ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/693/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

представника позивача - Ситник О.П. (адвокат),

представника відповідача - Миргородова О.Ю. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Д`яченко Т.Г.)

від 04.08.2021,

додаткове рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Д`яченко Т.Г.)

від 18.08.2021

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Філінюк І.Г., судді - Бєляновський В.В., Богатир К.В.)

від 16.11.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі"

до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 26 600 397,60 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень, суть спору

1.1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" (надалі - Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Залізниця, відповідач, скаржник) про стягнення 26 600 397,60 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані простроченням замовника та порушенням ним порядку створення робочої комісії для здачі-приймання передачі робіт, виконаних підрядником відповідно до договору підряду, необґрунтованою відмовою замовника від підписання актів приймання-передачі робіт, підписаних підрядником, та ухиленням від прийняття робіт, чим порушено права позивача як підрядника на отримання оплати за договором.

1.3. Залізниця проти позову заперечила, посилаючись на те, що:

- позивач порушив пункт 6.1 договору підряду і не надав у письмовому виді заявку про готовність до здачі об`єкту;

- відмова у підписанні актів була обґрунтованою, оскільки роботи не були виконані у повному обсязі; до актів включені роботи, що не передбачені договором підряду; у виконаній роботі наявні суттєві недоліки у зварюванні оптичних волокон, що робить експлуатацію лінії неможливою, тому підряднику відповідно до пункту 6.7 договору пропонувалось скласти та підписати акти з переліком недоліків;

- підрядник несвоєчасно надав виконавчу документацію, яка також містила недоліки;

- замовник підписав акти на суму 8 664 137,96 грн із зауваженнями на відповідність умовам договору, а після їх перевірки було встановлено, що частина робіт не відповідає кошторисній документації, тому замовник визнав виконання робіт на суму 7 047 765,41 грн, про що склав акти, які підрядник не підписав;

- пунктом 6.10 договору підряду передбачено необхідність підписання акту приймання-передачі закінчених робіт на весь обсяг робіт;

- відповідач через наявні неузгодженості не схвалював зареєстровані позивачем податкові накладні, не прийняв до бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість в розмірі 26 600 397,60 грн та не формував податковий кредит в сумі 4 433 399,59 грн.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 13 жовтня 2020 року між сторонами було укладено договір підряду на виконання робіт з "Технічного переоснащення пристроїв диспетчерської централізації на дільниці Чорноліська-Помічна, Кіровоградська обл., м. Знам`янка, вул. Грушевського, 2" (надалі - договір), за умовами якого Товариство (підрядник) зобов`язувалося за завданням Залізниці (замовника) виконати до 31.12.2020 підрядні роботи вартістю 26 600 397,60 грн (додаток № 1 до договору).

2.2. За умовами договору сторони погодили:

- термін виконання робіт - до 31.12.2020 з правом дострокового виконання із погодженням із замовником (п. 4.2);

- вартість виконання робіт визначається на підставі наданого підрядником кошторису, що зазначений у додатку №1 до договору, і складає 26600397,60 грн, в т.ч. ПДВ 20%4433399,60 грн (п. 5.1);

- розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 45-ти банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт/та витрати (за формою КБ-3), але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по виконанню робіт, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки (п. 5.3);

- здача і приймання робіт здійснюється відповідно до ДБН А.3.1.-5:2016 і оформлюється актами здачі-приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт/та витрати (за формою КБ-3). Перелік документів, що оформлюються при задачі об`єкту в експлуатацію, відповідає передбаченим державним будівельним нормам (п. 6.1);

- підрядник направляє замовнику у письмовому виді заявку про готовність до здачі частини об`єкту згідно з календарним планом (Додаток 2). Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання заявки збирає робочу комісію для прийняття робіт згідно з умовами договору та проектної документації. Підрядник надає робочій комісії виконавчу документацію на об`єкт, що приймається в експлуатацію. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті, має бути наведений у ПВР. Виконавча документація має бути підписана технічним керівником підрядника чи особою, яка його заміщає, а також особами, відповідальними за достовірність наведених у документації даних. Виконавча документація на об`єкт має складись з титульного аркуша технічної документації та паспорта траси у складі, що визначено умовами договору (п. 6.1);

- у разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком недоліків (п. 6.7);

- після закінчення всього обсягу робіт підрядник надає замовнику протоколи вимірів на кабелі, акти прихованих робіт, всю виконавчу документацію на виконані роботи та креслення, що пред`являється робочій комісії для прийняття закінчених робіт у повному обсязі. При цьому складається двосторонній загальний акт про приймання - передачу закінчених робіт на весь обсяг робіт, який було визначено проектною документацією (п. 6.10).

2.3. 24.12.2020 та 29.12.2020 Товариство листами №№29/12-01 - 29/12-08 направило Залізниці на підписання акти здачі-приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт/та витрати (за формою КБ-3), у листах просило розглянути та погодити акти.

2.4. 30.12.2020 Залізниця підписала із зауваженнями два акти здачі-приймання частково виконаних робіт на загальну суму 8 664 137,96 грн на ділянки ст.Плетений Ташлик - ст. Шостаківка та ст. Новоукраїнка - ст. Плетений Ташлик. Після перевірки Залізницею вказаних актів на відповідність умовам договору було виявлено їх часткову невідповідність кошторисній документації, у зв`язку з чим відповідачем складено новий акт форми КБ-2В та акт форми КБ-3 частково виконаних робіт на загальну суму 7047765,41 грн. Зазначені акти отримані позивачем 13.02.2021 разом з листом від 09.02.2021 № ШЧ7-01-04/0496, проте не були підписані.

2.5. 31.12.2020 Залізниця листом №ШЧ7-01-04/3589 за підписом начальника та головного інженера виробничого підрозділу "Помічнянська дистанція сигналізації та зв`язку" повідомила, що станом на 31.12.2020 виконано 73,78% від обсягу передбачених договором робіт, не надано виконавчу та робочу документацію та відмовила у підписанні актів виконаних робіт, користуючись правом за п.п. 6.5, 6.6 договору, з причини недоліків виконаних робіт та включення до актів робіт, що не були передбачені кошторисом. Цим листом Залізниця запропонувала 05.01.2021 скласти та підписати акт з переліком недоліків відповідно до вимог п. 6.7 договору.

2.6. 05.01.2021 Залізницею складено комісійний акт щодо виконання робіт по "Технічному переоснащенню пристроїв диспетчерської централізації на дільниці Чорноліська-Помічна, Кіровоградська обл., м. Знамянка, вул. Грушевського, 10" згідно з договором №ОД/Ш-20-499НЮ від 13.10.2020 станом на 31.12.2020, у якому зазначені виявлені недоліки робіт на дільницях.

2.7. 11.02.2021 Залізниця листом № ШЧ7-01-04/0351 запропонувала компетентним спеціалістам відповідача 15.02.2021 взяти участь у засіданні комісії щодо виконання робіт за договором.

2.8. 15.02.2021 було проведено засідання сторін, за результатами якого складено протокол наради від 15.02.2021 №ШЧ7-01-13/47, за яким нарада постановила про відсутність зі сторони замовника сформованої робочої комісії у відповідності до умов договору для прийняття робіт та сформувати на 18.02.2021 робочу комісію (п.п. 1, 2). 19.02.2021 листом №Ш 08/57 Залізниця призначила засідання комісії на 25.02.2021.

2.9. 25.02.2021 Товариство на засіданні робочої комісії передало оригінали виконавчої документації за договором.

2.10. Про результати роботи робочої комісії позивача було сповіщено листом від 05.03.2021 № ШЧ7-01-01/720, у якому зазначено, що підрядником не надано на розгляд комісії погоджений замовником ПВР (порушено п. 6.1 договору); підрядником не надані рефлектограми в електронному вигляді, надані рефлектограми в паперовому вигляді не дозволяють визначити якість та об`єм виконаних робіт, не проведено приймально - здавальні вимірювання (порушено п. 12.5.1 КНД 45- 141-99, п. 2.1, п. 6.1 договору); не надано загальний журнал робіт (порушено вимоги п. 8.4.3.6 ДБН А.3.1-5:2016, п. 2.1, п. 6.1 договору); виконавча документація має ряд недоліків, складена з порушенням ДБН А.3.1- 5:2016 (порушено вимоги ДБН А.3.1-5:2016, п. 2.1, п. 6.1 договору) та інші недоліки. Крім того, зазначеним листом повідомлено позивача про недоліки у виконанні робіт. Вказаний лист отримано позивачем 15.03.2021.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.08.2021, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з позивача на користь відповідача 26 600 397,60 грн заборгованості за договором.

3.2. Суд першої інстанції, керуючись статтею 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок по оплаті виконаних підрядних робіт у розмірі 26 600 397,60 грн, оскільки:

- Товариство виконало роботи за договором та надіслало листами замовнику на підписання акти здачі-приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт/та витрати (за формою КБ-3), в яких повідомило про готовність до передання робіт;

- відмова Залізниці від прийняття робіт у листі від 31.12.2020 є невмотивованою, оскільки замовник не сформував робочу комісію для прийняття робіт у встановлений строк та порушив порядок прийняття робіт, що визначений у договорі;

- відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних відповідач прийняв зареєстровані позивачем податкові накладні й визнав податковий кредит;

- заперечення Залізниці щодо недоліків виконавчої документації не беруться до уваги, оскільки такі документи не були покладені позивачем як підстава заявлених позовних вимог, і саме на робочу комісію, яку повинен був утворити замовник, покладаються відповідні повноваження з надання оцінки таким документам;

- підписані підрядником акти в односторонньому порядку підтверджують виконання робіт. Замовник втратив право посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, оскільки порушив порядок прийняття робіт. Така правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду в постановах від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, а також в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України);

- у зв`язку з встановленням факту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, в тому числі в порядку ст.882 ЦК України, у відповідача виник обов`язок по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 26600397,60 грн;

- оскільки датою підписання актів є 30.12.2020, строк для оплати робіт відповідно до пункту 5.3 договору сплинув 05.03.2021.

3.3. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками і зазначив, що:

- законодавством передбачено можливість складання одностороннього акта, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення прийняття виконаної роботи. При цьому, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта;

- передання і прийняття робіт (наданих послуг) на підставі підписаних в односторонньому порядку актів виконаних робіт (наданих послуг) і виникнення за такими актами прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання своєчасної обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки);

- робоча комісія сформована замовником лише 25.02.2021, тобто після спливу майже двох місяців з моменту виконання робіт та надання відмови від прийняття робіт, замість трьох робочих днів з дня отримання заявки;

- роботи виконані підрядником належним чином, він негайно пред`явив їх замовнику шляхом надіслання відповідних актів, а замовник не надав належних та допустимих доказів на спростування факту виконання спірних робіт, тому відмова від прийняття робіт та підписання актів є неправомірною;

- клопотання Залізниці про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи не підлягає задоволенню, оскільки підставою для задоволення позову є те, що відповідач невмотивовано відмовився від прийняття робіт, порушив порядок прийняття виконаних робіт та підписання актів, не заявляючи своєчасно про виявлені недоліки чи інші порушення згідно з п. 6.1 договору.

3.4. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 18.08.2021, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021, стягнуто з відповідача на користь позивача 133001,99 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

4.1. 09.12.2021 Залізниця звернулася з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.3. Скаржник підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, обґрунтовує тим, що:

- суди неправильно застосували норму частини 4 статті 882 ЦК України, оскільки не встановили та не дослідили обставини фактичного виконання позивачем робіт, їх перелік, вартість та відповідність умовам договору підряду, і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20, що "суди не дослідили, чи були підрядником фактично виконані роботи за договором підряду, перелік яких зазначений в актах приймання -виконаних будівельних робіт, і факт виконання яких відповідач заперечував"; у постанові від 25.05.2021 у справі №906/764/20, що "суд апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення боргу як оплати за виконані роботи, послався на акти виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в і КБ-3, які були підписані лише підрядником, тобто беззаперечно та в односторонньому порядку прийняв визначену підрядником вартість виконаних ним робіт, без встановлення того, чи відповідає вартість робіт, яка вказана в актах, фактично виконаній роботі".

4.4. Підставу касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник обґрунтовує тим, що суди неправильно застосували норми частин 1, 2 статті 207, статті 882 ЦК України, оскільки відхилили листи відповідача, підписані уповноваженими представниками, і визначили, що належним представником замовника, уповноваженим для заявлення мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, є лише "робоча комісія", чим обмежили право відповідача щодо вибору представників. Висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній.

4.5. Підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник обґрунтовує тим, що суди порушили норми статей 73 98 99 ГПК України, оскільки необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи (пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України) (не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 та від 30.09.2021 у справі №927/110/18); не перевірили та не дослідили обґрунтованість зауважень відповідача до частини виконаних робіт, а також виконавчої та робочої документації, які наведені у листах від 28.12.2020 №ШЧ7-3509, від 31.12.2020 №ШЧ7-01-04/3589, від 27.01.2021 №ШЧ7-01-04/0351/0351, від 09.02.2021 №ШЧ7-01-04/0496, від 05.03.2021 №ШЧ7-01-04/720, в акті комісійної перевірки виконання робіт, письмові пояснення щодо дослідження доказів у справі від 26.07.2021 №НЮ-14/1900; встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України).

4.6. 01.02.2022 адвокат Товариства подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що:

- скаржник безпідставно стверджує про вмотивованість відмови відповідача від підписання актів. Суди обох інстанцій надали оцінку цьому факту;

- скаржник безпідставно зазначає про необхідність врахування висновків Верховного Суду у справах № 910/18384/20 та № 906/764/20 щодо необхідності встановлення обставин фактичного виконання робіт, оскільки матеріали справи містять достатні та належні докази, які підтверджують виконання робіт за договором в повному обсязі (зокрема, це акт комісії, на складання якого позивач запрошував відповідача, який є документом складеним за участі сторонніх фахівців з використанням спеціальних знань). Відповідач не надав доказів з протилежними висновками;

- аргументи скаржника щодо встановлення обставин фактичного виконання робіт зводиться виключно до необхідності проведення експертизи. Натомість суди обґрунтовано відмовили у призначенні експертизи, оскільки відповідно до статті 99 ГПК України для призначення судом експертизи потрібна саме сукупність умов: необхідність спеціальних знань; відсутність висновків з боку сторін; клопотання учасника справи, мотивоване неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів; позивач надав акт комісії, однак відповідач не надав жодних заперечень щодо цього доказу; клопотання не обґрунтовано неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів;

- необґрунтоване призначення судової експертизи призводить до затягування судового процесу і позбавляє учасників справи можливості оперативно захистити свої порушені або оспорюванні права та інтереси. Право суду зупинити провадження у справі на підставі клопотання про призначення експертизи не є безумовним, перебуває у тісному взаємозв`язку із обґрунтованістю та правомірністю призначеної експертизи;

- скаржник міг самостійно вчинити дії з проведення експертного дослідження, оскільки об`єкт знаходиться саме в його володінні, проте не вчинив такі дії;

- 27.04.2021 за зверненням працівника скаржника було зареєстровано повідомлення щодо пошкодження лінії зв`язку в м.Кропивницький, що унеможливлює проведення експертизи збудованого об`єкту для встановлення фактичного об`єму робіт;

- 01.12.2021 сторони провели нараду, результати якої оформлені протоколом, і погодили, що з метою належного ведення в експлуатацію та обслуговування об`єкту необхідно здійснити технічне обслуговування, перевірку та за необхідності відновлення виконаних робіт в рамках гарантійних зобов`язань й встановлено необхідність повторного надання документів та проведення перевірки й відновлення пошкоджених ліній у зв`язку з діями сторонніх осіб. Цим сторони підтвердили факт виконання робіт відповідно до договору, надання всієї технічної документації скаржнику й відсутність зауважень щодо об`єму виконаних робіт.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття; замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

5.2. Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

5.3. У судовій практиці стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, сталою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

5.4. Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20, на яку посилається скаржник, про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.

5.5. Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку про те, що якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання - виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

5.6. Статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

5.7. Якщо замовник у порушення вимог статей 853 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525 526 ЦК України, ст.193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

5.8. Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

5.9. Суд зазначає, що акт виконаних підрядних робіт, підписаний однією стороною, не має доказової сили за умов встановлення обґрунтованості мотивів відмови замовника від підписання акту, і відповідно має доказову силу (є дійсним) у разі встановлення необґрунтованості відмови замовника від підписання акту та прийняття робіт.

5.10. Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання - передачі робіт, а відтак обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.

5.11. Так, у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відмова замовника від 31.12.2020 від підписання акту та прийняття робіт є необґрунтованою, що є безумовною підставою для стягнення оплати за виконані роботи на підставі підписаних підрядником актів.

5.12. Таку оцінку відмови відповідача у підписанні актів суди надали на підставі того, що відповідачем було порушено порядок прийняття робіт, не створено робочу комісію для прийняття робіт відповідно до умов договору (п. 6.1.) у встановлені строки.

