ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/806/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий - Будішевська Л. О., судді Поліщук Л. В., Таран С. В.) у справі

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до фізичної особи-підприємця Назарова Олександра Сергійовича

про виселення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2019 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - ДКВ Одеської міськради, Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця Назарова Олександра Сергійовича (далі - ФОП Назаров О. С., Підприємець, Орендар) про виселення Підприємця з нежилої окремо розташованої будівлі загальною площею 30,2кв.м. (далі - спірна будівля, спірне майно), яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Центральний парк культури та відпочинку ім. Шевченка, вул. Маразлїївська, 1/10, посилаючись на положення статей 16 526 629 764 785 795 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) і статей 10, 17, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

2. Позовна заява обґрунтовується припиненням договору оренди нежилого приміщення від 06.11.2015 № 22-15-III (далі - договір від 06.11.2015), укладеного між Комунальним підприємством "Парки Одеси" (далі - КП "Парки Одеси", Підприємство, Орендодавець) і ФОП Назаровим О. С., небажанням Департаменту продовжувати дію цього договору, про що листом від 10.09.2018 № 01-13/4175 було повідомлено Орендаря, а також тим, що відповідач у добровільному порядку не передав спірну будівлю за відповідним актом приймання-передачі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2019 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено повністю.

4. Рішення мотивоване тим, що договір від 06.11.2015 припинився з 07.10.2018 і у відповідача немає правових підстав для користування спірною будівлею з огляду на те, що листами від 10.09.2018 № 01-13/4175 та від 10.10.2018 № 01-13/4694, надісланими на адресу ФОП Назарова О. С., ДКВ Одеської міськради своєчасно повідомив Орендаря про те, що термін дії договору оренди закінчується 06.10.2018 і продовжуватися надалі не буде, у зв`язку з чим Підприємцю необхідно передати спірне майно згідно з актом прийому-передачі.

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2019 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

6. Постанова мотивована посиланням на положення статей 526 530 629 759 763 764 ЦК України, статті 284 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 01.02.2020), статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" і статей 74 76 79 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження укладення додаткової угоди до договору від 06.11.2015, якою би здійснювалася заміна орендодавця спірного майна, на підписанні якої наполягав Департамент у листі від 18.04.2018 № 01-13/1620 у зв`язку з прийняттям Одеською міською радою рішення від 26.04.2017 № 1962-VII; 2) позивач належними і допустимими доказами (рекомендованим або цінним листом) не довів своєчасного направлення ФОП Назарову О. С. повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір оренди, а також у матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу Орендаря повідомлення КП "Парки Одеси" (Орендодавця) про припинення дії договору від 06.11.2015, отже, цей договір є пролонгованим і підстав для виселення Підприємця з орендованого приміщення немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", наголошуючи, що: 1) апеляційним судом залишено поза увагою факт поінформованості Орендаря з листа ДКВ Одеської міськради від 18.04.2018 № 01-13/1620 про те, що з 26.07.2017 Департамент має статус орендодавця за договором від 06.11.2015, про що, на думку скаржника, також свідчить звернення ФОП Назарова О. С. до Господарського суду Одеської області з позовом про зобов`язання Департаменту передати за актом приймання-передачі нежитлове приміщення відповідно до умов договору від 06.11.2015 (справа №916/1872/19); 2) нормами чинного законодавства та договором від 06.11.2015 не передбачено, що заяви, пропозиції, повідомлення, претензії стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами тільки за допомогою послуг конкретних операторів поштового зв`язку, внаслідок чого орендодавець наділений свободою вибору при обранні способу направлення орендаря листів про непродовження дії договорів оренди; 3) апеляційним судом не враховано висловлену в постановах Вищого господарського суду України від 24.05.2016 у справі № 910/29612/15, від 12.10.2016 у справі № 910/25007/15, від 20.12.2016 у справі № 916/1711/16 та від 28.02.2017 у справі № 916/4642/15 правову позицію про те, що будь-яке документальне підтвердження факту вчинення заяви про розірвання договору на адресу контрагента припиняє договір оренди незалежно від того, чи отримано іншою стороною цю заяву, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку орендодавців доводити факт отримання орендарями листів про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар повідомлення про припинення договору, а передбачений лише обов`язок довести факт належного направлення такого повідомлення орендарю, яке буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. Спірне майно є об`єктом права комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 26.09.2007 серії ЯЯЯ № 968405, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Право власності належним чином зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг від 11.10.2007 № 16249455.

11. 06.11.2015 між КП "Парки Одеси" (Орендодавець) та ФОП Назаровим О.С. (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 22-15-ІІІ, за умовами пунктів 1.1, 1.3, 3.4 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежилу окремо розташовану будівлю, загальною площею 30,2кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Центральний парк культури та відпочинку ім. Шевченка, вул. Маразліївська, 1/10. Термін дії договору (2 роки 11 місяців): з 06.11.2015 до 06.10.2018. Орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду нежитлове приміщення згідно з пунктом 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

12. У пунктах 7.5, 7.7, 7.8 договору від 06.11.2015 сторони погодили, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору та за відсутності у орендодавця наміру передачі об`єкта оренди на наступний термін на конкурсних засадах. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

13. Згідно з пунктами 7.9, 7.11 договору від 06.11.2015 заяви, пропозиції, повідомлення, претензії стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі. Дія цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, продажу об`єкта оренди за участю орендодавця, загибелі об`єкта оренди, достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду, банкрутства або ліквідації орендаря, в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

14. На виконання умов договору від 06.11.2015 між КП "Парки Одеси" та ФОП Назаровим О. С. складено та підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 06.11.2015, а 12.11.2015 зазначений договір погоджено директором ДКВ Одеської міськради.

15. Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 № 1962-VII визнано таким, що втратило чинність, рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 № 56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси".

16. У подальшому Одеська міська рада прийняла рішення від 26.07.2017 № 2284-УІІ "Про визначення органу уповноваженого управляти майном, яке є комунальною власністю територіальною громади м. Одеси", згідно з яким визначено, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради є органом, уповноваженим управляти майном комунальної власності територіальної громади м. Одеси та виступає орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, за виключенням нерухомого майна, повноваження з управління яким передано іншим виконавчим органам Одеської міської ради.

17. На виконання рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 № 2284-УІІ між КП "Парки Одеси" та ДКВ Одеської міськради складено акт приймання-передачі орендної справи від 23.03.2018, згідно з яким КП "Парки Одеси" передало, а Департамент прийняв орендну справу ФОП Назарова О. С.

18. У матеріалах справи наявні: лист Департаменту від 10.10.2018 № 13-13/4694, адресований ФОП Назарову О. С., згідно з яким Департамент, керуючись статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", повідомляє ФОП Назарова О. С. про те, що договір оренди на новий строк продовжуватись не буде та пропонує передати приміщення за відповідним актом приймання-передачі;

накладна служби кур`єрської доставки від 10.10.2018 ODS048 № 5121780, в якій зазначається: відправник - ДКВ ОМР, вул. Артилерійська, 1, м. Одеса; отримувач - ФОП Назаров О. С., АДРЕСА_1 ; опис вкладення - повідомлення про непродовження дії оренди;

адресований у відповідь на запит Департаменту лист ТОВ "Двадцять п`ять годин", в якому зазначається, що 10.10.2018 за адресою: м. Одеса, вул. Світанку, 47А, ФОП Назарову О. С. відправлялось повідомлення про непродовження дії оренди, проте на момент виїзду за вказаною адресою ФОП Назаров О. С. був відсутній.

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

20. Відповідно до частини 1 статті 14 та статті 629 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

21. Згідно з абзацами 3 і 5 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 01.02.2020) орендодавцями є: органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

22. Відповідно до імперативних положень частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

23. Дійсно, преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

24. Згідно з частиною 1 статті 651 та статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідно до частини 2 статті 15 і частини 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 01.02.2020) у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди. Передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Системний аналіз наведених норм цивільного законодавства та положень пункту 7.5 договору від 06.11.2015 свідчить про те, що автоматична заміна орендодавця, тобто без внесення відповідних змін до договору оренди, допускається лише в разі переходу до іншої особи права власності на об`єкт оренди, у зв`язку з чим наявне визначення власником у рішенні Одеської міської ради від 26.07.2017 № 2284-УІІ Департаменту як органу, уповноваженого управляти майном територіальної громади м. Одеси та виступати орендодавцем щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, жодним чином не породжує автоматичної зміни орендодавця за договором від 06.11.2015.

Тим більше, що рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 № 2284-УІІ не містить вказівок щодо надання цьому рішенню зворотної дії в часі щодо договорів оренди комунального майна, укладених до 26.07.2017, до яких належить і договір від 06.11.2015.

25. Суд апеляційної інстанції достовірно встановив та позивач не заперечує тих обставин, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження укладення додаткової угоди до договору від 06.11.2015, якою би здійснювалася заміна орендодавця спірного майна, та на підписанні якої наполягав Департамент у листі від 18.04.2018 № 01-13/1620 у зв`язку з прийняттям Одеською міською радою рішення від 26.04.2017 № 1962-VII.

26. Колегія суддів також враховує, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 916/1872/19 (між тими самими сторонами), яка набрала законної сили, встановлено факти, що мають преюдиціальне значення для цього спору, а саме: 1) відповідно до договору від 06.11.2015 орендодавцем є КП "Парки Одеси", яке є самостійною юридичною особою і яке взяло на себе зобов`язання за договором; 2)Департамент не є стороною за договором від 06.11.2015, не є орендодавцем за договором від 06.11.2015, отже, не може бути зобов`язаною особою з приводу виконання зобов`язань за договором щодо передачі спірного приміщення; 3) між сторонами договору від 06.11.2015 не було внесено змін до договору щодо зміни орендодавця, тому направлення попередження Департаментом не має правового значення та не свідчить про наявність будь-яких зобов`язань у особи, яка не є стороною договору.

Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про залишення апеляційним судом поза увагою факту поінформованості Орендаря з листа ДКВ Одеської міськради від 18.04.2018 № 01-13/1620 про наявність у Департаменту з 26.07.2017 статусу орендодавця за договором від 06.11.2015, про що, на думку скаржника, також свідчить звернення ФОП Назарова О. С. до Господарського суду Одеської області з позовом про зобов`язання Департаменту передати за актом приймання-передачі нежитлове приміщення відповідно до умов договору від 06.11.2015 (справа № 916/1872/19).

27. Відповідно до частини 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

28. Згідно з частиною 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

29. Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

30. Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 01.02.2020) договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

31. Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 01.02.2020) передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

32. Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 01.02.2020) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

33. Норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

34. Суд апеляційної інстанції встановив та позивач не заперечує відсутності у матеріалах справи доказів направлення на адресу Орендаря повідомлення КП "Парки Одеси" як належного орендодавця про припинення дії договору від 06.11.2015.

35. Ураховуючи презумпцію правомірності договору від 06.11.2015, у тому числі у частині суб`єктного складу його сторін, преюдиціальне значення обставин незмінності орендодавця за договором від 06.11.2015, встановлених судовим рішенням у справі № 916/1872/19, а також відсутність переходу до Департаменту прав та обов`язків орендодавця комунального майна за цим договором, колегія суддів вважає, що у розумінні статті 764 ЦК України, частини 4 статті 284 ГК України і частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 01.02.2020) листи Департаменту від 10.09.2018 № 01-13/4175 та від 10.10.2018 № 01-13/4694, адресовані ФОП Назарову О. С., не є заявами належного орендодавця (КП "Парки Одеси") про припинення договору від 06.11.2015 або відмову від його пролонгації (схожу правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17).

36. За таких обставин Верховний Суд погоджується з правильним висновком апеляційного суду про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами обставин припинення у ФОП Назарова О. С. орендних відносин за договором від 06.11.2015 і зумовлену цим відсутність правових підстав для виселення Орендаря зі спірної будівлі.

37. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недоведеність Департаментом належними та допустимими доказами факту своєчасного направлення ФОП Назарову О.С. повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір від 06.11.2015 з огляду на таке.

38. Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

39. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

40. Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" передбачено, що оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

41. За змістом пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції, чинній до 10.01.2020), поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

42. Згідно з пунктом 7.9 договору від 06.11.2015, який в силу положень статей 14 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі.

43. Зважаючи на наведені положення чинного законодавства та умови договору від 06.11.2015, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що надана позивачем накладна служби кур`єрської доставки від 10.10.2018 ODS048 № 5121780 взагалі не містить будь-яких посилань на її складання Товариством з обмеженою відповідальністю "Двадцять п`ять годин", у вказаній накладній немає запису про оплату послуг та їх вартість, зазначена накладна не містить підпису та прізвища кур`єра, тоді як Департамент не надав до суду жодних доказів оплати послуг поштового оператора за цією накладною. У свою чергу, позивач взагалі не надав жодних доказів на підтвердження направлення ФОП Назарову О. С. листа ДКВ Одеської міськради від 10.09.2018 № 01-13/4175, аналогічного за змістом листу від 10.10.2018 № 01-13/4694.

44. Водночас доводи скаржника щодо підтвердження належної та своєчасної відправки Департаментом від 10.10.2018 № 01-13/4694 накладною служби кур`єрської доставки від 10.10.2018 ODS048 № 5121780 зводяться передусім до заперечень щодо оцінки апеляційним судом доказів у справі та до намагань надати перевагу певним доказам перед іншими наявними у справі доказами, натомість відповідно до імперативних вимог частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Разом з тим колегія суддів не бере до уваги недоречні аргументи скаржника про те, що нормами чинного законодавства та договором від 06.11.2015 не передбачено, що заяви, пропозиції, повідомлення, претензії стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами тільки за допомогою послуг конкретних операторів поштового зв`язку, внаслідок чого орендодавець наділений свободою вибору при обранні способу направлення орендаря листів про непродовження дії договорів оренди, оскільки зазначені аргументи хоч і є обґрунтованими, однак не мають істотного значення для правильного вирішення цього спору і жодним чином не спростовують висновку апеляційного суду щодо визначеного сторонами у договорі від 06.11.2015 обов`язку надсилання один одному заяв, пропозицій, повідомлень, претензій стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін саме рекомендованими або цінними листами.

46. Касаційна інстанція відхиляє передчасні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правову позицію, висловлену в постановах Вищого господарського суду України від 24.05.2016 у справі № 910/29612/15, від 12.10.2016 у справі № 910/25007/15, від 20.12.2016 у справі № 916/1711/16 та від 28.02.2017 у справі № 916/4642/15, оскільки за змістом частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

47. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

49. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

Розподіл судових витрат

50. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 916/806/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков