених первісних позовних вимог), та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), що є підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
44. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
45. Пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
46. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення слід скасувати в частині розгляду первісних позовних вимог, а справу в цій частині передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
47. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити доводи сторін, наявні у справі докази, належним чином перевірити здійснений позивачем розрахунок позовних вимог та встановити момент настання у відповідача обов`язку з оплати спожитого природного газу з урахуванням наведеного в цій постанові і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства прийняти відповідне рішення.
Судові витрати
48. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). У зв`язку з чим розподіл судових витрат має здійснити суд першої інстанції за результатом розгляду спору по суті у відповідній частині.
Керуючись статтями 300 301 306 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 у справі №916/3889/23 в частині розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Скісна-78Б» про стягнення 612 998,31 грн скасувати.
3. У цій частині справу №916/3889/23 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.