5.13. Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи також встановили, що 31.12.2020 Залізниця листом №ШЧ7-01-04/3589 відмовила у підписанні актів виконаних робіт з причини невиконання підрядником всього обсягу робіт, недоліків виконаних робіт та включення до актів робіт, що не були передбачені кошторисом. Окрім того, також встановлено, що у листі від 05.03.2021 № ШЧ7-01-01/720, відповідачем зазначено зокрема, про те, що підрядником не надані рефлектограми в електронному вигляді, надані рефлектограми в паперовому вигляді не дозволяють визначити якість та об`єм виконаних робіт, та інші порушення.

5.14. Також суди зазначали, що відповідач у відзиві на позов вказав про те, що основною причиною відмови відповідача в підписанні актів здачі-приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт/та витрати (за формою КБ-3) є саме невиконання позивачем в повному обсязі робіт за договором, ненадання документів, обов`язковість яких визначена договором та відповідними нормативними документами, а також наявність недоліків в частині робіт, що виконана.

5.15. Наведене підтверджує наявність заперечень відповідача стосовно фактичного виконання всього погодженого договором обсягу робіт та доводів на підтвердження обґрунтованості своєї відмови у підписанні актів виконаних робіт.

5.16. Однак суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях розглянули відповідні докази, зокрема листи від 31.12.2020 №ШЧ7-01-04/3589, від 05.03.2021 №ШЧ7-01-01/720, та інші листи, на які посилається відповідач щодо обґрунтованості своєї відмови підписати акти виконаних робіт, та оцінили відмову відповідача підписати надані акти виконаних робіт лише з точки зору процедурного критерію (порушення порядку прийняття робіт) та з точки зору невідповідності формі (нестворення робочої комісії, у встановлені строки). Разом з тим, суди не надали оцінки змісту таких доказів та заперечень відповідача, зокрема щодо фактичного невиконання підрядником всього обсягу робіт, наявності недоліків робіт.

5.17. Також відповідач у частині обґрунтування своїх заперечень до судів першої та апеляційної інстанцій подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у якому зокрема ставив питання щодо визначення обсягів фактично виконаних будівельних робіт за договором. Також відповідач подавав клопотання про поновлення процесуальних строків для подання клопотання про призначення експертизи на підставі ст. 119 ГПК України.

5.18. Суд першої інстанції в ухвалі від 15.06.2021 відмовив у задоволенні клопотання Залізниці про призначення судової експертизи з тих підстав, що: 1) висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України; 2) суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі, оскільки господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи; 3) заявлені в клопотанні відповідача підстави його подання, обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені представленими відповідачем до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом при розгляді справи по суті, а питання, для з`ясування яких відповідачем заявляться відповідне клопотання про призначення у справі судової експертизи, не стосуються предмету та підстав вимог позивача.

5.19. Суд апеляційної інстанції також відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи з тих підстав, що підставою для задоволення позову у цій справі є те, що відповідач невмотивовано відмовився від прийняття робіт, а саме порушив порядок прийняття виконаних робіт та підписання відповідних актів, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення у строки та порядок, який визначений у п. 6.1 договору, отже якщо і містяться певні недоліки у виконанні будівельних робіт з боку позивача, це не є підставою для відмови у стягненні грошового зобов`язання за договором, оскільки саме замовник не скористався своїм правом для належного оформлення відмови у прийнятті виконаних робіт та створення робочої комісії для проведення перевірки виконання робіт.

5.20. Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.21. Відповідно до статті 73 ГПК України висновок експертизи є одним із засобів доказування.

5.22. Згідно з положеннями статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.23. Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20, на яку посилається скаржник, звернув увагу на те, що як судом апеляційної інстанції, так і судом першої інстанції (який задовольнив позов) не досліджено, чи були підрядником фактично виконані роботи за договором підряду, перелік яких зазначений в актах приймання -виконаних будівельних робіт і факт виконання яких відповідач заперечував. Виникнення за підписаним в односторонньому порядку актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, вказаних у цьому акті.

5.24. З наведеного вбачається, що встановлення та дослідження заперечень замовника стосовно факту виконання підрядником робіт (та доказів, на які він при цьому посилається) має важливе значення для правильного вирішення спору у цій справі, однак вказане не було враховано судами попередніх інстанцій.

5.25. Правовідносини у справі №910/18384/20 за позовом підрядника до замовника про стягнення плати за виконані підрядні роботи, які замовник відмовився приймати та оплачувати, є подібними до спірних правовідносин у справі, яка переглядається, а тому висновки Верховного Суду у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 підлягали врахуванню при розгляді спору у цій справі, зокрема при визначенні предмету доказування у справі.

5.26. Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №906/764/20 за позовом підрядника до замовника про стягнення боргу за договором підряду на підставі актів, які були підписані лише підрядником, в якій було встановлено обставини відмови замовника від договору, зазначив, що "суд апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення боргу як оплати за виконані роботи, послався на акти виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в і КБ-3, які були підписані лише підрядником, тобто беззаперечно та в односторонньому порядку прийняв визначену підрядником вартість виконаних ним робіт, без встановлення того, чи відповідає вартість робіт, яка вказана в актах, фактично виконаній роботі. При цьому у разі необхідності суд не був позбавлений права призначити відповідну судову експертизу для вирішення питання щодо вартості виконаних підрядником робіт, враховуючи, що відповідно до частини 4 статті 849 ЦК України право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду кореспондується з обов`язком виплатити підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору".

5.27. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що оцінка судами у цій справі відмови замовника від прийняття робіт за договором та підписання актів виконаних робіт як невмотивованої без повного та всебічного дослідження доказів та заперечень замовника щодо виконання підрядником всього обсягу робіт, є передчасною. За встановлених обставин у справі відмову замовника від підписання актів необхідно також оцінювати відповідно до її змісту та підстав, а не лише щодо невідповідності форми (процедури) такої відмови.

5.28. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, зокрема зазначав, що роботи виконані підрядником належним чином, він негайно пред`явив їх замовнику шляхом надіслання відповідних актів, а замовник не надав належних та допустимих доказів на спростування факту виконання спірних робіт, тому відмова від прийняття робіт та підписання актів є неправомірною. Проте судом не зазначено, на підставі яких доказів суд дійшов висновку про виконання робіт "належним чином" та в повному обсязі на заявлену вартість.

5.29. Відтак судами не було враховано висновків Верховного Суду у наведених скаржником постановах Верховного Суду, в результаті чого було неправильно визначено предмет доказування у цьому спорі, у який входить встановлення фактичного виконання підрядником робіт на заявлену в позові суму.

5.30. При цьому, для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, а саме обсягу фактичного виконання робіт за певною вартістю, судом може бути призначено судову будівельно-технічну експертизу, що є доцільним, зокрема у випадку необхідності дослідження будівельної документації тощо.

5.31. Верховний Суд також вважає, що зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання відповідача про призначення експертизи для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

5.32. Таким чином, за результатом касаційного перегляду підтвердилися підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, зокрема за пунктами 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень та передачі справи повністю на новий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції, то скасуванню також підлягає додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на правову допомогу.

5.33. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду у постановах від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 та від 30.09.2021 у справі №927/10/18 з підстав неподібності спірних правовідносин та формування висновку за інших встановлених фактичних обставин справи.

5.34. Заперечення Товариства стосовно наведених доводів касаційної скарги не є обґрунтованими з мотивів, наведених у цій постанові.

5.35. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

5.36. Відповідно до частини 1 статті 882 ЦК України замовник зобов`язаний негайно розпочати прийняття робіт.

5.37. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.38. Таким чином, сторони самостійно у договорі (п. 6.1) визначили умову про прийняття робіт робочою комісією.

5.39. Тому суди попередніх інстанцій правильно встановили, що відповідно до умов договору, після отримання від позивача відповідної заявки про готовність робіт, відповідач як замовник створює робочу комісію для прийняття робіт. Зазначене не суперечить законодавчим положенням щодо регулювання відносин у сфері підряду про прийняття робіт.

5.40. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

5.41. Стаття 207 ЦК України містить загальні вимоги до письмової форми правочину та не регулює питання прийняття підрядних робіт, це питання є предметом регулювання статті 882 ЦК України та укладеного сторонами договору.

5.42. Відтак Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для формування висновку за результатами касаційного перегляду справи в межах підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. Частинами 3 та 5 статті 310 ГПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

6.3. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, визначення предмету доказування, належним чином дослідити зібрані у справі докази, вирішити питання щодо призначення судової експертизи з метою перевірки заперечень відповідача щодо обсягів фактичного (реального) виконання робіт та обґрунтованості відмови від підписання актів.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до статті 129 ГПК України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі. У зв`язку зі скасуванням судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 287, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308 309 314 315 317 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.08.2021, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.08.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 916/693/21 скасувати.

Справу передати на новий розгляд Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець