ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4893/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати
на ухвалу Господарського суду Одеської області
(суддя - Желєзна С.П.)
від 10.11.2023
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Таран С.В., судді: Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
від 07.02.2024
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн"
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі №916/4893/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн"
до Одеської регіональної торгово-промислової палати
про визнання недійсним рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" (далі - ТОВ "Глассрайз") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" (далі - ТОВ "Гофер корпорейшн") звернулися до суду з позовом до Одеської регіональної торгово-промислової палати (далі також - ОРТПП), в якому просили визнати недійсним рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023 з порядком денним:
1) про затвердження порядку денного;
2) про обрання голови та секретаря загальних зборів;
3) про обрання лічильної комісії;
4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки;
5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки;
6) про обрання терміном на п`ять років ради палати;
7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю оскаржуваного рішення, зумовленою тим, що проведення загальних зборів членів Одеської регіональної торгово-промислової палати шляхом письмового опитування не передбачено ні статутом відповідача, ні статутом Торгово-промислової палати України, ні чинним законодавством України, яким регламентована діяльність торгово-промислових палат.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 21.11.2023 відкрито провадження у справі №916/4893/23.
1.2. Одночасно з поданням позовної заяви ТОВ "Глассрайз" та ТОВ "Гофер корпорейшн" подано клопотання про забезпечення позову, в якому останні просили заборонити загальним зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, що проводяться шляхом опитування, приймати рішення з питань: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.
В обґрунтування даного клопотання позивачі вказали, що необхідність вжиття обраних ними заходів забезпечення позову пов`язана з існування об`єктивної потреби у запобіганні проведення зборів вищого керівного органу Одеської регіональної торгово-промислової палати, членами якої виступають ТОВ "Глассрайз" та ТОВ "Гофер корпорейшн", у непередбачений статутом відповідача та чинним законодавством спосіб, натомість невжиття зазначених заходів призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
2. Короткий зміст ухвали про забезпечення позову та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 у справі №916/4893/23 вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони загальним зборами членів Одеської регіональної торгово-промислової палати приймати рішення з наступних питань порядку денного: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради Одеської регіональної торгово-промислової палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати, шляхом письмового опитування.
Вказана ухвала суду мотивована існуванням взаємозв`язку між обраним позивачами заходом забезпечення позову та предметом заявлених позовних вимог, а також наявністю обґрунтованого припущення, що невжиття вказаного заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав та інтересів ТОВ "Глассрайз" та ТОВ "Гофер корпорейшн", за захистом яких останні звернулися до суду з позовом у даній справі. Крім того, суд першої інстанції врахував, що заборона загальним зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати примати рішення шляхом опитування не може розцінюватись як втручання у діяльність відповідача, оскільки відповідні заходи стосуються лише форми проведення загальних зборів та не впливають на можливість проведення загальних зборів взагалі.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №916/4893/23 апеляційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 про забезпечення позову - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Одеська регіональна торгово-промислова палата просила скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №916/4893/23, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
3.2. Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на статтю 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з:
- порушенням приписів частини першої, другої статті 2 ГПК України (застосування інституту забезпечення позову всупереч його призначенню);
- порушення частини четвертої статі 137 ГПК України (недотримання вимоги щодо співмірності заходів забезпечення позову);
- порушення частини п`ятої статті 137 ГПК України (застосування заходу забезпечення позову шляхом приймати будь-які рішення з усіх питань порядку денного);
- порушення частини одинадцятої статті 137 ГПК України (вирішення спору по суті);
- неправильне застосування (незастосування) статті 6 ГПК України (втручання суду у внутрішню статутну діяльність ОРГПП).
3.3. ТОВ "Глассрайз" через «Електронний суд» 03.04.2024 подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Від ТОВ "Гофер корпорейшн" відзив на касаційну скаргу до Суду не надходив.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
4.1. ТОВ "Глассрайз" та ТОВ "Гофер корпорейшн" є членами Одеської регіональної торгово-промислової палати, на підтвердження чого позивачами подано копії платіжних доручень про сплату членських внесків за 2021-2023 роки, що не заперечується відповідачем.
4.2. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати (в редакції 2014 року) керівними органами палати є загальні збори членів палати, рада палати, президія палати та президент палати. Загальні збори членів є вищим керівним органом палати та скликаються радою палати.
4.3. В адресованому членам Одеської регіональної торгово-промислової палати листі №2004-34/503 від 23.10.2023 відповідач повідомив про те, що 19.10.2023 відбулося засідання ради палати, на якому прийнято рішення щодо скликання чергових загальних зборів членів палати, при цьому у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, відсутністю можливості створити належні і безпечні умови для фізичної присутності великої кількості учасників зборів під час їх проведення на підставі пункту 5.5 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати вказані чергові загальні збори членів палати будуть проведені 23.11.2023 шляхом письмового опитування. Крім того, у зазначеному листі вказано порядок денний відповідних зборів, а саме: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.
4.4. Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023 з порядком денним: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.
4.5. Ухвалюючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з такого:
- за результатами надання оцінки доводам позивачів, господарський суд дійшов висновку, що проведення Палатою загальних зборів шляхом письмового опитування матиме наслідком неможливість захисту прав ТОВ «Глассрайз» та ТОВ «Гофер корпорейшн» у межах лише одного судового провадження, без звернення позивачів до суду із новим позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів;
- суд доходить висновку про існування взаємозв`язку між обраним позивачами заходом забезпечення позову та предметом заявлених позовних вимог, а також про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття обраного позивачами заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивачів, за захистом яких ТОВ «Глассрайз» та ТОВ «Гофер корпорейшн» звернулись до суду із даною позовною заявою;
- при цьому заборона загальним зборам членів Палати примати рішення шляхом опитування не може розцінюватись як втручання у діяльність Палати, оскільки заходи стосуються лише форми проведення загальних зборів та не впливають на можливість проведення загальних зборів взагалі.
4.6. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зокрема відзначив і таке:
- застосовані у даній справі заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та мають наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог;
- посилання скаржника на те, що вжиті заходи забезпечення позову свідчать про невиправдане втручання суду у сферу внутрішньої компетенції статутних органів відповідача, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки, будучи безпосередньо пов`язаними з предметом спору, вказані заходи стосуються виключно форми загальних зборів та не впливають при цьому на можливість проведення загальних зборів взагалі, тобто не шляхом письмового опитування;
- твердження апелянта про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції фактично застосовані наслідки недійсності рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування, що, на переконання відповідача, свідчить про тотожність вжитих судом першої інстанції заходів задоволенню позовних вимог, відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на їх безпідставність, адже застосовані судом заходи лише тимчасово зупиняють можливість реалізації оскаржуваного рішення ради палати до вирішення між сторонами відповідного спору, проте жодним чином не свідчать про задоволення позовних вимог чи наявність висновку суду щодо недійсності оскаржуваного рішення;
- доводи Одеської регіональної торгово-промислової палати про відсутність порушеного права позивачів, як і твердження позивачів про протилежне, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зазначені посилання стосуються питання обґрунтованості позову, тобто суті позовних вимог.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 у справі №916/4893/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.
Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі №916/4893/23 за касаційною скаргою Одеської регіональної торгово-промислової палати на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №916/4893/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 у справі №916/4893/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №916/4893/23, якими вжито заходи забезпечення позову.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень при розгляді заяви про забезпечення позову, Верховний Суд зазначає таке.
6.2. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову одночасно.
Згідно зі статтею 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (частина десята статті 137 ГПК України).
Так, за приписами частини першої статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо дотримання справедливості, викладеною у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Верховний Суд відзначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18 тощо).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Колегія суддів відзначає, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Колегія суддів відзначає, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та, зокрема не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову та, виходячи з приписів статей 13 15 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді, зокрема заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
6.3. Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про визнання недійсним рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023 з порядком денним: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.
Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру.
6.4. Колегія суддів відзначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
Разом з тим, як уже неодноразово відзначалося, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
Відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
6.5. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши узгодженості предмета позову і заходів до забезпечення позову, вжили заходів забезпечення позову, які є фактично тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до прийняття рішення по суті.
Так, предметом спору, з яким позивачі звернулися до суду у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023 з порядком денним: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.
У той же час, в якості забезпечення такого позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вжив заходи забезпечення позову, шляхом заборони загальним зборами членів Одеської регіональної торгово-промислової палати приймати рішення з наступних питань порядку денного: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради Одеської регіональної торгово-промислової палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати, шляхом письмового опитування.
Тобто господарськими судами вжито заходи забезпечення позову, які є фактично тотожними позовним вимогам. Так, заборонивши загальним зборам приймати відповідні рішення шляхом письмового опитування згідно з рішенням ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023, суди фактично погодились з доводами позивачів про неправомірність такого рішення палати, чим фактично вирішили спір на стадії забезпечення позову у супереч вимогам частини одинадцятої статті 137 ГПК України.
Предметом спору у даній справі є законність/незаконність рішення ради палати щодо порядку скликання загальних зборів. Натомість, суди попередніх інстанцій, вживши заходів забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного, не врахували пункт 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України, адже така заборона прямо не стосується предмета спору, яким є рішення палати від 19.10.2023 про проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023.
Відповідно до статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
Разом з тим, господарські суди, вживши заходів забезпечення позову шляхом заборони приймати рішення з усіх питань порядку денного, фактично заборонили проведення таких загальних зборів палати без визначення конкретних рішень, які прямо стосуються предмета спору, що не допускається у силу положень частини п`ятої статті 137 ГПК України.
6.6. Отже, з огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, залишені судом апеляційної інстанції в силі, не узгоджується з вимогами статей 136 137 ГПК України.
Відтак доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 6 цієї постанови.
7.2. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частинами першою, другою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
7.3. Оскільки як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції порушили норми процесуального права, а саме статті 136 137 ГПК України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивачів про вжиття заходів забезпечення позову. З урахуванням викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 300 301 304 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №916/4893/23 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" про вжиття заходів забезпечення позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова